Постанова
від 24.07.2013 по справі 11/5007/1162/12
РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2013 р. Справа № 11/5007/1162/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуюча суддя Сініцина Л.М.

судді Гудак А.В.

Олексюк Г.Є.

при секретарі судового засідання Берун О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" від 17.04.2013 р. на рішення господарського суду Житомирської області від 14.03.13 р. у справі № 11/5007/1162/12

за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Барбара Трамп"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_5,

ОСОБА_6,

Публічне акціонерне товариство "Західінкомбанк"

про стягнення 874 199,53 грн. шляхом звернення стягнення на майно

за участю представників сторін:

від позивача - Ляхов О.В. - провідний юрисконсульт, довіреність в справі;

від відповідача - не з'явився

від третіх осіб - ОСОБА_5 - не з'явився;

ОСОБА_6 - не з'явився;

ПАТ "Західінкомбанк" - Іванчук В.М. - юрисконсульт, довіреність в справі.

Розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду від 22.07.2013 р., у справі № 11/5007/1162/12 відповідно до затверджених складів колегій, внесено зміни до складу колегії суддів, окрім заміни головуючого судді та визначено для розгляду справи № 11/5007/1162/12 колегію суддів у складі: головуюча суддя Сініцина Л.М., судді Гудак А.В., Олексюк Г.Є.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 14.03.2013 р. у справі № 11/5007/1162/12 (суддя Маріщенко Л.О.) частково задоволено позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Барбара Трамп", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_5, ОСОБА_6, Публічне акціонерне товариство "Західінкомбанк"; в рахунок погашення заборгованості за кредитними договором № МК-171-07 від 15.06.2007 р. в розмірі 728 181,35 грн., (станом на 20.09.2012 р.), та в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № МК-177-07 від 19.06.2007 р. в розмірі 146 018,18 грн. (станом на 14.05.2012 р.), звернуто стягнення на підставі договорів іпотеки б/н від 16.06.2007 р. на майновий комплекс загальною площею 1 458,00 кв.м., що складається з виробничих будівель: виробничий комплекс літера "Б" площею 237,40 кв.м., виробничий комплекс літера "В" площею 822,30 кв.м., гаражі літ. "Г" площ. 103,20 кв.м., склад "Д" площею 130,30 кв.м., прохідна літ. "Ж" площ. 41,90 кв.м., СТО "3,3-1" площею 122,90 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1, шляхом надання права ПАТ КБ "ПриватБанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) на його продаж з укладанням від свого імені договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ КБ "Приватбанк" всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу за початковою ціною 1 894 671 грн. та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Барбара Трамп" на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" - 15 100,13 грн. судового збору. В решті позову відмовлено. При прийнятті рішення суд виходив з того, що експертний висновок щодо визначення ринкової вартості предмету іпотеки є пріоритетнішим, оскільки зроблений на підставі ухвали господарського суду; відповідно при встановленні початкової ціни для продажу предмету іпотеки судом враховано ринкову вартість визначену експертним висновком № В-6749 від 30.11.2012 р.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулося з апеляційною скаргою від 17.04.2013 р., в якій просить змінити рішення господарського суду Житомирської області від 14.03.2013 р. у справі № 11/5007/1162/12 в частині визначення початкової ціни 1 894 671, 00 грн., визначивши початкову ціну реалізації предмета іпотеки в сумі 755 211, 11 грн.; судові витрати стягнути з ТОВ "Барбара Трамп", посилаючись на те, що рішення в цій частині є незаконним, винесеним з порушенням норм процесуального та матеріального права, за недоведеністю обставин, що мають значення та невідповідності висновків суду обставинам справи. Скаржник зазначає, що в порушення умов кредитних договорів укладених між сторонами та ст. 526 ЦК України, позичальники свої зобов'язання виконали частково. Заборгованість позичальників станом на 20 вересня 2012 року становить 897 943,42 грн., а саме: загальна сума заборгованості ОСОБА_5 по кредитному договору № МК 171-07 від 15.07.2007 р. станом на 20 вересня 2012 року складає 728 181,35 грн.: по простроченому кредиту - 291 119,39 гривень; по простроченим відсоткам та нарахованим відсоткам по простроченому кредиту - 303 751,11 гривень; по пені - 133 310,85 гривень. Загальна сума заборгованості ОСОБА_6 по кредитному договору МК-177-07 від 19.07.2007 р. станом на 20 вересня 2012 року складає 169 762,07 грн.: по простроченому кредиту - 112 810,33 гривень; по простроченим відсоткам та нарахованим відсоткам по простроченому кредиту - 43 763,26 гривень; по пені - 13 188,48 гривень. ЗУ "Про іпотеку" визначено, що ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. Згідно п. 12 договору іпотеки "сторони визначили, що вартість предмету іпотеки складає 1 500 000,00 грн.", тобто вартість предмету іпотеки сторонами була погоджена. Про початкову вартість предмету іпотеки в розмірі 1 500 000,00 грн. було також відомо і ПАТ "Західінкомбанк", оскільки вони є іпотекодержателями другої черги. Сторони договору іпотеки, укладаючи вказаний договір, заздалегідь домовились та визначили вартість предмету іпотеки, та підтвердили таку домовленість своїми підписами, а тому суд першої інстанції не мав права виходити за межі початкової вар гості предмету іпотеки встановленого сторонами під час укладання договору іпотеки. Рішення суду не містить мотивування відхилення судом висновків звіту № 120831/80 від 31.08.2012 р. та рецензії від 31.01.2013 р. Житомирська торгово-промислова палата не є державною установою по проведенню судових експертиз. Експерти ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 Житомирської ТПП, які проводили експертизу не є судовими експертами., та не мали права поводити судову експертизу, так як не атестовані та не отримали кваліфікацію судового експерта. Експертний висновок, зроблений Житомирською ТПП не має вищого пріоритету при оцінні доказів по справі перед експертним звітом № 120831/80 від 31.08.2012 р.та рецензією від 31.01.2013 р. Поза увагою суду залишився той факт, що відповідачі визнали позовні вимоги в повному обсязі, в тому числі і в частині визначення ціни продажу предмету іпотеки.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ПАТ "Західінкомбанк" не скористалася правом подачі відзиву на апеляційну скаргу.

Відповідач ТзОВ "Барбара Трамп" та треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_5 та ОСОБА_6 явку представників в судове засідання не забезпечили та правом подачі відзиву на апеляційну скаргу не скористалися, хоча були належним чином повідомлені про день і час розгляду апеляційної скарги, про що свідчить повідомлення про вручення поштових відправлень (ухвали апеляційного суду) ОСОБА_6 та повернуті поштою конверти із процесуальними документами суду із посиланням на закінчення строку зберігання від відповідача та ОСОБА_5 (а.с. 33,38-41, т. ІІІ).

Відповідно до абзаців 1, 3 пункту 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 із подальшими змінами та доповненнями особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвали апеляційного суду були надіслані відповідачу та третім особам у справі рекомендованими листами з повідомлення про вручення за належною адресою.

Оскільки явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалася, сторони належним чином були повідомлені про день, час і місце розгляду апеляційної скарги, клопотань про відкладення розгляду апеляційної скарги до суду не надходило, колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі представників відповідача, та третіх осіб ОСОБА_6 та ОСОБА_5

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Представник позивача (апелянта) в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі з підстав зазначених в ній, вважає рішення господарського суду незаконним та необгрунтованим; пояснив, що не згідний з рішенням суду першої інстанції в частині визначення початкової ціни реалізації; згідно договору іпотеки сторонами була визначена та погоджена вартість предмету іпотеки, відповідач позовні вимоги визнав; додав, що за клопотанням третьої особи була призначена судова оціночна експертиза, проведення якої було надано неналежним особам; просив змінити рішення господарського суду, визначивши початкову ціну предмету іпотеки в розмірі 755 211, 11 грн.

Представник третьої особи - ПАТ "Західінкомбанк" в судовому засіданні заперечив апеляційну скаргу в повному обсязі, вважає рішення господарського суду законним та обґрунтованим; пояснив, що представник позивача не заперечував проти проведення експертизи, жодних клопотань про проведення повторної експертизи не подавали, а установа та особи, які проводили експертизу повністю відповідають вимогам законодавства, мають експертний стаж роботи та є експертами першої категорії, тому твердження скаржника про їх не відповідність не заслуговує на увагу; оціночний звіт виконаний не на підставі ухвали суду, а на замовлення позивача; суд першої інстанції виважено прийшов до висновку про вартість майна в сумі 1 894 000 грн.; оціночний звіт проведений не об'єктивно з суттєвим заниженням ціни; законом не передбачено, що визнання відповідачем позовних вимог звільняє його від доказування; просив рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи ПАТ "Західінкомбанк"; розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги; перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ :

15.06.2007 р. між Закритим акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" та ОСОБА_5 укладено кредитний договір № МК 171-07, згідно якого у рамках програми мікрокредитування, при наявності вільних коштів, банк зобов'язується надати позичальникові кредит у межах суми, зазначеної в пункті 1.2 даного договору, на термін і на умовах, передбачених у даному договору, а позичальник зобов'язується повернути отриманий кредит і сплатити відсотки у встановлені даним договором терміни, а також виконати інші зобов'язання згідно із цим договором в повному обсязі (а.с. 11-14,т.І).

Згідно абзаців 4,5,6 пункту 1.1 нової редакції Статуту Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" рішенням загальних зборів акціонерів від 30.04.2009 р. тип Банку з Закритого акціонерного товариства змінено на Публічне акціонерне товариство. У зв'язку із зміною типу банку змінено найменування банку з Закритого акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" на Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк". Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" є правонаступником всіх прав та зобов'язань Закритого акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (а.с.38-46, т. І).

Згідно пункту 1.2 договору сума кредиту становить 500 000 грн.

Термін повернення кредиту, відсотків і винагороди визначений відповідно до Графіка погашення кредиту, відсотків і винагороди (додаток № 1 до даного договору), але не пізніше 15 червня 2012 року. Вказаний термін може бути змінений згідно пунктів 2.3.3, 2.4.1 даного договору (пункт 1.3 договору).

Відповідно до пункту 1.4 договору кредит надається на споживчі цілі.

Згідно пункту 2.2. кредитного договору, позичальник зобов'язався:

- використати кредит за для мети вказаної в пункті 1.4. даного договору (підпункт 2.2.1);

- сплатити відсотки за користування кредитом відповідно з пунктами 2.3.1, 2.3.2, 4.1, 4.2, 4.3, 4.4, 4.11, 4.12 даного договору, а також у відповідності з графіком погашення кредиту і процентів, визначеному в додатку №1 до даного договору (підпункт 2.2.2);

- здійснювати погашення кредиту в дату сплати згідно графіку погашення кредиту і відсотків, вказаному в додатку №1 до даного договору з врахуванням пункту 4.11 даного договору (підпункт 2.2.3 кредитного договору).

За користування кредитом в період з дати списання коштів з позичкового рахунка до дати погашення кредиту відповідно пунктів 1.3, 2.2.3, 2.3.2, 2.3.3, 2.3.6, 2.3.9, 2.4.1, 4.11 даного договору, а також графіку погашення кредиту, процентів і винагороди, який наведений в додатку № 1 до даного договору позичальник сплачує відсотки в розмірі: 20% річних (пункт 4.1 кредитного договору).

Пунктом 4.2 кредитного договору визначено, що сплата відсотків за користування кредитом, передбачених пунктом 4.1 даного договору, здійснюється в дату сплати відсотків (кожного наступного місяця), згідно графіку погашення кредиту, відсотків і винагороди, що наведений в додатку № 1 до даного договору. При несплаті відсотків у зазначений термін вони вважаються простроченими.

Пунктом 4.3 кредитного договору передбачено, що при порушенні позичальником зобов'язань по погашенню кредиту, передбачених пунктами 1.3, 2.2.3, 2.3.3, 2.4.1, 4.11 даного договору, позичальник виплачує банку відсотки за користування кредитом в розмірі: 40 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Сплата відсотків за користування кредитом, передбачених пунктом 4.3 даного договору, здійснюється 20 числа кожного поточного місяця, починаючи з дати підписання даного договору (пункт 4.4 договору).

Нарахування відсотків (у тому числі передбачених пунктом 4.4) по кредиту здійснюється на дату сплати відсотків, згідно графіку погашення кредиту, відсотків і винагороди, що є невід'ємним додатком до даного договору. При цьому відсотки розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи із кількості днів у році - 360 днів. День сплати в часовий інтервал розрахунку відсотків не включається (пункт 4.10 кредитного договору).

Відповідно до пункту 6.1 договору, при порушенні позичальником будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених Графіком погашення кредиту, відсотків і винагороди (Додаток 1 до даного договору), а також пунктах 2.2.2, 2.3.1, 2.3.2, 2.3.3, 2.4.1, 4.1, 4.2, 4.3, 4.4 цього договору, строків повернення кредиту, передбачених Графіком погашення кредиту, відсотків і винагороди (Додаток 1 до даного договору), а також пунктах 1.3, 2.2.3, 2.3.3 даного договору, винагороди передбаченої пунктами 4.5, 4.6 позичальник сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню у розмірі 0,2 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який виплачується пеня. Сплата пені здійснюється в гривні. У випадку, якщо кредит видається в іноземній валюті, пеня сплачується в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату нарахування.

Згідно пункту 6.2 договору, при порушенні позичальником зобов'язань, передбачених пунктами 2.2.7, 2.2.8, 2.2.11 цього договору, позичальник сплачує Банку за кожний випадок порушення штраф у розмірі 2 % від суми отриманого кредиту. Сплата штрафу здійснюється в гривні. У випадку, якщо кредит видається в іноземній валюті, штраф сплачується в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату сплати.

Нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбачених пунктами 6.1, 6.2, 6.3 здійснюється протягом 3 (трьох) років від дня, коли це зобов'язання повинне було бути виконане позичальником. (пункт 6.4 договору).

Підпунктом 2.3.3 кредитного договору № МК 171-07 від 15.06.2007 р. встановлено, що банк, за своїм розсудом, має право:

а) змінити умови договору - вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за даним договором у повному обсязі шляхом надання повідомлення. При цьому, згідно статей 212, 611, 651 Цивільного кодексу України, по зобов'язаннях, терміни виконання яких не наступили, терміни вважаються, що наступили згідно дати вказаної в повідомленні. В цю дату позичальник зобов'язується повернути банку суму кредиту в повному обсязі, відсотки за фактичний термін його користування, повністю виконати інші зобов'язання за даним договором або

б) розірвати даний договір у судовому порядку. При цьому, в останній день дії даного договору позичальник зобов'язується повернути банку суму кредиту в повному обсязі, відсотки за фактичний термін його користування, цілком виконати інші зобов'язання за даним договором або

в) згідно статті 651 Цивільного кодексу України здійснити одностороннє розірвання договору з наданням позичальнику повідомлення. У зазначеному в повідомленні дату договір вважається розірваним. При цьому, в останній день дії договору позичальник зобов'язується повернути Банку суму кредиту в повному обсязі, відсотки за фактичний термін його користування, цілком виконати інші зобов'язання за договором. Одностороння відмова від виконання договірних умов не звільняє позичальника від відповідальності за порушення зобов'язань.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов кредитного договору № МК 171-07 від 15.06.2007 р. Банк перерахував на рахунок ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 500 000 грн., що стверджується меморіальним ордером №1 від 18.06.2007 р. (а.с.15, т.І).

Однак, ОСОБА_5 свої зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків за кредитним договором № МК 171-07 від 15.06.2007 р. у строки встановлені графіком погашення кредиту і процентів (додаток №1 від 15.06.2007 р. до кредитного договору № МК 171-07 від 15.06.2007 р.), належним чином не виконувала.

Згідно розрахунку позивача, заборгованість ОСОБА_5 по кредитному договору № МК 171-07 від 15.06.07 р., станом на 20.09.2012 р. становить 728 181,35 грн., з яких:

- по простроченому кредиту - 291 119,39 грн.

- по простроченим відсоткам та нарахованим відсоткам по простроченому кредиту - 303 751,11 грн.

- по пені - 133 310,85 грн. (а.с.16-17,т.І).

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 16.06.2007 р. між Закритим акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" згідно пункту 1.1 витягу зі Статуту Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (нова редакція) затвердженого загальними зборами акціонерів від 30.04.2009 р.) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Барбара Трамп" (далі ТзОВ "Барбара Трамп") укладено договір іпотеки б/н від 16.06.2007 р. (а.с.28-29, т.І).

Згідно пункту 7 договору іпотеки в забезпечення виконання іпотекодавцем зобов'язань за кредитним договором ТзОВ "Барбара Трамп" надало в іпотеку майновий комплекс виробничих будівель загальною площею 1458,00 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1, який складається з виробничих будівель: виробничий комплекс літера "Б" площею 237,40 кв.м., виробничий комплекс літера "В" площею 822,30 кв.м., гаражі літ. "Г" площ. 103,20 кв.м., склад "Д" площею 130,30 кв.м., прохідна літ. "Ж" площ. 41,90 кв.м., СТО "3,3-1" площею 122,90 кв.м. (а.с.28, т.І).

Майно належить ТзОВ "Барбара Трамп" на праві власності на підставі договору купівлі-продажу посвідченого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_14 14.06.2007 року за реєстровим № 3203, витягу з Державного реєстру правочинів 14.06.2007 р. за № 2154836, витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно виданого Комунальним підприємством "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради 14.06.2007 р. за реєстровим № 4569533 (а.с. 55-56, т.І).

Відповідно до пункту 2 договору іпотеки від 16.06.2007 р. іпотекою забезпечувалося виконання зобов'язань ОСОБА_5 перед банком згідно кредитного договору №МК-171-07 від 15.06.2007 р. з:

- повернення кредиту, який надається шляхом надання готівки через касу банку у сумі 500 000 (п'ятсот тисяч) гривень на наступні цілі: споживчі цілі , з терміном повернення не пізніше 15.06.2012 (п'ятнадцятого червня дві тисячі дванадцятого року) вказаний термін може бути змінений за домовленістю сторін згідно кредитного договору № МК-171-07 від 15.07.2007 року;

- зобов'язання іпотекодавця по поверненню кредиту та сплати відсотків згідно графіку погашення кредиту та відсотків, комісії та винагороди, штрафу та пені в обумовлені кредитним договором терміни;

- сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 20 % (двадцять) відсотків річних;

- погашення заборгованості за цим договором здійснюється в наступному порядку, щомісячно у порядку сплати 20 числа кожного поточного місяця;

- при порушенні позичальником зобов'язань по погашенню кредиту сплати процентів за користування кредитом в розмірі 40% річних від суми залишку непогашеної в строк заборгованості по кредиту.

Пунктом 24 договору іпотеки визначено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється у випадках, передбачених пунктами цього договору, відповідно до розділу V Закону України "Про іпотеку" на підставі рішення суду, або на підставі виконавчого напису нотаріуса або згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що містяться в цьому договорі.

Згідно пункту 29 договору іпотеки звернення стягнення на предмет іпотеки за вибором іпотекодержателя може бути здійснено у позасудовому порядку шляхом:

- переходу до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки, про що іпотекодержатель зобов'язаний письмово повідомити іпотекодавця;

- продажу предмету іпотеки будь-якій особі та будь-яким способом, в тому числі на біржі, на підставі договору купівлі-продажу у порядку статті 38 Закону України "Про іпотеку", для чого іпотекодавець надає іпотекодержателю право укласти такий договір за ціною та на умовах, визначених на власний розсуд іпотекодержателя, і здійснити всі необхідні дії від імені Іпотекодавця.

19.06.2007 р. між Закритим акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" згідно пункту 1.1 витягу з статуту Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (нова редакція) затвердженого загальними зборами акціонерів від 30.04.2009 р.) та ОСОБА_6 укладено кредитний договір № МК 177-07, згідно якого у рамках програми мікрокредитування, при наявності вільних коштів, банк зобов'язується надати позичальникові кредит у межах суми, зазначеної в пункті 1.2 даного договору, на термін і на умовах, передбачених у даному договору, а позичальник зобов'язується повернути отриманий кредит і сплатити відсотки у встановлені даним договором терміни, а також виконати інші зобов'язання згідно із цим договором в повному обсязі.(а.с.20-23, т.І).

Відповідно до пункту 1.2 договору сума кредиту становить 500 000 грн.

Термін повернення кредиту, відсотків і винагороди відповідно до Графіка погашення кредиту, відсотків і винагороди (додаток № 1 до даного договору), але не пізніше 15 червня 2012 р. Зазначений термін може бути змінений згідно пунктів 2.3.3, 2.4.1 даного договору (пункт 1.3 договору від 19.06.2007 р.).

Згідно пункту 1.4 договору кредит надається на споживчі цілі.

Відповідно до пункту 2.2. кредитного договору, позичальник зобов'язався:

- використовувати кредитні кошти на цілі зазначені пункті 1.4. даного договору (підпункт 2.2.1 договору);

- сплатити відсотки за користування кредитом відповідно до пунктів 2.3.1, 2.3.2, 4.1, 4.2, 4.3, 4.4, 4.11, 4.12 цього договору, а також відповідно до графіка погашення кредиту, відсотків і винагороди, що зазначено в додатку № 1 до цього договору (підпункт 2.2.2. договору);

- здійснювати погашення кредиту в дату сплати відповідно до графіка погашення кредиту, відсотків і винагороди, що зазначено в додатку № 1 до даного договору з урахуванням пункту 4.11 даного договору (підпункт 2.2.3 кредитного договору).

За користування кредитом в період з дати списання коштів з позичкового рахунка до дати погашення кредиту згідного пунктів 1.3, 2.2.3, 2.3.2, 2.3.3, 2.3.6, 2.3.9, 2.4.1, 4.11 цього договору, а також графіку погашення кредиту, відсотків і винагороди, який наведений в додатку № 1 до даного договору позичальник сплачує відсотки в розмірі: 20% річних (пункт 4.1 договору).

Згідно пункту 4.2 кредитного договору сплата відсотків за користування кредитом, передбачених пунктом 4.1 даного договору, здійснюється в дату сплати відсотків (кожного поточного місяця), відповідно до графіка погашення кредиту, відсотків і винагороди, що наведений в додатку № 1 до даного договору. При несплаті відсотків у зазначений термін вони вважаються простроченими.

Пунктом 4.3 кредитного договору встановлено, що при порушенні позичальником зобов'язань по погашенню кредиту, передбачених пунктами 1.3, 2.2.3, 2.3.3, 2.4.1, 4.11 даного договору, позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом в розмірі: 40 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Сплата відсотків за користування кредитом, передбачених пунктом 4.3 даного договору, здійснюється 20 числа кожного поточного місяця, починаючи з дати підписання даного договору (пункт 4.4 договору).

Нарахування відсотків (у тому числі передбачених пунктом 4.4) по кредиту здійснюється на дату сплати відсотків, відповідно до графіка погашення кредиту, відсотків і винагороди, що є невід'ємним додатком до даного договору. При цьому відсотки розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи із кількості днів у році - 360 днів. День сплати в часовий інтервал розрахунку відсотків не включається (пункт 4.10 договору).

Відповідно до пункту 6.1 договору, при порушенні позичальником будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених графіком погашення кредиту, відсотків і винагороди (додаток 1 до даного договору), а також підпунктами 2.2.2, 2.3.1, 2.3.2, 2.3.3, 2.4.1, 4.1, 4.2, 4.3, 4.4 цього договору, строків повернення кредиту, передбачених графіком погашення кредиту, відсотків і винагороди (додаток 1 до даного договору), а також підпунктами 1.3, 2.2.3, 2.3.3 даного договору, винагороди передбаченої пунктами 4.5, 4.6 позичальник сплачує банку за кожний випадок порушення пеню у розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який виплачується пеня. Сплата пені здійснюється в гривні. У випадку, якщо кредит видається в іноземній валюті, пеня сплачується в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату нарахування.

Пунктом 6.2 договору встановлено що, при порушенні позичальником зобов'язань, передбачених підпунктами 2.2.7, 2.2.8, 2.2.11 цього договору, позичальник сплачує банку за кожний випадок порушення штраф у розмірі 2 % від суми отриманого кредиту. Сплата штрафу здійснюється в гривні. У випадку, якщо кредит видається в іноземній валюті, штраф сплачується в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату сплати.

Нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбачених пунктами 6.1, 6.2, 6.3 здійснюється протягом 3 (трьох) років від дня, коли це зобов'язання повинне було бути виконане позичальником (пункт 6.4 договору).

На виконання умов кредитного договору № МК 177-07 від 19.06.2007 р. банк перерахував на рахунок ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 500 000 грн., що підтверджується меморіальним ордером № 1 від 26.06.2007 р. (а.с. 24, т.І).

Однак, ОСОБА_6 своїх зобов'язань по сплаті кредиту не виконав.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 02.08.2012 р., встановлено, що станом на 14.05.2012 р. заборгованість ОСОБА_6 за кредитним договором № МК 177-07 становить 146 018,18 грн., з яких 112 810,33 грн. сума основного кредиту, 27 799,72 грн. - сума несплачених відсотків за користування кредитом, 5 408,13 грн. - пеня та вирішено стягнути з ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства КБ "Приватбанк" заборгованість в розмірі 146 018,18 грн. (а.с. 25, т. І).

Відповідно до статті 35 ГПК України, рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

19.06.2007 р. між Закритим акціонерним товариства Комерційний Банк "Приватбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Барбара Трамп" (далі ТзОВ "Барбара Трамп") укладено договір іпотеки б/н. (а.с. 30-31, т.І).

Згідно пункту 7 договору іпотеки від 19.06.2007 р. ТзОВ "Барбара Трамп" надало в іпотеку майновий комплекс виробничих будівель, що розташований за адресою: АДРЕСА_1. Об'єкт складається з виробничих будівель: виробничий комплекс літера "Б" площею 237,40 кв.м., виробничий комплекс літера "В" площею 822,30 кв.м., гаражі літ. "Г" площ. 103,20 кв.м., склад "Д" площею 130,30 кв.м., прохідна літ. "Ж" площ. 41,90 кв.м., СТО " 3,3-1" площею 122,90 кв.м. Всього загальною площею 1 458,00 кв.м.

Майно належить ТзОВ "Барбара Трамп" на праві власності на підставі договору купівлі-продажу посвідченого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_14 14.06.2007 р. за реєстровим № 3203, витягу з Державного реєстру правочинів 14.06.2007 р. за № 2154836, витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно виданого КП "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради 14.06.2007 р. за реєстровим № 4569533.

Відповідно до пункту 2 договору іпотеки від 19.06.2007 р. іпотекою забезпечувались виконання зобов'язань ОСОБА_6 перед банком згідно кредитного договору № МК-177-07 від 19.06.2007 року, зокрема по:

- повернення кредиту, який надається шляхом надання готівки через касу банку у сумі 500 000 (п'ятсот тисяч) гривень на наступні цілі: споживчі цілі , з терміном повернення не пізніше 15.06.2012 (п'ятнадцятого червня дві тисячі дванадцятого року) вказаний термін може бути змінений за домовленістю сторін згідно кредитного договору № МК-177-07 від 19.07.2007 року;

- зобов'язання іпотекодавця по поверненню кредиту та сплати відсотків згідно графіку погашення кредиту та відсотків, комісії та винагороди, штрафу та пені в обумовлені кредитним договором терміни;

- сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 20 % (двадцять) відсотків річних;

- погашення заборгованості за цим договором здійснюється в наступному порядку, щомісячно у порядку сплати 20 числа кожного поточного місяця;

- при порушенні позичальником зобов'язань по погашенню кредиту сплати процентів за користування кредитом в розмірі 40% річних від суми залишку непогашеної в строк заборгованості по кредиту.

Пунктом 24 договору іпотеки майна від 19.06.2007 р. звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється у випадках, передбачених пунктами цього договору, відповідно до розділу IV Закону України "Про іпотеку" на підставі рішення суду, або на підставі виконавчого напису нотаріуса або згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься у цьому договорі.

Згідно пункту 29 договору іпотеки звернення стягнення на предмет іпотеки іпотекодержателя може бути здійснено у позасудовому порядку шляхом:

- переходу до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки, про що іпотекодержатель зобов'язаний письмово повідомити іпотекодавця;

- продажу предмету іпотеки будь-якій особі та будь-яким способом, в тому числі на біржі, на підставі договору купівлі-продажу у порядку статті 38 Закону України "Про іпотеку", для чого іпотекодавець надає іпотекодержателю право укласти такий договір за ціною та на умовах, визначених на власний розсуд іпотекодержател, і здійснити всі необхідні дії від імені іпотекодавця. Застава по цьому договору не видається.

20.06.2012 р. ПАТ КБ "Приватбанк" вручив нарочно ТзОВ "Барбара Трамп", ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вимоги про усунення порушення щодо погашення заборгованостей за укладеними кредитними договорами із зазначенням, що у випадку непогашення заборгованості протягом 30-ти календарних днів з моменту отримання вимог, ПАТ КБ "Приватбанк" вимушений буде звернутися до суду з вимогою про звернення стягнення на заставне майно, яке було надано ТзОВ "Барбара Трамп" в забезпечення виконання зобов'язань (а.с. 19, 27 т.І).

Однак, вказані вимоги про усунення порушення протягом встановленого строку ТзОВ "Барбара Трамп", ОСОБА_5 та ОСОБА_6 виконані не були.

21.09.2012 р. ПАТ КБ "Привабанк" подано до господарського суду позовну заяву про звернення стягнення на майно, за початковою ціною 754 458,71 грн. (а.с. 2-4, т.І), що встановлена на підставі звіту № 120831/80 від 31.08.2012 р. про проведення незалежної оцінки ринкової вартості майнового комплексу виробничих будівель, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, зробленого фізичною особою-підприємцем - оцінювачем - ОСОБА_16 (а.с. 35, т.І).

Згідно уточненої позовної заяви від 12.03.2013 р., позивач просить в рахунок погашення заборгованості за кредитними договорами, звернути стягнення на підставі договору іпотеки на майновий комплекс за початковою цінною 755 211,11 грн., згідно рецензії ПП "Бюро незалежних оцінок" від 31.01.13 р. на звіт про незалежну оцінку комплексу виробничих будівель ТзОВ "Барбара Трамп" якою встановлено, що вартість майна становить 755 211,11 грн (а.с.87-89, т. ІІ).

Тобто, позивач просить в рахунок погашення заборгованості в сумі 728 181, 35 грн за кредитним договором від 15.06.2007 р. та в сумі 146 018,18 грн. за кредитним договором від 19.06.2007 р. звернути стягнення на підставі договорів іпотеки від 16.06.2007 р. та від 19.06.2007 р. на майновий комплекс шляхом надання права позивачу на його продаж з укладанням від свого імені договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також надання позивачу всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу за початковою ціною 755 211,11 грн.

Загальна сума заборгованості позичальників - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 становить 874 199,53 грн.

Відповідно до частини 1 статті 175 Господарського кодексу України (далі ГК України) майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку; майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно статей 526, 525 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події; якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти; до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості; договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною 1 статті 1048 ЦК передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України; у разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина 2 статті 1050 ЦК України).

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. (частина 1 стаття 1049 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу; якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно частин 1,3 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами 1,2 статті 551 ЦК України передбачено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно; якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства; розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі; сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 572 ЦК України передбачено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (частина 1 статті 575 ЦК України).

Частиною 2 статті 590 ЦК України передбачено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частин 1, 6 статті 20 Закону України "Про заставу" заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором; звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави. Звернення стягнення на заставлене майно державного підприємства (підприємства, не менше п'ятдесяти відсотків акцій (часток, паїв) якого є у державній власності) здійснюється за рішенням суду.

Абзацом 3 частини 1 статті 1 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно частини 6 статті 3 цього ж Закону у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

Частиною 1 статті 7 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Відповідно до частин 1, 3 статті 33 цього Закону у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону; звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Частиною 1 статті 35 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення; в цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги; якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Згідно частини 6 статті 38 Закону України "Про іпотеку" ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна; у разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього.

Частиною 1 статті 39 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що суд у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Виходячи зі змісту статей 38, 39 Закону України "Про іпотеку" вказівка у рішенні суду початкової ціни предмета іпотеки для його подальшої реалізації є гарантією продажу предмета іпотеки за ціною, що не може бути нижчою тієї ціни, що вказана в рішенні суду. Така гарантія передбачена законом в першу чергу для захисту інтересів боржника в частині забезпечення можливості більш повного погашення заборгованості за кредитним договором.

Визначення судом в рішенні суду початкової ціни предмета іпотеки для його подальшої реалізації не є перешкодою для визначення в подальшому ціни продажу предмета іпотеки на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності під час процедури продажу майна, у разі недосягнення сторонами згоди щодо цього.

Як вбачається з матеріалів справи ухвалою господарського суду Житомирської області від 15.11.2012 р. у даній справі було призначено судово-оціночну експертизу, проведення якої було доручено експерту Житомирської торгово-промислової палати (а.с.85, т.І).

Згідно експертного висновку № В-6749 від 30.11.2012 р. ринкова вартість будівель та споруд, а саме майнового комплексу виробничих будівель: виробничий комплекс літ. "Б" площею 237,40 кв.м., виробничий комплекс літ. "В" площею 822,30 кв.м., гаражі літ. "Г" площею 103,2 кв.м., склад літ. "Д" площею 130,3 кв.м., прохідна літ "Ж" площею 41,90 кв.м., СТО літ. "З, З-1" площею 122,90 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 1458 кв.м., який належить на праві власності ТОВ "Барбара Трамп" станом на 30.11.2012р. становить: з урахуванням ПДВ - 1 894 671 грн. в т.ч. ПДВ 315 779 грн. (а.с. 92-150, т.І, а.с. 2-31, т.ІІ).

Враховуючи вищевикладене, господарський суд Житомирської області приймаючи оскаржуване рішення у даній справі правомірно прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог ПАТ КБ "Приватбанк".

Судом першої інстанції при визначені ринкової вартості предмету іпотеки, та встановленні початкової ціни для продажу предмету іпотеки вірно враховано ринкову вартість визначену експертним висновком № В-6749 від 30.11.2012 р., який зроблено на підставі ухвали господарського суду, якою було попереджено експертів про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання.

Доводи апеляційної скарги щодо того що, судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та витлумачено закон щодо визначення початкової ціни на майновий комплекс, на який позивач просить звернути стягнення в рахунок погашення заборгованості, колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки спростовуються вищенаведеним та не відповідають нормам законодавства, що регулюють дані правовідносини. Сума заборгованості позичальників у даній справі становить 874 199,53 грн., позивач же просить в рахунок погашення заборгованості за кредитними договорами, звернути стягнення на підставі договору іпотеки на майновий комплекс за початковою цінною 755 211,11 грн., що є набагато нижчою за загальну суму заборгованості, що в свою чергу є перешкодою для боржників в частині забезпечення можливості більш повного погашення заборгованості за кредитними договорами, в тому числі і перед іпотекодержателями другої черги.

Доводи скаржника щодо проведення судової експертизи Житомирською торгово-промисловою палатою, яка не є державною установою по проведенню судових експертиз та експертами, що не мали права її проводити, оскільки є не атестованими, не отримали кваліфікацію судового експерта, є необгрунтованими і колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки спростовуються матеріалами справи. Житомирська торгово-промислова палата має Сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 11698/11 від 15.04.2011 р. Фонду державного майна України, експерти, що проводили судову експертизу на підставі ухвали суду першої інстанції мають кваліфікаційні свідоцтва оцінювачів та свідоцтва про державну реєстрацію у Державному реєстрі оцінювачів (а.с.148-150, т. І).

Доводи апелянта не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення та не можуть бути підставою для його скасування.

Згідно частини 1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Статтями 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права та повним дослідженням усіх обставин справи.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу - без задоволення.

Апеляційний господарський суд залишає рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу - без задоволення, якщо рішення є законним та обґрунтованим .

За таких обставин, підстав для скасування рішення не вбачається.

Апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Житомирської області від 14.03.2013 р. у справі № 11/5007/1162/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" від 17.04.2013 р. - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуюча суддя Л.М. Сініцина

Судді А.В. Гудак

Г.Є. Олексюк

Дата ухвалення рішення24.07.2013
Оприлюднено30.07.2013

Судовий реєстр по справі —11/5007/1162/12

Ухвала від 17.04.2013

Господарське

Рівненський апеляційний господарський суд

Гулова А.Г.

Ухвала від 21.08.2013

Господарське

Господарський суд Житомирської області

Маріщенко Л.О.

Ухвала від 04.02.2013

Господарське

Господарський суд Житомирської області

Маріщенко Л.О.

Ухвала від 08.04.2013

Господарське

Господарський суд Житомирської області

Маріщенко Л.О.

Постанова від 24.10.2013

Господарське

Вищий господарський суд України

Бондар C.B.

Ухвала від 09.10.2013

Господарське

Вищий господарський суд України

Бондар C.B.

Постанова від 24.07.2013

Господарське

Рівненський апеляційний господарський суд

Сініцина Л.М.

Ухвала від 20.06.2013

Господарське

Рівненський апеляційний господарський суд

Сініцина Л.М.

Постанова від 30.05.2013

Господарське

Вищий господарський суд України

Бондар C.B.

Ухвала від 22.05.2013

Господарське

Вищий господарський суд України

Бондар C.B.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні