Рішення

від 16.02.2009 по справі 39/50

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

39/50

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  

За позовом      Закритого акціонерного товариства „Актаріс-Укргаз метерс компані”   

до                          Товариства з обмеженою відповідальністю „Оксіс”   

про                   стягнення  698375,13 грн.

                                                                                                           Суддя   Гумега О.В.

Представники:

Від позивача: Самсоненко Р.В. (довіреність № б/н від 23.01.2009 р.)  

Від відповідача: не з'явилися.

СУТЬ СПОРУ:

Закрите акціонерне товариство „Актаріс-Укргаз метерс компані” (позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Оксіс” (відповідач) про стягнення заборгованості за поставлений товар та завданих збитків за договорами купівлі-продажу у розмірі 698375,13 грн. Зазначена сума включає в себе: суму основного боргу в розмірі 588624,00 грн., пені в розмірі 32375,58 грн., інфляційних збитків в розмірі 14494,00 грн., трьох відсотків річних в розмірі 4019,55 грн., збитків, пов'язаних з оплатою юридичних послуг, в розмірі 58862,00 грн.

Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов‘язані з розглядом справи.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання вимог вказаних договорів позивач поставив відповідачу продукцію, проте, відповідач в порушення умов договорів зобов‘язання по оплаті поставленої продукції не виконав в повному обсязі. Крім того, позовні вимоги обґрунтовані тим, що бездіяльність відповідача, якою була викликана потреба позивача у судовому захисті своїх прав та інтересів, призвела до необхідності одержання юридичних послуг, пов'язаних із представництвом інтересів позивача в суді, наданих ТОВ „Майнгер” на підставі Договору про надання юридичних послуг від 22.12.2008 року.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.01.2009р. порушено провадження у справі № 39/50 та призначено справу до розгляду на 26.01.2009р.

        22.01.2009р. представник відповідача звернувся до суду з клопотанням про ознайомлення з матеріалами справи. Клопотання відповідача судом задоволено.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 26.01.2009р., не з'явився.    

24.01.2009р. відповідач через канцелярію суду заявив клопотання про відкладення розгляду справи у зв‘язку із неможливістю представника позивача  з‘явитися в судове засідання, призначене на 26.01.2009р. Клопотання позивача судом задоволено.

Ухвалою суду від 26.01.2009р., відповідно до ст. 77 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 16.02.2009р.

Відповідач у судове засідання, призначене на 16.02.2009р., не з‘явився, відзив на позовну заяву не надав, про час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому порядку.

16.02.2009р. через канцелярію суду відповідач подав заяву про відкладення розгляду справи. Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи судом відхилено як безпідставне та необґрунтоване, а також враховуючи, що відповідно до ч. 1 ст. 69 ГПК України, спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.  

В судовому засіданні 16.02.2009р. позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій у зв'язку з оплатою відповідачем суми основного боргу на підставі ст. 22 ГПК України зменшив розмір позовних вимог та просив стягнути з відповідача суму в розмірі 109751,13 грн., що включає в себе: суму пені в розмірі 32375,58 грн., інфляційних збитків в розмірі 14494,00 грн., трьох відсотків річних в розмірі 4019,55 грн., збитків, пов'язаних з оплатою юридичних послуг, в розмірі 58862,00 грн.

В судовому засіданні 16.02.2009р. позивач надав пояснення по справі та звернувся з усним клопотанням про долучення документів до справи. Клопотання позивача судом задоволено.

В судовому засіданні, призначеному на 16.02.2009р., за згодою представника позивача оголошувалися вступна та резолютивна частини рішення.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем  не подано.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

   ВСТАНОВИВ:

У березні 2008 року між Закритим акціонерним товариством «Шлюмберже-Укргаз метерс компані»(назва на ЗАТ «Актаріс-Укргаз метерс компані»змінена 06.06.2008 року, свідоцтво про державну реєстрацію видане 06.06.2008 року Солом'янською районною у місті Києві державною адміністрацією, номер запису про реєстрацію 698908) (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Оксіс»(відповідач) був підписаний Договір купівлі-продажу № В/Ш 03-2008 від 03.03.2008 року, а в червні 2008 року між ЗАТ «Актаріс-Укргаз метерс компані»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Оксіс»був підписаний Договір купівлі-продажу № В/У 08-2008 від 27.06.2008 року, відповідно до яких продавець (позивач) взяв на себе обов'язок здійснювати продаж побутових лічильників газу «Gallus 2000-U»та запчастин до них в кількості та на умовах, визначених договорами та додатками до них, а покупець (відповідач) –приймати та оплачувати товар у відповідності до додатків до договорів, які є їх невід'ємною частиною.

Згідно п. 4.1. зазначених договорів ціна, загальна кількість товару та термін відстрочення платежу визначаються у додатках до договорів.

Відповідно до п. 4.2. зазначених договорів оплата за товар здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на рахунок продавця.

В судовому засіданні було встановлено, що за період з 03.03.2008р. по 30.09.2008р. сторонами були підписані додатки до договорів на поставку побутових лічильників газу «Gallus 2000-U»та запчастин до них в кількості 13 200,00 комплектів на загальну суму 2621892,00 гривень, в яких визначені ціна, кількість товару та термін відстрочення платежу: № 1 від 03.03.2008р. до договору № В/Ш 03-2008 від 03.03.2008р. на суму 570060,00 грн. з терміном відстрочення платежу на 60 календарних місяців, № 2 від 16.04.2008р. до договору № В/Ш 03-2008 від 03.03.2008р. на суму 799680,00 грн. з терміном відстрочення платежу на 45 календарних днів, № 3 від 17.06.2008р. до договору № В/Ш 03-2008 від 03.03.2008р. на суму 403920,00 грн. з терміном відстрочення платежу на 60 календарних днів, № 1 від 27.06.2008р. до договору № В/У 08-2008 від 27.06.2008р. на суму 161568,00 грн. з терміном відстрочення платежу на 60 календарних днів, № 2 від 14.07.2008р. до договору № В/У 08-2008 від 27.06.2008р. на суму 201960,00 грн. з терміном відстрочення платежу на 60 календарних днів, № 3 від 05.08.2008р. до договору № В/У 08-2008 від 27.06.2008р. на суму 403920,00 грн. з терміном відстрочення платежу на 60 календарних днів, № 4 від 02.09.2008р. до договору № В/У 08-2008 від 27.06.2008р. на суму 201960,00 грн. з терміном відстрочення платежу на 60 календарних днів, № 5 від 30.09.2008р. до договору № В/У 08-2008 від 27.06.2008р. на суму 80784,00 грн. з терміном відстрочення платежу на 60 календарних днів.

Зібрані у справі докази свідчать, що за період з 06.03.2008р. по 30.09.2008р. позивачем на виконання умов договорів купівлі-продажу були здійснені окремі поставки побутових лічильників газу «Gallus 2000-U»та запчастин до них всього у кількості 12400,00 комплектів на загальну суму 2463996,00 грн., в тому числі по договору № В/Ш 03-2008 від 03.03.2008р. 5200,00 комплектів на суму 1050192,00 грн. та по договору № В/У 08-2008 від 27.06.2008р. 7 200,00 комплектів на суму 1413804,00 грн., з яких: по додатку № 1 від 03.03.2008р. до договору № В/Ш 03-2008 від 03.03.2008р. 3000,00 комплектів згідно видаткової накладної № IV800107 від 06.03.2008р. на суму 570060,00 грн. та довіреності серії ЯОЦ № 224406 від 03.03.2008р., по додатку № 2 від 16.04.2008р. до договору № В/Ш 03-2008 від 03.03.2008р. - 4000,00 комплектів згідно видаткової накладної № IV800203 від 22.04.2008р. на суму 119952,00 грн. та 1600,00 комплектів згідно видаткової накладної № IV800202 від 22.04.2008р. на суму 319872,00 грн. та довіреності серії ЯОЦ № 224437 від 22.04.2008р., по додатку № 3 від 17.06.2008р. до договору № В/Ш 03-2008 від 03.03.2008р. - 2000,00 комплектів згідно видаткової накладної № IV800304 від 17.06.2008р. на суму 403920,00 грн. та довіреності серії ЯОЦ № 224471 від 04.06.2008р., по додатку № 1 від 27.06.2008р. до договору № В/У 08-2008 від 27.06.2008р. - 800,00 комплектів згідно видаткової накладної № IV800338 від 27.06.2008р. на суму 161568,00 грн. та довіреності серії ЯОЦ № 224491 від 26.06.2008р., по додатку № 2 від 14.07.2008р. до договору № В/У 08-2008 від 27.06.2008р. - 1000,00 комплектів згідно видаткової накладної № IV800437 від 07.08.2008р. на суму 201960,00 грн. та довіреності серії ЯПЗ № 382725 від 06.08.2008р., по додатку № 3 від 05.08.2008р. до договору № В/У 08-2008 від 27.06.2008р. - 2000,00 комплектів згідно видаткової накладної № IV800434 від 05.08.2008р. на суму 403920,00 грн. та довіреності серії ЯПЗ № 382722 від 01.08.2008р., по додатку № 4 від 02.09.2008р. до договору № В/У 08-2008 від 27.06.2008р. - 1000,00 комплектів згідно видаткової накладної № IV800509 від 02.09.2008р. на суму 201960,00 грн. та довіреності серії ЯПЗ № 382746 від 01.09.2008р., по додатку № 5 від 30.09.2008р. до договору № В/У 08-2008 від 27.06.2008р. - 400,00 комплектів згідно видаткової накладної № IV800591 від 30.09.2008р. на суму 80784,00 грн. та довіреності серії ЯПЗ № 382766 від 30.09.2008р.

Зобов‘язання по оплаті поставленої позивачем продукції відповідачем не було виконано в повному обсязі на момент подачі позову, а сума оплати була перерахована лише частково у розмірі 1875372,00 грн. у зв'язку з чим мала місце заборгованість за поставлений товар, зокрема:

за поставлений згідно додатку № 3 від 17.06.2008р. до договору № В/Ш 03-2008 від 03.03.2008р. та видаткової накладної № IV800304 від 17.06.2008р. товар на суму 403920,00 грн. згідно рахунку-фактури № SO800450 від 17.06.2008р. була оплачена сума в розмірі 302940,00 грн., у зв'язку з чим заборгованість становила 100980,00 грн.;

за поставлений згідно додатку № 1 від 27.06.2008р. до договору № В/У 08-2008 від 27.06.2008р. та видаткової накладної № IV800338 від 27.06.2008р. товар на суму 161568,00 грн. згідно рахунку-фактури № SO800493 від 27.06.2008р. оплата здійснена не була, у зв'язку з чим заборгованість становила 161568,00 грн.;

за поставлений згідно додатку № 3 від 05.08.2008р. до договору № В/У 08-2008 від 27.06.2008р. та видаткової накладної № IV800434 від 05.08.2008р. товар на суму 403920,00 грн. згідно рахунку-фактури № SO800613 від 05.08.2008р. була оплачена сума в розмірі 300000,00 грн., у зв'язку з чим заборгованість становила 103920,00 грн.;

за поставлений згідно додатку № 4 від 02.09.2008р. до договору № В/У 08-2008 від 27.06.2008р. та видаткової накладної № IV800509 від 02.09.2008р. товар на суму 201960,00 грн. згідно рахунку-фактури № SO800736 від 02.09.2008р. оплата здійснена не була, у зв'язку з чим заборгованість становила 201960,00 грн.;

за поставлений згідно додатку № 5 від 30.09.2008р. до договору № В/У 08-2008 від 27.06.2008р. та видаткової накладної № IV800591 від 30.09.2008р. товар на суму 80784,00 грн. згідно рахунку-фактури № SO800847 від 30.09.2008р. оплата здійснена не була, у зв'язку з чим заборгованість становила 80784,00 грн.

Крім того, судом було встановлено, що за поставлений згідно додатку № 2 від 16.04.2008р. до договору № В/Ш 03-2008 від 03.03.2008р. та видаткових накладних                 № IV800203 від 22.04.2008р. та № IV800202 від 22.04.2008р. товар на суму 439824,00 грн. згідно рахунків-фактур № SO800285 від 16.04.2008р. була оплачена сума в розмірі 500412,00 грн., у зв'язку з чим мала місце переплата у розмірі 60588,00 грн.

На момент звернення до суду позивачем були надані докази того, що 27.11.2008 року ним був направлений акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2008 року по 01.12.2008 року для підписання відповідачем, в підтвердження чого надано суду квитанцію разом з повідомленням про вручення поштового відправлення, а також того, що з метою отримання оплати за поставлений товар 19.12.2008 року позивачем на адресу відповідача була направлена вимога за вих. № 26 від 18.12.2008 року про здійснення оплати заборгованості за поставлений товар, доказом чого є повідомлення про вручення поштового відправлення № 3555294 від 19.12.2008р., отримане відповідачем 22.12.2008р.

Однак, акт звірки взаєморозрахунків не був підписаний відповідачем на момент звернення до суду, а заборгованість не була оплачена.

Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов‘язків.

Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах. Наведене свідчить про виникнення між сторонами цивільних прав і обов‘язків відповідно до ст. 11 ЦК України, що виникли в результаті поставки товару та ґрунтуються на договорах купівлі-продажу № В/Ш 03-2008 від 03.03.2008р. та № В/У 08-2008 від 27.06.2008р.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

       Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

       Згідно ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексом України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

      Статтею 655 Цивільного кодексу України також передбачено, що одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

        Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

          Пунктом 4.1. ст. 4 Договорів купівлі-продажу № В/Ш 03-2008 від 03.03.2008 року та № В/У 08-2008 від 27.06.2008 року було передбачено, що термін відстрочення платежу визначені в додатках до договорів.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

     Відповідно до ч. 1 ст. 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Згідно ч. 1 ст. 252 Цивільного кодексу України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Відповідно до ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Згідно ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Зібрані у справі докази свідчать, що на момент подачі позову позивачем відповідач отримав продукцію, але зобов‘язання по оплаті поставленої продукції не виконав в повному обсязі, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 588624,00 грн.

Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов‘язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов‘язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

    Відповідно до ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

      Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Підписання акту звірки взаємних розрахунків, так само як і визнання та оплата основної суми заборгованості в розмірі 588624,00 грн. було здійснено відповідачем вже в процесі розгляду справи судом.

В ході судового розгляду судом встановлено, що зобов‘язання по оплаті поставленого позивачем товару було виконано відповідачем на суму 588624,00 грн. після звернення позивача до Господарського суду міста Києва, про що представник позивача зазначив у заяві про уточнення позовних вимог та підтверджується платіжним дорученням № 433 від 20.01.2009р. на суму 588624,00 грн., поданим представником позивача в судовому засіданні.  

З огляду на зазначене, провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 588624,00 грн. підлягає припиненню, оскільки відсутній предмет спору в цій частині.

       Стаття 15 Цивільного кодексу України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

      Стаття 16 Цивільного кодексу України встановлює примусове виконання обов'язку в натурі як спосіб  захисту цивільних прав та інтересів.

     Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 20 Цивільного кодексу України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.    

Позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 32375,58 грн., інфляційних збитків в розмірі 14494,00 грн., трьох відсотків річних в розмірі 4019,55 грн. та збитків, пов'язаних з оплатою юридичних послуг, в розмірі 58862,00 грн.

Частина 1 ст. 229 Господарського кодексу України визначає, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених ГКУ та іншими законами.

    Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків.

Пунктом 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов‘язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов‘язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України). В силу п. 1. ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов‘язання вчиняється у письмовій формі.

        Пунктами 3.2. ст. 3 Договорів купівлі-продажу № В/Ш 03-2008 від 03.03.2008 року та № В/У 08-2008 від 27.06.2008 року передбачена відповідальність покупця за несплату чи несвоєчасну оплату за товар у строки, зазначені в п. 2 додатків до договорів, у вигляді оплати продавцеві пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла за період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення оплати, починаючи з наступного дня після закінчення строку остаточного розрахунку.       

    Відповідно до ст. 624 Цивільного кодексу України якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

У відповідності із ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов‘язання за кожен день прострочення виконання.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 32 375,58  грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

        Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми інфляційних збитків в розмірі 14494,00 грн. та трьох відсотків річних в розмірі 4019,55 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові задані цим збитки.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками відповідно до ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ч. 1 ст. ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.     

 Відповідно до п. 29 Інформаційного листа ВГСУ від 18.03.2008р. № 01-8/164 якщо сторона у справі вважає, що зазнала збитків у зв'язку з оплатою видатків на відрядження свого працівника (працівників) або з оплатою послуг фахівця (крім адвоката), який не перебуває з нею у трудових відносинах, то вона не позбавлена права звернутися в установленому законом порядку до іншої сторони (сторін) з позовною вимогою про відшкодування таких збитків.

За таких обставин суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків, понесених позивачем у зв'язку з оплатою юридичних послуг на підставі договору про надання юридичних послуг на суму 58862,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки позивачем надані суду докази укладення договору про надання юридичних послуг від 22.12.2008 року на суму 58862,00 гривень з ТОВ „Майнгер”, а також докази здійснення оплати вказаних послуг.

У відповідності із ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в розмірі 6983,75 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Припинити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 588624,00 грн. в зв‘язку з відсутністю предмету спору в цій частині.

2. Позов задовольнити частково.

           Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Оксіс” (04053, м. Київ, вул. Артема, 37-41, р/р 260043013401 в ТОВ «Банк Богуслав», МФО 380322, код ЄДРПОУ 34927388), а у разі відсутності грошових коштів - з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Закритого акціонерного товариства „Актаріс-Укргаз метерс компані” (03067, м. Київ, вул. Виборзька, 103, р/р 26007000039000 в АТ «Каліон Банк Україна»м. Києва, МФО 300379, код ЄДРПОУ 22939385) 32375,58 грн. (тридцять дві тисячі триста сімдесят п'ять гривень 58 коп.) пені, 14494,00 грн. (чотирнадцять тисяч чотириста дев'яносто чотири гривні 00 коп.) інфляційних збитків, 4019,55 грн. (чотири тисячі дев'ятнадцять гривень 55 коп.) три відсотки річних, 58862,00 грн. (п'ятдесят вісім тисяч вісімсот шістдесят дві гривні 00 коп.) збитків, пов'язаних з оплатою юридичних послуг, 6983,75 грн. (шість тисяч дев'ятсот вісімдесят три гривні 75 коп.) держмита та 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

 Суддя                                                                                                 Гумега О. В.

Дата підписання

повного тексту рішення: 20.02.2009р.