Ухвала

від 21.05.2013 по справі 826/258/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/258/13-а( 1-н том+ додаток) Головуючий у 1-й інстанції: Кротюк О.В.

Суддя-доповідач: Межевич М.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" травня 2013 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Межевича М.В., суддів Земляної Г.В. та Сорочка Є.О., за участю секретаря судового засідання Міщенко Ю.М., представника позивача Татаринова О.С., Павліченко К.В. розглянувши у відкритому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.03.2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БК Мегабуд» до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00003532250 від 17.09.2012,-

В С Т А Н О В И В:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.03.2013 року адміністративний позов задоволено повністю.

Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.03.2013 року, оскільки вважає, що судове рішення є незаконним та необґрунтованим, судом не в повній мірі з'ясовано обставини справи, неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та заперечення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «БК Мегабуд» з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «БК «Рембудтранс» за період з 01.12.2011 по 31.12.2011.

За результатами зазначеної перевірки відповідачем складено Акт перевірки від 27.08.2012 № 322/22-511/37332363, в якому встановлені порушення позивачем вимог п.п. 198.2, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України.

На підставі встановлених в Акті перевірки порушень прийнято податкове повідомлення-рішення №00003532250 від 17.09.2012, яким позивачу донараховано грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 348 711 грн., у т.ч.: за основним платежем - 232 474 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 116 237 грн.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем не доведено належними і допустимими доказами відсутність здійснення реальних господарських операцій між позивачем та ТОВ «БК «Рембудтранс» за спірний період, а позивачем надано належні первинні документи щодо цього, які спростовують доводи відповідача.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Спірні правовідносини у даній справі регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України, Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та іншими нормативно-правовими документами.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; ґ) виключено; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 201.4 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи Державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно з пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ТОВ «БК»Рембудтранс» укладено договір підряду №912 від 12.09.2011, укладений між ТОВ «БК Мегабуд» як підрядником та ТОВ «БК «Рембудтранс» як субпідрядником, згідно з умовами якого підрядник доручає, а субпідрядник приймає на себе зобов'язання щодо виконання ремонтно-будівельних робіт, як це описано у додатку № 1, що є невід'ємною частиною цього договору, в приміщенні будівлі, що знаходиться за адресою: м.Київ, вул.Заньковецької 5/2; та додаток №1 до вказаного договору.

На підтвердження виконання ремонтно-будівельних робіт позивач надав копії первинних документів: довідка про виконання підрядних робіт за грудень 2011 року, акт № С-12-11-01 приймання-передачі виконаних/наданих робіт/послуг за грудень 2011 року, акт № С-12-11-01/1 приймання-передачі виконаних/наданих робіт/послуг за грудень 2011 року, акт № С-12-11-01/2 приймання-передачі виконаних/наданих робіт/послуг за грудень 2011 року, банківські виписки по контрагенту ТОВ «БК Мегабуд» (а.с.122-142), акт прийому-передачі матеріалів до договору № 912 від 12.09.2011, акт №№ 912/1, 912/2,912/3 приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2011 року, податкова звітність за 2011, реєстр виданих податкових накладних, договір генерального підряду № 100511 від 10.05.2011 та додаткова угода до нього, ЗВІТ № 5 про виконання додаткових робіт від 16.09.2011, платіжні доручення, податкові накладні та інші.

Відповідно до Додатку № 1 до договору підряду № 912 від 12.09.2011, вартість ремонтно-будівельних робіт складає 1 394 844,75 грн, у тому числі ПДВ - 232 474,12 грн.

Згідно з податковими накладними, що містяться в матеріалах справи (а.с.46,47,48), вказана загальна сума податку на додану вартість складає 232 474,12 грн.

Апелянт в апеляційній скарзі посилається на те, що суд першої інстанції не надав належної правової оцінки банківським випискам щодо руху коштів на рахунку ТОВ «БК»Рембудтранс».

Дослідивши вказані банківські виписки, надані ПАТ «КБ «Південкомбанк» за період з 31.08.2011 по 01.12.2012, по рахунку № 26000016468001, що належить ТОВ «БК» Рембудтранс», суд апеляційної інстанції встановив, що по кредиту рахунку зазначено надходження коштів:

- 18.01.2012 за платіжним дорученням № 1243 на суму 130 000,00 грн, у тому числі ПДВ - 21666,67 грн;

- 31.01.2012 за платіжним дорученням № 1273 на суму 500 000,00 грн, у тому числі ПДВ - 83333,33 грн;

- 22.03.2012 за платіжним дорученням № 16 на суму 150 000,00 грн, у тому числі ПДВ - 25000,00 грн;

- 12.04.2012 за платіжним дорученням № 1478 на суму 100 000,00 грн, у тому числі ПДВ - 16666,67 грн;

- 08.05.2012 за платіжним дорученням № 1589 на суму 64844,75 грн, у тому числі ПДВ - 10807,46 грн;

Зазначені платіжні доручення надані позивачем і містяться в матеріалах справи (а.с. 37-41).

Що стосується виписки з особового рахунку 2600812526.980, відкритого на ім'я ТОВ «БК» Рембудтранс» у АБ «Укргазбанк», то інформації, що стосується справи, у ній не міститься.

Апелянт в апеляційній скарзі вказує на те, що документи, які надані позивачем в підтвердження реальності вчинення господарської операції є юридично «дефектними», оскільки не містять обов'язкових реквізитів первинних документів, а саме: відсутні ідентифікуючі реквізити осіб, що їх підписували.

Щодо такої заяви відповідача, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто, з наведеної норми вбачається, що первинний документ має містити особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що первинні документи надані позивачем містять підписи осіб, що є достатньою підставою вважати такі документи складеними належним чином, відповідно до вимог закону.

Окрім того, відповідач вказує на те, що, враховуючи специфіку наданих послуг, реальне їх виконання повинно підтверджуватися наявністю (як у позивача так і у його контрагента) проектно-кошторисної документації.

З цього приводу, суд апеляційної інстанції зазначає, що проведення робіт, зазначених у Додатку № 1 до договору підряду № 912 від 12.09.2011 (підведення дадаткової потужності електропостачання, прокладання силового кабелю, монтаж під установку ліхтарів, підготовка кабелів під фасадні світильники, встановлення рослин, встановлення плану евакуації, виготовлення меблів, встановлення штор, вивіз сміття, установка водостічних труб, друк «ландшафту» та ін.) не потребує складання проектно-кошторисної документації для їх виконання, а тому посилання відповідача на обов'язкову наявність такої документації суд до уваги не приймає.

Таким чином, після детального з'ясування обставин справи та аналізу законодавчих норм, суд апеляційної інстанції вважає, що надані позивачем документи повністю підтверджують правомірність формування податкового кредиту, при цьому наведені доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а отже, податкове повідомлення-рішення №00003532250 від 17.09.2012 є протиправним та підлягає скасуванню.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 160,195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.03.2013 року - без змін.

Ухвала може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя М.В. Межевич

Суддя Г.В. Земляна

Суддя Є.О. Сорочко

Повний текст ухвали виготовлений 26.05.2013 року.

Головуючий суддя Межевич М.В.

Судді: Земляна Г.В.

Сорочко Є.О.