Ухвала

від 25.04.2013 по справі 30/261

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

25 квітня 2013 року Справа № 30/261

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Владимиренко С.В., суддів:Демидової А.М., Заріцької А.О., Мирошниченка С.В., Шевчук С.Р., розглянувши заяву Відкритого акціонерного товариства "Авіакомпанія "Сибір", про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 11.12.2012 у справі№ 30/261 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Авіакомпанія "Сибір" до 1. Міністерства оборони України, 2. Державної казначейської служби України про стягнення 15324469,39 доларів США,

В С Т А Н О В И В:

Відкрите акціонерне товариство "Авіакомпанія "Сибір" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства оборони України та Державного казначейства України (правонаступником якого є Державна казначейська служба України) про стягнення з держави Україна в особі Міністерства оборони України 15553692 доларів США, з яких 6600000 доларів США - ринкова вартість втраченого літака з додатковим устаткуванням, 197435 доларів США - витрати, пов'язані з розслідуванням катастрофи, 17470 доларів США - витрати на страхування, 4838787 доларів США - упущена вигода та 3900000 - відшкодування моральної шкоди.

У процесі розгляду справи у суді першої інстанції позивач уточнив позовні вимоги та просив стягнути з держави Україна в особі Міністерства оборони України 15324469,39 доларів США, зменшивши, зокрема, ринкову вартість втраченого літака Ту-154М RA-85693 з додатковим устаткуванням до 6370777,39 доларів США. Інші вимоги позивач залишив незмінними.

Рішенням господарського суду міста Києва від 06.09.2011 у справі №30/261, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.05.2012, відмовлено Відкритому акціонерному товариству "Авіакомпанія "Сибір" у задоволенні позовних вимог повністю.

Постановою Вищого господарського суду України 11.12.2012 у справі №30/261 постанову суду апеляційної інстанції залишено без змін.

Відкрите акціонерне товариство "Авіакомпанія "Сибір" звернулося із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 11.12.2012 у справі №30/261, в якій просить зазначену постанову, а також рішення та постанову судів попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову, мотивуючи свої вимоги неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України статті 1 Закону України "Про судову експертизу", норм Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, ратифіковану Україною Законом України від 10.11.1994 №240/94-ВР, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованою Україною Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР, внаслідок чого, як стверджує заявник, ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

В обґрунтування своїх доводів заявник посилається на постанови Вищого господарського суду України від 07.12.2010 у справі №19/056-10 та від 23.06.2010 у справі №6/71, ухвалу Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26.01.2012, ухвали Вищого адміністративного суду України від 31.05.2011 у справі №К-24184/10 та від 13.09.2011 у справі №К/9991/16595/11.

Розглянувши заяву та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в допуску даної справи до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Встановлений статтею 111 16 ГПК України перелік підстав для подання заяви про перегляд судових рішень є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета та підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Проаналізувавши зміст постанови суду касаційної інстанції від 11.12.2012 у справі №30/261, про перегляд якої просить заявник, та постанови Вищого господарського суду України від 07.12.2010 у справі №19/056-10, на яку він посилається, колегія суддів дійшла висновку про те, що зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах з огляду на різні предмети та підстави позовів у цих справах. Так, у справі №30/261, про перегляд постанови в якій подано заяву, предметом позову є вимога про стягнення шкоди на підставі, зокрема, статей 1187, 1188 Цивільного кодексу України, тоді як у справі №19/056-10 позов про стягнення коштів, сплачених за неякісний товар, заявлено на підставі частини другої статті 678 Цивільного кодексу України, що виключає подібність правовідносин у цих справах у розумінні статті 111 16 ГПК України.

Разом з тим, ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26.01.2012, ухвали Вищого адміністративного суду України від 31.05.2011 у справі №К-24184/10, від 13.09.2011 у справі №К/9991/16595/11, а також постанова Вищого господарського суду України від 23.06.2010 у справі №6/71 (в частині первісного позову) не можуть бути доказами неоднакового застосування норм матеріального права з огляду на різні предмети позовів у цих справах у порівнянні зі справою, про перегляд постанови в якій подано заяву. Так, у справі №30/261 позов заявлено про стягнення шкоди, завданої внаслідок неправомірних дій відповідача-1, тоді як з ухвали Вищого спеціалізованого суду України від 26.01.2012 вбачається, що предметом позову в цій справі є вимога про визнання недійсною заяви про прийняття спадщини, у справі №К-24184/10 - про визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов'язання вчинити певні дії, у справі №К/9991/16595/11 - про зобов'язання вчинити дії, у справі №6/71 - про зобов'язання вчинити дії (в частині первісного позову), що передбачає також різні підстави позовів та виключає подібність правовідносин у цих справах у розумінні пункту 1 частини першої статті 111 16 ГПК України.

Крім того, постанова Вищого господарського суду України від 23.06.2010 у справі №6/71 в частині зустрічного позову про стягнення вартості отриманих та не сплачених послуг, пені, інфляційних втрат, трьох процентів річних також не може бути доказом неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, оскільки зазначеною постановою скасовано рішення та постанову судів попередніх інстанцій в цій частині, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції, тобто остаточно не вирішено спір у справі, а тому на відповідну постанову не може здійснюватись посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 111 16 цього Кодексу.

З огляду на викладене Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Відповідно до частини першої, підпунктів першого, другого та сьомого пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" сума судового збору, яка підлягає до сплати за подання заяви про перегляд Верховним Судом України судового рішення у даній справі складає 34410,00грн., в той час як заявником надано платіжне доручення про сплату 48174,00грн. Таким чином, з огляду на положення пункту 1 частини першої статті 7 зазначеного Закону сума надміру сплаченого судового збору, перерахована платіжним дорученням від 09.01.2013 №1, підлягає поверненню заявнику.

Керуючись статтями 86, 111 16 , 111 21 ГПК України, положеннями Закону України "Про судовий збір", Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

1. Відмовити Відкритому акціонерному товариству "Авіакомпанія "Сибір" у допуску справи №30/261 до провадження Верховного Суду України.

2. Повернути Відкритому акціонерному товариству "Авіакомпанія "Сибір" з Державного бюджету України суму надміру сплаченого судового збору в розмірі 13764 (тринадцять тисяч сімсот шістдесят чотири) грн. 00 коп., перераховану згідно з платіжним дорученням від 09.01.2013 №1.

Головуючий суддяС.Владимиренко Судді: А.Демидова А.Заріцька С.Мирошниченко С.Шевчук