Рішення

від 05.10.2009 по справі 41/362

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

41/362

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  41/362

05.10.09

За позовомВідкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" в особі Розрахункового департаменту

ДоАкціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»

Простягнення 118 281,40 грн.

                                                                                     Суддя  Спичак О.М.                                                                                                                                                  

Представники сторін:

від позивача:      Верниба В.А. –дов. № 582 від 01.10.2009 року; Філіппов Б.А. –дов. № 612 від 01.10.2009 року;

від відповідача : Денисюк О.В. –дов. № ДО7/6277 від 04.11.2008 року; Сисак С.Ф. –дов. № ДО7/2009/07/02-6 від 02.07.2009 року; Комісар С.П. –дов. № ДО7/2008/11/12-23 від 12.11.2008 року;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" в особі Розрахункового департаменту звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»про стягнення 118 281,40 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати пов'язані з розглядом даної справи.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання передбачені умовами Договору № 678 від 10.01.1991 року, що призвело до аварії на підстанції та пошкодження електрообладнання цехів БОС-2 та НБСА Бортницької станції аерації.

Ухвалою від 12.06.2009 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 30.06.2009 року.

В судовому засіданні 30.06.2009 року представник позивача подав документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження у справі та підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 30.06.2009 року надав усні заперечення на позов.

В судовому засіданні 30.06.2009 року на підставі частини 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 10.07.2009 року.

В судовому засіданні 10.07.2009 року представник позивача підтримав позовні вимоги, відповідно до яких просив суд позов задовольнити.

Представники відповідача надали письмові пояснення  по справі, відповідно до яких просили суд в позові відмовити повністю.

Крім того, в судовому засіданні 10.07.2009 року сторони подали суду клопотання про продовження строку вирішення спору по  справі № 41/362, яке судом задоволено.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є необхідність витребовування нових доказів.

Ухвалою від 10.07.2009 року розгляд справи було відкладено на 28.08.2009 року.

В судовому засіданні 28.08.2009 року на підставі частини 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 05.10.2009 року.

В судовому засіданні 05.10.2009 року представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечували.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 05.10.2009 року на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

10.01.1991 року між Підприємством Київські кабельні мережі ВЕО «Київенерго»правонаступником якого є Акціонерна енергопостачальна компанії «Київенерго»(далі –енергопостачальна організація, позивач), та Бортницькою станцією аерації правонаступником якої є Відкрите акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал»(далі –Абонент, відповідач) укладено  договір № 678 на користування електричною енергією (далі –Договір).

Відповідно до пункту 2.1 Договору, енергопостачальна організація зобов'язується відпускати електроенергію, як промислову продукцію, «Абоненту», у відповідності з встановленими йому даним Договором умовами та розмірами споживання електричної енергії і потужності, вказаною в змінюваному за ініціативою сторони Додатку № 1.

Згідно з пунктом 3 Договору енергопостачальна організація несе відповідальність за надійне забезпечення абонента електроенергією у відповідності з категорією та гарантованим рівнем надійності схеми енергопостачання струмоприймачів.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що абонент зобов'язаний оплачувати спожиту електричну енергію та потужність, а також, вносити всі інші платежі за розрахунковий період у відповідності з прейскурантом № 09-01 та даним Договором.

21.04.2009 року на Бортницькій станції аерації ДЕКГ ВАТ «АК «Київводоканал»сталася аварія, внаслідок якої, відмовило у роботі енергообладнання цехів БОС-2 та НБСА, що підтверджується актом від 21.04.2009 року, випискою з журналу відповідача та не заперечувалось сторонами.

Стверджуючи, що аварія сталась по вині відповідача, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення збитків в сумі 118 281,40 грн., що складаються з вартості робіт по відновленню пошкодженого обладнання.

Розглянувши подану позовну заяву, дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення сторін, оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 623 ЦК України передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Отже, в силу положень ст. 33 ГПК України та ст. 623 ЦК України обов'язок по доведенню розміру збитків покладено на позивача.

Відповідно до пункту 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Статтею 224 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Пунктом 1 статті 225 ЦК України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, зокрема наявність протиправної  поведінки, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до пункту 6.45 Правил користування електричною енергією (далі –ПКЕЕ) у разі порушення цих Правил або умов договору постачальником електричної енергії та/або електропередавальною організацією споживач, у якого укладені із зазначеними суб'єктами господарювання відповідні договори, викликає представника постачальника електричної енергії та/або електропередавальної організації для складання двостороннього акта порушень.

Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається постачальнику електричної енергії або електропередавальній організації. Представник постачальника електричної енергії та/або електропередавальної організації має право внести до акта свої зауваження.

У разі відмови представника постачальника електричної енергії або електропередавальної організації від підпису або неприбуття у визначений споживачем термін в акті робиться відповідний запис. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менш ніж трьома уповноваженими представниками споживача.

Пунктом 6.48 ПКЕЕ передбачено, що на підставі акта порушень представник споживача визначає завдані споживачу внаслідок дій (бездіяльності) постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) збитки і виписує постачальнику електричної енергії (електропередавальній організації) відповідні платіжні вимоги - доручення. 

У разі несплати нарахованих сум постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) у визначений термін споживач має право подати позов до суду.

На підтвердження вищевикладеного, позивачем було надано акт від 21.04.2009 року, який підписаний лише його представниками, а на доказ виклику представників відповідача, відповідно до пункту 6.45 ПКЕЕ позивач надав лист від 23.04.2009 року, про отримання якого відповідач не заперечує.

Разом з тим, як вбачається з наданих листа та акту, лист датований 23.04.2009 року, а акт складено 21.04.2009 року, тобто належних доказів виклику представника відповідача для складання акту, так само як і самого акту порушень складеного у відповідності до пункту 6.45 ПКЕЕ позивач не надав.

Крім того, слід зазначити, що платіжні вимоги –доручення, згідно з пунктом 6.48 ПКЕЕ позивач не складав та не направляв, що сам підтвердив у своїх письмових поясненнях.

Зважаючи на те, що позивач не дотримався порядку виклику постачальника і складання акту відповідно до п. 6.45 ПКЕЕ, який є обов'язковим та основним доказом по даній категорії справ, а також платіжну вимогу-доручення в порядку п. 6.48 ПКЕЕ відповідачу не направляв, що передує подачі позову, на думку господарського суду позивач в порушення умов ст.ст. 32 - 34 ГПК України та ст. 623 ЦК України належним чином не довів наявність всіх необхідних елементів для застосування такого виду відповідальності як збитки.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України,  покладаються на позивача.

Керуючись  ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України,  господарський суд –

                    В И Р І Ш И В:

1. В позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після  закінчення  десятиденного  строку з дня  його  підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                           О.М. Спичак

Дата підписання рішення

07.10.2009р.