Рішення

від 02.02.2009 по справі 53/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

53/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  53/18

02.02.09

зЗа позовом Приватного підприємства «Торговельна компанія «Енергія»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «БКПБ «ЦЕМБУД»

про стягнення 21 059,00 грн.

                                                                                Суддя Грєхова О.А.

                    Представники:

Від позивача: Корнієнко Ю.В. - представник по довіреності б/н від 22.10.2008р.

Від відповідача: не з'явилися

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «БКПБ «ЦЕМБУД»заборгованості за поставлений товар згідно Договору купівлі-продажу продукції № 24/18-06 від 18.06.2008р. в розмірі 21 059,00 грн., в тому числі 18 300,00 грн. –сума основного боргу, 2 759,00 грн. –штраф.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.12.2008р. порушено провадження у справі № 53/18, розгляд справи призначено на 12.01.2009р.

У зв'язку з не з'явленням в судове засідання суду представника відповідача та невиконанням останнім вимог суду викладених в ухвалі суду про порушення провадження у справі, ухвалою  Господарського суду міста Києва від 12.01.2009р. розгляд справи було відкладено до 02.02.2009р.

В судовому засіданні 02.02.2009р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання у справі, відповідач в жодне судове засідання  не з'явився, письмових доказів, пояснень та заперечень по суті спору не надав, вимоги ухвал суду від 03.12.2008р. та від  12.01.2009р. не виконав.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.1997р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відомості про місцезнаходження відповідача є достовірними, оскільки підтверджено Листом Головного міжрегіонального управління статистика у місті Києві № 21-10/6081-5 від 29.10.2008р., наданим позивачем.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відсутності відповідача відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 02.02.2009р. за згодою представника позивача, в порядку ст. 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

          Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до частини 1  ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Згідно з частиною 2 зазначеної статті, підставою виникнення взаємних цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

18.06.2008р. між сторонами у справі укладено Договір купівлі-продажу продукції № 24/18-06 (належним чином завірена копія знаходиться в матеріалах справи), відповідно до умов якого Продавець зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та своєчасно оплатити продукцію, в подальшому «Товар»( п. 1.1. Договору купівлі-продажу продукції № 24/18-06 від 18.06.2008р.).                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                      

Відповідно до п. 4.1 Договору купівлі-продажу продукції № 24/18-06 від 18.06.2008р. відвантажування товару здійснюється по попередній письмовій заявці Покупця.

Покупець (позивач по справі) 14.07.2008р. надіслав відповідачу заявку на відвантаження Товару.

Відповідач в свою чергу виставив позивачу рахунок-фактуру № ЦБ –000198 від 14.07.2008р. на оплату товару, належним чином завірена копія якого знаходиться в матеріалах справи (оригінал оглянутий в судовому засіданні).

Як передбачено п. 5.1 Договору купівлі-продажу продукції № 24/18-06 від 18.06.2008р Поставка Продукції проводиться в 3-х денний термін тільки після письмової рознарядки Покупця, яка є підтвердженням готовності Вантажоодержувача до прийому Продукції та 100% передоплати за Товар.

Позивач частково здійснив передоплату за товар відповідно до рахунку-фактури № ЦБ –000198 від 14.07.2008р. в розмірі 33 300,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1380 від 14.07.2008р.

Відповідач по справі не поставив товар відповідно до заявки на відвантаження Товару від  14.07.2008р.

30.10.2008р. на вимогу позивача відповідач частково повернув оплату за товар в розмірі 15 000, 00 грн., що підтверджується випискою з банку наданою позивачем по справі.

На дату прийняття рішення заборгованість відповідача становить 18 300,00 грн.

Стаття 509 ЦК України встановлює, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (ст. 193 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.          

Згідно зі ст. 614 ЦК України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 18 300,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 18 300,00 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої законодавством  відповідальності.

          Позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача штрафних санкцій, а саме пені в розмірі 2 759,0 грн., за порушення вимог Договору купівлі-продажу продукції № 24/18-06 від 18.06.2008р.

          Відповідно до п.7.1 Договору купівлі-продажу продукції № 24/18-06 від 18.06.2008р. у випадку порушення вимог п.6.1 даного Договору Продавцю нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості недоставленого товару за кожний день прострочки поставки.

          В п.6.1 Договору купівлі-продажу продукції № 24/18-06 від 18.06.2008р. йдеться про те, що Продавець зобов'язується поставити товар згідно з умовами Договору в обумовлені сторонами терміни, асортименті, кількості і домовлених цінах.

Як передбачено в п. 5.1 Договору купівлі-продажу продукції № 24/18-06 від 18.06.2008р Поставка Продукції проводиться в 3-х денний термін тільки після письмової рознарядки Покупця, яка є підтвердженням готовності Вантажоодержувача до прийому Продукції та 100% передоплати за Товар.

Відповідно до рахунку-фактури № ЦБ –000198 від 14.07.2008р. позивач по справі повинен був оплатити за товар суму в розмірі - 66599,71 грн. (100%  вартості товару), але, як вбачається з платіжного доручення № 1380 від 14.07.2008р., позивач оплатив лише суму в розмірі –33 300 грн. (50% вартості товару).

Таким чином, суд дійшов до висновку, що умови Договору купівлі-продажу продукції № 24/18-06 від 18.06.2008р. відповідачем по справі не були порушені, а позивач звернувся до відповідача з відмовою виконання Договору купівлі-продажу продукції № 24/18-06 від 18.06.2008р. в натурі та повернення частково перерахованих платіжним дорученням № 1380 від 14.07.2008р. коштів на підставі  рахунку-фактури № ЦБ –000198 від 14.07.2008р.

          З огляду на вищевикладене суд відмовляє позивачу в задоволенні вимог щодо стягнення з відповідача по справі пені в розмірі  2 759,0 грн. за порушення вимог Договору купівлі-продажу продукції № 24/18-06 від 18.06.2008р.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не спростував обставин, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог.

         Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

          2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БКПБ «ЦЕМБУД»(01030, м. Київ, вул. Чапаєва, 10, код ЄДРПОУ 35210922 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Приватного підприємства «Торговельна компанія «Енергія» (02660, м. київ, пр.-т Визволителів, 1, оф. 306, код ЄДРПОУ 31244738) основний борг в сумі 18 300 (вісімдесят тисяч триста) грн.00 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 183 (сто вісімдесят три) грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 102 (сто дві) грн. 54 коп.

          3.В решті позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                                    Грєхова О.А.