Ухвала

від 03.03.2009 по справі 25/558

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

25/558

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

03 березня 2009 р.                                                                                   № 25/558  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогосуддівКота О.В.Шевчук С.Р.(доповідач), Владимиренко С.В.

розглянувши  касаційну скаргу

на рішення

у справі

Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінкоштпром"

господарського суду міста Києва  від 05.02.2008 р.

№ 25/558

за позовом

до

про Товариства з обмеженою відповідальністю "Русь Інтернешнл"

Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬБА-РЕГІЯ"

стягнення 5041568,88грн.

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінкоштпром" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на рішення господарського суду міста Києва  від 05.02.2008р. у справі №25/558.

Особа, що подала скаргу, не є стороною у справі. Звертаючись з даною касаційною скаргою, скаржник посилається на те, що ухвалене у даній справі рішення  стосується його прав та обов'язків, оскільки місцевим судом порушені норми матеріального права, що регулюють договірні відносини. При цьому скаржник не зазначає, які його права та обов'язки порушено.

Вказана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду з таких підстав.

Відповідно до статті 107 Господарського процесуального кодексу (ГПК) України, правом касаційного оскарження прийнятих у справі судових актів наділені сторони у справі, прокурор, а також особи, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення чи постанову, що стосуються їх прав та обов'язків.

Зміст названої норми свідчить, що судове рішення, оскаржуване такою особою, повинно безпосередньо стосуватися її прав та обов'язків. Суд має вирішити спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є скаржник або міститься судження про нього у відповідних правовідносинах. При цьому в мотивувальній частині рішення повинні міститися висновки суду про права та обов'язки такої особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки цих осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а і їх процесуальні права. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

За змістом ст.1117 ГПК України суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями стосовно дослідження та оцінки правомірності доводів особи, яка не приймала участі в розгляді справи щодо наявності у неї матеріального права, яке підлягає захисту, оскільки така оцінка пов'язана з необхідністю встановлення та перевірки фактичних обставин, які не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду, але якими скаржник обґрунтовує підставність власних вимог.

Із змісту оскаржуваного рішення вбачається, що судом першої інстанції не ухвалювалось рішення відносно прав та обов'язків скаржника. Тому, викладені у касаційній скарзі вимоги не можуть бути предметом касаційного розгляду.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 86, 107 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

У Х В А Л И В:

Відмовити Товариству  з обмеженою відповідальністю "Фінкоштпром" у прийнятті касаційної скарги  на рішення господарського суду міста Києва  від 05.02.2008 року у  справі №25/558.

Головуючий                                                                             Кот О.В.

С у д д я                                                                                    Шевчук С.Р.

С у д д я                                                                                    Владимиренко С.В.