Рішення

від 09.02.2009 по справі 22/261

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

22/261

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  22/261

09.02.09

За позовом  Відкритого акціонерного товариства «Лубнифарм»

до                  Товариства з обмеженою відповідальністю «Сігмафарм»

про                стягнення боргу та штрафних санкцій

                                                                                                                                       суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача:         Тютюнник В.В. (довіреність № 225 від 04.02.2009р.);

від відповідача:     не з'явились;

09.02.2009р. у судовому засіданні, за згодою представника позивача у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство «Лубнифарм» (надалі ВАТ «Лубнифарм», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сігмафарм»(надалі ТОВ «Сігмафарм», відповідач) заборгованості в розмірі 54 953, 73 грн., з них основного боргу 44 825, 24 грн., пені 5 757, 07 грн., 3% річних –805, 84 грн., інфляційних –3 565, 58 грн..  

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем за укладеним контрактом № 61/01-ю від 10.01.2007р. не виконані у повному обсязі зобов'язання щодо оплати поставленої продукції. Також з урахуванням вимог Цивільного кодексу України заявлено до стягнення суму пені, нарахування якої передбачено контрактом, інфляційних збитків та 3% річних.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду та позовна заява направлені на всі відомі адреси в тому числі на юридичну адресу ТОВ «Сігмафарм» (довідка про знаходження в єдиному державному реєстрі підприємств та організацій станом на 04.02.2009р. наявна в матеріалах справи).

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

10 січня 2007р. між ТОВ «Сімафарм»та ВАТ «Лубнифарм»укладено контракт № 61/01-ю за умовами якого останнє зобов'язувалось продавати, а покупець (відповідач у справі) купувати мед продукцію у відповідності з контрактом на умовах, в асортименті, кількості і по цінам встановленим у продавця, і вказаним в відвантажувальних документах.

За умовами контракту оплата за товар проводиться на умовах вказаних у відвантажувальних документах з дати поставки товару (п. 2.4), а датою поставки товару вважається дата отримання товару покупцем по відвантажувальним документам (п. 4.3).

На виконання контракту позивачем передано відповідачу продукцію згідно видаткових накладних № ЛФ-0000011 від 09.01.2008р. на суму 7 298, 37 грн., № ЛФ-0000012 від 09.01.208р. на суму 1 029, 60 грн., № ЛФ-0000013 від 09.01.2008р. на суму 4 615, 68 грн., № ЛФ-0000015 від 09.01.2008р. на суму 912, 50 грн., № ЛФ-0000026 від 15.01.2008р. на суму 7 199, 08 грн., № ЛФ-0000049 від 23.01.2008р. на суму 7 266, 63 грн., № ЛФ-0000089 від 04.02.2008р. на суму 9 977, 64 грн., № ЛФ-0000179 від 25.02.2008р. на суму 1 085 грн., № ЛФ-0000238 від 05.03.2008. на суму 10 014 грн., № ЛФ-0000277 від 14.03.2008р. на суму 2 710, 85 грн., № ЛФ-0000360 від 02.04.2008р. на суму 747, 50 грн., № ЛФ-0000463 від 29.04.2008р. на суму 8 866, 50 грн., № ЛФ-0000536 від 19.05.2008р. на суму 3 083 грн., № ЛФ-0000641 від 11.06.2008р. на суму 455 грн., № ЛФ-0000787 від 16.07.2008р. на суму 1 664 грн., № ЛФ-0000828 від 23.07.2008р. на суму 6 421 грн., яка у повному обсязі відповідачем не оплачена, належним чином засвідчені копії накладних наявні у матеріалах справи.

Отримання відповідачем вказаного товару підтверджується наданими довіреностями на отримання матеріальних цінностей серії ЯОБ № 439083 від 10.01.2008р., серії ЯОБ № 439146 від 16.01.2008р., серії ЯОБ № 439197 від 24.01.2008р., № ЯОБ № 439276 від 04.02.2008р., серії ЯОБ № 439441 від 26.02.2008р., серії ЯОБ № 439521 від 06.03.2008р., серії ЯОБ № 439600 від 17.03.2008р., серії ЯОБ № 439739 від 03.04.2008р., серії ЯОБ № 439929 від 30.04.2008р., серії НБЖ № 318507 від 30.05.2008р., серії НБЖ № 318745 від 12.06.2008р., серії НБЖ № 318960 від 17.07.2008р., серії НБЖ 318998 від 24.07.2008р..

Згідно п. 6.6 контракту, контракт діє до 31 грудня 2007р., а відповідно до укладеної додаткової угоди № 1 від 03.01.2008р. сторонами вирішено продовжити термін дії контракту № 61/01-ю від 10.01.2007р. до 31.12.2008р., що відповідно підтверджує передачу товару згідно зазначених вище накладних в межах укладеного контракту.

Оплату за поставлений товар відповідачем повністю не здійснено, актом звірки складеним 24.01.2008р. підтверджено наявність заборгованості у відповідача перед позивачем, а банківські виписки, які наявні у матеріалах справи свідчать про часткове здійснення оплат за поставлену продукцію, заборгованість станом на час вирішення спору складає 44 825, 24 грн., доказів які б спростовували визначену суму заборгованості  відповідачем не представлено.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За правовою природою укладений між сторонами контракт свідчить про виникнення між сторонами відносин з приводу купівлі-продажу медпродукції. Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати  майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві),  а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару. Договір є обов'язковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.

Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу положень контракту (п. 2.4) оплата за товар проводиться на умовах вказаних у відвантажувальних документах з дати поставки товару та відповідно враховуючи зазначені у видаткових накладних дати сплати з відстрочкою 30 календарних днів, строк виконання зобовязання щодо оплати поставленої продукції згідно накладних № ЛФ-0000089 від 04.02.2008р., № ЛФ-0000179 від 25.02.2008р., № ЛФ-0000238 від 05.03.2008., № ЛФ-0000277 від 14.03.2008р., № ЛФ-0000360 від 02.04.2008р., № ЛФ-0000463 від 29.04.2008р., № ЛФ-0000536 від 19.05.2008р., № ЛФ-0000641 від 11.06.2008р., № ЛФ-0000787 від 16.07.2008р., № ЛФ-0000828 від 23.07.2008р. станом на час вирішення спору є таким що настав.

Враховуючи відсутність доказів повної оплати поставленої продукції згідно зазначених видаткових накладних, вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 44 825, 24 грн. визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.  

У п. 5.2 контракту сторони передбачили, що при порушенні строків оплати покупець сплачує продавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день просрочки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Сума пені, що підлягає стягненню з відповідача складає 5 741, 35 грн. розрахована позивачем по кожній накладній з урахуванням строку настання платежу за обліковими ставками 10% встановленою Постановою НБУ від 29.12.2007р. № 492 (період нарахування пені до 29.04.2008р.), та 12% встановленою Постановою НБУ № 107 від 21.04.2008р. (в періоді нарахування пені з 30.04.2008р.) без перевищення шестимісячного строку встановленого законом, згідно розрахунку заборгованості наданого на вимоги суду.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене, суд погоджується з розрахунком суми інфляційних збитків у розмірі 3 565, 58 грн., та з розрахунком 3% річних у розмірі 803, 65 грн. наданими позивачем і вважає такі обгрунтованими.

Заявлені позовні вимоги відповідачем  не спростовані, контррозрахунку суми штрафних санкцій на вимоги ухвали суду не надано, доказів здійснення розрахунків за контрактом № 61/01-ю від 10.01.2007р. у строки зазначені в накладних, що відповідає умовам контракту, суду не представлено, а враховуючи неточність здійснених розрахунків пені та 3% річних при поданні позовної заяви, вимоги про стягнення грошових коштів в сумі 54 953, 73 грн. підлягають частковому задоволенню.  

Витрати по сплаті державного мита сплачені позивачем в розмірі 550 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 118 грн. покладаються на відповідача в силу положень ст. 49 ГПК України, пропорційно задоволеним вимогам в сумі 661, 32 грн..

Керуючись  ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сігмафарм»(юрид. адреса: 03127, м. Київ, пр-т. 40-річчя Жовтня 120, корп. 1, р/р 260002763 в «Райффайзен Банк Аваль», МФО 300335, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 30110250) на користь Відкритого акціонерного товариства «Лубнифарм»(37500, Полтавська обл., м. Лубни, вул. Петровського 16, р/р 26007456 і Філії АБ «Полтава-Банк»м. Лубни, МФО 331508, ідент. код 00480951) 44 825, 24 грн. (сорок чотири тисячі вісімсот двадцять п'ять гривень 24 копійки) основного боргу, 5 741, 35 грн. (п'ять тисяч сімсот сорок одну гривню 35 копійок) пені, 3 565, 58 грн. (три тисячі п'ятсот шістдесят п'ять гривень 58 копійок) інфляційних збитків, 803, 65 грн. (вісімсот три гривні 65 копійок) 3% річних.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сігмафарм»(юрид. адреса: 03127, м. Київ, пр-т. 40-річчя Жовтня 120, корп. 1, р/р 260002763 в «Райффайзен Банк Аваль», МФО 300335, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 30110250) на користь Відкритого акціонерного товариства «Лубнифарм»(37500, Полтавська обл., м. Лубни, вул. Петровського 16, р/р 26007456 і Філії АБ «Полтава-Банк»м. Лубни, МФО 331508, ідент. код 00480951) 661, 32 грн. (шістсот шістдесят одну гривню 32 копійки) судових витрат.  

Рішення набирає законної сили після  закінчення  десятиденного  строку з дня  його  підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                                                            Р.І. Самсін

                                                                                             дата підписання рішення 18.02.2009