34/446
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 34/446
28.01.09
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша Українська Індустріально Інвестиційна компанія»
до Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Спектр»
про стягнення 49 081,68 грн.
Суддя Сташків Р.Б.
За участю представників сторін:
від позивача Яворська Н.М., дов. у мат. справи;
від відповідача не з'явився.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Перша Українська Індустріально Інвестиційна компанія»(далі –Позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Спектр»(далі –Відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 49 081,68 грн. за Договором добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) №503 від 22.12.2007 (далі –Договір страхування).
Ухвалою господарського суду м. Києва від 25.11.2008 порушено провадження у справі №34/446 та призначено розгляд справи на 19.12.2008.
Розгляд справи відкладався.
Обґрунтовуючи позовні вимоги Позивач зазначив, що об'єктом страхування за Договором є майновий інтерес Страхувальника та Вигодонабувача, що не суперечить законодавству України, пов'язаний з володінням та розпорядженням, та (або) користування транспортним засобом Мазда 6, чорного кольору, д.н.з. 8368 СВ, номер кузова JMZGG12F771682948, 2006 року випуску (далі –Мазда).
15.04.2008 о 10 год. 20 хв. в м. Києві на вул. Заболотного сталось ДТП за участю застрахованого за Договором транспортного засобу, про що водій одразу телефоном повідомив про страховий випадок ЗАТ СК «Спектр».
Однак, як зазначив Позивач 22.07.2008 від ЗАТ СК «Спектр»надійшов лист про відмову у виплаті страхового відшкодування від 16.07.2008 №920 у зв'язку з тим, що страхова компанія вважає, що пошкодження, які отримав ТЗ внаслідок події, що мала місце 15 квітня 2008 року в м. Києві, не відноситься до страхового випадку і виплата страхового відшкодування не буде здійснюватись.
Відтак, Позивач вважає дану відмову незаконно та просить стягнути з Відповідача 49 081,68 грн. оплати витрат на ремонт та сервісне обслуговування Мазди-6.
Відповідач проти позову заперечив в силу того, що з метою належного виконання умов Договору страхування та Правил добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) № АВ/299153 затверджених 10 квітня 2007 року (далі –Правила страхування), Страхувальник на весь строк дії договору лізингу за №0612211/ФЛ-017 від 11.12.2006 (далі –Договір лізингу), за яким від ТОВ «Міжнародна лізингова компанія»ним було отримано в користування ТЗ яким є –Автомобіль Мазда, був зобов'язаний отримати в МРЕВ ДАІ м. Києва тимчасовий реєстраційний талон.
А отже, як зазначив Відповідач, лише свідоцтво про реєстрацію ТЗ на ТОВ «Міжнародна лізингова компанія»поруч з тимчасовим реєстраційним талоном виданим на Страхувальника, дозволяло б працівникам Страхувальника керувати та користуватись ТЗ.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
11.12.2006 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Міжнародна лізингова компанія»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Перша Українська Індустріально-Інвестиційна компанія»укладено договір №061211/ФЛ-017 лізингу, предметом якого є надання Лізингодавцем в користування Лізингоодержувачу, предмета лізингу (транспортного засобу) з метою здійснення останнім підприємницької діяльності на визначений строк, за умови сплати Лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.
Пунктом 1.2 вказаного договору лізингу передбачалось, що предметом лізингу є транспортний засіб (далі –ТЗ), найменування, строки та умови передачі якого, вартість, тип, марка, модель, індивідуальні ознаки, експлуатаційні характеристики визначені погоджені сторонами у Замовлені та наведені у Додатку № 1, які є невід'ємною частиною даного Договору.
На виконання зазначеного договору лізингу між Позивачем і ТОВ «Міжнародна лізингова компанія»було укладено додаток № 1 до цього договору, у якому визначено предмет лізингу, а саме –легковий автомобіль МАZDА-6.
Вказаний автомобіль 21.12.2007 був застрахований у Відповідача, про що між сторонами було укладено Договір страхування.
Відповідно до Договору страхування Страховиком є Відповідач, Страхувальником виступає Позивач, а Вигодонабувачем є КФ ВАТ «Електрон банк».
Відповідно до п. 6.12 Договору страхування страхова сума ТЗ 159 000 (сто п'ятдесят дев'ять) грн.
Пунктом 15.1.1 Договору страхування передбачено, що Страхувальник має право на одержання страхового відшкодування при настанні страхового випадку.
15.04.2008 о 10 год. 20 хв. у м. Києві на вул. Заболотного сталось ДТП за участю застрахованого за Договором страхування транспортного засобу.
15.04.2008 Страхувальник звернувся до Відповідача з заявою про страховий випадок з транспортним засобом та повідомив про те, що в результаті ДТП автомобіль Страхувальника –Мазда-6 зазнав механічних ушкоджень.
Як убачається з постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 22.05.2008 у справі №3-18159/08, водій Гончарук О.В. 25.04.2008 о 10 год. 20 хв. в м. Києві по вул. Заболотного керуючи автомобілем Мазда-6, не врахував дорожньої обстановки, безпечної швидкості руху та не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив наїзд на автомобіль Ленд Ровер д.н.з. АА 2096 ВР, що призвело до пошкодження транспортних засобів, чим порушив п.13.1 ПДР України (водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу).
Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 22.05.2008 у справі №3-18159/08 визнано Гончарука О.В. винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення в розмірі чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 68 грн.
16.07.2008 Відповідач відмовив Позивачу у виплаті страхового відшкодування, в силу того, що пошкодження, які отримав застрахований ТЗ внаслідок події, яка мала місце 15 квітня 2008 року в м. Києві, не відносяться до страхового випадку.
Мотивуючи відмову, Відповідач посилається на п.п. 5.4.6 Правил страхування згідно з яким до страхових випадків не відносяться і виплати страхового відшкодування не здійснюються при знищенні, пошкоджені або втрати ТЗ та (або) його додаткового обладнання внаслідок управління ТЗ особою, що не має посвідчення водія або інших документів, що дають право керувати ТЗ.
Проаналізувавши та оцінивши, відповідно до статті 43 ГПК України, Договір страхування та наявні у матеріалах справи документи, суд дійшов висновку про часткову законність та обґрунтованість заявленого позову виходячи з наступного.
Причиною виникнення спору у даній справі є різне тлумачення сторонами підпункту 5.4.6 Правил страхування, внаслідок чого виникає питання щодо правомірності відмови відповідача у виплаті страхового відшкодування.
Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Пунктом 1 статті 3 Закону України «Про страхування»передбачено, що страхувальниками визнаються юридичні особа та дієздатні фізичні особи, які уклали із страховиками договором страхування або є страхувальниками відповідно до законодавства України.
Частиною 2 статті 8 Закону України «Про страхування»страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката) (п.1 ст. 990 ЦК України).
Статтею 25 Закону України «Про страхування»передбачено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Згідно з частиною 2 статті 26 Закону України «Про страхування»умовами договору страхування можуть бути передбачені інші підстави для відмови у здійсненні страхових виплат (крім тих, що передбачені у частині 1 цієї статті), якщо це не суперечить закону.
Аналогічне положення міститься й у частині 2 статті 991 ЦК України.
Підпунктом 14.2.7 пункту 14.2 Договору страхування передбачено, що підставою для відмови Страховика у виплаті страхового відшкодування є інші випадки встановлені Правилами, а підпунктом 14.3.7 пункту 14.2 Договору страхування встановлено, що Страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування, якщо інші випадки встановлені Правилами.
Підпунктом 5.4.6 Правил добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) № АВ/299153, затверджених головою правління Відповідача 10.04.2007, (далі –Правила страхування) передбачено, що до страхових випадків не відносяться і виплати страхового відшкодування не здійснюються при знищенні, пошкоджені або втрати ТЗ та (або) його додаткового обладнання внаслідок управління ТЗ особою, що не має посвідчення водія або інших документів, що дають право керувати ТЗ.
Положенням про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 08.05.1993 №340, передбачено, що громадяни допускаються до керування транспортними засобами за наявності у них посвідчення водія відповідної категорії і талона до нього (пункт 2).
У разі втрати посвідчення водія видається нове з відмітною «Дублікат». На період оформлення дубліката посвідчення водія видається тимчасовий дозвіл на керування транспортними засобами відповідної категорії на строк від 1 до 3 місяців після складання громадянином теоретичного і практичного екзаменів.
Відповідно до п.1.5.4.2 Договору страхування при настанні страхового випадку страхувальник зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування за умови наявності всіх належно оформлених документів в терміни, зазначені п.13.10.
Пунктом 13.10 Договору страхування передбачено, що страхове відшкодування виплачується в строк до 12 робочих днів після одержання всіх необхідних документів, що підтверджують факт і обставини настання страхового випадку та розмір заподіяних збитків. У такий саме строк приймається рішення та надсилається повідомлення про відмову у виплаті страхового відшкодування.
Перелік документів, необхідних для виплати страхового відшкодування передбачений п.13.2 п.п.13.2.1-13.2.5 Договору серед яких, зокрема, за ризиками ДТП, ІВП, ПДТО Страхувальник чи Вигодонабувач повинен надати Страховику такі документи:
свідоцтво про реєстрацію ТЗ;
посвідчення водія особи, що керувала ТЗ на момент настання страхової події;
акт огляду ТЗ, складений Страховиком до усунення пошкоджень;
документи, які підтверджують правонаступництво особи (у разі смерті Страхувальника);
документ або документи (довідки, протоколи, постанови, рішення, вироки) видані повноважним державним органом (посадою особою), у яких зазначені всі причини,обставини і наслідки події. Надання зазначених документів є необов'язковим, якщо пошкоджено тільки скло (фари, дзеркала, автомобільний люк) застрахованого ТЗ при включені умови, зазначеної в п.п.6.9.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, Позивачем при подані заяви про виплату страхового відшкодування, було подано наступні документи: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, посвідчення та талон попереджень водія Гончарука О..В., подорожній лист службового легкового автомобіля, довідку ВДАІ Голосіївського району м. Києва про механічні пошкодження отримані внаслідок ДТП від 15.05.2008.
06.06.2008 Позивач подав постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 22.05.2008, довідку ВДАІ Голосіївського району ГУ МВС України в м. Києві від 05.06.2008 №2391 та документ на її оплату.
Статтею 213 ЦК України передбачений порядок тлумачення змісту правочину. Так, згідно з цією нормою при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів (частина 3). Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін (частина 4).
Таким чином, проаналізувавши зміст підпункту 13.2.5 пункту 13.2 Договору страхування за правилами встановленими статтею 213 ЦК України, пункту 2 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, суд дійшов висновку про не правомірність прийняття Відповідачем рішення про відмову у здійсненні страхової виплати або страхового відшкодування, в силу того, що подані Позивачем документи, у відповідності до умов Договору страхування є достатніми для виплати страхового відшкодування, а посилання Відповідача на підпункт 5.4.6 Правил страхування було неправомірним, оскільки у водія застрахованого ТЗ були у наявності документи, що давали право на керування ТЗ, а саме: посвідчення водія відповідної категорії і талон до нього.
При цьому, судом було враховано, що відповідно до пункту 2.1 Правил дорожнього руху (затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306; у редакції, що діяла на час скоєння ДТП) водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі:
а) посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії і талон, що додається до посвідчення;
б) реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил - технічний талон), а у разі відсутності в транспортному засобі його власника, крім того, - свідоцтво про право спільної власності на цей транспортний засіб чи тимчасовий реєстраційний талон;
в) у разі встановлення на транспортних засобах проблискових маячків і (або) спеціальних звукових сигнальних пристроїв - дозвіл, виданий Державтоінспекцією МВС, у разі розміщення реклами, - погодження, що видається підрозділами Державтоінспекції МВС;
г) у встановлених законодавством випадках дорожній лист і документацію на вантаж, що перевозиться; на маршрутних транспортних засобах - схему маршруту та розклад руху; на великовагових і великогабаритних транспортних засобах та транспортних засобах, що здійснюють дорожнє перевезення небезпечних вантажів, - документацію відповідно до вимог спеціальних правил;
ґ) поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).
А згідно з пунктом 15 Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок (затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року № 1388) якщо власник транспортного засобу передав в установленому порядку право користування і (або) розпорядження ним іншій фізичній або юридичній особі, їм видається підрозділами ДАІ тимчасовий реєстраційний талон на період дії документа, який підтверджує право користування і (або) розпорядження. При цьому у графі «особливі відмітки»тимчасового реєстраційного талона робиться запис «Дійсний до
Проте, Відповідач помилково ототожнює перелік документів, що дають право на керування транспортним засобом з переліком документів, які повинен мати при собі водій цього транспортного засобу.
Що ж стосується посилання Відповідача на Інструкцію про порядок застосування подорожнього листа службового легкового автомобіля та обліку транспортної роботи, що затверджена Наказом Держкомстату України від 17 лютого 1998 №74, то суд не приймає їх до уваги в силу того, що наданий Позивачем до суду подорожній лист службового легкового автомобіля серії ЛА №693505 від 15.04.2008 відповідає Інструкції типової форми №3.
Відповідно до калькуляції ремонту автомобіля проведеного СПД Савченко Л.В. від 14.04.2008 вартість ремонту автомобіля Мазда-6 складає 37 300,20 грн.
Матеріали справи також містять Акт №ОУ-000075 від 20.06.2008 здачі-приймання наданих послуг підписаний та скріплений печатками СПД Савченко та Позивачем, відповідно до якого вартість ремонту автомобіля Мазда-6 складає 37 300,20 грн.
Як слідує з матеріалів справи та підтверджується поясненнями представника Позивача, останнім за власний рахунок було оплаченого вартість ремонту ТЗ Мазда-6, що підтверджується видатковими касовими ордерами на суму 37 300,20 грн.
Що ж стосується вимоги Позивача про стягнення з Відповідача страхового відшкодування в сумі 11 781,48 грн. за наданим Позивачем рахунком-фактурою №СФ-0000088 від 18.07.2008 на суму 11 781,48 грн., суд визнає дану вимогу необґрунтованою в силу наступного.
Додані до матеріалів справи рахунок-фактура №СФ-000008 від 18.07.2008 та платіжне доручення №1222 від 22.07.2008 не приймаються судом до уваги, як докази сплати коштів на ремонт в силу того, що в останніх містяться відомості про те, що дані кошти в сумі 11 781,48 грн. сплачувались за «сервісне обслуговування автомобіля Мазда-6, АА 8368 СВ».
Суд зауважує, що дані кошти були сплачені вже після проведення ремонту автомобіля Мазда-6, а відтак не можуть бути визнані судом як такі, що були сплачені Позивачем для відновлення застрахованого автомобіля після спірного ДТП.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Спектр»(01025, м. Київ, вул. Велика Житомирська, 24-а, 01032, м. Київ, вул. Старовокзальна, 18, ідентифікаційний номер 34405632, п/р 2650722187 у ВАТ АБ «Укргазбанк», МФО 320478, а у випадку відсутності коштів з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша Українська Індустріально-Інвестиційна Компанія»(01004, м. Київ, вул. Горького, 11, м. Київ, вул. Кловський узвіз, 4, ідентифікаційний код 33440660, п/р 260025052015 в КРД «Райффайзен Банк Аваль», МФО 322904) 37 300 (тридцять сім тисяч триста) грн. 20 коп. страхового відшкодування,
а також 373 (триста сімдесят три) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 89 (вісімдесят дев'ять) 67 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
У решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Суддя Сташків Р.Б.
Повний текст рішення підписано 02.02.2009
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 28.01.2009 |
Оприлюднено | 19.03.2009 |
Номер документу | 3141411 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Сташків Р.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні