Рішення

від 10.03.2009 по справі 6/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/20

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

10.03.09 р.                                                                                                       Справа № 6/20                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді _Подколзіної Л.Д.

При секретарі  Настич Л.Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “АРТІ” м.Харків

до відповідача: Приватного виробничо-комерційного підприємства “Бассіс” м.Краматорськ, Донецької області      

третьої особи

про стягнення 65 890грн. 35коп.   

за участю

прокурора

представників сторін:

від позивача – Блага С.В. - представник по довіреності від 12.01.2009р.

від відповідача –  не з”явився

від третьої особи –

СУТЬ СПОРУ:

            Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “АРТІ” м.Харків, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Приватного виробничо-комерційного підприємства “Бассіс” м.Краматорськ, Донецької області      заборгованості за поставлену продукцію у сумі 49 299грн. 74коп., пені у сумі 8 208грн. 91коп., інфляційних у сумі 7 187грн. 69коп. та 3% річних у сумі 1 194грн. 01коп. відповідно до дистриб'юторського договору №24/09-01 від 24.09.2007р. (Усього 65 890грн. 35коп.).         

         23.01.2009р. господарський суд Донецької області надіслав запит до Донецького обласного управління статистики, про надання інформації за якою адресою зареєстроване Приватне виробничо-комерційне підприємство “Бассіс” м.Краматорськ, Донецької області.       

         05.02.2009р. надійшла відповідь на запит господарського суду, у якому  головне управління статистики у Донецької області повідомило, що Приватне виробничо-комерційне підприємство “Бассіс” м.Краматорськ, Донецької області знаходиться за адресою: 84303 Донецька область, м.Краматорськ, вул.Моріса Тореза, 98/16.

         Ухвалою від 11.02.2009р. суд відклав слухання справи, у зв”язку з необхідністю направлення ухвали суду за новою адресою відповідача.

          У процесі слухання справи позивач звернувся до суду з заявою про зменшення розмірі позовних вимог відповідно ст.22 ГПК України, оскільки бухгалтерія підприємства при розрахунку суми заборгованості допустила помилку, тому просить суд стягнути з відповідача  заборгованість за поставлену продукцію у сумі 61 781грн. 98коп., витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покласти на відповідача. Суд приймає до уваги дану заяву та розглядає справу по суті.

         10 березня 2009р. відповідач у засідання суду не з”явився, відзив на позовну заяву не надав. Ухвала про порушення справи від 23.01.2009р. була направлена відповідачу 26.01.2009р. рекомендованим листом з повідомленням, ухвала про відкладення слухання справи від 11.02.2009р. була направлена відповідачу 16.01.2009р. рекомендованим листом з повідомленням. Дані ухвали були направлені відповідачу за адресою вказаною у позові, договорі №24/09-01 від 24.09.2007р., витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України №14/4-20/327 від 29.01.2009р. Суд вважає, що відповідач був повідомлений про розгляд справи відповідно діючого законодавства. Крім того, відповідно роз”яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.97р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, тільки якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Так як, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, справа розглядається  відповідно до ст.75 ГПК України без явки відповідача за наявними в ній матеріалами.

          Розглянувши матеріали справи та вислухавши представника позивача, суд -

                                                    в с т а н о в и в :

          24 вересня 2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “АРТІ” м.Харків та Приватним виробничо-комерційним підприємством “Бассис” м.Краматорськ, Донецької області був укладений дистриб'юторський догововір №24/09-01, згідно умов якого позивач (далі по тексту-Постачальник) взяв на себе зобов”язання здійснити поставку (передати у власність дистриб”ютора на оплатній основі) продукцію, а відповідач (далі по тексту-Дистриб”ютор) зобов”язався здійснювати продаж від свого імені та за власний рахунок продукції позивача-швидкозаморожених овочів, фруктів та сумішів, що визначені у додатках до даного договору по власних каналах збуту гуртом і в роздріб на території Донецької області.       

           Позивач посилається на виконання своїх договірних зобов'язань у повному обсязі, де він у виконання умов договору, по видатковим накладним №0-00000141 від 16.01.2008р., №0-00000394 від 08.02.2008р., №0-00000275 від 30.01.2008р. за довіреностями  серії ЯОГ№038814 від 16.01.2008р., серії ЯОГ№038816 від 08.02.2008р., серії ЯОГ№038815 від 30.01.2008р. здійснив поставку швидкозаморожених овочів, фруктів та сумішів у адресу відповідача на загальну суму 61 781грн. 98коп. У підтвердження заявлених вимог позивач посилається на видаткові накладні, довіреності  по яким відповідач одержав продукцію.

Позивач у довідці зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю “АРТІ” м.Харків не має жодних інших договорів з Приватним виробничо-комерційним підприємством “Бассис” м.Краматорськ, Донецької області окрім договору №24/09-01 від 24.09.2007р.  

          Пунктами 5.1, 5.2 укладеного договору сторони встановили, що розрахунки за цим договором здійснюються в національній валюті України в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів з поточного рахунку дистриб”ютора на поточний рахунок постачальника. Оплата кожної партії продукції здійснюється протягом 21 календарного дня з дати її поставки. Але, як стверджує позивач відповідач свої зобов”язання за договором не виконав, в результаті чого у Приватного виробничо-комерційного підприємства “Бассис” м.Краматорськ, Донецької області  перед позивачем виникла заборгованість у сумі 61 781грн. 98коп., яка до теперішнього часу ним не погашена.  

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання  повинні виконуватися  належним чином та у встановлений  строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобов'язань згідно до вказівок закону, договору, не допускається.  (ст.525 ЦК України).

Однак, відповідач всупереч вимогам ст.526 ЦК України  свої зобов'язання  по оплаті  поставленої продукції своєчасно не виконав.                           

           Суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню згідно наступних підстав.

          Відповідно до вимог ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть  підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Дослідивши представлені позивачем у матеріали справи видаткові накладні та довіреності суд  встановив, що згідно видаткових накладних №0-00000141 від 16.01.2008р., №0-00000394 від 08.02.2008р. за довіреностями  серії ЯОГ№038814 від 16.01.2008р., серії ЯОГ№038816 від 08.02.2008р. відповідач отримав продукцію від позивача та дані документи складені належним чином, та відповідно з Інструкцією „Про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей” №99 від 16.05.1996р. Суд  вважає, що у цій частині позовні вимоги обґрунтовані та підлягаючі задоволенню.

          Але представлену позивачем видаткову накладну №0-00000275 від 30.01.2008р. суд не може прийняти у якості доказу поставки продукції відповідачу, оскільки у графі „Продукцію отримав” є тільки підпис, але не зазначено прізвище та ім”я по батькові особи, яка отримала товар. З зазначеної накладної також вбачається, що даний підпис не відповідає підпису особи, яка була уповноважена керівником підприємства ПВКП “Бассис” на отримання цінностей відповідно довіреності серії ЯОГ№038815 від 30.01.2008р. Крім того, печатка підприємства одержувача відсутня.

          Враховуючи вищевикладене суд не може встановити хто саме одержав продукцію по даній поставці та взагалі була отримана відповідачем вказана продукція по даній накладній чи ні, тому суд  вважає, що у цій частині позову позивачу слід відмовити, у зв”язку з не доведеністю.

          Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Оскільки  відповідачем   до теперішнього часу поставлена позивачем продукція у сумі 48 908грн. 91коп. не оплачена, то суд вважає вимоги позивача в цій частині обґрунтованими та підлягаючими задоволенню повністю.  

Витрати по сплаті держмита та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, пропорційно стягнутої суми,  оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 82,  84, 85  ГПК  України, суд –

ВИРІШИВ:

          Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “АРТІ” м.Харків до Приватного виробничо-комерційного підприємства “Бассіс” м.Краматорськ, Донецької області про стягнення 61 781грн. 98коп. задовольнити частково.

Стягнути з Приватного виробничо-комерційного підприємства “Бассіс” (84303 Донецька область, м.Краматорськ, вул.Моріса Тореза, 98/16, п/р26009061010353 в КФ „ПриватБанк” МФО 335548, іден.код-20387509) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “АРТІ” (61001 м.Харків, вул. Плеханівська 16а, п/р26004000332001 в ФХД АТ „Індекс банк” м.Харків, МФО 350619, ЄДРПОУ 25185087) заборгованість за поставлену продукцію у сумі 48 908грн. 91коп., витрати по сплаті держмита у сумі 489грн. 09коп. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118грн.

          В решті частині позову відмовити.

          Рішення   було оголошено  у судовому засіданні   10.03.2009р.

            Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

          Видати наказ після набрання рішення законної сили.

               Суддя