Рішення

від 02.03.2009 по справі 53/72

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

53/72

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  53/72

02.03.09

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю «САВВА»   

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Поляне»

про стягнення 19 104,61 грн.

                                                                      Суддя           Грєхова О. А.

Представники:

від позивача: Шевченко Т.М. –представник по довіреності № 48 від 01.12.2008р.

від відповідача:  не з'явились

СУТЬ СПОРУ :

          Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Поляне»заборгованості за Договором поставки № 10 від 17.12.2007р. в розмірі 19 104,61 грн., в тому числі: сума основного боргу –15 043,00 грн., штраф в розмірі –4 061,61 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.12.2008р. порушено провадження по справі № 53/72, розгляд справи призначено на 02.02.2009р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.02.2009р. у зв'язку з нез'явленням в засідання суду повноважних представників сторін та невиконанням останніми вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, розгляд справи було відкладено на 23.02.2009р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.02.2009р. у зв'язку з нез'явленням в засідання суду повноважного представника відповідача та необхідністю витребування від позивача додаткових доказів розгляд справи було відкладено до 02.03.2009р.

          Представник позивача в судовому засіданні 02.03.2009р. надав пояснення по суті позовних вимог, документи на виконання вимог попередніх ухвал суду, підтримав позовні вимоги в повному обсязі, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.  

          Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання у справі, відповідач в жодне судове засідання не з'явився, письмових доказів, пояснень та заперечень по суті спору не надав, вимоги ухвал суду від 23.12.2008р., від 19.01.2009р. та від 16.02.2009р. не виконав.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.1997р. № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Відомості про місцезнаходження відповідача є достовірними, оскільки підтверджені на запит позивача Витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України наданим Головним міжрегіональним управлінням статистики у м. Києві від 21.01.2009р. № 21-10/276-2.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відсутності відповідача відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 02.03.2009р. за згодою представника позивача, в порядку ст. 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

          Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до частини 1  ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Згідно з частиною 2 зазначеної статті, підставою виникнення взаємних цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

17.12.2007р. між сторонами у справі укладено Договір поставки продукції № 10(далі Договір) з Протоколом розбіжностей до Договору від 17.12.2007р., відповідно до умов якого Постачальник (позивач) зобов'язується поставляти товари разом з товаросупровідною документацією, відповідно до   поданих Покупцем замовлень, а Покупець (відповідач) зобов'язується приймати такі товари та своєчасно сплачувати їх вартість. (п. 1.1 Договору).

Право власності на товари, що поставляються постачальником, переходить до покупця в день підписання сторонами транспортної накладної, що засвідчує момент прийняття товарів покупцем  (п. 3.10 Договору).

Відповідно до п. 6.2 Договору загальна сума цього Договору складається з суми накладних, по яким була здійснена поставка товару, та актів виконаних робіт (наданих послуг), що додаються до цього Договору.

           На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу по справі Товар на загальну суму 25 738,44 грн., що  підтверджується доданими до матеріалів справи належним чином засвідченими копіями видаткових накладних:  № Др-0000233 від 03.01.2008р., № Др-0000382 від 04.01.2008р., № Др-0000811 від 05.01.2008р., № Др-0001571 від 09.01.2008р., № Др-0002076 від 11.01.2008р., № Др-0002476 від 12.01.2008р., № Др-0002726 від 14.01.2008р., № Др-0003111 від 15.01.2008р., № Др-0003475 від 16.01.2008р., № Др-0003965 від 18.01.2008р., № Др-0004520 від 19.01.2008р., № Др-0004907 від 21.01.2008р., № Др-0005089 від 22.01.2008р., № Др-000554 від 23.01.2008р., № Др-0006438 від 26.01.2008р., № Др-0006815 від 28.01.2008р., № Др-0007039 від 29.01.2008р., № Др-0007482 від 30.01.2008р., № Др-0007897 від 01.02.2008р., Др-0008426 від 02.02.2008р., № Др-0008765 від 04.02.2008р., № Др-0008873 від 05.02.2008р., № Др-0009460 від 06.02.2008р., № Др-0009880 від 08.02.2008р., № Др-0010415 від 09.02.2008р., № Др-0010766 від 11.02.2008р., № Др-0010842 від 12.02.2008р., № Др-0011357 від 13.02.2008р., № Др-0011835 від 15.02.2008р., № Др-0012200 від 16.02.2008р., № Др-0012521 від 18.02.2008р., № Др-0012747 від 19.02.2008р., № Др-0013177 від 20.02.2008р., № Др-0013365 від 21.02.2008р., № Др-0014050 від 23.02.2008р., № Др-0014307 від 25.02.2008р., № Др-0014378 від 25.02.2008р.  (оригінали оглянуті в судовому засіданні).

          Відповідно до п. 6.3 Договору Покупець здійснює оплату за Товар в національній валюті в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Постачальника на умовах відстрочки платежу після 21 календарних днів з дати отримання товару Покупцем, який зазначений в транспортній накладній, що підтверджується проставлянням штампу «Товар отриманий».

          Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Судом встановлено, що Товар був прийнятий згідно з видатковими накладними уповноваженою особою покупця.

          Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до приписів ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно із ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

          Матеріали справи свідчать що відповідач за отриманий від позивача товар частково на суму 10 695,44 грн. розрахувався, що підтверджується довідкою позивача про взаєморозрахунки з клієнтами станом з 01.01.2007р. по 17.12.2008р.

          Таким чином на день розгляду справи у суді сума заборгованості відповідача за неналежне виконання умов Договору становить 15 043,00 грн.

          Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Таким чином, судом встановлено факт порушення відповідачем свого обов'язку щодо вчасної оплати за поставлений товар, відповідно вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі  15 043,00 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню в заявленій сумі.  

Крім стягнення з відповідача основної суми заборгованості позивач просить суд стягнути штраф за неналежне виконання відповідачем взятих на себе Договором зобов'язань.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Відповідно до частини 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно зі ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється в письмовій формі.

Докладно вивчивши умови Договору та Протоколу розбіжностей до договору № 10 від 17.12.2008р. суд встановив, що сторони не передбачили настання відповідальності за неналежне виконання відповідачем умов договору щодо своєчасної оплати товару у вигляді штрафу в розмірі 2% та 25 %.

Посилання позивача в позовній заяві на п.п. 6.2, 6.3 Договору щодо забезпечення виконання відповідачем зобов'язань по договору у вигляді штрафу в розмірі 2% та 25% до уваги судом не приймаються, оскільки в зазначених пунктах договору мова йдеться про порядок здійснення розрахунків за поставлений товар.

Так, в п. 6.2 Договору (позивач зазначає про штраф у розмірі 2%) йде мова про те, що «Загальна сума  цього Договору складається з суми накладних, по яким була здійснена поставка товару, та актів виконаних робіт (наданих послуг), що додаються до цього Договору».

В п. 6.3 Договору вказано, що «Якщо Постачальник, надав належним чином оформлені товарні і податкову накладні протягом 3 (трьох) банківських днів з дати здійснення поставки товару, Покупець здійснює оплату за Товар в національній валюті в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Постачальника на умовах відстрочки платежу після 21 (двадцять одного) календарного дня з дати отримання товару Покупцем, який зазначений в транспортній накладній, що підтверджується проставлянням штампу «Товар Отриманий».

Пункти Договору 10.3-10.6, 10.8-10.10 Розділу 10 «Відповідальність сторін»згідно з Протоколом розбіжностей від 17.12.2007р. до Договору № 10 від 17.12.2007р. виключені.  

          Таким чином позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафу в розмірі  4 061,61 грн. визнаються судом необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

          Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не спростував обставин, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

          На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

          2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Поляне»(04210, м. Київ, проспект Героїв Сталінграду, 39-В, ідентифікаційний код 35149958 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «САВВА»(02230, м. Київ, вул. Карла Маркса, 60, ідентифікаційний код 31117435) 15 043 (п'ятнадцять тисяч сорок три) грн.. 00 коп., 150 (сто п'ятдесят) грн.. 43 коп. державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 92 (дев'яносто дві) грн. 91 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                      Грєхова О.А.