29/35пд
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
04.03.09 р. Справа № 29/35пд
за позовом: Відкритого акціонерного товариства „Родовід Банк” в особіДонбаської філії Відкритого акціонерного товариства „Родовід Банк”, м.Донецьк, ЄДРПОУ 33153779
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ”Мобінет”, м.Макіївка, ЄДРПОУ 24314542,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог: Закрите акціонерне товариство „Київстар Дж.Ес.Ем”, м.Київ, ЄДРПОУ 21673832
про визнання недійсним договору про надання банківської гарантії та банківської гарантії.
Суддя господарського суду Донецької області Джарти В. В.
Представники:
від позивача: Кулініч В.В., довір. б/н від 22.05.08, Бруско О.В., довір. від 25.04.08
від відповідача: Мазуренко М.В., довір. № 2/09 від 02.02.09
від третьої особи: Чернець І.А., довір. № 213 від 18.09.06, Кондратенко М.С., довір. № 221 від 02.10.06.
СУТЬ СПРАВИ:
Відкрите акціонерне товариство „Родовід Банк” в особі Донбаської філії Відкритого акціонерного товариства „Родовід Банк”, м.Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Мобінет”, м.Макіївка:
- про визнання недійсним договору №2008-025 ГТЗ від 26.03.2008р. про надання гарантії (з урахуванням положень додаткової угоди №1 від 20.05.2008р.), укладеного між позивачем та відповідачем;
- про визнання недійсною та такою, що втратила чинність банківська гарантія №2008-025 ГВЗ від 26.03.2008р., яка видана Відкритим акціонерним товариством „Родовід Банк” на користь Закритого акціонерного товариства „Київстар Дж.Ес.Ем” та додаток №1 до банківської гарантії №2008-025 ГВЗ від 26.03.2008р.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на невідповідність договору №2008-025 ГТЗ від 26.03.2008р. про надання гарантії положенням діючого законодавства.
Відповідач у відзиві на позовну заяву № 112 від 20.02.2009р. проти позовних вимог заперечив, посилаючись на відсутність будь-яких порушень норм закону під час укладання договору №2008-025 ГТЗ від 26.03.2008р. про надання гарантії та отримання банківської гарантії №2008-025 ГВЗ від 26.03.2008р.
Ухвалою від 10.02.2009р. Закрите акціонерне товариство „Київстар Дж.Ес.Ем”, м.Київ залучено до участі у справі в якості третьої особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Третя особа у поясненнях № 416/и-юр/09 від 24.02.2009р. на позовні вимоги надала заперечення з огляду на дотримання сторонами вимог законодавства при укладанні договору №2008-025 ГТЗ від 26.03.2008р. та наданні банківської гарантії №2008-025 ГВЗ від 26.03.2008р.
Позивач за позовом надав заперечення на пояснення третьої особи від 27.02.09р № 06-5/832, якими зауважив, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (ст. 654 ЦК України), а у відповідності ст. 7 ЦК України, звичаєм є правило поведінки, яке не встановлене актами цивільного законодавства, але є усталеним у певній сфері цивільних відносин.
З викладеного випливає, що відповідач, отримавши Інформаційний лист від третьої особи повинен був здійснити певні дії, спрямовані на виконання, зі своєї сторони, умов Договору поставки № 181/2008 від 01.02.08р.
Крім того, позивач зауважив, що третя особа була обізнана про прийняття вказаного Листа до виконання контрагентами, ніяких дій всупереч цьому здійснено не було.
В судовому засіданні 04.03.2009 р. представник ЗАТ „Київстар Дж.Ес.Ем” надав клопотання від 03.03.09 № 418/и-юр/09, яким просить, в порядку ст. 22 ГПК України, залучити до матеріалів справи документи, а саме: вимоги ЗАТ „Київстар Дж.Ес.Ем” до позивача від 02.02.09 № 4/п-юр/09, лист позивача від 09.02.09 № 3/521 та видаткові накладні.
Позивач виступив проти залучення до матеріалів справи документів, наданих третьою особою, оскільки вважає, що вони не відносяться до предмету спору.
Розгляд справи здійснюється за допомогою технічних засобів.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін та третьої особи, господарський суд встановив:
Як встановлено судом, 26.03.2008 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір №2008-025 ГТЗ про надання гарантії.
Відповідно до п.1.1 вказаного договору позивач (банк) надає за відповідача (принципала) гарантію №2008-025 ГТЗ від 26.03.2008 р. на суму 4 000 000 грн. строком дії з 26.03.2008 р. до 02.03.2009 р. включно на користь Закритого акціонерного товариства „Київстар Дж.Ес.Ем” у забезпечення виконання зобов'язань принципала перед бенефіціаром згідно з договором №181/2008 від 01.02.2008р. на поставку стартових пакетів послуг мобільного стільникового зв'язку передплаченого обслуговування „Kysvtar”, „Ace&Base”, „Djuise”, „Мобілич”, скет-картки, що надають абоненту право на тимчасове користування послугами стільникового мобільного зв'язку у телекомунікаційній мережі Київстар та у телекомунікаційних мережах роумінг партнерів Київстар.
На підставі вказаного договору позивач надав відповідачу банківську гарантію №2008-025 ГВЗ від 26.03.2008 р., виходячи зі змісту якої, позивач був повідомлений, що між відповідачем та третьою особою 01.02.2008 року укладено договір №181/2008 на поставку стартових послуг мобільного стільникового зв'язку, передплаченого обслуговування „Kysvstar”, “Ace&Base”, “Djuice”, “Мобілич”, скретч-картки, що надають абоненту право на тимчасове користування послугами стільникового мобільного зв'язку у телекомунікаційній мережі Київстар та у телекомунікаційних мережах роумінг партнерів Київстар.
Відповідно до вказаної гарантії, позивач безвідклично зобов'язався сплатити третій особі будь-яку суму, загальний розмір якої не перевищує 4 000 000,00 гривень, протягом п'яти банківських днів після одержання відповідних документів.
Відповідно до ст. 560 Цивільного кодексу України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Таким чином, відповідно до положень Цивільного кодексу України, Положення Про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах гарантія є одним із способів забезпечення виконання зобов'язань, який має на меті залучення до зобов'язання інших осіб, майно яких поряд із майном боржника теж могло б слугувати для задоволення вимог кредитора за основним зобов'язанням. За своєю юридичною природою гарантія являє закріплене в письмовій формі одностороннє зобов'язання, відповідно до якого гарант зобов'язується виконати бенефіціару - кредитору забезпечене банківською гарантією зобов'язання у разі його порушення принципалом - боржником.
Таким чином, надання банком гарантії є підставою виникнення у кредитора, у разі порушення основного зобов'язнання боржником, права вимагати у гаранта виплати грошової суми, обумовленої умовами гарантії, і відповідно, обов'язок гаранта нести відповідальність згідно з умовами наданої гарантії. Тобто, внаслідок видачі гарантії правовідносини виникають, перш за все, між банком та бенефіціаром.
Проте, відповідно до п.1.2 договору № 2008-025 ГТЗ від 26.03.2008 р. про надання гарантії, у випадку пред'явлення обґрунтованої вимоги платежу з боку третьої особи, позивач зобов'язується видати відповідачу кредитні кошти відповідно до кредитного договору № 2008-158 від 26.03.2008 р. для погашення заборгованості перед третьою особою, що виникла в результаті невиконання відповідачем зобов'язань перед третьою особою, згідно з умовами Тендерної документації. Строк видачі кредиту відповідачу встановлений протягом 3-х робочих днів з моменту пред'явлення вимоги третьою особою згідно з умовами гарантії (п. 1.3 Договору).
Надання банком принципалу кредиту в межах суми, що вказана в п.1.1 договору, для задоволення вимог бенефіціара за договором постачання, є прямим обов'язком банку, встановленим п.2.2.1 договору №2008-025 ГТЗ від 26.03.2008р.
За таких обставин, виходячи зі змісту укладеного договору, невиконання принципалом-боржником своїх обов'язків за основним зобов'язанням – договором поставки №181/2008 від 01.02.2008р. - є підставою для виникнення у позивача обов'язку виконати певні дії по відношенню до відповідача, а саме: видати останньому кредитні кошти для погашення заборгованості перед Закритим акціонерним товариством „Київстар Дж.Ес.Ем”.
При цьому, вказаним договором не передбачено вчинення позивачем будь-яких дій на користь третьої особи у разі порушення відповідачем умов договору поставки.
Вислухавши в судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ст.1 Закону України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” фінансова послуга – це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.
Згідно із ст.4 Закону України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” одним із видів фінансових послуг є надання гарантії.
За приписом Закону України ч.1 ст.6 „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” з урахування змісту Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, гарантія, як фінансова послуга, надається суб'єктами підприємницької діяльності на підставі договору.
Одночасно, п.1 глави 2 Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, передбачає, що заява про надання гарантії має силу договору про надання гарантії, у випадку, коли: в заяві про надання гарантії передбачені всі умови, за якими надається гарантія, ця заява погоджена з банком - гарантом (погодження здійснюється шляхом підписання керівником чи уповноваженою особою банку-гаранта, яка має право підпису таких документів, з проставленням відбитка печатки) та вказано, що дана заява має силу договору, то договір про надання гарантії може не складатися.
У протилежному ж випадку, за приписами Закону України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”, наданню банком відповідної гарантії обов'язково передує укладення між банком та заінтересованою собою відповідного договору, за винятком вищевикладеного випадку.
Відповідно до п.1, п.2 глави 1 Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах для отримання гарантії принципал подає до банку - гаранта заяву про надання гарантії, яка складається за довільною формою, але із зазначенням усіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктом 4 цієї глави.
Виходячи зі змісту матеріалів справи, 18.03.2008р. відповідач звернувся до позивача з заявою №39 про надання гарантії.
Враховуючи той факт, що заява № 39 від 18.03.2008 р. не має силу договору, обов'язковим для надання позивачем відповідачу гарантії, то укладання між сторонами договору про надання гарантії є обов'язковим.
За приписами ч.1 ст.6 Закону України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” договір, якщо інше не передбачено законом, повинен містити: назву документа; назву, адресу та реквізити суб'єкта підприємницької діяльності; прізвище, ім'я і по батькові фізичної особи, яка отримує фінансові послуги, та її адресу; найменування, місцезнаходження юридичної особи; найменування фінансової операції; розмір фінансового активу, зазначений у грошовому виразі, строки його внесення та умови взаєморозрахунків; строк дії договору; порядок зміни і припинення дії договору; права та обов'язки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору; інші умови за згодою сторін; підписи сторін.
За висновками суду, встановлені в договорі №2008-025 ГТЗ від 26.03.2008р., умови надання гарантії, в частині виникнення у позивача обов'язку надати кредит відповідачу, у разі невиконання останнім положень договору поставки, не відповідають приписам ст.560, ст.563 Цивільного кодексу України, суперечать правовій природі гарантії, в частині відповідальності гаранта саме перед кредитором.
Одночасно, як вбачається зі змісту договору, порушення зобов'язання відповідачем перед третьою особою не тягне відповідальності банка як гаранта. Відсутність відповідальності гаранта перед кредитором також суперечить правовій природі гарантії та положенням зазначених вище нормативно-правових актів.
За приписами ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
За таких обставин, приймаючи до уваги, що, за висновками суду, положення договору №2008-025 ГТЗ від 26.03.2008р. суперечать ст.560, ст.563, ст.566 Цивільного кодексу України, а також не відповідають правовій природі гарантії, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання недійсним договору №2008-025 ГТЗ від 26.03.2008р. про надання гарантії (з урахуванням положень додаткової угоди №1 від 20.05.2008р.), укладеного між позивачем та відповідачем, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
Приймаючи до уваги, що видача гарантії №2008-025 ГВЗ від 26.03.2008р. є наслідком укладання позивачем та відповідачем договору №2008-025 ГТЗ від 26.03.2008р. про надання гарантії, безпосередньо пов'язана з цим договором та залежить від факту його укладання, визнання недійсним договору, на підставі якого була надана гарантія, призводить до недійсності банківської гарантії №2008-025 ГВЗ від 26.03.2008р.
Одночасно, позовні вимоги про визнання банківської гарантії №2008-025 ГВЗ від 26.03.2008р., виданої Відкритим акціонерним товариством „Родовід Банк” на користь Закритого акціонерного товариства „Київстар Дж.Ес.Ем”, та додатку №1 до банківської гарантії №2008-025 ГВЗ від 26.03.2008р. такими, що втратили чинність, не підлягають задоволенню з огляду на таке:
Відповідно до ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
При цьому, особа має право захистити свої права та законні інтереси способами, які передбачені ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України.
Як встановлено, положеннями зазначених стетей не передбачено такого способу захисту як визнання нечинним правочину, яким у відповідності до ст.202 Цивільного кодексу України є банківська гарантія, внаслідок чого позовні вимоги в цій частині підлягають залишенню без задоволення.
Суд не приймає посилання Третьої особи на той факт, що в Інформаційному листі «не міститься жодного посилання на будь-яку існуючу банківську гарантію, а тому із тексту листа неможливо зрозуміти про які конкретно гарантії йде мова», оскільки зазначений Інформаційний лист призначений всім діловим партнерам Третьої особи та визначає умови подальшої співпраці по відвантаженню партнерам Третьої особи Товару у 2009році. Пункт 6 Інформаційного листа передбачає, що після 31 січня 2009р., відвантаження товару буде здійснюватись по пролонгованим з урахуванням п.1 Інформаційного листа банківським гарантіям. Ненадання Третій особі (Бенефіціару) пролонгованої (підтвердженоі) банківської гарантії автоматично позбавляє Відповідача або будь-якого іншого контрагента Третьої особи права отримувати товар за Договором поставки. Таким чином, незважаючи на те, що Інформаційний лист Третьої особи не містить жодного посилання на будь-яку банківську гарантію, не підписаний та не має печатки, Відповідач (як і інші контрагенти) вимушений був здійснити певні дії та звернутися до Позивача з пропозицією підтвердити раніше видану банківську гарантію одним із банків, які визначила в п.1 Інформаційного листа Третя особа, що він і зробив листом від 09 лютого 2009р.
Враховуючи вищевикладене, позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України за згодою сторін, в судовому засідання була оголошена вступна та резолютивна частина рішення.
Згідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі ст.ст. 16, 202, 203, 215, 560, 563, 566 Цивільного кодексу України викладеного, ст. 20 Господарського Кодексу України, Закону України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”, Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Родовід Банк” в особі Донбаської філії Відкритого акціонерного товариства „Родовід Банк”, м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Мобінет”, м.Макіївка, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог Закритого акціонерного товариства „Київстар Дж.Ес.Ем” м. Київ - задовольнити частково.
Визнати недійсним договір №2008-025 ГТЗ від 26.03.2008р. про надання гарантії (з урахуванням положень додаткової угоди №1 від 20.05.2008р.), укладений між Відкритим акціонерним товариством „Родовід Банк” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Мобінет”.
Визнати недійсною банківську гарантію №2008-025 ГВЗ від 26.03.2008р., яка видана Відкритим акціонерним товариством „Родовід Банк” на користь Закритого акціонерного товариства „Київстар Дж.Ес.Ем”, та додаток №1 до банківської гарантії №2008-025 ГВЗ від 26.03.2008р.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Мобінет” (86108, м. Макіївка, вул. Лихачова, 60, ЄДРПОУ 24314542, п/р 2600900258 в Донбаській філії ВАТ „Родовід Банк”, МФО 394512) на користь Відкритого акціонерного товариства „Родовід Банк” в особі Донбаської філії Відкритого акціонерного товариства „Родовід Банк” (83003, м. Донецьк, пр. Ілліча, 17-б, р/р 64998000002101 в Донбаській філії ВАТ „Родовід Банк”, МФО 394512, ЄДРПОУ 33153779) витрати по сплаті державного мита в сумі 56,66 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 78,66 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
За згодою сторін, в судовому засідання була оголошена вступна та резолютивна частина рішення.
Повний текст рішення підписаний 04.03.2009 року.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його підписання до Донецького апеляційного господарського суду.
Суддя
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 04.03.2009 |
Оприлюднено | 20.03.2009 |
Номер документу | 3163044 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Донецької області
Джарти В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні