Постанова

від 30.05.2013 по справі 11/5007/1162/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2013 року Справа № 11/5007/1162/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Дерепи В.І. суддівБондар С.В. (доповідач), Палія В.В. розглянувши матеріали касаційної скарги за участю представників : Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" від позивача: не з'явились від відповідача: не з'явились від третіх осіб: ОСОБА_3 на ухвалуРівненського апеляційного господарського суду від 04.04.2013 року у справі№ 11/5007/1162/12 за позовомПублічного акціонерного товариства "Комерційного банку "Приватбанк" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Барбара Трамп" треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1. ОСОБА_4; 2. ОСОБА_5; 3. Публічне акціонерне товариство "Західінкомбанк" простягнення 874 199, 53 грн., шляхом звернення стягнення на заставлене майно

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Приватбанк" (далі позивач) звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Барбара Трамп" (далі відповідач) в якому просило в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № МК-171-07 від 15.07.07р. в розмірі 728181,35 грн., та в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № МК-177-07 від 19.07.07р. в розмірі 146018,18 грн., звернути стягнення на: майновий комплекс виробничих будівель загальною площею 1458 кв.м., що складається з виробничих будівель: виробничий комплекс літера "Б" площею 237,40 кв.м., виробничий комплекс літера "В" площею 822,30 кв.м., гаражі літ. "Г" площею 103,20 кв.м., склад "Д" площею 130,30 кв.м., прохідна літера "Ж" площею 41,90 кв.м., СТО"3,3-1" площею 122,90 кв.м., який розташований за адресою: м. Житомир, вул. Слобідська, 29, шляхом надання права позивачу на його продаж з укладанням від свого імені договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням позивачу всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу за початковою ціною 754 458,71 грн.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 14.03.2013 року позовні вимоги задоволені частково, а саме: В рахунок погашення заборгованості за кредитними договором №МК-171-07 від 15.06.2007 року в розмірі 728 181,35 грн., (станом на 20.09.2012 року), та в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № МК-177-07 від 19.06.2007 року в розмірі 146 018,18 грн. (станом 14.05.2012 року), звернуто стягнення на підставі договорів іпотеки б/н від 16.06.2007 року на майновий комплекс виробничих будівель загальною площею 1458,00 кв.м., що складається з виробничих будівель: виробничий комплекс літера "Б" площею 237,40 кв.м., виробничий комплекс літера "В" площею 822,30 кв.м., гаражі літ. "Г" площ. 103,20 кв.м., склад "Д" площею 130,30 кв.м., прохідна літ. "Ж" площ. 41,90 кв.м., СТО "3,3-1" площею 122,90 кв.м., який розташований за адресою: м. Житомир, вул. Слобідська, 29, шляхом надання права позивачу на його продаж з укладанням від свого імені договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням позивачу всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу за початковою ціною 1 894 671 грн. Стягнуто з відповідача на користь позивача - 15100,13 грн. судового збору. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ПАТ "Західінкомбанк" (далі третя особа) звернулось з апеляційною скаргою до Рівненського апеляційного господарського суду, в якій просило змінити рішення суду першої інстанції в частині визначення порядку розподілу коштів від продажу предмета іпотеки та визначення способу його реалізації. Третя особа просила прийняти в цій частині нове рішення, яким встановити інший спосіб реалізації предмета іпотеки та в першу чергу задовольнити вимоги іпотекодержателя - позивача, в розмірі заявленої в позовній заяві суми кредитної заборгованості, що становить 728 181 грн.; в другу чергу задовольнити вимоги наступного іпотекодержателя - третя особа, в розмірі існуючої кредитної заборгованості, що становить 3 611 460 грн., решту коштів за їх наявності після задоволення вимог позивача та третьої особи повернути відповідачу.

До матеріалів справи (т.2 а.с. 106-110) залучена копія апеляційної скарги третьої особи, яку було подано з тих підстав, що третя особа вважає, що при прийнятті рішення місцевим господарським судом, ним неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи та порушені норми матеріального та процесуального права, що призвело, на думку третьої особи, до неправильного вирішення спору. Як вбачається з апеляційної скарги третя особа не згодна, як з мотивувальною так і з резолютивною частиною рішення.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 04.04.2013 року апеляційна скарга третьої особи була повернута судом з підстав передбачених п.3 ч.1 ст. 97 ГПК України - до апеляційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Суд прийшов до висновку, що третя особа повинна сплатити судовий збір, як за майновий спір.

Не погоджуючись з ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду про повернення апеляційної скарги третя особа звернулась з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить скасувати ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду у даній справі від 04.04.2013 року про повернення апеляційної скарги третьої особи, а справу передати на розгляд до Рівненського апеляційного господарського суду.

В своїй касаційній скарзі відповідач зазначає, що вимога апеляційної скарги носила немайновий характер, за яку був сплачений судовий збір у відповідності до вимог підпункту 2.4 ст. 2 Закону України "Про судовий збір" (далі Закон) в розмірі 50 % мінімальної заробітної плати - 573, 50 грн. та вважає, що при прийнятті оскаржуваної ухвали судом невірно застосовано норми діючого законодавства.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представника третьої особи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Позивач звернувся до Господарського суду Житомирської області з вимогами майнового характеру, про які зазначено вище.

Відповідно до підпункту 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону за подання апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору встановлюється у розмірі 50 % ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50% ставки обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Відповідно до ч. 4 ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог, користуються процесуальними правами і несуть процесуальні обов'язки сторін, крім зміни підстави і предмета позову, збільшення чи зменшення позовних вимог, а також на відмову від позову, або визнання позову.

Відповідно до абз. 2 пункту 2.17 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу 6 ГПК України" норми Закону, якими встановлено ставки судового збору за подання апеляційної і касаційної скарг не ставлять визначення розміру судового збору в залежність від того, з якою саме частиною судового рішення - мотивувальною чи резолютивною - не погоджується особа, що подала апеляційну чи касаційну скаргу.

Оскільки позивачем були заявлені майнові вимоги, третя особа, в своїй апеляційній скарзі, яку подано на рішення суду першої інстанції, частково не погоджується, як з мотивувальною, так і резолютивною частиною рішення місцевого господарського суду, просила в другу чергу задовольнити її вимоги, в розмірі існуючої кредитної заборгованості, що становить 3 611 460, 56 грн., суд апеляційної інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про те, що третя особа повинна була сплатити судовий збір при зверненні з апеляційною скаргою у розмірі 50% ставки обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

За таких обставин, судова колегія приходить до висновку про те. що ухвала суду апеляційної інстанції від 04.04.2013 року повинна бути залишена без змін, а касаційна скарга третьої особи без задоволення.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" відмовити.

2. Ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 04.04.2013 року прийняту у справі № 11/5007/1162/12 залишити без змін.

Головуючий В.І.Дерепа

Судді С.В.Бондар

В.В.Палій