Рішення

від 08.01.2009 по справі 46/190

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

46/190

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.01.2009 р.                                                Справа № 46/190

За позовомЗакритого акціонерного товариства “Нова лінія”

До Товариства з обмеженою відповідальністю “Дера-Україна”

Простягнення 3 795,63 грн.

                                                                                        Суддя Шабунін С.В.

Представники:

Від позивачаДідевич В.М.—представник за довіреністю від  08.10.2008 р.

Від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У листопаді 2008 року Закрите акціонерне товариство “Нова лінія” звернулося до суду з позовом від 14.10.2008 р. № 3704 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Дера-Україна” 2 506,53 грн. заборгованості за надані інформаційно-консультаційні послуги відповідно до договору № 896/070906-у від 07.09.2007 р., 578,96 грн. пені та 631,88 грн. інфляційних втрат та 78,26, грн. 3 % річних.   

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 46/190 від 10.11.2008 р., яку призначено до розгляду на 08.12.2008 р.  

У судове засідання, призначене на 08.12.2008 р. представник відповідача не прибув, про причини свого неприбуття суд не повідомив, документів на виконання вимог ухвали від 10.11.2008 р. не надав. Представник позивача виконав вимоги ухвали про порушення провадження у справі частково, у зв'язку з чим 08.12.2008 р. розгляд справи було відкладено на 08.01.2009 р.

У судове засідання, що відбулося 08.01.2009 р., відповідач уповноваженого представника не направив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи. Про причину нез'явлення свого представника відповідач суд не повідомив, вимоги ухвал суду у справі № 46/190 не виконав, відзиву на позовну заяву не надав, заявлені вимоги не оспорив. Враховуючи вищенаведене та у відповідності до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про взаємовідносини сторін.

У ході розгляду спору по суті представник Закритого акціонерного товариства “Нова лінія” підтримав заявлені вимоги та просив позов задовольнити, стягнувши з відповідача заявлені до стягнення суми. Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача зазначив, що виконав взяті на себе зобов'язання за договором № 896/070906-у від 07.09.2007 р. своєчасно та у повному обсязі, однак відповідач за надані послуги розрахувався частково.

На підтвердження заявлених вимог позивачем надано договір, акт прийому-передачі послуг, рахунок-фактуру, повідомлення про вручення поштового відправлення про надіслання відповідачеві рахунку-фактури та акту виконаних робіт, банківські виписки, а також розрахунок ціни позову.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд —

ВСТАНОВИВ:

07.09.2007 між Закритим акціонерним товариством “Нова лінія” в якості виконавця та Товариством з обмеженою відповідальністю “Дера-Україна” в якості замовника укладено договір № 896/070906-У, за умовами якого виконавець (позивач) зобов'язався, згідно замовлення замовника (відповідача), надавати інформаційно-консультаційні послуги останньому, стосовно способів та методів реалізації непродовольчих товарів, які постачаються замовником через торговельну мережу виконавця. Інформаційно-консультаційні послуги за договором надаються щомісячно (п. 1.1).

Пунктом 4.1 договору передбачено, що оплата здійснюється замовником щомісячно, на підставі рахунків, які надаються виконавцем, але не пізніше 5-ти днів з моменту отримання рахунку.

На виконання умов договору від 07.09.2007 р. позивач надав відповідачеві інформаційно-консультаційні послуги та направив останньому рахунок-фактуру № ЦОЧ71231206 від 13.12.2007 р. на суму 5 006,53 грн., які були отриманні відповідачем, про що, зокрема, свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.

Виходячи з п. 4.6 Договору інформаційно-консультаційні послуги вважаються прийнятими після підписання актів прийому-передачі послуг.

У разі не підписання акта прийому-передачі послуг замовником, останній повинен письмово надати мотивовану відмову від підписання акта, протягом 3-х календарних днів з моменту отриманні акта. У випадку не отримання мотивованої відмови замовника виконавцем у вказаний термін, акти вважаються підписаними, послуги вважаються такими, що прийняті, а рахунок підлягає обов'язковій оплаті замовником (п. 4.7 угоди від 07.09.2007 р.).

Однак, відповідач в порушення умов договору (5 днів з моменту отримання рахунку) надані позивачем послуги оплатив частково на суму 2 500,00 грн., що підтверджується реєстром кредитових платежів за 02.06.2008 р., 06.06.2008 р. та 25.07.2008 р.

13.05.2008 р. позивач направив на адресу відповідача претензію № 1567 з вимогою відновити порушенні ним права і законні інтереси та сплатити борг за надання послуг.

Відповідач залишив вказану претензію без відповіді, а вимоги позивача без задоволення.

За таких обставин позивач просив суд стягнути з відповідача 2 506,53 грн. основного боргу, 578,96 грн. пені, 78,26 грн. 3 % річних, а також 631,88 грн. інфляційних втрат.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ч. 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (ч. 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (ч. 7).

Аналогічні положення містяться і у ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, відповідач, як у встановлений договором строк, так і на дату судового розгляду спору, свого зобов'язання щодо оплати вартості наданих послуг в повному обсязі не виконав. У зв'язку з цим, позовна вимога про стягнення з Відповідача 2 506,53 грн. боргу є законною та обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню у повному обсязі.

Позивач також просив стягнути з відповідача пеню в сумі 578,96 грн., 631,88 грн. інфляційних втрат та 78,26 грн. 3% річних.

Відповідно до статей 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У ч. 1 ст. 547 ЦК України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Згідно з п. 5.1 договору за порушення терміну оплати, визначеного п. 4.1 договору, замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє в період, за який сплачується пеня та яка нараховується від суми заборгованості, за кожен день прострочення своїх зобов'язань.

На цій підставі, вимога позивача про стягнення з відповідача 578,96 грн. пені, визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.  

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладені обставини, а також той факт, що судом задоволено основну суму боргу за прострочення оплати наданих послуг в сумі 2 506,53 грн., вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних витрат та 3 % річних визнаються судом правомірними та такими, що підлягають задоволенню за розрахунком позивача, який відповідає нормам чинного законодавства та матеріалам справи.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок  доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростував.

Зважаючи на норми ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33, 47, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд —

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Дера-Україна” (03039, м. Київ, пров. Червоноармійський, 3, ідентифікаційний код 35137591) на користь Закритого акціонерного товариства “Нова лінія” (02091, м. Київ, Харківське шосе, 168, ідентифікаційний код 30728887) 2 506 (дві тисячі п'ятсот шість) грн. 53 коп. боргу, 578 (п'ятсот сімдесят вісім) грн. 96 коп. пені, 78 (сімдесят вісім) грн. 26 коп. 3 % річних, 631 (шістсот тридцять одну) грн. 88 коп. інфляційних втрат, 102 (сто дві) грн. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня   його прийняття.

Суддя                                                                                                  С.В. Шабунін

Справа №  46/190

08.01.09