Рішення

від 30.01.2009 по справі 41/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

41/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  41/21

30.01.09

За позовом      Приватного підприємства «Ярослав-Плюс»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «НК Альфа-Нафта»

простягнення 9692701,05 грн.

Суддя Спичак О.М.

В судових засіданнях приймали участь представники сторін:

від позивача:       Шевчук Б.Б. –дов. № 18/09-1 від 20.01.2009р.;          

від відповідача:   не з'явився;                              

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Ярослав-Плюс»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «НК Альфа-Нафта»про стягнення 8 108 921,91 грн. основного боргу за поставлене дизельне пальне,  988 615,88 грн. пені, 471 585,50 грн. інфляційних нарахувань, 123 577,76 грн. процентів річних, а всього 9 692 701,05 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в супереч умовам договору укладеного між сторонами не розрахувався за поставлене йому пальне, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 8 108 921,91 грн.

Ухвалою від 13.01.2009 було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 23.01.2009.

23.01.2009 в судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, крім того подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій збільшив періоди нарахування пені, 3 відсотків та інфляційних втрат і відповідно просив стягнути з відповідача 8 108 921,91 грн. основного боргу, 1 116 580,51 грн. пені, 641 872,86 грн. інфляційних нарахувань, 139 573,44 грн. процентів річних, а всього 10 006 948,72 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав свій відзив, який був поданий 22.01.2009 через канцелярію суду та просив надати час для ознайомлення з матеріалами справи.

23.01.2009 судом за згодою сторін було оголошено перерву до 30.01.2009 року.

30.01.2009 представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про день час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить відповідна розписка в матеріалах справи.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Судом, у відповідності з вимогами ст.81-1 ГПК України складено протоколи, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 30.01.2009 судом оголошено повний текст рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -  

В С Т А Н О В И В :

          05.09.2008 між сторонами було укладено договір поставки № 05/09-1 (далі-Договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник (позивач) зобов'язався передати, а покупець (відповідач) прийняти та оплатити нафтопродукти по базису поставки, в кількості, по номенклатурі, цінам і строкам поставки згідно умов договору та додатків до нього.

          Відповідно до додатку №1 від 05.09.08р. до Договору, позивач зобов'язався передати у власність відповідача дизельне пальне Л 0,2-62 в кількості 4 740 тонн по ціні 5 430,44 грн. без ПДВ за тонну на загальну суму 30 888 342,72 грн. в т.ч. ПДВ 5 148 057,12 грн.

          Позивач свої зобов'язання за вказаним договором виконав належним чином та у період з 07.09.2008 р. по 12.09.2008 р. поставив відповідачу дизельне пальне в кількості 4743,158 тонн на загальну суму 30 908 921,91 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи видатковими накладними,  залізничними накладними та актами приймання –передачі товару.

          Відповідно до п. 3 додатку № 1 від 05.09.08р. до Договору, відповідач зобов'язався здійснювати 100% оплату за товар на протязі 14 календарних днів від дати поставки, вказаної в п. 4 даного додатку.

Пунктом 4 додатку №1 від 05.09.08р. до Договору визначено, що датою поставки є дата штемпеля станції відправлення про прийом вантажу до перевезення.

          Проте відповідач свої зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару своєчасно та у повному обсязі не виконав.

          Зокрема, відповідач частково розрахувався за поставлений товар, сплативши 22.09.2008 р. 2 000 000,00 грн., 06.10.2008 р. –2 500 000,00 грн., 07.10.2008 р. –2 500 000,00 грн., 23.10.2008 р. –1 500 000,00 грн., 24.10.2008 р. –5 000 000,00 грн., 10.11.2008 р. –1 500 000,00 грн., 12.11.2008 р. –1 000 000,00 грн., 13.11.2008 р. –1 000 000,00 грн., 25.11.2008 р. –1 000 000,00 грн., 28.11.2008 р. –1 200 000,00 грн., 02.12.2008 р. –3 100 000,00 грн., 05.12.2008 р. –500 000,00 грн.

У зв'язку з цим, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар складає 8 108 921,91 грн., що підтверджується підписаним між сторонами актом звірки розрахунків станом на 01.01.2009 р. (копія в матеріалах справи).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм,  господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 8 108 921,91 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 7.3. Договору встановлено, що у разі несвоєчасної оплати вартості Товару постачальник (позивач) може стягнути з покупця (відповідача) пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми несвоєчасно оплаченого товару.

Позивач за прострочення строків сплати коштів за поставлені нафтопродукти, керуючись п. 7.3. Договору  нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 1 116 580,51 грн.

Господарський суд здійснивши перерахунок пені, встановив, що позивач вірно визначив періоди та суми прострочення відповідачем, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню повністю на суму 1 116 580,51 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 139 573,44 грн. та 641 872,86 грн. інфляційних втрат.

Перевіривши розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, зважаючи на прострочення відповідача, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині та їх розмір визначений позивачем вірно, у повній відповідності до норм чинного законодавства, а тому позов в цій частині також підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НК Альфа-Нафта»(01133 м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 31088169) на користь Приватного підприємства «Ярослав-Плюс» (03148 м. Київ, вул. Сім'ї Сосніних, 3, код ЄДРПОУ 32567945) 8 108 921 (вісім мільйонів сто вісім тисяч дев'ятсот двадцять одна) грн. 91 коп.  основного боргу,  1 116 580 (один мільйон сто шістнадцять тисяч п'ятсот вісімдесят)  грн. 51 коп. пені, 641 872 (шістсот сорок одну тисячу вісімсот сімдесят дві) грн. 86 коп. інфляційних втрат, 139 573 (сто тридцять дев'ять тисяч п'ятсот сімдесят три)  грн. 44 коп. 3% річних, 25 500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) грн. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                                      О.М. Спичак