Рішення

від 05.12.2008 по справі 41/362

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

41/362

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  41/362

05.12.08

За позовомВідкритого акціонерного товариства «Вінницяоблпаливо»

ДоДержавного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна Залі  залізниця»

Закритого акціонерного товариства горно - збагачувальна фабрика «Краснолуцька»

Про стягнення 3 576, 74 грн.

                                                                                                           Суддя  Спичак О.М.                                                                                                                                                  

В засіданнях приймали участь представники сторін :

Від позивача : Олійник В.Ю. –дов. № 274 від 24.09.2008 року;

Від відповідача 1: Яхнівська Г.С. –дов. № 3869 –ню від 17.10.2008 року;

Від відповідача 2: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство «Вінницяоблпаливо»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця», Закритого акціонерного товариства горно-збагачувальна фабрика «Краснолуцька»про стягнення недостачі в розмірі   3 576, 74 грн.

Крім того,  позивач просить стягнути державне мито в розмірі 102, 00 грн. та 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою суду від 10.10.2008 року порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 17.11.2008 року.

В судовому засіданні 17.11.2008 року представник позивача підтримав  заявлені позовні вимоги та просив позов задовольнити.

Відповідач –1 проти позову заперечує свої обґрунтування виклав у відзиві на позовну заяву.

Відповідач –2 в судове засідання не з'явився, проте на адресу суду направив відзив на позов, згідно якого проти позову заперечує та просить суд в задоволені позову  відмовити. Крім того представник відповідача - 2 надав суду клопотання про витребування від станції Красний Луч Донецької залізниці додаткових доказів по справі 41/362, яке судом задоволено.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 05.12.2008 року.

В судовому засіданні 05.12.2008 року представник позивача підтримав позовні вимоги, представник відповідача проти задоволення позову заперечував.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 05.12.2008 року за згодою представників позивача та відповідача - 1суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

                                                         ВСТАНОВИВ:

13 грудня 2006 року між Відкритим акціонерним товариством «Вінницяоблпаливо»(надалі - Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тера Нова»(надалі - Постачальник) укладено договір № 1.146 (надалі- Договір), згідно якого постачальник зобов'язався відвантажити, а покупець прийняти  та оплатити вугілля.

Відповідно до п. 2.2 Договору покупець розраховується з постачальником за отримане вугілля шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника з відстрочкою платежу –10 банківських днів з моменту прибуття вугілля на станцію призначення на підставі виставленого рахунку.

На виконання п.2.1, 2.2.  Договору позивач, на підставі виставленого рахунку №  СФ – 0000093 від 11.08.2008 року  в порядку календарної черговості перерахував на розрахунковий рахунок  постачальника кошти на загальну суму 200 000, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №  450 від 14.08.2008 року на суму 100 000, 00 грн. та № 458 від  15.08.2008 року на суму 100 00, 00 грн.

09.08.2008 року за накладною № 50819118 у напіввагонах № 67918524 та № 66064551 зі станції Красний Луч Дон. був відправлений вантаж - вугілля марки Антрацит АМ вологий в кількості 132 тонн.

Відправником вантажу є відповідач –2 Закрите акціонерне товариство горно-збагачувальна фабрика «Краснолуцька», одержувачем –позивач.

Вага вантажу згідно до залізничної накладної становить 132 тонн.

        При перевезеннях у залежності від обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, відправника, одержувача, пасажира, складаються комерційні акти.

Відповідно до п. 2 Правил складання актів, комерційні акти складаються для засвідчення певних обставин, зокрема, невідповідності найменування, маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у перевізних документах; псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу. Дані в комерційних актах зазначаються на підставі перевізних документів та виявлених обставин.

Як вбачається з матеріалів справи, з прибуттям вагонів № 67918524 та № 66064551 на станцію Знам'янка Одеської залізниці було здійсненої їх зважування.

         Комерційним актом БК № 047334/717-2 від 13.08.2008 року встановлено, що в вагоні 66064551 завантаження навалом рівномірне нижче бортів на 200 мм., розмір відносно висоти бортів не зазначено. У вагоні виявленні поглиблення зліва за рухом потягу на 5, 6 люками довжиною 3000 мм., шириною 1500 мм., глибиною 500 мм. Течі вантажу у вагоні немає. Двері та люки щільно закриті. Каток не застосовувався. На поверхні вантажу захисне маркування вапном присутнє. Переважування поводилось на 150 тонних вагах станції Знам'янка Одеської залізниці. При переважуванні виявлено, що вага брутто 82800 кг., тара з бруса 22000 кг., нетто 60800 кг., що менше маси зазначеної в залізничній накладній на 2200 кг., що складає різницю ваги проти документів сторону зменшення на 2200 кг. Перевірка проводилась двічі, недостача підтвердилась. На поверхні вантажу нанесено маркування вапном. В місцях поглиблення доступ до вантажу усунено шляхом нанесення маркування вапном. Відсутній вантаж у вагоні розміститися міг.

Зі змісту комерційного акту БК № 047335/718-3 від 13.08.2008 року вбачається, що у вагоні № 67918524 завантаження навалом рівномірне нижче бортів на 200 мм., розмір відносно висоти бортів не зазначено. На поверхні вантажу наявні поглиблення над 1, 2, 3, 4, 6 люками зліва за рухом потягу довжиною 7500 мм, шириною 1500, глибиною 500 мм. Течі вантажу у вагоні немає. Двері та люки щільно закриті. Каток не застосовувався. На поверхні вантажу захисне маркування вапном присутнє. Переважування поводилось на 150 тонних вагах станції Знам'янка Одеської залізниці. При переважуванні виявлено, вага брутто  85 800 кг., тара з бруса 22500 кг., нетто 63 300 кг., що складає різницю ваги проти документів в сторону зменшення на 5700 кг. Перевірка проводилась двічі, недостача підтвердилась. На поверхні вантажу нанесено маркування вапном. В місцях поглиблення доступ до вантажу усунено шляхом нанесення маркування вапном. Відсутній вантаж у вагоні розміститися міг.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 115 Статуту залізниць України вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника.

У відповідності до п. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 р. N 644, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 2 % маси (вологе вугілля), зазначеної в перевізних документах.

          На підтвердження розміру заявлених до стягнення збитків позивач додає до матеріалів справи копії договору № 1.146 від 13.12.2006 року, додаткову угоду до нього № 12 від 19.09.2007 року, рахунок № СФ - 0000585 від 11.08.2008 року  та відповідні платіжні доручення.

З урахуванням вищевикладеного, позивач обраховує втрату вантажу з урахуванням норми природної втрати і граничного розходження в масі вантажу, нараховує вартість втраченого вантажу у розмірі 3576, 74 грн. і вимагає стягнути її з відповідачів солідарно.

Проте, в ході судового розгляду справи за клопотанням відповідача –2 судом було витребувано від Станції Красний Луч Донецької залізниці виписку з книги обліку контрольного переважування на вагонних вагах по вагонах № 67918524, № 66064551. З наданої виписки вбачається, що за результатами контрольного зважування у вагоні № 66064551 виявлено недовантаження на 100 кг.

Враховуючи викладене суд прийшов до висновку, що вартість недостачі у вагоні  № 66064551 з урахуванням суми норм природної втрати і граничного розходження, розрахована позивачем не вірно. Здійснивши перерахунок понаднормативної нестачі у вагоні № 66064551 відповідно до наданої Станцією Красний Луч Донецької залізниці виписки з книги обліку переважень, суд прийшов до висновку що сума недостачі становить 572, 55 грн., замість розрахованих позивачем 639, 19 грн. З урахуванням наведеного, загальна сума недостачі у вагонах становить 3510, 10 грн.(2937, 55+572, 55).

          Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, а недостача підлягає до стягнення з відповідача-1 з наступних підстав.

          Відповідно до статті 110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Згідно до статті 111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності за втрату, нестачу, псування або пошкодження вантажу, якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі і завантаженому засобами відправника, та якщо не має ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

Додана до матеріалів справи накладна № 50819118 свідчить про те, що завантаження вантажу проводилось засобами вантажовідправника - відповідача - 2.

Із зазначених у залізничній накладній № 50819118  /графа 1, 4/ даних вбачається, що відправником були застосовані додаткові заходи по збереженню при перевезенні вугілля і вказано, що вантаж розміщено і закріплено згідно Технічних умов правильно (графа 1); вантаж марковано вапном (графа 4).

Згідно п. 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу затверджених Наказом Міністерства транспорту України N 542 від 20.08.2001 року з метою забезпечення збереженості всіх вантажів, що перевозяться у вагонах відкритого типу, на їх поверхню відправником наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.

У Пункті 3.2 Роз'яснення ВГСУ “Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею»№ 04-5/601 від 29.05.2002 року зазначено, що у відповідності до статті 34 ГПК України обставини справи,  які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, а обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника та вантажоодержувача при перевезенні вантажів залізницею, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми,  які складають станції залізниць (частина 3 п.3.2).

Обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника та вантажоодержувача при перевезенні вантажів залізницею, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць (стаття 129 Статуту).

Як вже було встановлено судом, спірний вантаж був маркований вапном. Проте,  з дослідженого комерційного акту вбачається, що  в місцях поглиблення маркування відсутнє.

Такий опис стану вантажу свідчить про явно видимий характер нестачі останнього, який може бути виявлений візуально та без застосування додаткових вимірювальних пристроїв чи дій.

Судом не приймаються до уваги посилання Державного територіально –галузевого об'єднання “Південно - західна залізниця” на те, що “наявність поглиблення та відсутність захисного маркування у місці поглиблення  свідчить не про виїмку вугілля при транспортування, а підтверджує незастосування вантажовідправником заходів щодо розрівнення  та ущільнення вантажу, не усунення щілин конструктивних засорів вагону наслідком чого є просипання, просідання та вивітрювання вугілля під час руху вагону”, оскільки в судовому засіданні судом досліджені комерційні акти № 047334/717-2  та № 047335/718-3 від 13.08.2008 року, які містять відомості про те, що в місці поглиблення відсутнє захисне маркування, течі вантажу немає, встановлений доступ до вантажу, який був усунений шляхом  нанесення маркування вапном.

Вищевикладеними обставинами встановлюється та підтверджується, що виїмка та нестача вантажу відбулась саме під час перевезення та з вини перевізника.

Згідно статті 113 Статуту за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження)  прийнятого до перевезення вантажу,  багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Проте, всупереч зазначеній статті Статуту, відповідач -1 не довів належними та допустимими доказами того, що нестача прийнятого до перевезення вантажу виникла не з його вини.

Пунктом статті 114 Статуту передбачено, що залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме за втрату чи нестачу –у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його нестачі.

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача  лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності відповідно до статті 623 Цивільного кодексу України.

Обов'язковими умовами покладення відповідності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв'язку між діями особи та збитками, які складають об'єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.

Тобто збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.

Отже зменшення майнових благ внаслідок неправомірних дій  наступає об'єктивно, тобто незалежно від волевиявлення сторони, як наслідок невиконання зобов'язань.

Обов'язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв'язок між неправомірними діями і збитками. Збитки є наслідком, а невиконання зобов'язань –причиною.

Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань (виключає його відповідальність).

Ціна однієї тонни вугілля на підставі рахунку Закритого акціонерко товариства ГЗФ «Краснолуцька»№ СФ –0000585 від   11.08.2008 року (без врахування залізничного тарифу) становить 679, 99 грн.  в т.ч ПДВ. Загальна сума нестачі з урахуванням суми норм природної втрати і граничного розходження визначення маси нетто у вагоні № 67918524 становить: 2937, 55 грн.(5, 7- (69000х2 %= 1,38 т.) = 4, 32 т. х  679, 99 грн.), а у вагоні № 66064551 становить: 572, 55 грн. (2, 1т. -(62900 х 2% = 1, 258 т.) = 0, 842 т. х 679, 99 грн.).

Отже, проаналізувавши вищезазначене, суд дійшов висновку, що позивачем доведено безпосередній причинний зв'язок між понесеними збитками у вигляді дійсної вартості нестачі вантажу та  неналежним виконанням відповідачем - 1 своїх обов'язків.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача - 1 збитків у сумі 3576, 74 грн., що  виникли  під час перевезення вантажу, підлягають задоволенню  частково в сумі 3510, 10 грн. ( 2937, 55+572, 55).

Статтею 920 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язань, які випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не передбачено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Враховуючи наведене, позов визнається обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в частині стягнення вартості втраченого вантажу в розмірі 3510, 10 грн. з відповідача -1, як перевізника, а в частині вимог до відповідача - 2, як відправника,  позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно  розміру задоволених вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. ст. ст. 32,  33, 34, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:                           

1. Позов  задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного територіально –галузевого об'єднання “Південно-західна залізниця” (01034, м. Київ, вул. Лисенка, 6;  код 04713033) на користь Відкритого акціонерного товариства “Вінницяоблпаливо” (21021, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 122; код 01880670) 3 510 (три тисячі п'ятсот десять) грн. 10 коп. збитків, 100 (сто) грн. 10 коп. державного мита та 115 (сто п'ятнадцять) грн. 80 коп. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову до відповідача -1 відмовити.

4. В позові до Закритого акціонерного товариства горно-збагачувальна фабрика «Краснолуцька»відмовити.

Рішення набирає законної сили після  закінчення  десятиденного  строку з дня  його  підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                           О.М.Спичак

Дата підписання рішення

03.02.2009.