Ухвала

від 23.05.2013 по справі 2а-10404/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-10404/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Смолій І.В. Суддя-доповідач: Хрімлі О.Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого суддів Хрімлі О.Г., Коротких А.Ю., Літвіної Н.М., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом Державної фінансової інспекції України до Міністерства оборони України, треті особи: Приватне підприємство «Топаз ЛТД», Державне підприємство «Український науково-дослідний інститут нафтопереробної промисловості «МАСМА», про зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

Державна фінансова інспекція України звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Міністерства оборони України, треті особи: Приватне підприємство «Топаз ЛТД», Державне підприємство «Український науково-дослідний інститут нафтопереробної промисловості «МАСМА», про зобов'язання виконати п. 1 вимоги Державної фінансової інспекції України № 08-14/41, а саме: стягнути з ПП «Топаз ЛТД» кошти в сумі 5 100 507, 02 грн., що становить вартість поставленого та оплаченого неякісного бензину.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 жовтня 2012 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Зважаючи на те, що у справі відсутні клопотання від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, колегія суддів вирішила справу розглянути у порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та задоволенню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, працівниками Державної фінансової інспекції України на підставі постанов Апеляційного суду м. Києва від 12 жовтня 2011 року № 01-8734-ПП та від 07 листопада 2011 року № 01-9620-ПП, проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Міністерства оборони України за період з 01 червня 2010 року по 15 жовтня 2011 року, результати якої викладено в акті ревізії № 08-21/7 від 02 грудня 2011 року.

В акті ревізії встановлено, що внаслідок неналежного виконання ПП «Топаз ЛТД» умов договору поставки до в/ч А 3482 товару № 286/1/11/4 від 29 червня 2011 року, а саме: поставлено бензину марки А-76 неналежної якості на суму 5 100 507, 02 грн., чим порушено ч. 1 ст. 673 Цивільного кодексу України, що в свою чергу призвело до завдання збитків державі.

У зв'язку із встановленими порушеннями Державною фінансовою інспекцією України направлено до Міністерства оборони України вимогу № 08-14/41 від 11 січня 2012 року щодо усунення порушень законодавства України, встановлених актом ревізії.

Відповідачем вимога не виконана в повному обсязі, зокрема, не виконано п. 1 вимоги, відповідно до якого відповідача зобов'язано стягнути з ПП «Топаз ЛТД» вартість поставленого та оплаченого неякісного бензину в сумі 5 100 507, 02 грн.

На виконання вимоги Міністерством оборони України листом № 220/821 від 13 лютого 2012 року повідомлено, що підстав для стягнення коштів з ПП «Топаз ЛТД» не вбачається, оскільки бензин витрачався на забезпечення військових частин Київського гарнізону і випадків відмов військової техніки та порушень її експлуатації не встановлено.

Не погоджуючись з такими діями відповідача та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами проведених торгів, між Міністерством оборони України (Замовник), з однієї сторони, та ПП «Топаз ЛТД» (Постачальчик), з іншої сторони, укладено договір № 286/1/11/4 від 29 червня 2011 року на постачання в 2011 році для потреб Міністерства оборони України продуктів нафтоперероблення рідких - бензину автомобільного А-76 (А-80) на загальну суму 37 531, 15 грн.

Згідно з даними бухгалтерського обліку, станом на 15 жовтня 2011 року ПП «Топаз ЛТД» на виконання умов договору здійснено постачання бензину автомобільного А-76 (А-80) на загальну суму 30 849, 55 грн., оплата здійснена на суму 29 677, 25 грн. На вказану дату не оплачено товару на суму 1 172, 30 грн.

Згідно з умовами укладеного договору, якість продукції повинна відповідати вимогам діючих стандартів та технічних умов і підтверджуватись документально (паспортами, сертифікатами тощо), одержувач Замовника здійснює контроль за якістю продукції відповідно до вимог «Керівництва по контролю якості пального у Збройних Силах України».

У ході проведення ревізії, фахівцем Державного підприємства «Український науково-дослідний інститут нафтопереробної промисловості «МАСМА» відібрані зразки автомобільного бензину А-76 з резервуарів №№ 116, 117, 145-151, що були поставлені ПП «Топаз ЛТД».

За результатами проведеного дослідження ДП «Український науково-дослідний інститут нафтопереробної промисловості «МАСМА» листом № 10/4-1571 від 02 грудня 2011 року повідомило, що паливо (бензин автомобільної марки А-76) в кількості 372, 3 тонн, поставлений ПП «Топаз ЛТД» на адресу в/ч А 3482, не відповідає вимогам ДСТУ 4063-2001 «Бензини автомобільні. Технічні умови» та не може застосовуватись за призначенням.

За рішенням заступника Міністра оборони України, комісією у складі представників Тилу Збройних Сил України, 10-го Хіммітологічного центру Міністерства оборони України, військової частини А 2788 та фахівцями незалежної організації - ДП «Український науково-дослідний інститут нафтопереробної промисловості «МАСМА» 31 січня 2012 року для проведення повторної експертизи відібрані проби залишку автобензину А-76 із резервуару № 128.

За результатами проведення випробування встановлено, що бензин А-76 вимогам ДСТУ 4063-2001 відповідає та придатний для використання у військовій техніці (протокол випробувань № 23-12 від 01 лютого 2012 року).

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог та їх відповідність чинному законодавству, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 10 вказаного Закону, Головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право: пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

За змістом ч.ч. 5, 6 ст. 11 вказаного Закону, позаплановою виїзною ревізією вважається ревізія, яка не передбачена в планах роботи органу державної контрольно-ревізійної служби і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин:

1) підконтрольною установою подано у встановленому порядку скаргу про порушення законодавства посадовими особами органу державної контрольно-ревізійної служби під час проведення планової чи позапланової виїзної ревізії, в якій міститься вимога про повне або часткове скасування результатів відповідної ревізії;

2) у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з підконтрольною установою, якщо підконтрольна установа не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної контрольно-ревізійної служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;

3) проводиться реорганізація (ліквідація) підконтрольної установи;

4) у разі надходження доручення щодо проведення ревізій у підконтрольних установах від Кабінету Міністрів України, органів прокуратури, державної податкової служби, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, в якому містяться факти, що свідчать про порушення підконтрольними установами законів України, перевірку додержання яких віднесено законом до компетенції органів державної контрольно-ревізійної служби;

5) у разі, коли вищестоящий орган державної контрольно-ревізійної служби в порядку контролю за достовірністю висновків нижчестоящого органу державної контрольно-ревізійної служби здійснив перевірку актів ревізії, складених нижчестоящим органом державної контрольно-ревізійної служби, та виявив їх невідповідність вимогам законів. Позапланова виїзна ревізія в цьому випадку може ініціюватися вищестоящим органом державної контрольно-ревізійної служби лише у тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб нижчестоящого органу державної контрольно-ревізійної служби, які проводили планову або позапланову виїзну ревізію зазначеної підконтрольної установи, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу.

Позапланова виїзна ревізія може здійснюватися лише за наявності підстав для її проведення на підставі рішення суду. Позапланова ревізія підконтрольної установи не може проводитися частіше одного разу на квартал.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні», дії або бездіяльність службових осіб державної контрольно-ревізійної служби можуть бути оскаржені в судовому або адміністративному порядку. Скарги на дії службових осіб в районах, містах, районах у містах та службових осіб контрольно-ревізійних управлінь розглядаються і вирішуються начальниками цих управлінь. Скарги на дії службових осіб Головного контрольно-ревізійного управління України та начальників контрольно-ревізійних управлінь Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя розглядаються та вирішуються начальником Головного контрольно-ревізійного управління України.

Скарги розглядаються і рішення за ними приймаються керівниками відповідних органів державної контрольно-ревізійної служби не пізніш як у місячний строк з моменту їх надходження. У разі незгоди юридичних і фізичних осіб з цими рішеннями вони можуть бути оскаржені у судовому порядку.

Подання скарги не припиняє оскаржуваної дії службових осіб державної контрольно-ревізійної служби.

Згідно зі ст. 15 вказаного Закону, службові особи державної контрольно-ревізійної служби є представниками органів державної виконавчої влади.

Законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що ревізуються.

Працівник державної контрольно-ревізійної служби при виконанні покладених на нього обов'язків керується чинним законодавством і виконує вказівки своїх керівників. Ніхто інший, за винятком передбачених законодавством випадків, не вправі втручатися в діяльність службової особи державної контрольно-ревізійної служби.

Втручання в діяльність працівника державної контрольно-ревізійної служби тягне за собою відповідальність, передбачену законодавчими актами.

Проаналізувавши викладені законодавчі норми, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що Державні фінансова інспекція України під час проведення ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Міністерства оборони України діяла в межах та у спосіб, передбачений чинним законодавством України, та у зв'язку із встановленими порушеннями правомірно направила до Міністерства оборони України вимогу № 08-14/41 від 11 січня 2012 року щодо усунення порушень законодавства України, встановлених актом ревізії та підтверджених наявними в матеріалах справи документами.

З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог Державної фінансової інспекції України до Міністерства оборони України про зобов'язання вчинити певні дії.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що відповідачем не надано достатньо доказів правомірності дій щодо невиконання вимоги Державної фінансової інспекції України № 08-14/41 від 11 січня 2012 року щодо усунення порушень законодавства України, встановлених актом ревізії, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами.

Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И ЛА :

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України - залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 жовтня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.Г. Хрімлі

Судді А.Ю. Коротких

Н.М. Літвіна

Головуючий суддя Хрімлі О.Г.

Судді: Коротких А. Ю.

Літвіна Н. М.