Рішення

від 19.12.2008 по справі 52/201

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

52/201

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  52/201

19.12.08

   Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерліс-Ковель»до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮВС»про стягнення 149 128,20 грн. за участю представника позивача –Кузяєва О.В., довіреність б/н від 15.11.2008 р., відповідача –не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні  2008 року позивач звернувся до господарського суду  м. Києва з позовною заявою до відповідача про стягнення 149 128,20 грн., з яких 112 060,00 грн. основного боргу, 17 377,77 грн. пені, 17 348,38 грн. інфляційних нарахувань, 2 342,05 грн. 3% річних у зв'язку  з неналежним виконанням останнім зобов'язань за договором на постачання природного газу споживачу № 52-07/С від 29.12.2007 року з оплати отриманого товару.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 06.10.2008 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду  на 21.11.2008 року.

21.11.2008 року у зв'язку з технічними проблемами розгляд справи не відбувся і перенесений на 05.12.2008 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 05.12.2008 року розгляд справи відкладено на 19.12.2008 року у зв'язку з неявкою представника відповідача.

У судовому засіданні 19.12.2008 року представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 19.12.2008 року не з'явився, відзив на позов не надав, про причини неявки суд не повідомив. Про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.  

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 29.12.2007 року між позивачем та відповідачем було укладено договір на постачання природного газу споживачу № 52-07/С, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується постачати споживачу в 2007 році природний газ, в обсягах, згідно з додатковою угодою, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити його на умовах договору.

 Договір набирає сили з 29.12.2007 року, і діє в частині проведення розрахунків –до їх повного здійснення (п. 9.1. договору).

Ціна газу та обсяги постачання оговорюються у додатковій угоді до договору (п. 2.2.договору).

Відповідно до п. 3.1. договору порядок та умови постачання регулюються «Правилами подачі та використання природного газу народному господарстві України», затвердженими наказом Держкомнафтогазу України від 01.11.1994 року № 355.

Постачальник здійснює постачання природного газу споживачу з ресурсу ЗАТ «Укргаз-Енерго»(п. 3.2. договору).

Відповідно до п. 3.3. приймання і передача газу, що поставляється постачальником споживачу у відповідному місяці, оформлюється актами приймання-передачі газу з обов'язковим зазначенням власника ресурсу газу. Акти прийому-передачі газу складають уповноважені представники сторін у двох примірниках до 5 (п'ятого) числа місяця, наступного за звітним.

Згідно з п. 4.1.1. договору споживач здійснює оплату за газ шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Споживач здійснює оплату 100% вартості газу не пізніше 14.01.2008 року (п. 4.1.2. договору).

Відповідно до п. 1 додаткової угоди № 1 від 29.12.2007 року постачальник поставляє споживачу у грудні 2007 року 600,000 тисяч стандартних метрів кубічних природного газу з ресурсу ЗАТ «Укргаз-Енерго».

Ціна газу, за якою споживач оплачує постачальнику газ у грудні 2007 року становить 1 020,10 грн. (п. 2 додаткової угоди № 1).

Пунктом 4 додаткової угоди № 1 від 29.12.2007 року передбачено, що оплата за газ здійснюється на основі виставленого постачальником рахунку-фактури.

      На виконання умов договору та додаткової угоди позивач здійснив поставку газу відповідачу в обсязі 600,000 тис. м. куб. на загальну суму 612 060,00 грн., що підтверджується реєстром фактично протранспортованих обсягів природного газу газовими мережами ВАТ «Сумигаз»підприємствам, що уклали договори з ТОВ «Інтерліс-Ковель»з ресурсу ЗАТ «Укргаз-Енерго»в грудні 2007 року.  

       Позивач направив акт прийому-передачі природного газу від 21.12.2007 року та виставив рахунок-фактуру № СФ-285 від 31.12.2007 року.  

       В порушення умов договору відповідач за спожитий у грудні 2007 року природний газ розрахувався лише частково на суму 500 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №№ 5 від 22.01.2008 року на суму 50 000,00 грн., № 179 від 22.01.2008 року на суму 50 000,00 грн., № 181 від 23.01.2008 року на суму 150 000,00 грн., № 106 від 07.02.2008 року на суму 50 000,00 грн., № 205 від 27.02.2008 року на суму 150 000,00 грн., № 250 від 06.03.2008 року на суму 50 000,00 грн.

       Крім того, відповідач не підписав і не повернув відповідачеві акт прийому-передачі природного газу від 31.12.2008 року.   

17.07.2008 року позивач звернувся до відповідача з претензією № 1 про сплату боргу.

Зазначену претензію відповідач залишив без відповіді.

Доказів сплати відповідачем зазначеної суми боргу суду  не надано.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України  зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.             

Відповідач не надав доказів сплати за спожитий у грудні 2007 року природний газ у повному обсязі.

        За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача  боргу за спожитий у грудні 2007 року природний газ у сумі 112 060,00 грн. обгрунтовані та підтверджені матеріалами справи, і тому підлягають задоволенню.

  Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов'язання з оплати поставленого товару за договором, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 17 348,38 грн. інфляційних сум, 2 342,05 грн. 3% річних, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов договору.        

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Згідно з п. 5.2. договору за порушення умов проведення розрахунків, або невчасне проведення розрахунків згідно терміну, встановленого в п. 4.1.2., споживач сплачує постачальнику неустойку, що передбачає пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення розрахунку.       

Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивачем у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання з оплати отриманого товару нараховано 17 377,77 грн. пені відповідно до наданого розрахунку, який відповідає вимогам закону.

Отже, вимоги позивача про стягнення 17 348,38 грн. інфляційних сум, 2 342,05 грн. 3% річних та 17 377,77 грн. пені також ґрунтуються на матеріалах справи та відповідають вимогам закону, і тому підлягають задоволенню.

Державне мито у сумі 1 491,28 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 75, 82–85 ГПК України, суд

                                        В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮВС»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 18-а, код 21614404)  на користь  Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерліс-Ковель»(02160, м. Київ, пр. Возз'єднання, 7-а, код 32028247) 112 060 (сто дванадцять тисяч шістдесят) грн. 00 коп. боргу,   2 342 (дві тисячі триста сорок дві) грн. 05 коп. 3% річних, 17 377 (сімнадцять тисяч триста сімдесят сім) грн. 77 коп. пені, 17 348 (сімнадцять тисяч триста сорок вісім) грн. 38 коп. інфляційних нарахувань, 1 491 (одна тисяча чотириста дев'яносто одна) грн. 28 коп. витрат по оплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на  інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                          С. Чебикіна