Постанова

від 23.05.2013 по справі 17/5026/1468/2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2013 року Справа № 17/5026/1468/2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Добролюбової Т.В. суддівГоголь Т.Г., Фролової Г.М. (доповідача) за участю представників: позивачаОСОБА_4, посв. №541 від 11.02.13 ОСОБА_5 відповідачаДерев’янка М.С., директор розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуФізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.01.13 у справі№17/5026/1468/2011 господарського суду Черкаської області за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_5 доПриватного підприємства "Алекс і В " простягнення 429 819,04 грн.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 звернувся до господарського суду Черкаської області з позовом до Приватного підприємства "Алекс і В " про визнання дійсним договору підряду на виконання будівельно-монтажних робіт від 30.06.10 та стягнення 429819,04 грн. Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором підряду на виконання будівельно-монтажних робіт.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 01.03.12 прийнято відмову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 від позову в частині вимог про визнання договору дійсним, провадження у справі в цій частині припинено.

Заявою від 18.09.12 позивач уточнив позовні вимоги та просить стягнути з Приватного підприємства "Алекс і В " збитки у сумі 429819,04 грн.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 09.10.12 у справі № 17/5026/1468/2011 (суддя Боровик С.С.) позов задоволено повністю. Стягнуто з Приватного підприємства "Алекс і В " на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 429819,04 грн. збитків, 4298,19 грн. витрат зі сплати державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Місцевий господарський суд зазначив, що факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань підтверджено матеріалами справи; вартість виконаних робіт встановлено висновком судової експертизи; різниця між сумою попередньої оплати та вартістю фактично виконаних робіт підлягає поверненню позивачу з огляду на приписи статей 651, 849, 877 Цивільного кодексу України, статті 224 Господарського кодексу України.

Додатковим рішенням господарського суду Черкаської області від 16.10.12 у справі № 17/5026/1468/2011 стягнуто з Приватного підприємства "Алекс і В " на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 8018,04 грн. витрат за проведення судової будівельно-технічної експертизи.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.01.13 (судді: Руденко М.А. - головуючий, Жук Г.А., Буравльов С.І.) рішення господарського суду Черкаської області від 09.10.12 у справі № 17/5026/1468/2011 та додаткове рішення господарського суду Черкаської області від 16.10.12 скасовано. У позові відмовлено. Постанова суду мотивована тим, що аванс, сплачений за проведені роботи, не входить до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення.

Не погоджуючись з постановою суду, Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову у справі скасувати, залишити в силі рішення та додаткове рішення суду першої інстанції, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 526, 883 Цивільного кодексу України, статей 224, 225 Господарського кодексу України. Заявник звертає увагу, на те, що вимога про стягнення збитків у вигляді авансу позивачем не заявлялась, як помилково було зазначено судом апеляційної інстанції.

В судовому засіданні 16.05.13 оголошувалась перерва відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши доповідь судді Фролової Г.М., пояснення представників сторін, присутніх у судових засіданнях, перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм чинного законодавства та доводи касаційної скарги, колегія суддів відзначає наступне.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, між сторонами у справі було укладено договір підряду на будівельно-монтажні роботи №01-04-10 від 15.04.10, за умовами якого позивач (замовник) доручає, а відповідач (підрядник) приймає на себе зобов'язання своїми силами виконати для позивача загально-будівельні роботи по "Реконструкції складського приміщення сільськогосподарської продукції з добудовою та надбудовою під магазин продовольчих товарів по АДРЕСА_1". Згідно з пунктом 2.1 договору вартість будівельно-монтажних робіт визначається на підставі державних будівельних норм (ДБН Д 1.1-1-2000), з урахувань змін та доповнень на день виконання таких робіт, згідно кошторису та переліку обсягів робіт складає 1 845624 грн. Пунктом 2.2 погоджено, що замовник перед початком роботи на кожному об'єкті перераховує підряднику аванс в розмірі 70 відсотків від вартості даного виду робіт на придбання матеріалів та проведення організаційних заходів з підготовки до виконання будівельно-монтажних робіт. Відповідно до пункту 2.5 роботи здійснюються з матеріалів підрядника та замовника. Термін виконання робіт по даному договору з 10.04.2010 року по 10.04.2011 року (пункт 7.1 договору).

Також установлено, що 30.06.10 між сторонами був укладений договір підряду на будівельно-монтажні роботи, за умовами якого позивач (замовник) доручає, а відповідач (підрядник) приймає на себе зобов'язання своїми силами виконати для позивача загально-будівельні роботи по "Реконструкції складського приміщення сільськогосподарської продукції з добудовою та надбудовою під магазин продовольчих товарів по АДРЕСА_1". Згідно з пунктом 2.1 договору вартість будівельно-монтажних робіт по цьому договору визначається на підставі державних будівельних норм (ДБН Д 1.1-1-2000), з урахувань змін та доповнень на день виконання таких робіт, згідно кошторису та переліку обсягів робіт складає 995 635 грн. Пунктом 2.2 погоджено, що замовник перед початком роботи на кожному об'єкті перераховує підряднику аванс у розмірі 50 відсотків від вартості даного виду робіт на придбання матеріалів та проведення організаційних заходів по підготовці до виконання будівельно-монтажних робіт. Роботи здійснюються з матеріалів замовника (пункт 2.5 договору). Термін виконання робіт по даному договору з 10.04.10 по 10.11.10 (пункт 7.1 договору).

Установлено судами і те, що відповідно до розписок позивач сплатив відповідачу аванс в рахунок виконання робіт по договору в розмірі 540 000 грн.

Однак, як зазначено позивачем, відповідач свої обов'язки належним чином не виконав, роботи були виконані з порушенням будівельних норм, вартістю виконаної частини робіт була значно завищеною, а отже різниця між сумою сплаченого авансу та вартість фактично виконаних робіт має бути стягнута з відповідача.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 09.10.12 у справі № 17/5026/1468/2011 позов задоволено повністю. Стягнуто з Приватного підприємства "Алекс і В " на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 429819,04 грн. збитків, 4298,19 грн. витрат зі сплати державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Додатковим рішенням господарського суду Черкаської області від 16.10.12 у справі № 17/5026/1468/2011 стягнуто з Приватного підприємства "Алекс і В " на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 8018,04 грн. витрат за проведення судової будівельно-технічної експертизи. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.01.13 рішення господарського суду Черкаської області від 09.10.12 у справі № 17/5026/1468/2011 та додаткове рішення господарського суду Черкаської області від 16.10.12 скасовано. У позові відмовлено.

За приписами статті 84 Господарського процесуального кодексу України рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі. Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні того, чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин тощо. Статтею 101 Кодексу унормовано, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення" роз'яснено, що з огляду на вимоги частини першої статті 4 ГПК господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).

Судові рішення у справі наведеним вимогам не відповідають.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. Розрізняють фактичні та юридичні (правові) підстави позову. Юридичні є ті факти, з якими норми матеріального права пов'язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків суб'єктів спірного матеріального правовідношення.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з даним позовом та просив, керуючись статтями 118, 193, 320, 321 Господарського кодексу України, статтями 526, 530, 611 Цивільного кодексу України стягнути з відповідача 429819,04 грн.

Позов неодноразово уточнювався. Згідно з заявою про уточнення позову від 18.09.12 позивач просив стягнути з відповідача збитки у розмірі 429814,04 грн. з огляду на приписи статей 225, 193 Господарського кодексу України, статей 611, 612, 625, 651, 849, 875 Цивільного кодексу України. З вказаної заяви вбачається, що листом від 17.09.12 ФОП ОСОБА_5 відмовився від договорів підряду №01-04-10 від 15.04.10 та від 30.06.10 на підставі частини 2 статті 849 Цивільного кодексу України. З викладеного вбачається, що підстави позову було змінено.

Однак, наявність чи відсутність вказаних обставин станом на момент подання позову, зокрема, щодо чинності договорів підряду на момент звернення з даним позовом судами не досліджено; як фактичні так і юридичні підстави позову судами належним чином не з'ясовано.

Таким чином, для правильного вирішення даного спору судові необхідно визначити предмет та з'ясувати підстави позову, встановити усі обставини, що входять до предмета доведення такого позову, з'ясувати дійсні правовідносини, які склались між сторонами, та виходячи з установленого, застосувати ті норми права, якими вони регулюються. Наведене свідчить про те, що поза увагою судів залишилися питання, з якими пов'язане законне вирішення спору по суті. Таким чином, доводи касаційної скарги частково підтвердженні матеріалами справи. Відповідно до приписів статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні чи постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Разом з цим, до повноважень касаційної інстанції віднесено скерування справи на новий розгляд за результатами розгляду касаційної скарги. Порушення судами процесуальних норм, та не з'ясування обставин від яких залежить законність рішення у спорі є підставою для скасування переглянутих судових актів та скерування справи для нового розгляду. При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від установлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 111 7 , 111 9 , 111 10 , 111 11 , 111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.01.13 у справі №17/5026/1468/2011 господарського суду Черкаської області, рішення господарського суду Черкаської області від 09.10.12 та додаткове рішення від 16.10.12 у даній справі скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду Черкаської області.

Головуючий Т.Добролюбова

Судді Т.Гоголь

Г.Фролова