39/32
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 39/32
16.02.09
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Содружество”
до Приватного підприємства “Вагонник-Плюс”
про стягнення 204281,85 грн.
Суддя Гумега О.В.
Представники:
Від позивача: не з'явилися.
Від відповідача: Прокопенко О.В. (директор, рішення № 1 від 30.03.2005р.)
СУТЬ СПОРУ:
Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Содружество” (позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Приватного підприємства “Вагонник-Плюс” (відповідача) про стягнення 204281,85 грн. заборгованості за договором поставки № 77 від 28.05.2008 року. Зазначена сума включає в себе: суму основного боргу в розмірі 192372,47 грн., пені в розмірі 10590,52 грн., трьох відсотків річних в розмірі 1318,86 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання вимог вказаного договору позивач поставив відповідачу продукцію, проте, відповідач в порушення умов договору зобов‘язання по оплаті поставленої продукції виконав лише частково. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов‘язані з розглядом цієї справи.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 26.12.2008р. порушено провадження у справі № 39/32 та призначено справу до розгляду на 19.01.2009р.
Ухвалою суду від 19.01.2009р., відповідно до ст. 77 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 16.02.2009р.
Відповідач у судове засідання 16.02.2009р. з‘явився, відзив на позовну заяву не надав, в судовому засіданні подав клопотання, яким просив суд відкласти розгляд справи на іншу дату, зобов‘язати позивача повторно надіслати на адресу відповідача чи вручити копію позовної заяви та доданих до неї документів, або надати відповідачу час для ознайомлення з матеріалами справи. В зазначеному клопотанні відповідач також зазначив, що заявлені позовні вимоги не визнає. Вказане клопотання відповідача судом відхилено як безпідставне та необґрунтоване, оскільки в матеріалах справи наявні належні докази на підтвердження направлення позивачем відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів, крім того, відповідач не був позбавлений права ознайомитися з матеріалами справи до винесення рішення суду.
В судовому засіданні, призначеному на 16.02.2009р., за згодою представника відповідача оголошувалися вступна та резолютивна частини рішення.
Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем не подано.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва
ВСТАНОВИВ:
28.05.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Содружество” (позивачем) і Приватним підприємством “Вагонник-Плюс” (відповідачем) укладено договір поставки № 77, відповідно до п. 1.1. якого на умовах, викладених в розділах цього договору, постачальник зобов‘язався поставити на адресу покупця продукцію (товар), а покупець (відповідач) –прийняти та оплатити цю продукцію, найменування, асортимент, кількість, ціна якої вказані у специфікаціях, оформлених у вигляді Додатків до цього договору, що є його невід‘ємними частинами.
Згідно п. 3.1. зазначеного договору товар поставляється узгодженими партіями на умовах “E.X.W.”, склад постачальника м. Дніпропетровськ” згідно правил Інкотермс в редакції 2000р.
Відповідно до умов договору поставки № 77 від 28.05.2008р. покупець (відповідач) зобов'язався проводити розрахунки шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника на наступних умовах: 100% вартості партії товару попередньо перераховується в строки, вказані в рахунку-фактурі на оплату товару (п. 4.1.).
Зібрані у справі докази свідчать, що позивач на виконання умов договору поставки № 77 від 28.05.2008р. поставив відповідачу продукцію на підставі довіреності серії ЯОЯ № 517413/37 від 15.09.2008р. згідно рахунку-фактури № С-010213 від 15.09.2008р. за видатковою накладною № С-005564 від 15.09.2008р. на суму 131832,00 грн. та на підставі довіреності серії ЯОЯ № 517415/39 від 19.09.2008р. згідно рахунку-фактури № С-010448 від 18.09.2008р. за видатковою накладною № С-005687 від 19.09.2008р. на суму 157455,36 грн., всього на загальну суму 289287,36 грн.
Зобов‘язання по оплаті поставленої позивачем продукції відповідачем було виконано лише частково.
21.10.2008р. позивач направив відповідачу претензію за вих. № 896 з вимогою до 05.11.2008р. сплатити суму заборгованості пені та трьох відсотків річних. Відповідач залишив вказану претензію без відповіді та задоволення.
Станом на 20.01.2009р. сторонами було складено та підписано Акт звірки взаємних розрахунків, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем за договором поставки № 77 від 28.05.2008р. склала 192372,47 грн.
Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов‘язків.
Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах. Наведене свідчить про виникнення між сторонами цивільних прав і обов‘язків відповідно до ст. 11 ЦК України, що виникли в результаті поставки продукції та ґрунтуються на договорі поставки № 77 від 28.05.2008р.
Зібрані у справі докази свідчать, що відповідач отримав продукцію, але зобов‘язання по оплаті поставленої продукції виконав лише частково, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 192372,47 грн.
В ході судового розгляду судом встановлено, що зобов‘язання по оплаті поставленого позивачем товару було виконано відповідачем частково на суму 52372,47 грн. після звернення позивача до Господарського суду міста Києва, про що представник відповідача зазначив в судовому засіданні, та підтверджується поданими відповідачем в судовому засіданні платіжними дорученнями: № 18 від 30.01.2009р. на суму 22372,47 грн. та № 4 від 12.02.2009р. на суму 30000,00 грн.
З огляду на зазначене, провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 52372,47 грн. підлягає припиненню, оскільки відсутній предмет спору в цій частині.
Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов‘язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов‘язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.
За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 140000,00 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Позивачем заявлено також позовні вимоги про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 10590,52 грн. та трьох відсотків річних в розмірі 1318,86 грн.
Пунктом 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов‘язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов‘язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України). В силу п. 1. ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов‘язання вчиняється у письмовій формі.
Пунктом 7.1. договору поставки № 77 від 28.05.2008р. передбачено, що при недотриманні строків оплати товару покупець виплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період її нарахування, від вартості товару, строк оплати якого порушений, за кожний день прострочення платежу.
У відповідності із ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов‘язання за кожен день прострочення виконання.
За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 10590,52 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов‘язання, на вимогу кредитора зобов‘язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми трьох відсотків річних в розмірі 1318,86 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
У відповідності із ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору. За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в розмірі 2042,82 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. покладаються на відповідача.
Керуючись п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва
В И Р І Ш И В:
1. Припинити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 52372,47 грн. в зв‘язку з відсутністю предмету спору в цій частині.
2. Позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного підприємства “Вагонник-Плюс” (02230, м. Київ, вул. Деснянська, 4; код ЄДРПОУ № 33297624; рахунок № 260090130416 в КРУ ТОВ “Укрпромбанк”, МФО 380076), а у разі відсутності грошових коштів - з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Содружество” (52300, Дніпропетровська обл., Криничанський р-н, смт. Кринички, вул. Заводська, 2; код ЄДРПОУ № 34245231; рахунок № 26003050202869 в КБ “ПриватБанк” м. Дніпропетровська, МФО 305299) 140000,00 грн. (сто сорок тисяч гривень 00 коп.) основного боргу, 10590,52 грн. (десять тисяч п‘ятсот дев‘яносто гривень 52 коп.) пені, 1318,86 грн. (одну тисячу триста вісімнадцять гривень 86 коп.) три відсотки річних, 2042 (дві тисячі сорок дві) грн. 82 коп. держмита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
2. Видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Суддя Гумега О. В.
Дата підписання
повного тексту рішення: 19.02.2009р.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 16.02.2009 |
Оприлюднено | 19.03.2009 |
Номер документу | 3142926 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні