Рішення

від 29.05.2013 по справі 9-29-5/17-2778-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" травня 2013 р.Справа № 9-29-5/17-2778-2011

За позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1;

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ІДЕАЛ";

про стягнення

Головуючий - Меденцев П.А.

Судді - Никифорчук М.І.

Зайцев Ю.О.

Представники:

Від позивача: не з'явився.

Від відповідача: Нестерова О.В. (за довіреністю).

СУТЬ СПОРУ : 13.07.2011 року за вх. №4084/2011 Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІДЕАЛ" (далі - Відповідач) про стягнення 1 127 067,78 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.07.2011 року порушено провадження по справі № 5/17-2778-2011 суддею Погребною К.Ф.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.09.2011 року було прийнято справу № 5/17-2778-2011 до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Аленін О.Ю., суддя Петренко Н.Д., суддя Торчинська Л.О. та присвоєно справі № 29-5/17-2778-2011.

Приймаючи до уваги призначення повторного автоматизованого розподілу справи №29-5/17-2778-2011, згідно протоколу розподілу справи між суддями, справу №29-5/17-2778-2011 призначено головуючому судді Меденцеву П.А., судді Петренко Н.Д., судді Никифорчук М.І.

У зв'язку з перебуванням на лікарняному суддів Петренко Н.Д. та Никифорчука М.І., було призначено повторний автоматизований розподіл справи №9-29-5/17-2778-2011, згідно протоколу розподілу справи між суддями, справу №9-29-5/17-2778-2011 призначено головуючому судді Меденцеву П.А., судді Горячук Н.О., судді Панченко О.Л.

Приймаючи до уваги, що суддя Горячук Н.О. знаходилася у відпустці, згідно розпорядження голови господарського суду Одеської області від 17.07.2012 року з метою дотримання процесуальних строків, передано справу № 9-29-5/17-2778-2011 на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя: Меденцев П.А., суддя Никифорчук М.І., суддя Зайцев Ю.О.

Позивач позовні вимоги підтримує у повному обсязі, з урахуванням наданих до суду уточнень.

Представник відповідача - ТОВ "ІДЕАЛ" проти позову заперечує з підстав, викладених у письмових поясненнях та відзиві на позов, просить суд в його задоволені відмовити.

Відповідно до положень норми ст. 69 ГПК України строк розгляду справи було продовжено до 28.09.2011 року Ухвалою суду від 22.08.2011 року, до 05.02.2012 року Ухвалою суду від 11.01.2012 року, до 19.12.2012 року Ухвалою суду від 06.11.2012 року.

По справі у відповідності до вимог ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва, починаючи з 29.07.2011р. по 22.08.2011р. на 10 год. 40 хв., та з 09.09.2011р. по 19.09.2011р. на 12 год. 20 хв.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

27.09.2008р. між позивачем (наймодавцем) та відповідачем (орендарем) було укладено договір найму (оренди) нежилого приміщення, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, зареєстрований у реєстрі № 3208.

За умовами п.1.1. договору наймодавець передає, а наймач приймає в тимчасове платне користування (в найм) для здійснення виробничої та підприємницької діяльності 101/1000 частину виробничих будівель, що представляють собою ізольовані виробничі приміщення, зазначені в технічному паспорті із літ. "В" - цех 3, 4, загальна площа яких становить 1 251,6 м2, що мають властивості, перелічені в п.1.4. договору, які надалі іменуються - нежиле приміщення.

Нежиле приміщення, що передається в оренду, належить наймодавцеві на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 12.07.2006р. за реєстр. № 4166, зареєстрованого в КП ОМБТІ та РОН у книзі № 78неж - 50, номер запису 3638, реєстр. № 9466509 (п. 1.3. договору).

Згідно із п.2.1. договору він укладений сторонами на п'ять років, тобто до 27.09.2013р. Пунктом 3.1. договору визначено, що плата за користування наймачем нежилим приміщенням, що передається в оренду, встановлена сторонами у розмірі 20 000 грн. в місяць, що відповідає еквівалентові суми 4 000 дол. США за середнім курсом комерційних банків м. Одеси. Оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок наймодавця.

Пунктом 3.2. договору визначена загальна сума за договором (за шістдесят місяців), яка дорівнює 1 200 000 грн.

У відповідності до п.3.3. договору сторонами визначено, що наймач також несе всі витрати з утримання та експлуатації нежилого приміщення, що передається в оренду, зокрема, сплачує послуги водо- та електропостачання за даними приборів обліку. При передачі нежилих приміщень наймодавцем наймачу за актом, сторони фіксують в ньому стартові данні приборів обліку, від яких наймач починає облік споживання, тощо.

Пунктом 3.4. договору сторони погодили, що розмір орендної плати не підлягає зміні, перегляду або індексації протягом дії цього договору.

Відповідно до п.3.8. договору наймач має право вимагати зменшення плати за користування, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування нежилим приміщенням, що передається в оренду, істотно зменшилася. Наймач звільняється від плати за користування за весь час, протягом якого нежиле приміщення не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Пункт 6.1. договору визначає, що наймодавець та наймач взаємно підтверджують один одному, що невиконання взятих на себе за договором зобов'язань тягне правові наслідки, передбачені чинним законодавством.

28.09.2008р. на виконання умов договору між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та ТОВ "ІДЕАЛ" було укладено Акт приймання-передачі в оренду нерухомого майна. Відповідач проти факту укладення акту заперечував з підстав, викладених в письмових поясненнях.

07.07.2009р. між позивачем та відповідачем було укладено договір про зміни та доповнення до договору найму (оренди) нежилого приміщення, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, 27.09.2008р. за реєстровим № 3208 за умовами якого сторони досягли згоди внести зміни та доповнення до договору від 27.09.2008р., зокрема, сторони погодили, що наймодавцем за договором виступає фізична особа-підприємець ОСОБА_1, а не гр. ОСОБА_1 як визначено у договорі від 27.09.2008р., сторони погодили новий розмір орендної плати, наслідки дострокового розірвання договору найму тощо.

07.07.2009р. між сторонами було укладено Акт приймання-передачі в оренду нерухомого майна.

Відповідачем здійснено оплату за договором на суму 1 022 444,00 гривень, з них 439 070,00 гривень на розрахунковий рахунок позивача в безготівковій формі, та 583 374,00 гривень в готівковій формі шляхом видачі позивачу через касу відповідача з оформленням видаткових касових ордерів.

Отримання грошових коштів в сумі 439 070,00 гривень на розрахунковий рахунок позивача в безготівковій формі позивач не спростовував. Проти факту отримання 583 374,00 гривень в готівковій формі шляхом видачі позивачу через касу відповідача з оформленням видаткових касових ордерів позивач заперечував.

Ухвалою від 23.01.2012 року у справі призначено судову почеркознавчу експертизу.

Як зазначає позивач, несплата відповідачем орендної плати станом на 01.06.2011р. у сумі 1 296 960,00 грн. (відповідно до уточнень від 06.12.2012 року за вх. №37162/2012) порушує його охоронювані законом права та інтереси, що й зумовило його звернення до господарського суду Одеської області з відповідним позовом.

Разом з тим, 18.02.2013 року господарським судом Одеської області винесено рішення по справі № 916/80/13-г, за позовом фізичної особи-підприємеця ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "ІДЕАЛ", про стягнення заборгованості за договором оренди з 01.06.2011 року по 06.01.2013 року, у сумі 1 026 760,00 грн., 3% річних у сумі 23 102,10 грн., а всього 1 049 862,10 грн, та зустрічним позовом ТОВ "ІДЕАЛ" до ФОП ОСОБА_1 про визнання договору найму (оренди) нежилого приміщення від 27.09.2008р., реєстровий № 3208 та договору про зміни та доповнення до договору найму (оренди) нежилого приміщення від 07.07.2009р. реєстровий № 1451 - недійсними, яким у задоволенні первинного позову відмовлено в повному обсязі, зустрічний позов задоволено, договір найму (оренди) нежилого приміщення від 27.09.2008р., реєстровий № 3208 та договір про зміни та доповнення до договору найму (оренди) нежилого приміщення від 07.07.2009р. реєстровий № 1451 визнано недійсним.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Стаття 13 ЦК України встановлює, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція.

У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п'ятою цієї статті, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Стаття 15 ЦК України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно з ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 Цивільного кодексу України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна з сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

З урахуванням того, що у відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини.

Відповідно до вимог ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.

З матеріалів справи встановлено, що на момент укладення Акту приймання-передачі приміщення від 28.09.2008 року стороною по договору оренди була фізична особа, громадянин України ОСОБА_1, Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 стороною договору не був, таким чином Акт приймання-передачі приміщення від 28.09.2008 року, який підписаний Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, не може бути частиною Договору оренди, з огляду на те, що він вчинений не належними сторонами.

Відповідно до вимог ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З цих підстав суд не приймає до уваги Акт приймання-передачі приміщення від 28.09.2008 року.

Факт оплати суми боргу в розмірі 583 374,00 гривень в готівковій формі шляхом видачі Позивачу через касу Відповідача, підтверджено наданими до матеріалів справи Розрахунково-касовими ордерами №106 від 15.01.2010р., №116 від 05.02.2010р., № 117 від 08.02.2010р., № 119 від 09.02.2010р., № 120 від 10.02.2010р., 121 від 11.02.2010р., №123 від 12.02.2010р., № 138 від 09.03.2010р., № 139 від 10.03.2010р., № 141 від 11.03.2010р., №143 від 12.03.2010р., №145 від 15.03.2010р., 146 від 16.03.2010р., № №154 від 01.04.2010р., № 155 від 06.04.2010р., № 156 від 07.04.2010р., № 157 від 08.04.2010р., № 158 від 09.04.2010р., 161 від 19.04.2010р., № 162 від 20.04.2010р., № 163 від 21.04.2010р., 164 від 22.04.2010р., 165 від 23.04.2010р., 166 від 26.04.2010р., 210 від 11.08.2010р., 211 від 12.08.2010р., № 212 від 13.08.2010р., №213 від 16.08.2010р., №222 від 31.08.2010р., №223 від 01.09.2010р., 224 від 02.09.2010р., 225 від 03.09.2010р., № 226 від 06.09.2010р., № 228 від 24.09.2010р., №229 від 27.09.2010р., 230 від 28.09.2010р., 231 від 29.09.2010р., № 232 від 30.09.2010р., № 243 від 12.10.2010р., № 244 від 13.10.2010р., № 245 від 14.10.2010р., № 251 від 29.10.2010р., 255 від 01.11.2010р., 256 від 02.11.2010р., 258 від 03.11.2010р., № 260 від 04.11.2010р., 261 від 05.11.2010р., № 18 від 31.01.2011р., № 19 від 01.02.2011р., 20 від 02.02.2011р., № 32 від 11.03.2011р., 56 від 26.04.2011р., 57 від 27.04.2011р., 58 від 28.04.2011р., № 59 від 29.04.2011р., 65 від 10.05.2011р., 66 від 11.05.2011р., 67 від 12.05.2011р., 68 від 13.05.2011р., 75 від 01.06.2011р., 77 від 03.06.2011р., 78 від 06.06.2011р., 79 від 07.06.2011р., 83 від 08.06.2011р., 84 від 09.06.2011р., 85 від 10.06.2011р., 86 від 14.06.2011р. Факт отримання грошових коштів в сумі 583 374,00 гривень в готівковій формі позивач заперечував. Ухвалою суду від 23.01.2012 року у справі було призначено судову почеркознавчу експертизу.

03.07.2012 року судом отримано повідомлення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз № 1414/02 про неможливість надання висновку за матеріалами справи № 9-29-5/17-2778-2011. Повідомлення мотивоване не наданням запитаних експертом зразків почерку та підписів ОСОБА_1

Однак, господарський суд повторно направляв до Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз матеріали справи № 9-29-5/17-2778-2011. Проте, судом отримано повідомлення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз про неможливість надання висновку за матеріалами справи № 9-29-5/17-2778-2011. Повідомлення мотивоване не наданням запитаних експертом зразків почерку та підписів ОСОБА_1

Згідно зі ст. 41 ГПК України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Згідно з ч. 1 ст. 146 ЦПК України, у разі ухилення особи, яка бере участь у справі, від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Суд визнає факт оплати в розмірі 583 374,00 гривень в готівковій формі шляхом видачі позивачу через касу відповідача, що підтверджено наданими до матеріалів справи Розрахунково-касовими ордерами №106 від 15.01.2010р., №116 від 05.02.10, № 117 від 08.02.10, № 119 від 09.02.10, № 120 від 10.02.10, 121 від 11.02.10, №123 від 12.02.10, № 138 від 09.03.10, № 139 від 10.03.10, № 141 від 11.03.10, №143 від 12.03.10, №145 від 15.03.10, 146 від 16.03.10, № №154 від 01.04.10, № 155 від 06.04.10, № 156 від 07.04.10, № 157 від 08.04.10, № 158 від 09.04.10, 161 від 19.04.10, № 162 від 20.04.10, № 163 від 21.04.10, 164 від 22.04.10, 165 від 23.04.10, 166 від 26.04.10, 210 від 11.08.10, 211 від 12.08.10., № 212 від 13.08.10, №213 від 16.08.10, №222 від 31.08.10, №223 від 01.09.10, 224 від 02.09.10, 225 від 03.09.10, № 226 від 06.09.10, № 228 від 24.09.10, №229 від 27.09.10, 230 від 28.09.10, 231 від 29.09.10, № 232 від 30.09.10, № 243 від 12.10.10, № 244 від 13.10.10, № 245 від 14.10.10, № 251 від 29.10.10, 255 від 01.11.10, 256 від 02.11.10, 258 від 03.11.10, № 260 від 04.11.10, 261 від 05.11.10, № 18 від 31.01.11, № 19 від 01.02.11, 20 від 02.02.11, № 32 від 11.03.11, 56 від 26.04.11, 57 від 27.04.11, 58 від 28.04.11, № 59 від 29.04.11, 65 від 10.05.11, 66 від 11.05.11., 67 від 12.05.11, 68 від 13.05.11, 75 від 01.06.11, 77 від 03.06.11, 78 від 06.06.11, 79 від 07.06.11, 83 від 08.06.11, 84 від 09.06.11, 85 від 10.06.11, 86 від 14.06.11.

З матеріалів справи також встановлено, що позовні вимоги щодо стягнення з ТОВ "ІДЕАЛ" заборгованості, обґрунтовані порушенням ТОВ "ІДЕАЛ" умов договору найму (оренди) нежилого приміщення від 27.09.2008р., реєстровий № 3208 та договору про зміни та доповнення до договору найму (оренди) нежилого приміщення від 07.07.2009р. реєстровий № 1451.

Оскільки рішенням господарського суду Одеської області по справі № 916/80/13-г від 18.02.2013 року договір найму (оренди) нежилого приміщення від 27.09.2008р., реєстровий № 3208 та договір про зміни та доповнення до договору найму (оренди) нежилого приміщення від 07.07.2009р. реєстровий № 1451 визнано недійсним. Рішення набрало законної сили та не є оскарженим, у суду не має підстав для задоволення позовних вимог ФОП ОСОБА_1 з підстав, зазначених у позові.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючі наявні матеріали справи, пояснення учасників судового процесу, суд прийшов до висновку, про відмову у задоволені позовних вимог ФОП ОСОБА_1.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1, п/р НОМЕР_2 в ПАТ „Укрсоцбанк", МФО 300023) на користь Державного бюджету України (р/р 31210206783008 отримувач ГУ ДКСУ в Одеській області код ЄДРПОУ 37607526 банк отримувача: ГУ ДКСУ в Одеській області МФО 828011 код класифікації: 22030001) 10 231,20 грн. - судового збору.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 03 червня 2013 року.

Головуючий - Меденцев П.А.

Суддя Никифорчук М.І.

Суддя Зайцев Ю.О.