Рішення

від 26.02.2009 по справі 13/232-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/232-08

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"26" лютого 2009 р.                                                                          Справа № 13/232-08

За позовом Прокурора Макарівського району Київської області, смт. Макарів в інтересах держави в особі Макарівської районної державної адміністрації Київської області

до  1. Комунального підприємства Київської обласної ради "Макарівське бюро технічної інвентаризації", смт. Макарів

2. Виконавчого комітету Лишнянської сільської ради Макарівського району Київської області, с. Лишня

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМО", м. Київ

про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно та анулювання свідоцтва про право

Суддя  Наріжний С.Ю.

За участю представників:

прокурор Шабанов Є.С. - посвідчення №78 від 12.05.2008р.)

від позивача Дядюра А.В. - довіреність №6-15-5/16 від 09.01.2009р.;

від відповідача 1 не з'явився;

від відповідача 2 не з'явився;

від відповідача 3 Лавренова Н.О. - довіреність б/н від 13.10.2008р.;

                                                     СУТЬ СПОРУ:

Господарським судом Київської області порушено провадження по справі №13/232-08 за позовом Прокурора Макарівського району Київської області, смт. Макарів в інтересах держави в особі Макарівської районної державної адміністрації Київської області до Комунального підприємства Київської обласної ради "Макарівське бюро технічної інвентаризації" (далі –відповідач 1), Виконавчого комітету Лишнянської сільської ради Макарівського району Київської області (далі –відповідач 2) та Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМО" (далі –відповідач 3) про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно та анулювання свідоцтва про право.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.06.2008 року, залишеною без змін постановами Київського міжобласного апеля ційного господарського суду та Вищого господарського суду України з метою забезпечення позову накладено арешт на нерухоме майно –цегельний завод, розміщений за адресою: Київська область, Макарівський район, с. Лишня, вул. Набережна, буд. 1-А, яке згідно Свідоцтва про право власності на нерухоме майно серія ЯЯЯ № 548531 від 22.01.2008 року належить ТОВ “ТМО”.

Позовні вимоги ґрунтуються на незаконності набуття права власності відповідачем 3 на нерухоме майно –цегельний завод, розміщений за адресою: Київська область, Макарівський район, с. Лишня, вул. Набережна, буд. 1-А, яке виникло у відповідача 3 у зв'язку з отриманням Свідоцтва про право власності на нерухоме майно серія ЯЯЯ № 548531 від 22.01.2008 року.

Відповідачі 1 та 2 позовні вимоги визнали в повному обсязі та просять суд розглядати справу без участі їх повноважних представників. Таким чином, відповідачі 1 та 2 не реалізували своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду. Згідно зі ст.75 ГПК України справа розглядається без участі представників відповідачів 1 та 2, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для розгляду справи по суті.

В судовому засіданні 12.01.2009 р. відповідач 3 надав суду відзив на позов в якому позовні вимоги не визнає повністю та просить відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що прокурором невірно визначено орган уповноважений державою здійснювати відповідні владні функції у спірних відносинах оскільки земельна ділянка на якій знаходиться спірне нерухоме майно знаходиться в розпорядженні Лишнянської сільської ради, а не Макарівської РДА.

23.02.2009 р. прокурор надав суду заяву про уточнення позову згідно якої просить суд визнати недійсним Свідоцтво про право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «ТМО»на нерухоме майно - цегельний завод, розміщений за адресою: Київська область, Макарівський район, с.Лишня, вул. Набережна, буд.І-А, від 22.01.2008 року, серії ЯЯЯ № 548531; скасувати проведену 22.01.2008 р. Комунальним підприємством Київської обласної ради «Макарівське бюро технічної інвентаризації»державну реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «ТМО»на нерухоме майно - цегляний завод, розташований за адресою: Київська область, Макарівський район, с. Лишня, вул. Набережна, буд. 1-А (реєстраційний номер 21839777)

Судом встановлено, що заява відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, а отже  подальший розгляд справи здійснюється щодо вимог позивача зазначених в заяві про уточнення позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши представлені докази в їх сукупності, суд,-

ВСТАНОВИВ:

22.01.2008 року виконавчим комітетом Лишнянської сільської ради Макарівського району Київської області прийнято рішення № 3, яким оформлено право приватної власності на цегельний завод (Б-адміністративно-побутовий корпус, В - виробниче приміщення з глинозапасником, Ж - убиральня, № 1- свердловина, № 2-4 - огорожа, 1 - димохід), який знаходиться за адресою: с. Лишня Макарівського району Київської області, вул. Набережна, 1-А, за Товариством з обмеженою відповідальністю «ТМО»та доручено Макарівському бюро технічної інвентаризації видати цьому товариству Свідоцтво про право приватної власності на зазначені об'єкти.

За протестом Прокурора Макарівського району Київської області № 93 від 18.04.2008р. вищевказане рішення виконавчого комітету Лишнянської сільської ради від 22.01.2008р. № 3 було скасовано.

Протест Прокурора, на підставі якого було скасовано рішення Виконкому Лишнянської сільської ради Макарівського району Київської області № 3 від 22.01.2008 року, ґрунтується на тому, що при прийнятті вказаного рішення Зиконкомом не були дотримані вимоги Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

22.01.2008р. Макарівське БТІ на підставі вказаного рішення здійснило 22.01.2008 р. державну реєстрацію права власності на вищевказане нерухоме майно (цегляний завод) за ТОВ «ТМО», видавши останньому Свідоцтво про право власності на нерухоме майно - цегельний завод, розміщений за адресою: Київська область, Макарівський район, с. Лишня, вул. Набережна, буд. 1-А. (серія ЯЯЯ № 548531 від 22.01.2008 року).

Прокурор вважає, що у зв'язку зі скасуванням рішення виконавчого комітету Лишнянської сільської ради від 22.01.2008р. № 3 у ТОВ «ТМО»відсутнє право власності на вищевказане нерухоме майно.

Таким чином, свідоцтво про право власності на нерухоме майно - на цегельний завод, розміщений за адресою: Київська область, Макарівський район, с. Лишня, вул. Набережна, буд. 1-А, видане Макарівським БТІ Товариству з обмеженою відповідальністю "ТМО", а також реєстрація Макарівським БТІ права власності ТОВ "ТМО" на цегельний завод на підставі цього свідоцтва, є незаконними, оскільки у зв'язку зі скасуванням рішення виконкому Лишнянської сільської ради Макарівського району Київської області №3  зід 22.01.2008 року відпала належна правова підстава для видачі вказаного вище свідоцтва та державної реєстрації права власності ТОВ "ТМО".

Оскільки чинне законодавство України не передбачає автоматичного анулювання (скасування) правовстановлюючого документу на об'єкти нерухомого майна в разі касування рішення органу місцевого самоврядування, що стало підставою для його оформлення і видачі та так само не передбачено в законодавстві автоматичного скасування в указаному вище випадку державної реєстрації права власності на нерухоме майно прокурор звернувся з позовом до суду.

Частиною 2 ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" передбачено, що державна реєстрація речових прав скасовується в разі припинення дії договору, укладення іншого договору або винесення судом відповідного рішення, про що вносяться дані до Державного реєстру прав.

Судом встановлено, що видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно - цегельний завод, розміщений за адресою: Київська область, Макарівський район, с. Лишня, вул. Набережна, буд. 1-А (серія ЯЯЯ № 548531 від 22.01.2008 року), та державна реєстрації права власності ТОВ "ТМО" на вищевказане нерухоме майно відбулася з порушенням ч. 2 ст. 17, ч. 1 ст. 19, ст. 20 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», п.п. 2.7., 3.3., 6.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 р. N 7/5, оскільки була проведена без наявності кадастрового плану земельної ділянки та даних технічної інвентаризації цегляного заводу; документів про набуття заявником прав на нерухоме майно, акту прийняття нерухомого майна в експлуатацію; відсутній акт про право власності на землю під нерухомим майном та рішення органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування про відведення земельної ділянки для цієї мети, відсутній акт комісії про прийняття об'єкта і введення його в експлуатацію.

Так, згідно з п. 6.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно в редакції чинній на момент видачі свідоцтва відповідачу 3 оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування фізичним особам та юридичним особам на новозбудовані, перебудовані або реконструйовані об'єкти нерухомого майна за наявності акта про право власності на землю або рішення про відведення земельної ділянки для цієї мети та за наявності акта комісії про прийняття об'єкта і введення його в експлуатацію.

Пунктом 6.2 Тимчасового положення передбачено, що підготовку документів для видачі свідоцтв про право власності можуть за дорученням органів місцевого самоврядування, місцевої державної адміністрації та інших органів відповідно до законодавства проводити БТІ.

Згідно з п.п. 2, 3 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень». Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно проводиться за наявності кадастрового плану земельної ділянки та даних технічної інвентаризації інших об'єктів нерухомого майна, речові права стосовно яких підлягають державній реєстрації. Державній реєстрації підлягають заявлені речові права на нерухоме майно за наявності документів, що підтверджують вчинення правочинів щодо таких об'єктів, посвідчених відповідно до закону, або свідчать про наявність інших, передбачених законом підстав. Інформацію про необхідний перелік документів для здійснення державної реєстрації речових прав орган державної реєстрації прав згідно із порядком ведення Державного реєстру прав зобов'язаний надати до відома заявників.

          Частиною 2 ст. 331 ЦК України передбачено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Стаття 30-1 Закону України "Про планування і забудову територій" в редакції від 25.12.2008 р. передбачає, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється приймальними комісіями. Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до закону. Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2004 р. № 1243. Цей порядок визначає основні вимоги та умови прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів незалежно від джерел фінансування їх будівництва. Згідно з п. 1 цього порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів полягає у підтвердженні державними приймальними комісіями готовності до експлуатації об'єктів нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель і споруд як житлово-громадського, так і виробничого призначення, інженерних мереж та споруд, транспортних магістралей, окремих черг пускових комплексів (далі - закінчені будівництвом об'єкти), їх інженерно-технічного оснащення відповідно до затвердженої в установленому порядку проектної документації, нормативних вимог, вихідних даних на проектування.

За наданої Макарівським БТІ копії інвентаризаційної справи на об'єкт - цегельний завод, розміщений за адресою: Київська область, Макарівський район, с. Лишня, вул. Набережна, буд. 1-А, вбачається, що ТОВ «ТМО»не надало ні в Виконавчий комітет Лишнянської сільської ради Макарівського району Київської області, ні до Макарівського БТІ документ, що посвідчує його права на земельну ділянку, а також акт комісії про прийняття цього цегельного заводу та введення його в експлуатацію.

За таких обставин, у відповідачів були відсутні правові підстави для оформлення свідоцтва про право власності ТОВ ТМО, а також реєстрації права власності на вищевказане нерухоме майно за ТОВ «ТМО». Отже у проведенні державної реєстрації права власності ТОВ «ТМО»на цегельний завод Макарівське БТІ мало відмовити на підставі ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»та п. 3.3 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно.

Згідно зі ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до п. 6 Переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна (Додаток № 1 до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Мінюсту України від 07.02.2002 №7/5) передбачено свідоцтво про право власності на об'єкти нерухомого майна, видане органом місцевого самоврядування.

Свідоцтво про право власності (серія ЯЯЯ № 548531) на нерухоме майно - цегельний завод, розміщений за адресою: Київська область, Макарівський район, с.Лишня, вул. Набережна, буд. 1-А, було видане 22.01.2008 року виконавчим комітетом Лишнянської сільської ради, що підтверджується печаткою цього органу місцевого самоврядування та підписом сільського голови на цьому документі.

Отже зазначене Свідоцтво у відповідності до п. 6 Переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна, є правовстановлюючим документом.

Судом встановлено той факт, що ТОВ «ТМО»на момент оформлення йому вищевказаного Свідоцтва не мало відповідного права власності на відповідне майно.

Відсутність у ТОВ «ТМО»права власності на майно, щодо якого йому було оформлено право власності і видано зазначене вище Свідоцтво, поряд із іншими обставинами вказують на те, що це Свідоцтво і проведена на його підставі державна реєстрація права власності ТОВ «ТМО»на відповідне майно є незаконними.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 16 ЦК України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відновлення становища, яке існувало до порушення.

Суд вважає, що відновлення становища, що існувало до незаконного оформлення ТОВ «ТМО»Свідоцтва про право власності та незаконної державної реєстрації неіснуючого права власності має відбуватися шляхом усунення відповідних наслідків такого порушення, якими є видане Свідоцтво про право власності на нерухоме майно та державна реєстрація відповідного неіснуючого права.

Отже відновлення становища, що існувало до видачі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, можливе шляхом визнання його недійсним.

Крім того, судовою практикою господарських судів підтверджується те, що свідоцтво про право власності на об'єкт нерухомого майна, яке було видане органом місцевого самоврядування може визнаватись судом недійсним. (Постанова ВГСУ від 15.04.2008 р. у справі № 39/580-07(25/204).

Щодо державної реєстрації права власності на нерухоме майно то відновлення становища, яке існувало до відповідного порушення, можливе шляхом скасування судом державної реєстрації права власності у відповідності до ч. 2 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», в якій вказується: «Державна реєстрація речових прав скасовується в разі ... винесення судом відповідного рішення, про що вносяться дані до Державного реєстру прав».

З викладеного в цій нормі названого Закону вбачається, що саме суд має повноваження щодо скасування державної реєстрації права власності, а не Макарівське БТІ як реєстратор, оскільки останнє лише вносить відповідні дані до Державного реєстру прав.

Суд бере до уваги, що заявлена вимога про скасування державної реєстрації права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «ТМО»на нерухоме майно - цегляний завод, розташований за адресою: Київська область, Макарівський район, с. Лишня, вул. Набережна, буд. 1-А (реєстраційний номер 21839777) не є оскарженням дій Макарівського БТІ як органу, наділеного владними повноваженнями, оскільки в даному випадку скасування державної реєстрації відповідного права пов'язана не із оспорюванням дій, бездіяльності чи рішень Макарівського БТІ, а з необхідністю відновлення становища, що існувало до проведення такої державної реєстрації.

З огляду на це, в цій справі відсутній публічно-правовий спір, а тому на заявлені вимоги не поширюється компетенція адміністративних судів. При цьому в межах даної справи е існує спору щодо внесення відповідних даних до державного реєстру, а відтак на разі відсутня потреба в судовому порядку зобов'язувати Макарівське БТІ вносити відповідні дані до Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Згідно ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України

          В силу ст.121 Конституції України, на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Так, відповідно до ст.361 Закону України “Про прокуратуру”,  представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Однією з форм  представництва, що визначено  ч.3 вказаної норми,  є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб. При цьому, відповідно до ч.5 ст.361 Закону,  прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Відповідно до рішення Конституційного суду України від 08.04.99р. №3рп/99 у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді), прокурори та їх заступники подають до господарського суду позови саме в інтересах держави,  а  не  в  інтересах  підприємств,  установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності.

Відповідно  до  пункту 2 резолютивної  частини  цього рішення під  поняттям  “орган,  уповноважений  державою  здійснювати  відповідні  функції  у  спірних  відносинах”,  зазначеним  у  частині  другій  статті 2  Арбітражного  процесуального  кодексу  України,  потрібно  розуміти  орган  державної  влади  чи  орган  місцевого  самоврядування,  якому  законом  надано  повноваження  органу  виконавчої  влади.

Оскільки згідно із ст.ст. 13, 16, 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»до відання Макарівської РДА належить контроль за використанням та розпорядженням землями державної власності відповідно до закону, а земельна ділянка під вищезазначеним цегляним заводом, право власності на який було зареєстровано Макарівським БТІ у встановленому законом порядку відповідачу 3 не виділялась, тому існуюча станом на день розгляду справи державна реєстрація права власності на цегляний завод за ТОВ «ТМО», яка проведена незаконно, порушує права та інтереси Макарівської районної державної адміністрації як уповноваженого власника земельної ділянки.

Згідно зі ст. 17 Земельного кодексу України до повноважень місцевих державних адміністрації у галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах визначеним цим Кодексом. Відповідно до п. 12 Розділу Х «Перехідні положення»Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці 3 цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів –відповідні органи виконавчої влади.

Таким чином суд дійшов висновку, що оскільки відповідачами були порушені інтереси держави щодо розпорядження землями державної власності прокурор правомірно звернувся до суду з відповідним позовом.

Посилання відповідача 3, що прокурором невірно визначено орган уповноважений державою здійснювати відповідні владні функції у спірних відносинах оскільки земельна ділянка на якій знаходиться спірне нерухоме майно знаходиться в розпорядженні Лишнянської сільської ради, а не Макарівської РДА не приймається судом до уваги оскільки згідно довідки Головного управління земельних ресурсів у Київській області від 24.02.2009 р. відповідно проекту формування території Лишнянської сільської ради земельна ділянка на якій розташований цегельний завод, знаходиться за межами населеного пункту с. Лишня, Макарівського району Київської області.

З огляду на викладене вище, позовні вимоги прокурора підлягають задоволенню повністю з урахування заяви про уточнення позову.

Витрати за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України та витрати за інформаційно –технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст.44 ГПК України покладаються пропорційно на відповідачів.

Керуючись  ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Визнати недійсним Свідоцтво про право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «ТМО»на нерухоме майно - цегельний завод, розміщений за адресою: Київська область, Макарівський район, с.Лишня, вул. Набережна, буд.І-А, від 22.01.2008 року, серії ЯЯЯ № 548531;

3.          Скасувати проведену 22.01.2008 р. Комунальним підприємством Київської обласної ради «Макарівське бюро технічної інвентаризації»державну реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «ТМО»на нерухоме майно - цегляний завод, розташований за адресою: Київська область, Макарівський район, с. Лишня, вул. Набережна, буд. 1-А (реєстраційний номер 21839777).

4.          Стягнути Комунального підприємства Київської обласної ради "Макарівське бюро технічної інвентаризації" (Київська обл., смт. Макарів, вул. Б. Хмельницького 23; код 19403858) в доход державного бюджету України 56 (п'ятдесят шість) грн. 66 коп. державного мита.

5.          Стягнути з Комунального підприємства Київської обласної ради "Макарівське бюро технічної інвентаризації" (Київська обл., смт. Макарів, вул. Б. Хмельницького 23; код 19403858) 33 (тридцять три) грн. 33 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (р/р 31211259700001, банк ГУ ДКУ у Київській області, МФО 821018, одержувач платежу ГУ УДК у Київській області).

6.          Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМО" (м. Київ, вул. М. Шепелява 4-А; код 05581881) в доход державного бюджету України 56 (п'ятдесят шість) грн. 66 коп. державного мита.

7.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМО" (м. Київ, вул. М. Шепелява 4-А; код 05581881) 33 (тридцять три) грн. 33 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (р/р 31211259700001, банк ГУ ДКУ у Київській області, МФО 821018, одержувач платежу ГУ УДК у Київській області).

8.          Стягнути Виконавчого комітету Лишнянської сільської ради Макарівського району Київської області (Київська обл., Макарівський р-н, с. Лишня, вул. Київська 69; код 04362349) в доход державного бюджету України 56 (п'ятдесят шість) грн. 66 коп. державного мита.

9.          Стягнути з Виконавчого комітету Лишнянської сільської ради Макарівського району Київської області (Київська обл., Макарівський р-н, с. Лишня, вул. Київська 69; код 04362349) 33 (тридцять три) грн. 33 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (р/р 31211259700001, банк ГУ ДКУ у Київській області, МФО 821018, одержувач платежу ГУ УДК у

          Видати наказ після набрання рішенням законної сили

           Суддя                                                               Наріжний С.Ю.