Рішення

від 30.01.2009 по справі 16/388

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

16/388

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  16/388

30.01.09

За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс»

До                  1) Відкритого акціонерного товариства  «Державний  ощадний банк України»

                     2) Закритого акціонерного товариства  «Укрнафтосервіс»

Про                     визнання договору застави  нерухомого майна  таким,  що не підлягає виконанню

                                                                                                       Суддя  Ярмак О.М.

Представники:

від позивача      Лавренко Н.М. за дов.

від відповідача 1 Йора Т.П. за дов., Свистуленко М.П. за дов.

від відповідача 2 Павлюк Г.Г. за дов.

В засіданні приймали участь

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

20.01.09, 28.01.09 в засіданнях суду оголошувались перерви на підставі ст. 77 ГПК України.

Пред‘явлені вимоги про визнання договору застави  нерухомого майна № 105/31/3-4 (майнова порука) від 22 березня  2002 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Вашагашвілі Д.Д. за р. № 234,  таким, що не підлягає виконанню повністю.

18.12.2008 р. позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, в яких просить визнати договір застави припиненим.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що в договорі застави повинно бути зазначено найменування (прізвище, ім'я та по батькові), місцезнаходження (місце проживання) сторін, суть забезпеченої заставою вимоги, її розмір і строк виконання зобов'язання, опис предмета застави, а також будь-які інші умови, відносно яких за заявою однієї із сторін повинна бути досягнута угода. Протягом дії кредитного договору, до останнього були внесені зміни, зокрема було змінено валюту кредиту та збільшено розмір відсотків. Зазначені зміни не були відображені в додаткових договорах до договору застави. В договорі застави не визначено розмір майбутньої вимоги, яка забезпечується договором застави. Позивач як поручитель не надавав згоди на зміну валюти кредиту та збільшення розміру відсотків, посилається на  ч.1 ст. 559 ЦК україни, згідно з якою, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. А тому, позивач, вважає договір застави припиненим.

Відповідач-1 пред'явлені вимоги не визнає, посилаючись на те, що позовні вимоги є необґрунтованими, оскільки договором застави забезпечено виконання зобов'язань, що випливають з кредитного договору а також усіх додаткових угод, змін та доповнень, які можуть бути укладені після його укладення.

Відповідач-2 пред'явлені позовні вимоги не визнає і зазначає, що є неналежним відповідачем у справі, оскільки, останній не є стороною по договору застави нерухомого майна, проте, прийняття рішення у даній справі вплине на його права та обов'язки і просить залучити в якості третьої особи без самостійних вимог.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представників позивача та відповідачів, Господарський суд м. Києва,  в с т а н о в и в:

11.03.2002 р. між відповідачем-1 та відповідачем-2 було укладено договір кредитної лінії № 106/31/1, відповідно до якого відповідачу-2 надано кредит в розмірі 7500000,00 доларів США  та встановлено відсоткову ставку за користування кредитом в розмірі 13% річних.

22 березня 2002 р. для забезпечення виконання зобов'язань відповідача- 2 за кредитним договором між позивачем та відповідачем - 1 було укладено договір застави нерухомого майна № 105/31/3-4 (майнова порука), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу  Вагашвілі Д.Д. за р. № 234, та додаткову угоду №1 від 22.04.2003 року за р. № 344, згідно з яким позивач передав в заставу нерухоме майно –нежилі будівлі: літ. Б та літ В, що знаходяться за адресою м. Київ, вул. Рилєєва, 10-А.

Протягом дії кредитного договору відповідачем 1 та відповідачем 2 було внесено зміни до його істотних умов, зокрема, додатковою угодою №1 від 30 квітня 2002 року до кредитного договору було внесено зміни відповідно до яких надано кредит в різних валютах –українській гривні та доларах США і відповідно змінено процентну ставку за користування кредитом, а саме, за користування кредитом в українській гривні встановлено процентну ставку в розмірі 19 % річних. Додатковою угодою № 2 від 17.07.2002 року було встановлено новий термін повернення кредитних коштів –10 березня 2005 року. Додатковою угодою № 3 від 17.09.2002 року не було внесено змін до суттєвих умов кредитного договору. Додатковою угодою №4 від 31 грудня 2003 року та №5 від 31 грудня 2004 року було встановлено новий строк сплати відсотків, нарахованих за грудень 2003 року та за грудень 2004 року відповідно.

П. 9.2. договору застави (майнової поруки) передбачено, що договір може бути змінений або доповнений за взаємною згодою сторін. Зміни та доповнення до цього договору викладаються в письмовій формі та набувають чинності з моменту їх нотаріального посвідчення.

П. 6.3.3 договору встановлено, що у випадках, коли суми, вирученої від продажу предмета застави, недостатньо для повного задоволення розміру зобов'язання та витрат, зазначених у п. 4.3. цього договору, заставодержатель має право одержати суму, якої не вистачає для повного задоволення зобов'язання та видатків, з іншого майна заставодавця.

Отже, договір застави має змішаний характер, тобто підпадає під регулювання, як спеціальних норм Закону України „Про заставу” так і загальних норм Цивільного кодексу України, які регулюють інститут поручительства. Тому, будь-які зміни суттєвих умов кредитного договору, які відповідно, є суттєвими умовами договору майнової поруки, повинні бути погоджені з заставодавцем, особа якого не співпадає з особою боржника, тобто, який є майновим поручителем.

Судом встановлено, що позивач та відповідач -1 уклали додаткову угоду до договору майнової поруки, якою відображено погодження позивача зі змінами кредитного договору, щодо встановлення нового строку виконання зобов'язання (терміну повернення кредитних коштів) –10 березня 2005 року. Ці зміни до договору майнової поруки є змінами суттєвих умов договору. Таке твердження ґрунтується на підставі ст. 12 Закону України „Про заставу” в редакції, яка діяла на момент укладення додаткової угоди №1 до договору застави, відповідно до якої у договорі застави повинно бути зазначено найменування (прізвище, ім'я та по батькові), місцезнаходження (місце проживання) сторін, суть забезпеченої заставою вимоги, її розмір і строк виконання зобов'язання, опис предмета застави, а також будь-які інші умови, відносно яких за заявою однієї із сторін повинна бути досягнута угода.

Як зазначено в ст. 12 Закону України „Про заставу”, суттєвими також є і умови щодо суті забезпеченої заставою вимоги та її розміру. Але, зміни до кредитного договору, внесені додатковою угодою № 1 до кредитного договору, якими було змінено суть і розмір зобов'язання не знайшли свого відображення в змінах до договору застави (майнової поруки). Відповідно до визначення термінів у договорі застави (майнової поруки) термін „схвалення”, „згода” визначено стронами, як попередньо отримані схвалення, згода в письмовій формі. Отже, позивачем не надано схвалення таких змін в письмовій формі.

Договором майнової поруки, визначено кредитний договір, як „договір кредитної лінії № 106/31/1 від 11.03.2002 року, а також усі додаткові угоди, додатки, зміни та доповнення до нього, які чинні на момент укладення цього договору та можуть бути укладенні після його укладення.”

Відповідно до визначення кредитного договору, яке міститься в договорі застави, останній несе забезпечувальну функцію по відношенню до кредитного договору, за яким у відповідача - 1 є право вимоги в розмірі 7 500 000,00 доларів США і це право вимоги виникає у майбутньому, по закінченню строку на який надано кредитні кошти.

Ніяких домовленостей про розмір забезпечення майбутніх вимог, про можливість їх зміни без згоди позивача, договором застави не визначено. Натомість, пунктом 9.2. договору застави сторони домовилися, що договір застави може бути змінений або доповнений за взаємною згодою сторін. Зміни та доповнення до цього договору викладаються в письмовій формі та набувають чинності з моменту їх нотаріального посвідчення.

Відповідно до ч.2 ст. 3 Закону України „Про заставу”, застава може мати місце щодо вимог, які можуть виникнути у майбутньому, за умови, якщо є угода сторін про розмір забезпечення заставою таких вимог.

Таким чином, в договорі застави відсутня угода сторін про розмір забезпечення заставою таких вимог, як це вимагається ч.2 ст. 3 Закону України „Про заставу”, також, договором застави не визначено, що кредитний договір є невід'ємною частиною договору застави.

Оскільки, договором майнової поруки встановлено додаткову відповідальність позивача іншим його майном (п. 6.3.3 договору майнової поруки), то такі правовідносини підпадають під регулювання загальних норм Цивільного кодексу України, які регулюють такий вид забезпечення, як порука.

Відповідно до п. 4 Перехідних положень ЦК України, Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Відповідно до ч.1 ст. 559 Цивільного кодексу України, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Внаслідок змін до кредитного договору, внесених додатковою угодою №1 відбулася зміна та збільшення обсягу відповідальності поручителя, на яке він не надавав згоди, а саме встановлено надання кредиту в українській гривні та встановлено підвищену процентну ставку в розмірі 19 % річних.

Посилання відповідача-1 на те, що договір застави несе забезпечувальну функцію по кредитному договору та усіх додаткових угод, змін та доповнень, які можуть бути укладені після його укладення є безпідставним, оскільки, сторони в договорі застави не дійшли домовленості і в ньому відсутня угода сторін про розмір забезпечення заставою таких вимог. Додаткового договору до договору застави (майнової поруки)у зв'язку зі зміною валюти кредиту та збільшенням розміру відсотків за його користування між відповідачем-1 та позивачем не укладено, не дивлячись на те, що ці зміни призвели до змін суттєвих умов договору застави.

Клопотання відповідача-2 про залучення в якості третьої особи без самостійних вимог не підлягає задоволенню, оскільки, останній є стороною по кредитному договору, спільні дії якого з відповідачем -1 призвели до зміни та збільшення зобов'язань, які не були погоджені з позивачем та призвели до припинення зобов'язань майнового поручителя.

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одними з способів захисту цивільних прав та інтересів може  бути, зокрема, припинення правовідношення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що договір застави нерухомого майна № 105/31/3-4 (майнова порука) від 22.03.2002року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Вашагашвілі Д.Д. за р. № 234 є припиненим,  в зв'язку з чим позов слід задовольнити.

Враховуючи викладене, керуючись статтями ст.ст. 49, 77, 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

Позов  задовольнити.

1. Визнати припиненим, договір застави нерухомого майна № 105/31/3-4 (майнова порука) від 22.03.2002року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Вашагашвілі Д.Д. та зареєстрований  в реєстрі за № 234.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Державний Ощадний банк України” (код ЄДРПОУ 00032129, адреса: 01023, м. Київ, вул. Госпітальна, 12-Г), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Інфокс” (код ЄДРПОУ 14289688, юр.адреса: 04119, м. Київ, вул. Мельникова, 46, пошт. адреса: 04073, м. Київ, вул. Рилєєва, 10-А), 42 (сорок дві) грн.. 50 коп. державного мита, 69 (шістдесят дев‘ять) грн.. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

3. Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Укрнафтосервіс” (код ЄДРПОУ 30307090, юр.адреса: 04073, м. Київ, вул. Рилєєва, 10-А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Інфокс” (код ЄДРПОУ 14289688, юр.адреса: 04119, м. Київ, вул. Мельникова, 46, пошт. адреса: 04073, м. Київ, вул. Рилєєва, 10-А), 42 (сорок дві) грн.. 50 коп. державного мита, 69 (шістдесят дев‘ять) грн.

Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Суддя                                                                                            О.М. Ярмак

         Рішення підписано 06.02.2009 р.