Постанова

від 02.04.2015 по справі 2а-10404/12/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" квітня 2015 р. м. Київ К/800/31620/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого: судді Мороза В.Ф.

Суддів: Донця О.Є.

Логвиненко А.О.

за участю секретаря : Слободян О.М.

за участю представника позивача: Чорна Ю.О.

за участю представника відповідача: Кривошея Д.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 жовтня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2013 року у справі за позовом Державної фінансової інспекції України до Міністерства оборони України, треті особи: Приватне підприємство "Топаз ЛТД", Державне підприємство "Український науково-дослідний інститут нафтопереробної промисловості "МАСМА" про зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а:

Державна фінансова інспекція України звернулася із позовом, в якому просила зобов'язати Міністерство оборони України виконати п. 1 вимоги інспекції від 11 січня 2012 року.

Позов мотивовано тим, що інспекцією під час проведення ревізії міністерства встановлено придбання товарно-матеріальних цінностей, які не відповідають вимогам ДСТУ та не можуть використовуватись за призначенням, внаслідок чого держбюджету завдано збитків. Вимогою інспекції зобов'язано Міністерство оборони України усунути виявлені під час ревізії порушення, у строк передбачений у вимозі, порушення не усунуто.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 жовтня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2013 року, позов задоволено. Зобов'язано відповідача виконати п. 1 вимоги інспекції від 11 січня 2012 року.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовано тим, що невиконання пункту 1 вимоги інспекції у передбачені строки є протиправним.

В касаційній скарзі, що надійшла до Вищого адміністративного суду України Міністерство оборони України, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Переглядаючи судові рішення в межах доводів касаційної скарги, судова колегія вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що інспекцією проведено ревізію фінансово-господарської діяльності відповідача за період з 01 червня 2010 року по 15 жовтня 2011 року.

За наслідками проведеної ревізії було складено акт від 02 грудня 2011 року №08-21/7, в якому встановлено порушення чинного законодавства України, а саме ПП «Топаз» поставлено бензину марки А-76 неналежної якості на суму 5 100 507, 02 грн., чим порушено ч. 1 ст. 673 Цивільного кодексу України, що в свою чергу призвело до завдання збитків державі.

На підставі встановлених в акті ревізії порушень інспекцією направлено вимогу про усунення виявлених порушень від 11 січня 2012 року № 08-14/41, пунктом 1 якої зобов'язано відповідача стягнути з ПП «Топаз» кошти, що становлять вартість поставленого та оплаченого неякісного палива. Відповідною вимогою визначено дату для усунення виявлених порушень та відшкодування збитків.

Оскільки, відповідачем в добровільному порядку не усунено вказані порушення акту ревізії, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

За змістом п. 1, 7, 10 ст. 10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" № 2939-XII контрольно-ревізійним управлінням в областях надається право перевіряти у підконтрольних установах грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (грошових сум, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо); пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Відповідно до п. 4.3 Положення про державні фінансові інспекції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затв. наказом Міністерства фінансів України 03.10.2011 №1236, інспекція відповідно до покладеного на неї завдання вживає в установленому порядку заходів щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, у тому числі звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Наведене дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень. При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

У зв'язку з цим, Верховний Суд України у постановах від 15 квітня 2014 року у справі 21-63а14, від 20 січня 2015 року у справі 21-603а14 дійшов висновку, що виявлені збитки, завдані державі чи об'єкту контролю не можуть бути примусово відшкодовані шляхом вимоги, хоча про їх наявність може бути зазначено у вимозі. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення органу державного фінансового контролю до суду з відповідним позовом. При цьому зважаючи на те, що збитки відшкодовуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність обчислення їх розміру перевіряє суд, який розглядає цей позов.

Таким чином оскільки примусове відшкодування шкоди відбувається судом за відповідним позовом про її стягнення, спонукання підконтрольну установу в судовому порядку до виконання вимоги інспекції у тому числі з зобов'язанням до використання права на судовий захист, є необґрунтованим.

За цих обставин суди попередніх інстанцій, задовольняючи позов, прийшли до помилкового висновку.

За викладеного постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 жовтня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2013 року підлягають скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у позові.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 229, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

п о с т а н о в и л а :

Касаційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 жовтня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2013 року скасувати.

У задоволенні позову Державної фінансової інспекції України відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню не підлягає, але може бути переглянуте Верховним Судом України в порядку, передбаченому ст.ст. 235-244 КАС України.

Судді: В.Ф. Мороз

А.О. Логвиненко

О.Є Донець