Постанова

від 24.03.2009 по справі 29/35пд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

29/35пд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

24.03.2009 р.                                                                     справа №29/35пд

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

суддів  

за участю представників сторін:

від позивача:Брусок О.В., довіреність б/н  від 25.04.08р.,  представник;

від відповідача:

від третьої особи:Мазуренко М.В., довіреність № 2/09  від 02.02.09,  представник;, Чернець І.А. , довіреність № б213  від 18.09.06р., Князєв Г.М., довіреність № 53  від 20.04.06р.,  Кондратенко М.С. , довіреність № 221  від 02.10.06р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги

1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Мобінет" м.Макіївка;2. Закритого акціонерного товариства „Київстар Дж.Ес.Ем”, м.Київ   

на рішення господарського суду

Донецької області

від04.03.2009 року

по справі№29/35пд

за позовомвідкритого акціонерного товариства "Родовід Банк" м.Київ

до

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимогтовариства з обмеженою відповідальністю "Мобінет" м.Макіївка

закритого акціонерного товариства „Київстар Дж.Ес.Ем”, м.Київ

пропро визнання недійсним договору

В С Т А Н О В И В:  

          Відповідно до ст..77ГПК України

судовому засіданні в оголошувалась

перерва з 17.03.2009 р. по 24.03.2009р.

Відкрите акціонерне товариство „Родовід Банк” в особі Донбаської філії Відкритого акціонерного товариства „Родовід Банк”, м.Донецьк (далі- позивач)  позивач, звернувся до господарського суду з позовною заявою до  товариства з обмеженою відповідальністю „Мобінет”, м.Макіївка (далі –відповідач):

- про визнання недійсним договору №2008-025 ГТЗ від 26.03.2008р. про надання гарантії  (з урахуванням положень додаткової угоди №1 від 20.05.2008р.), укладеного між позивачем та відповідачем;

- про визнання недійсною та такою, що втратила чинність банківська гарантія №2008-025 ГВЗ від 26.03.2008р., яка видана Відкритим акціонерним товариством „Родовід Банк”  на користь Закритого акціонерного товариства „Київстар Дж.Ес.Ем” та додаток №1 до банківської гарантії №2008-025 ГВЗ від 26.03.2008р.

Рішенням господарського суду Донецької області від  04.03.2009 р. по справі за № 29/35пд  частково задоволено позов відкритого акціонерного товариства „Родовід Банк” в особі Донбаської філії Відкритого акціонерного товариства „Родовід Банк” м. Донецьк  до товариства з обмеженою відповідальністю „Мобінет”Макіївка, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору закритого акціонерного товариства „Київстар Дж.Ес.Ем” м. Київ.

Рішенням суду визнано  недійсним договір №2008-025 ГТЗ від 26.03.2008р. про надання гарантії  (з урахуванням положень додаткової угоди №1 від 20.05.2008р.), укладений між відкритим акціонерним товариством „Родовід Банк” та товариством з обмеженою відповідальністю „Мобінет”.

Визнано  недійсною банківську гарантію №2008-025 ГВЗ від 26.03.2008р.,  видану відкритим акціонерним товариством „Родовід Банк”  на користь закритого акціонерного товариства „Київстар Дж.Ес.Ем”, та додаток №1 до банківської гарантії №2008-025 ГВЗ від 26.03.2008р.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись  з рішенням суду першої інстанції, відповідач по справі, товариство з обмеженою відповідальністю „Мобінет”, м.Макіївказвернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у позові. В обгрунтування  своїх вимог посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. За ствердженням відповідача,  Банківська гарантія № 2008-025 ГВЗ від 26.03.2008 р. видавалася саме на підставі Договору про надання гарантії № 2008-025 ГТЗ від 26.03.2008 р. При цьому посилається на те,  що Дата та номер Договору про надання гарантії співпадає з датою та номером самої Банківської гарантії. Крім того, під час прийняття рішення судом не враховано, що правовідносини між Позивачем та Відповідачем за Договором про надання гарантії № 2008-025 ГТЗ від 26.03.2008 р. є самостійними, та не залежать від правовідносин між Позивачем та Третьою особою за Банківською гарантією № 2008-025 ГВЗ від 26.03.2008 р.

Третя особа по справі закрите акціонерне товариство „Київстар Дж.Ес.Ем” також звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції, в якій просить суд частково скасувати судовий акт в частині визнання недійсною банківської гарантії №2008-025 ГВЗ від 26.03.2008р.,  виданої відкритим акціонерним товариством „Родовід Банк”  на користь закритого акціонерного товариства „Київстар Дж.Ес.Ем”, та додаток №1 до банківської гарантії №2008-025 ГВЗ від 26.03.2008р. В обгрунтування своїх вимог посилається на те, що рішення суду прийнято з невідповідністю висновків фактичним обставинам справи та порушенням норм діючого законодавства. За ствердженням заявника скарги, у договорі № 2008-025 ГТЗ від 26.03.2008р. (з урахуванням додаткової угоди № 1) встановлено усі суттєві умови договору гарантії і наявність додаткового зобов'язання позивача надати відповідачеві кредит об'єктивно не може бути підставою для визнання вказаного договору не дійсним. Крім того, скаржник вважає, що для надання гарантії укладення договору про надання гарантії  не є обоє 'язковою                                                                                                                     Відповідно  до положень ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України  здійснювалась  фіксація судового процесу за допомогою технічних засобів.

Розглянувши матеріали справи, доводи заявника скарги, вислухавши представників сторін, суд  встановив  наступне:

26.03.2008 р. між позивачем та  відповідачем  укладено договір №2008-025 ГТЗ  про надання гарантії, до п.1.1 якого передбачено, що  позивач (банк) надає за відповідача (принципала) гарантію №2008-025 ГТЗ від 26.03.2008 р. на суму 4 000 000 грн. строком дії з 26.03.2008 р. до 02.03.2009 р. включно на користь третьої особи по справі, закритого акціонерного товариства „Київстар Дж.Ес.Ем” на забезпечення виконання зобов'язань принципала  перед бенефіціаром згідно з договором №181/2008 від 01.02.2008р. по поставці стартових пакетів  послуг мобільного стільникового зв'язку  передплаченого обслуговування „Kysvtar”, „Ace&Base”, „Djuise”, „Мобілич”, скет-картки, що надають абоненту  право на тимчасове користування послугами стільникового мобільного зв'язку  у телекомунікаційній мережі Київстар та у телекомунікаційних мережах роумінг партнерів Київстар.

Відповідно до вищеназваного  позивач надав відповідачу  банківську гарантію №2008-025 ГВЗ від 26.03.2008 р., з якої вбачається, що позивача повідомлено, що між відповідачем та третьою особою 01.02.2008 року укладено договір №181/2008 на поставку стартових послуг мобільного стільникового зв'язку, передплаченого обслуговування „Kysvstar”, “Ace&Base”, “Djuice”, “Мобілич”, скретч-картки, що надають абоненту право на тимчасове користування послугами стільникового мобільного зв'язку у телекомунікаційній мережі Київстар та у телекомунікаційних мережах роумінг партнерів Київстар.

На підставі  вказаної гарантії, позивач  зобов'язався сплатити третій особі будь-яку суму, загальний розмір якої не перевищує 4 000 000 грн. протягом п'яти банківських днів після одержання відповідних документів.  

Згідно ст. 560 Цивільного кодексу України за  гарантією  банк,  інша  фінансова  установа,  страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає  перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Тобто, враховуючи вимоги Цивільного кодексу України, Положення Про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, гарантія є одним із способів забезпечення виконання зобов'язань, який має за мету залучення до зобов'язання інших осіб, майно яких поряд із майном боржника теж могло б слугувати  для задоволення вимог кредитора  за основним зобов'язанням. За своєю юридичною природою гарантія являє закріплене в письмовій формі одностороннє зобов'язання, відповідно до якого гарант зобов'язується виконати бенефіціару - кредитору забезпечене банківською гарантією зобов'язання у разі його порушення принципалом - боржником.

Підсумовуючи викладене,  надання банком гарантії є підставою виникнення у кредитора, у разі порушення основного зобов'язнання боржником, права вимагати у гаранта виплати грошової суми, обумовленої умовами гарантії та як, наслідок,  обов'язок гаранта нести відповідальність згідно з умовами наданої гарантії. Тобто, внаслідок видачі гарантії правовідносини виникають, перш за все, між банком та бенефіціаром.

Разом з тим, відповідно до п.1.2 договору № 2008-025 ГТЗ від 26.03.2008 р. про надання гарантії, у випадку пред'явлення обґрунтованої вимоги платежу з боку третьої особи, позивач зобов'язується видати відповідачу кредитні кошти відповідно до кредитного договору № 2008-158 від 26.03.2008 р. для погашення заборгованості перед третьою особою, що виникла в результаті невиконання відповідачем зобов'язань перед третьою особою, згідно з умовами Тендерної документації. Строк видачі кредиту відповідачу становить  3-х робочих дні з моменту пред'явлення вимоги третьою особою згідно з умовами гарантії (п. 1.3 Договору).

Надання банком принципалу кредиту в межах суми, зазначеної в п.1.1 договору, для задоволення вимог бенефіціара за договором постачання, є прямим обов'язком банку, встановленим п.2.2.1 договору  №2008-025 ГТЗ від 26.03.2008р.

Таким чином, як слідує з умов договору, невиконання принципалом-боржником своїх зобов'язань  за договором поставки №181/2008 від 01.02.2008р. є підставою для виникнення у позивача обов'язку виконати певні дії по відношенню до відповідача: видати останньому кредитні кошти для погашення заборгованості перед третьою особою, закритим акціонерним товариством „Київстар Дж.Ес.Ем”.

Разом з тим, зазначеним договором не передбачено вчинення позивачем будь-яких дій на користь третьої особи у разі порушення відповідачем умов договору поставки.

Виходячи зі змісту ст.1 Закону України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” фінансові послуги –це операції з  фінансовими  активами,  що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за  рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Відповідно до вимог із ст.4 Закону України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” одним із видів фінансових послуг є надання гарантії.

Згідно ч.1 ст.6 Закону України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” з урахування змісту Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, гарантія, як фінансова послуга, надається суб'єктами підприємницької діяльності на підставі договору.

При цьому, в п.1 гл. 2 Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, передбачено,  що заява про надання гарантії має силу договору про надання гарантії, у випадку, коли: в заяві про надання гарантії передбачені всі  умови, за якими надається гарантія,  ця заява погоджена з банком - гарантом (погодження здійснюється шляхом підписання керівником чи уповноваженою особою банку-гаранта, яка має право підпису таких документів, з проставленням відбитка печатки) та вказано, що дана заява має силу договору, то договір про надання гарантії може не складатися.

І навпаки, відповідно до  Закону України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”, наданню банком відповідної гарантії обов'язково передує укладення  між банком та заінтересованою собою відповідного договору, за винятком вищевикладеного випадку.

Зі змісту  п.1, п.2 гл. 1 Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах  вбачається, що для  отримання  гарантії  принципал подає до банку - гаранта заяву про надання гарантії, яка  складається  за   довільною формою, але із зазначенням усіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктом 4 цієї глави.

Виходячи з того, що 18.03.2008р. відповідач звернувся до позивача з заявою №39 про надання гарантії, яка сама по собі (заява)  не має сили договору щодо  надання позивачем відповідачу гарантії, то укладання між сторонами договору про надання гарантії є обов'язковим.

Відповідно до  ч.1 ст.6 Закону України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” договір, якщо інше не передбачено законом, повинен містити: назву документа; назву, адресу та реквізити суб'єкта підприємницької діяльності; прізвище, ім'я і по батькові фізичної особи, яка отримує фінансові послуги, та її адресу; найменування, місцезнаходження юридичної особи; найменування фінансової операції; розмір фінансового активу, зазначений у грошовому виразі, строки його внесення та умови взаєморозрахунків; строк дії договору;  порядок зміни і припинення дії договору; права та обов'язки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору; інші умови за згодою сторін; підписи сторін.

За висновками суду, встановлені в договорі  №2008-025 ГТЗ від 26.03.2008р., умови надання гарантії, в частині виникнення у позивача обов'язку надати кредит відповідачу, у разі невиконання останнім положень договору поставки, не відповідають приписам ст.560, ст.563 Цивільного кодексу України, суперечать правовій природі гарантії, в частині відповідальності гаранта саме перед кредитором.

Одночасно, як вбачається зі змісту договору, порушення зобов'язання відповідачем  перед третьою особою не тягне відповідальності банку як гаранта. Відсутність відповідальності гаранта перед кредитором також суперечить правовій природі гарантії та положенням зазначених вище нормативно-правових актів.

Відповідно до ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є  недодержання  в  момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України зміст  правочину  не може суперечити цьому Кодексу,  іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Враховуючи той факт, що положення договору №2008-025 ГТЗ від 26.03.2008р. суперечать ст.560, ст.563, ст.566 Цивільного кодексу України та не відповідають правовій природі гарантії, місцевий господарський суд обгрунтовано  дійшов висновку про задоволення позову щодо  визнання недійсним договору №2008-025 ГТЗ від 26.03.2008р. про надання гарантії  (з урахуванням положень додаткової угоди №1 від 20.05.2008р.), укладеного між позивачем та відповідачем.

Крім того, виходячи з того, що видача гарантії  №2008-025 ГВЗ від 26.03.2008р. є наслідком укладання між сторонами по справі  договору №2008-025 ГТЗ від 26.03.2008р. про надання гарантії та безпосередньо пов'язана з цим договором і залежить від факту його укладання, то  визнання недійсним договору, на підставі якого була надана гарантія, тягне за собою  недійсність банківської гарантії №2008-025 ГВЗ від 26.03.2008р.

Разом з тим, вимоги позивача  про визнання банківської гарантії №2008-025 ГВЗ від 26.03.2008р., виданої відкритим акціонерним товариством „Родовід Банк”  на користь закритого акціонерного товариства „Київстар Дж.Ес.Ем”, та додатку №1 до банківської гарантії №2008-025 ГВЗ від 26.03.2008р. такими, що втратили чинність, не підлягають задоволенню, оскільки ст. 16 Цивільного кодексу України не передбачено такого способу захисту  як визнання нечинним правочину.

Посилання відповідача, заявника апеляційної скарги на те, що Банківська гарантія № 2008-025 ГВЗ від 26.03.2008 р. видавалася саме на підставі Договору про надання гарантії № 2008-025 ГТЗ від 26.03.2008 р. та те, що правовідносини між позивачем та відповідачем за Договором про надання гарантії № 2008-025 ГТЗ від 26.03.2008 р. є самостійними, та не залежать від правовідносин між позивачем та третьою особою за Банківською гарантією № 2008-025 ГВЗ від 26.03.2008 р. є необгрунтованими, враховуючи наступне.

Згідно вимог п.1, 2 гл. 2 Положенням «Про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах», затвердженим Постановою Правління Національного банку України від «15»грудня 2004р. № 639 встановлено механізм надання банківськими установами банківських гарантій. Так відповідно до вказаного документу,  банком-гарантом спочатку приймається рішення про надання гарантії, потім складається, узгоджується та підписується з Принципалом (Відповідачем) договір про надання гарантії, і лише після цього «працівник банку-гаранта складає проект гарантії та погоджує її з Принципалом».

Вказане свідчить, що  Положенням передбачено, як попереднє укладання ВАТ «РОДОВІД БАНК»з ТОВ «Мобінет»договору банківської гарантії, так і те, що укладення договору про надання банківської гарантії є підставою для видачі банківської гарантії Бенефіціару (третій особі), а відповідно, узгоджений між позивачем та відповідачем текст договору про надання банківської гарантії має бути тотожним  тексту банківської гарантії, яка в підсумку надається.

Тобто, вищенаведене спростовує ствердження заявника апеляційної скарги про те, що правовідносини відповідача з позивачем за договором про надання банківської гарантії не залежать від правовідносин між позивачем та третьою особою.

Вимоги заявника скарги- третьої особи по справі за № 29/35пд також задоволенню не підлягають з вищенаведених підстав.

Клопотання закритого акціонерного товариства „Київстар Дж.Ес.Ем”щодо надання документів судом розглянуто та задоволено.Разом з тим, надані документи не є підставою для скасування оскаржуваного процесуального документу.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

          Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Мобінет" м.Макіївка  на рішення господарського суду Донецької області по справі за № 29/35пд від 04.03.2009 р. - залишити без задоволення.

          Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства „Київстар Дж.Ес.Ем”, м.Київ  на рішення господарського суду Донецької області по справі за № 29/35пд від 04.03.2009 р. - залишити без задоволення.

          Рішення господарського суду Донецької області по справі за № 29/35пд від 04.03.2009р. - залишити без змін.

Головуючий          

Судді:          

          Надруковано: 5 прим.

          1. позивачу

          2. апелянтам

          1 у справу

          1 ДАГС