Рішення

від 10.02.2009 по справі 23/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

23/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  

За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «Графітек»

до                      Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсум»

 про                  стягнення 18 155, 92 грн.                                                                                                                                                                                             Суддя  Демидова А.М.

Представники:

 від позивача           Сорока О.П. –представник за довіреністю б/н від 15.09.2008 р.;

 від відповідачане з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Графітек»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсум»про стягнення 18 155, 92 грн. Позивач також просить стягнути з відповідача судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення вимог законодавства, відповідач не розрахувався з відповідачем за отриманий товар.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2009 р. порушено провадження у справі за № 23/17 та призначено її розгляд на 10.02.2009 р.

У судове засідання, призначене на 10.02.2009 р., з'явився представник позивача. Представник відповідача у судове засідання 10.02.2009 р. не з'явився, хоча всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2009 р., про що свідчить відмітка на зворотній стороні зазначеної ухвали.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Станом на день слухання справи відповідач вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 27.01.2009 р. не виконав, відзив на позовну заяву та всі документи, що підтверджують заперечення проти позову, не надав, будь-яких заяв чи клопотань від відповідача до суду не надходило.

Представник позивача, присутній у судовому засіданні 10.02.2009 р., підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

За таких обставин, справа слухається за наявними матеріалами згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши  пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

На підставі усної домовленості між Товариством з обмеженою відповідальністю «Графітек»(далі –Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Універсум»(далі - Відповідач), позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 18 121, 36 грн., що підтверджується:

видатковою накладною № К 01101 від 21.04.2008 р. Передача товару відбулася через Кривошия Наталію Олександрівну на підставі довіреності № ЯОС 865515 від 18.04.2008 р. на суму 4 042, 50 грн.;

видатковою накладною  № К 01114 від 22.04.2008 р. Передача товару відбулася через Кривошия Наталію Олександрівну на підставі довіреності № ЯОС 865515 від 18.04.2008 р. на суму 925, 06 грн.;

видатковою накладною  № К 001178 від 05.05.2008 р. Передача товару відбулася через Назаренко Наталію Вікторівну на підставі довіреності № ЯОС 865523 від 05.05.2008 р. на суму 133, 80 грн.;

видатковою накладною  № К 01291 від 16.05.2008 р. Передача товару відбулася через Назаренко Наталію Вікторівну на підставі довіреності № ЯОС 865523 від 05.05.2008 р. на суму 13 020, 00 грн. (належним чином засвідчені копії накладних містяться в матеріалах справи.).

Таким чином, між сторонами виникли зобов'язання щодо поставки товару.

Частиною 1 Статті 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Однак, як стверджує позивач, відповідач за отриманий товар не розрахувався.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Тож, з урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України. та ст. 193 Господарського кодексу України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів законодавства.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсум»боргу у розмірі 18 121, 36 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.

Крім того, згідно з позовними вимогами, позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсум»три проценти річних від простроченої суми, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник   не   звільняється   від   відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою га подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

11.08.2008 р. позивач направив на адресу відповідача вимогу про погашення суми заборгованості.

Однак сума боргу у розмірі 18 121, 36 грн. відповідачем погашена так і не була.

Доказів зворотнього відповідачем суду не надано.

Згідно з розрахунком позивача, розмір трьох процентів за період з 18.08.2008 р. (дата, коли борг повинен бути сплачений) по 12.09.2008 р. (дата, визначена позивачем самостійно) становить 34, 56 грн.

Розрахунок перевірено судом та відповідає положенням чинного законодавства.

З урахуванням викладеного, вимоги позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсум»трьох процентів річних від простроченої суми у розмірі 34, 56 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов‘язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов‘язань. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов‘язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов‘язань.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу  України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсум»(юридична адреса: 02099, м. Київ, вул. Ялтинська, 5-б; фактична адреса: 02096, м. Київ, вул. Сормовська, 9 оф. 7, код ЄДРПОУ 31169944, з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Графітек»(юридична адреса: 49022, м. Дніпропетровськ, вул. Булата, 6; фактична адреса: 03134, м. Київ, вул. Симиренко, 36, код ЄДРПОУ 30534415, п/р 26003119174010 в КБ «Приватбанк»м. Дніпропетровська, МФО 305299) основний борг у розмірі 18 121, 36 (вісімнадцять тисяч сто двадцять одна грн. 36 коп.) грн., три проценти річних у розмірі 34, 56 (тридцять чотири грн. 56 коп.) грн., 181, 56 (сто вісімдесят одна грн. 56 коп.) грн. державного мита та 118, 00 (сто вісімнадцять грн. 00 коп.) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

                 Суддя                                                                                А.М. Демидова