Постанова

від 23.05.2013 по справі 5020-1311/2011

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2013 року Справа № 5020-1311/2011

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дмитрієва В.Є.,

суддів Гоголя Ю.М.,

Волкова К.В.,

за участю представників сторін:

прокурора: Алісов О.В., посвідчення №005827 від 25.09.2012 (Прокуратура міста Севастополя);

позивача: Гордійчук Т.П., довіреність від 24.04.2012 №167/3 ( ДП "Садовод");

позивача: не з'явився (Міністерство аграрної політики та продовольства України)

відповідача: Вертій Н.А., довіреність від 10.10.2012 б\н (ТОВ "Пром-Агро-Сервіс");

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пром-Агро-Сервіс" на рішення господарського суду міста Севастополя (головуючий суддя Архипенко О.М., суддів: Альошина С.М., Щербаков С.О.) від 19 лютого 2013 року у справі № 5020-1311/2011

за позовом Заступника прокурора міста Севастополя (вул. Павліченко, 1, Севастополь, 99011) в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України (вул. Хрещатик, 24, Київ 1, 01001)

ДП "Садовод" (вул. Севастопольська, 1, Верхньосадове, Севастополь, 99802)

до ТОВ "Пром-Агро-Сервіс" (вул. Керченська, 48-25,Севастополь,99011)

про стягнення 200456,46 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 19.02.213 у справі № 5020-1311/2011 (головуючий суддя Архипенко О.М., судді: Альошина С.М., Щербаков С.О.) позов заступника прокурора міста Севастополя в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України в особі Державного підприємства „Садовод" до товариства з обмеженою відповідальністю „Пром-Агро-Сервіс" про стягнення 200456,46 грн. задоволений у повному обсязі.

Не погодившись із прийнятим рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю „Пром-Агро-Сервіс" звернулося до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В апеляційній скарзі заявник посилається на те, що договір про закупівлю укладається у письмовій формі на бюджетний рік та не може бути автоматично пролонгованим для поставки товару за бюджетні кошти. Отже, отримані ТОВ „Пром-Агро-Сервіс" у 2010 році від державного підприємства грошові кошти не можуть вважатись такими, що отримані згідно умов договору №51. Також, скаржник посилається на те, що відповідно до акту КРУ в м. Севастополі порушення проведення тендерних процедур та виконання договорів, укладених за результатами даного тендеру склалося з вини керівництва ДП „Садовод". Таким чином, на думку скаржника, місцевий господарський суд помилково поклав негативні наслідки протиправної діяльності посадових осіб ДП „Садовод" на відповідача, що не відповідає загальним принципам господарської діяльності.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 11.04.2013 скаргу прийнято до провадження.

За розпорядженням секретаря судової палати від 25.04.2013 складі колегії з розгляду скарги змінений та визначений наступним чином: головуючий суддя Дмитрієв В.Є., судді: Гоголь Ю.М., Волков К.В.

У судовому засіданні 23.05.2013 представник відповідача (скаржника) наполягала на задоволенні вимог апеляційної скарги, з підстав, викладених у ній.

Прокурор та представник позивача (ДП „Садовод") з доводами апеляційної скарги не погодились, просили залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Позивач (Міністерство аграрної політики та продовольства України) явку уповноваженого представника до суду не забезпечив, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, судова колегія визнала можливим розглянути скаргу за відсутності представника позивача (Міністерство аграрної політики та продовольства України).

Повторно розглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступні обставини.

02.06.2009, за результатами проведеного тендеру, між ТОВ "Пром-Агро-Сервіс" (Постачальник) та ДП "Садовод" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу №51 (далі - Договір про закупівлю; т.1, арк.с. 10-12).

Відповідно до пунктів 1.1, 1.4 Договору про закупівлю Постачальник зобов'язався поставити, а Покупець прийняти та оплатити паливно-мастильні матеріали, а саме: дизельне паливо у кількості 170000 кг за ціною 5,30 грн за 1 кг (з урахуванням ПДВ 20 %) на загальну суму 901000,00 грн та бензин марки А-80 у кількості 82000 кг за ціною 5,58 грн за 1 кг (з урахуванням ПДВ 20 %) на загальну суму 457560,00 грн. Загальна сума Договору склала 1358560,00 грн (з урахуванням ПДВ 20%).

Пунктом 2.2 Договору про закупівлю сторони погодили, що протягом дії цього договору ціна товару може бути змінена у випадку збільшення ціни паливно-мастильних матеріалів та росту інфляції. Зміна договірної ціни, визначеної у пункті 1.1 Договору, оформлюється додатковою угодою до Договору, яка підписується уповноваженими особами Постачальника та Покупця і скріплюється їх печатками. При укладенні додаткової угоди у зв'язку із змінами ціни паливно-мастильних матеріалів Постачальник зобов'язаний надати довідку управління статистики про рівень інфляції та про ціни на паливно-мастильні матеріали, на дату укладення додаткової угоди.

Договір вступає в силу з моменту підписання та діє до 31.12.2009, та може бути розірваний, тільки після повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Цей Договір вважається продовженим ще на один рік, якщо за 14 днів до закінчення строку дії договору жодна зі сторін не заявила про його розірвання (пункти 9.1, 9.2 Договору про закупівлю).

Частиною третьою пункту 84 Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 №921, яке було чинним на час укладення та в період дії Договору про закупівлю, встановлено, що дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року на суму коштів не більше 15 відсотків вартості, визначеної у договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.

Судом встановлено, що жодна зі сторін не заперечувала про продовження Договору про закупівлю на наступний 2010 рік, а відтак, відповідно до пункту 9.2 цього договору та з урахуванням вимог частини третьої пункту 84 Положення, суд визнає, що Договір про закупівлю був продовжений на 2010 рік, але лише на суму коштів, яка не перевищує 15 відсотків вартості, визначеної у договорі (203784,00 грн з ПДВ 20%).

29.12.2009 між сторонами було укладено додаткову угоду №1 до Договору про закупівлю, відповідно до якої пункт 1.1 цього договору викладений у наступній редакції: "Постачальник зобов'язується поставити, а отримувач прийняти та оплатити паливно-мастильні матеріали на суму 203784,00 грн з ПДВ".

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.06.2011 у справі №5020-227/2011 пункт 2.2 Договору про закупівлю та додаткову угоду до нього від 29.12.2009 №1 визнано недійсними.

На виконання умов Договору про закупівлю Відповідач у період з 02.06.2009 по 14.04.2010 поставив, а Позивач прийняв та повністю оплатив паливно-мастильні матеріали на загальну суму 856313,01 грн, що підтверджується матеріалами справи та наданими представниками сторін у судовому засіданні поясненнями.

У жовтні 2010 року контрольно-ревізійним управлінням в місті Севастополі проведено позапланову ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП "Садовод", за результатами якої складено акт від 11.10.2010 №06-21/245 з висновком про те, що в порушення пункту 84 Положення, підприємством в червні-грудні 2009 року та січні-квітні 2010 року придбані у ТОВ "Пром-Агро-Сервіс" паливно-мастильні матеріали за цінами, які є більш, чим передбачено укладеним сторонами договором купівлі-продажу від 02.06.2009 №51, чим завдані ДП "Садовод" збитки у сумі 200456,46 грн (розрахунок збитків наведений у додатку №7 до цього акту) (т.1, арк.с. 15-49), що і стало підставою звернення Прокурора з даним позовом до місцевого господарського суду.

Перевіривши матеріали справи, вислухавши прокурора, представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права і відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 509 ЦК України, статті 173 ГК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно зі статтями 11, 509 ЦК України, статтею 174 ГК України виникають, зокрема, з договору.

За своєю правовою природою договір від 02.06.2011 №51, укладений між сторонами, є договором поставки, правовідносини за яким регулюються § 1, 3 глави 54 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), § 1 глави 30 Господарського кодексу України (далі - ГК України), загальними положеннями про зобов'язання, визначеними Цивільним та Господарським кодексами України, з урахуванням особливостей, встановлених Положенням про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 №921 (далі - Положення про закупівлю), яке було чинним на час укладення Договору про закупівлю та протягом періоду його дії.

Стаття 180 ГК України встановлює, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 651 ЦК України).

Згідно з ч. 1 та 3 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Пункт 84 Положення про закупівлю встановлює, що договір про закупівлю укладається у письмовій формі відповідно до положень Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України. При цьому умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від умов тендерної (цінової) пропозиції учасника - переможця процедури закупівлі, істотні умови договору про закупівлю не повинні змінюватися після підписання договору до повного виконання зобов'язань сторонами.

Таким чином, за приписами чинного законодавства ціна договору про закупівлю товарів за державні кошти (як загальна ціна всього товару так і ціна кожної його складової одиниці) є істотною умовою та не може змінюватися до повного виконання зобов'язань сторонами.

Аналогічна позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 10.04.2013 у справі №5015/3806/12.

До того ж, факт неправомірного укладання додаткової угоди №1 від 29.12.2009 підтверджений у постанові Нахімовського районного суду міста Севастополя від 25.05.2012 відносно посадової особи ДП „Садовод", директора Данченка С.Г. (т.2, а.с.64-67).

Місцевим господарським судом встановлено, що предметом Договору про закупівлю є поставка паливних матеріалів у таких одиницях об'єму: 200000 літрів дизельного пального за ціною 4,505 грн за 1 літр (з ПДВ 20%) та 110810,81 літрів бензину А-80 за ціною 4,1292 грн за 1 літр (з ПДВ 20%) (з урахуванням коефіцієнтів переведення вагових одиниць палива в одиниці об'єму, визначених пунктом 2.1.1 Методики розрахунку викидів забруднюючих речовин та парникових газів у повітря від транспортних засобів (наказ Держкомстату України від 13.11.2008 N 452)).

Проте, з матеріалів справи вбачається, що всупереч умовам Договору про закупівлю постачання паливних матеріалів здійснювалося за ціною, що перевищує договірну.

Так, відповідач на підставі відповідних видаткових накладних поставив ДП „Садовод":

- протягом 2009 року - дизельне пальне в об'ємі 73840 літрів та бензин А-80 в об'ємі 35540 літрів на загальну суму 625228,00 грн. Різниця між сумами договірної ціни та фактично сплаченої становить 145827,03 грн. (625228,00 грн. - (73840 літрів*4,505 грн. + 35540 літрів*4,1292 грн.));

- протягом 2010 року - дизельне пальне в об'ємі 17660 літрів та бензин А-80 в об'ємі 12239 літрів на загальну суму 184785,01 грн. Різниця між сумами договірної ціни та фактично сплаченої становить 54689,43 грн. (184785,01 грн. - (17660 літрів*4,505 грн. + 12239 літрів*4,1292 грн.)).

За твердженням відповідача, збільшення ціни нафтопродуктів відбувалось на підставі пункту 2.2 Договору про закупівлю та відповідних актів-консультацій торгово-промислової палати міста Севастополя.

Однак, як вказувалось вище, п.2.2 Договору про закупівлю, яким передбачалась можливість зміни ціни товару у випадках збільшення ціни паливно-мастильних матеріалів та росту інфляції, визнаний недійсним у судовому порядку.

Інших додаткових угод про зміну ціни товару між сторонами не укладалось. Доказів протилежного суду на надано.

Судова колегія зазначає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про безпідставну зміну (збільшення) відповідачем ціни одиниці товару, встановленої пунктом 1.1 Договору про закупівлю, що, як наслідок, призвело до набуття останнім без достатньої правової підстави грошових коштів Позивача 2 у розмірі 200456,46 грн. (145827,03 грн. + 54689,43 грн. = 200456,46 грн.)

Згідно зі ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також, зокрема, до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

З урахуванням викладеного, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції що позовні вимоги про стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 200456,46 грн., є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Твердження скаржника про те, що договір про закупівлю укладається лише на бюджетний рік та не може бути автоматично пролонгованим для поставки товару за бюджетні кошти судом відхиляються з огляду на наступне.

Так, договір про закупівлю був продовжений на 2010 рік на підставі п.9.2 цього договору та частини 3 пункту 84 Положення про закупівлю, на суму коштів, яка не перевищує 15 відсотків вартості, визначеної у договорі, укладеному у попередньому році. Таким чином, твердження відповідача про постачання нафтопродуктів у 2010 році поза межами договору є хибним.

Посилання заявника апеляційної скарги на невірність висновків місцевого господарського суду стосовно покладення на ТОВ "Пром-Агро-Сервіс" негативних наслідків протиправної діяльності посадових осіб ДП „Садовод" є помилковим, оскільки кошти за підвищеними цінами безпідставно отримані саме ТОВ "Пром-Агро-Сервіс". Отже, повернення таких грошових коштів повинно відбуватися за правилами, встановленими ст. 1212 Цивільного кодексу України з особи, яка набула майно (гроші) без достатньої правової підстави.

Таким чином, доводи апеляційної скарги судова колегія вважає безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

Всім доказам, що маються у матеріалах справи, судом першої інстанції надана належна оцінка; яких-небудь нових доказів та документів, що спростовують доводи місцевого господарського суду, які викладені в оскаржуваному рішенні, суду апеляційної інстанції позивачем не надано.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції є повністю обґрунтованим та прийнято без порушень і при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права. Викладені в рішенні суду першої інстанції висновки відповідають обставинам справи; інших підстав для скасування (зміни) рішення місцевого господарського суду немає.

Керуючись статтею 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пром-Агро-Сервіс" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Севастополя від 19 лютого 2013 року у справі № 5020-1311/2011 залишити без змін.

Головуючий суддя В.Є. Дмитрієв

Судді Ю.М. Гоголь

К.В. Волков

Розсилка:

1. Заступник прокурора міста Севастополя (вул. Павліченко, 1,Севастополь,99011)

2. Міністерство аграрної політики та продовольства України (вул. Хрещатик, 24,Київ 1,01001)

3. Державне підприємство "Садовод" (вул. Севастопольська, 1,Верхньосадове,Севастополь,,99802)

4. Товариство з обмеженою відповідальністю "Пром-Агро-Сервіс" (вул. Керченська, 48-25,Севастополь,99011)