Ухвала

від 21.06.2006 по справі 183/17-05

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

183/17-05

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, місто Київ, вул. Комінтерну, 16                                                            230-31-77

У Х В А Л А

"21" червня 2006 р.                                                                                    Справа № 183/17-05

За позовом  Колективного сільськогосподарського підприємства “Нове життя”,

                     с. Малополовецьке, Фастівський р-н

до                 Дочірнього підприємства “Малополовецьке”,

                    с. Малополовецьке, Фастівський р-н

третя особа, на стороні відповідача, без самостійних вимог на предмет спору

                    Акціонерне товариство закритого типу “ЛУКойл –Україна”, м. Київ

про               витребування майна з незаконного володіння

за зустрічним позовом  

                     Дочірнього підприємства “Малополовецьке”,

                     с. Малополовецьке, Фастівський р-н

до                  Колективного сільськогосподарського підприємства

                     “Нове життя”, с. Малополовецьке, Фастівський р-н

про               визнання акту опису та передачі на відповідальне зберігання майна від

                     11.03.2001р. про передачу на зберігання ДП “Малополовецькому”

                     сіносховища та гаража КСП “Нове життя” недійсним.

Суддя  Суховий В.Г.

Представники:

позивача:     Романюк В.Г.;

відповідача: Овсієнко Р.М.;  

третя особа: не з'явився;

присутній:    Кушнарьов О.І. –заступник начальника ДВС у м. Фастів

                       та Фастівському районі.

Обставини справи:

В провадженні господарського суду Київської області знаходиться справа                            № 183/17-05 за позовом Колективного сільськогосподарського підприємства “Нове життя” до Дочірнього підприємства “Малополовецьке”, третя особа Акціонерне товариство закритого типу “ЛУКойл –Україна”, про витребування майна з незаконного володіння, та за зустрічним позовом  ДП “Малополовецьке” до КСП “Нове життя” про визнання акту опису та передачі на відповідальне зберігання майна від 11.03.2001р. про передачу на зберігання ДП “Малополовецькому” сіносховища та гаража КСП “Нове життя” недійсним.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що 01.03.2000р. постановою господарського суду Київської області по справі № 163/3б-99 боржника КСП “Нове життя” визнано банкрутом та призначено ліквідатора. 11 березня 2001р. ліквідаційною комісією КСП “Нове життя” було передано на відповідальне зберігання сіносховище по вул. Комінтерна 3, в селі Малополовецьке, балансовою вартістю 18 086 грн. Ухвалою господарського суду Київської області від 10 червня 2003р. у справі № 163/3б-99 затверджено мирову угоду від 06.05.2003р., провадження у справі про банкрутство КСП “Нове життя” припинено. Для виконання умов мирової угоди, поновлення роботи КСП “Нове життя” та погашення боргу перед кредиторами, виникла необхідність повернення власнику переданого відповідачу (ДП “Малополовецьке”) майна –сіносховища, у зв'язку з чим 25.02.2004р. на адресу останнього була направлена вимога про повернення майна. Однак, відповіді позивачем отримано не було, за посиланням позивача ДП “Малополовецьке” продовжує користуватися сіносховищем. Таким чином, на думку позивача, ДП “Малополовецьке” з березня 2004р. незаконно володіє майном – сіносховищем, що йому не належить, та відмовляється повернути його власнику.

Відповідач у відзиві на позов № 25/10 від 31.10.2005р. позовні вимоги не визнає, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, посилаючись на те, що позивачем не подано суду доказів про наявність у нього спірного майна станом на 11.03.2001р. На думку відповідача, позивачем не подано суду документів, які б свідчили про право власності, володіння чи оперативного управління спірним об'єктом та факт його передачі в натурі. Також відповідач посилається на те, що відповідно до договору купівлі-продажу № 12/04-01 від 12.04.2001р. ДП “Малополовецьке” (відповідач) купив у АОЗТ “ЛУКойл-Україна” об'єкт незавершеного будівництва –сіносховище площею 650 м.кв.

Зустрічна позовна заява обґрунтована тим, що акт опису та передачі на відповідальне зберігання майна від 11.03.2001 представником ДП “Малополовецьке” не підписувався, підпис в акті не відповідає підпису директора ДП “Малополовецьке” –Герасимова Д.О. Позивач за зустрічним позовом посилається також на те, що майно, описане в зазначеному акті, ДП “Малополовецьке” на зберігання не приймалося, оскільки воно на час підписання оспорюваного акту перебувало у власності ДП “Малополовецьке” на підставі договору купівлі-продажу № 12/04-01 від 12.04.2001р., укладеного між АТЗТ “ЛУКОЙЛ –Україна” та ДП “Малополовецьке”, де серед придбаного майна зазначено і спірне сіносховище. На дату зазначену в спірному акті сіносховище перебувало у власності АТЗТ “ЛУКОЙЛ – Україна”, а також договору купівлі-продажу гаража від 10.04.2000 року, укладеного між ДП “Малополовецьке” та КСП “Нове життя”. Дані договори не оскаржені ні відповідачем ні іншими особами. Крім того, позивач за зустрічним позовом посилається на те, що наданий суду акт прийому-передачі, складений 11.03.2001р. між АТЗТ “ЛУКОЙЛ –Україна” та ліквідаційною комісією КСП “Нове життя” про передачу будівель, є теж недійсним, оскільки складено з порушенням діючого законодавства. Акт підписано від АТЗТ “ЛУКОЙЛ –Україна” Герасимовим Д.О., який не мав на те повноважень, оскільки довіреність № 01.01 від 06.01.2001р., надана йому АТЗТ “ЛУКОЙЛ –Україна”, припинилася 06.03.2001р., тобто на 5 днів раніше, ніж підписано акт.

КСП “Нове життя” зустрічні позовні вимоги не визнає та просить відмовити в задоволенні зустрічного позову, з підстав викладених у відзиві на зустрічний позов (а.с. 29, т.2) та  доповненні до відзиву на зустрічний позов (а.с. 82, т.2). А саме, відповідач за зустрічним позовом посилається на те, що Герасимов Д.А. на час підписання оспорюваного акту діяв на підставі довіреності виданої АТЗТ “ЛУКОЙЛ –Україна” 06.02.2001р., а не від 06.01.2001р., тому на момент складання відповідного акту строк дії довіреності Герасимова Д.А. не закінчився і він мав право підписувати даний акт. Також, оскільки договірні відносини за Договором № 14 були між сторонами розірвані в добровільному порядку і все майно від АТЗТ “ЛУКОЙЛ –Україна” передано до КСП “Нове життя”, тому АТЗТ “ЛУКОЙЛ – Україна” не був власником спірного майна, яке ним було продане ДП “Малополовецьке”, тому договір купівлі-продажу № 12 від 12.04.2001р. укладений між АТЗТ “ЛУКОЙЛ –Україна” та ДП “Малополовецьке” є недійсним.

24.05.2006р. в судовому засіданні колишній директор ДП “Малополовецьке” - Герасимов Д.О. подав суду письмове пояснення (а.с. 149, т.2), в якому зазначив, що про обставини щодо операцій, пов'язаних з купівлею-продажем сіносховища, які здійснювались між КСП “Нове життя”, ДП “Малополовецьке” та Акціонерним товариством закритого типу “ЛУКойл –Україна” надати не може, у зв'язку з тим, що з дати зазначених дій пройшло більш ніж п'ять років. Крім того,  Герасимов Д.О. зазначив, що його підпис на документах, наданих йому для огляду судом, ідентифікувати не може, у зв'язку з тим, що пройшло багато часу з дати складання документів.

 В судовому засіданні 21.06.2006 представник позивача позовні  вимоги  за первісним позовом підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві та доповненнях до позовної заяви. Проти зустрічного позову представник КСП “Нове життя” заперечив.

Відповідач проти первісних позовних вимог заперечив посилаючись на те, що  Акт опису та передачі на відповідальне зберігання майна (оригінал а.с. 59, т.1) представником ДП “Малополовецьке” не підписувався, підпис в акті не відповідає підпису директора ДП “Малополовецьке” – Герасимова Д.О.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку про необхідність встановлення факту належності підпису колишнього директора ДП “Малополовецьке” –Герасимова Д.О. на Акті опису та передачі на відповідальне зберігання майна (оригінал а.с. 59, т.1), складеного між КСП “Нове життя” та ДП “Малополовецьке”, та факту належності підпису Герасимова Д.О. (який працював за сумісництвом на той час і в АТЗТ “ЛУКойл –Україна”) на Акті прийому-передачі між КСП “Нове життя” та АТЗТ “ЛУКОЙЛ –Україна” від 11.03.2001р. (оригінал а.с. 127, т.2).

В судовому засіданні 24.05.2006 судом здійснено відбір експериментальних зразків підпису Герасимова Д.О. (а.с. 148, т.2).  

Крім того, в матеріалах справи містяться оригінали інших документів, датованих 2001 роком (час підписання Герасимовим Д.О. Акту опису та передачі на відповідальне зберігання майна та Акту прийому-передачі), на яких проставлені вільні зразки підпису Герасимова Д.О., зокрема, оригінал договору купівлі продажу № 28.05.01-01 від 28 травня 2001 року (а.с. 1-2. т.3), оригінал акту звірки від 29.08.2001р. (а.с. 3, т.3), оригінал договору купівлі-продажу № 7.05.-01 від 7 травня 2001р. (а.с. 4-5, т.3), оригінал договору купівлі-продажу № 18.05.01-Г від 18 травня 2001 року (а.с.6-7, т.3), а також ксерокопія заяви від 07.12.2001 з вільними зразками підпису Герасимова Д.О. (а.с. 187, т.2).

Згідно з ч.1 ст.41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

У зв'язку з тим, що у вирішенні спору виникла необхідність з'ясування питань, які потребують спеціальних знань, з урахуванням характеру спірних правовідносин, господарський суд вважає за необхідне призначити у справі судову почеркознавчу експертизу документів.

На підставі п. 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України суд зупиняє провадження у даній справі у зв'язку з призначенням судової почеркознавчої  експертизи документів.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 41, 48, 79, 86 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Призначити у справі судову почеркознавчу експертизу документів, проведення  якої доручити:

Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (м. Київ-25, вул. В. Житомирська, 19).

2. На вирішення експертизи поставити такі питання:

2.1 Чи виконаний підпис на Акті прийому-передачі між КСП “Нове життя” та АТЗТ “ЛУКОЙЛ –Україна” від 11.03.2001р. (оригінал а.с. 127, т.2) від імені АТЗТ “ЛУКОЙЛ –Україна”  - Герасимовим Д.О.?

2.2 Чи виконаний підпис на Акті опису та передачі на відповідальне зберігання майна (оригінал а.с. 59, т.1), складеного між КСП “Нове життя” та ДП “Малополовецьке”, від імені ДП “Малополовецьке”  - Герасимовим Д.О.?

2.3  Чи не виконано Герасимовим Д.О. підпис на Акті опису та передачі на відповідальне зберігання майна від 11.03.2001р. між КСП “Нове життя” та ДП “Малополовецьке” (оригінал а.с. 59, т.1) навмисно зміненим почерком?

3. Для здійснення експертизи надати Київському науково-дослідному інституту судових експертиз матеріали справи № 183/17-05 у встановленому порядку.

4. Попередити експертів, що будуть здійснювати експертизу, про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України.

5. Витрати, пов'язані з проведенням експертизи, на даній стадії  розгляду справи покласти на позивача –Колективне сільськогосподарське підприємство “Нове життя”. Запропонувати відповідачеві вирішити питання з експертною установою щодо сплати сум за проведення судової експертизи в установленому порядку, у разі необхідності сплатити попередньо витрати, пов'язані з проведенням експертизи.

6. Зобов'язати сторони подати на вимогу експертів необхідні для проведення експертизи матеріали безпосередньо до експертної установи.

7. Попередити сторони про відповідальність за невиконання вимог ухвали господарського суду.  

8. По закінченню експертизи висновки та матеріали справи № 183/17-05, а також дані щодо витрат, пов'язаних з проведенням експертизи, експертній установі подати господарському суду.

10. Зобов'язати Київський науково-дослідний інститут судових експертиз надіслати копію експертного висновку сторонам спору згідно з ч.1 ст. 42 ГПК України.

        11. На час проведення експертизи зупинити  провадження у справі  № 183/17-05.

        12. Копію ухвали надіслати сторонам.

Суддя                                                                                        Суховий В. Г.