Постанова

від 23.05.2013 по справі 5011-57/10076-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" травня 2013 р. Справа№ 5011-57/10076-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Куксова В.В.

суддів: Авдеєва П.В.

Гончарова С.А.

за участю представників:

від позивача: представник - Соборчук Ю.Ф. - за довіреністю,

від відповідача: представник - Черненко В.В. - за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Коста Меса", м. Київ

на рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2013 р.

у справі № 5011-57/10076-2012 (суддя Власов Ю.Л.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пролог-93", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Коста Меса", м. Київ

про стягнення 14 000,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2012 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Пролог-93" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Коста Меса" про стягнення з відповідача на користь позивача помилково перерахованих коштів у сумі 14 000,00 грн., мотивуючи вимоги тим, що відповідач у справі отримав помилково сплачені позивачем грошові кошти в сумі 14000,00 грн. перерахованих за платіжним дорученням № 718 від 01.04.2011р. та на час розгляду справи безпідставно їх утримує.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Останнім рішенням Господарського суду міста Києва від 05.03.2013 р. у справі № 5011-57/10076-2012 позов задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Коста Меса" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " Пролог-93" 14000 грн. 00 коп. помилково перерахованих коштів, а також 1609 грн. 50 коп. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Коста Меса" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення суду першої інстанції незаконне, необґрунтоване, та є таким, що прийнято з порушенням і неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Позивач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Представник позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, просив оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Пролог-93" перерахувало на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Коста Меса" грошові кошти в розмірі 14000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 718 від 01.04.2011р. та випискою по рахунку з обслуговуючого банку.

За твердженнями позивача при виготовленні платіжного доручення № 718 від 01.04.2011 р. на сплату вказаної суми помилково було зазначено рахунок відповідача, у зв'язку з чим, грошові кошти в розмірі 14000,00 грн. перераховані саме на рахунок останнього. При цьому між сторонами у будь-якій спосіб (письмовій або усній формі) не укладалися будь-які угоди чи господарські договори або інші правочини, які б слугували підставою для отримання відповідачем грошових коштів від позивача.

Надалі позивач направив на поштову адресу відповідача вимогу про повернення безпідставно перерахованих коштів у 7-денний термін (вих. 547 від 02.07.2012р.), що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №18942618, та повторно на юридичну та поштову адреси відповідача, що повернута поштовим відділенням зв'язку з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Оскільки грошові кошти в розмірі 14000,00 грн. перераховані позивачем на рахунок відповідача є помилково сплаченими та отримані відповідачем без достатніх на те правових підстав, на вимогу позивача відповідачем не повернуті, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача помилково перерахованих грошових коштів в розмірі 14000,00 грн., посилаючись на ст. 1212 ЦК України.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідач посилається на те, що між сторонами укладено Договір про надання послуг з прибирання №77/0103-77К від 01.03.2011 року, а позивачем в свою чергу здійснено часткову оплату послуг наданих відповідачем у березні 2011 року з прибирання на виконання Договору про надання послуг з прибирання №77/0103-77К від 01.03.2011 року.

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 1 ст. 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Дослідивши наявний в матеріалах справи Договір про надання послуг з прибирання № 77/0103-77К від 01.03.2011 р., місцевий господарський суд правильно встановив, що він не підписаний уповноваженим представником позивача - ТОВ "Пролог-93" та не посвідчений печаткою позивача. Вказані обставини сторонами не заперечуються.

З платіжного доручення №718 від 01.04.2012р. та банківської виписки по рахунку позивача вбачається, що в графі призначення платежу зазначено "за прибирання згідно акту викон. робіт за березень 2011 року в тому числі ПДВ 2333,333 грн.", жодних посилань на Договір про надання послуг з прибирання № 77/0103-77К від 01.03.2011р. платіжне доручення №718 від 01.04.2012р. та банківська виписка по рахунку позивача не містять.

Судом першої інстанції під час розгляду справи ухвалою від 25.09.2012р. витребувано у відповідача - ТОВ "Коста Меса" належні докази надання позивачу - ТОВ "Пролог-93" послуг з прибирання за березень 2011 року, а також докази на підтвердження заперечень, викладених у відзиві на позовну заяву стосовно того, що перерахування коштів позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Пролог-93" відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Коста Меса" за платіжним дорученням № 718 від 01.04.2011р. не є безпідставним.

Проте, відповідач витребуваних ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.09.2012р. доказів суду не надав.

Відповідачем не надано суду акт здачі прийняття робіт (прибирання) за березень 2011 року, на який міститься посилання в платіжному дорученні №718 від 01.04.2012р. та банківської виписки по рахунку позивача (підписаного та скріпленого печатками обох сторін та складеного на виконання саме Договору про надання послуг з прибирання №77/0103-77К від 01.03.2011р.).

При цьому колегія суддів зазначає, що клопотання відповідача про витребування у позивача договору про надання послуг з прибирання об'єктів, які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Ігорівська\Набережно-Хрещатицька, 13/5-А у березні 2011 року, укладений між позивачем та іншою особою та клопотання про виклик генерального директора позивача Далічук Ірину Романівну та директора відповідача Меркуленко Людмилу Іванівну є необґрунтованими, оскільки відповідачем не наведено обставин, які свідчать про необхідність витребування вказаного договору у позивача. Крім того, за поясненнями представника позивача Договір про надання послуг з прибирання об'єктів наколи не укладався і його оригінал у позивача відсутній.

Таким чином, у зв'язку з відсутністю належних та переконливих доказів на підтвердження заперечень відповідача, а також беручи до уваги наявність вимоги позивача про повернення безпідставно перерахованих коштів в розмірі 14000,00 грн., докази її надсилання та наявність доказів отримання цих коштів відповідачем, суд першої інстанції дійшов до правомірного висновку про правомірність та обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача 14000,00 грн. безпідставно перерахованих коштів.

Також колегія суддів зазначає, що 11.10.2011 р. Господарським судом міста Києва було прийняте рішення у справі №47/300 за позовом відповідача до позивача, яким встановлено, що у сторін не існує жодних правовідносин, зокрема і зобов'язань, за договором з прибирання №77/0103-77К від 01.03.11р.

21.06.2012 р. Господарським судом міста Києва було прийняте рішення у справі №5011-3/5600-2012 за позовом позивача до відповідача, яким встановлено, що у сторін не існує жодних правовідносин, зокрема і зобов'язань, за договором з прибирання №77/0103-77К від 01.03.11р. Також судом встановлено відсутність фактичного виконання сторонами умов договору №77/0103-77К від 01.03.2011 р

Отже, правочин на виконання робіт між позивачем та відповідачем укладений не був, належних доказів фактичного виконання Відповідачем робіт у березні 2011 року останнім не подано. При цьому, матеріалами справи підтверджується сплата позивачем спірних коштів відповідачу в сумі 14000,00 грн.

Посилання відповідача на укладення з позивачем договору №77/0101-77К, здійснення останнім оплати на підставі рахунку та фактичне виконання відповідачем робіт, за які позивач сплатив спірні кошти є такими, що підлягають відхиленню, оскільки наданий відповідачем договір №77/0101-77К та акт виконання робіт позивачем підписані не були, вказані документи та рахунок на оплату були направлені відповідачем позивачу лише у липні 2011 року, значно пізніше сплати позивачем спірних коштів, в день направлення позивачем вимоги про повернення коштів, належних доказів фактичного виконання робіт позивачем суду не подано.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування рішення.

З огляду на викладені обставини, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про задоволення позову повністю, з даним висновком погоджується і колегія суддів, оскільки він відповідає обставинам справи та вимогам законодавства.

Відповідно до п. 1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку, рішення суду першої інстанції відповідає законодавству, матеріалам справи та не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Коста Меса" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2013 року у справі № 5011-57/10076-2012 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 5011-57/10076-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Куксов В.В.

Судді Авдеєв П.В.

Гончаров С.А.