Ухвала

від 07.06.2013 по справі 2120-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

УХВАЛА

07.06.2013Справа №5002-26/ 2120-2012

За позовом Військового прокурора Сімферопольського гарнізону в інтересах держави в особі:

1) Міністерства оборони України

2) Квартирно-експлуатаційного відділу м. Сімферополя

до відповідача Приватного підприємства «Чинабад»

про витребування майна з чужого незаконного володіння

Суддя Медведчук О.Л.

Представники:

від прокуратури - Редкін М.В., посвідчення №012228 від 01.11.2012, прокурор Сімферопольської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері

від позивача 1 - Куркчі Р.М., довіреність №220-1065/9 від 26.12.2012

від позивача 2 - Куркчі Р.М, довіреність №05 від 04.01.2013

від відповідача - не з явився

СУТЬ СПОРУ: Військовий прокурор Сімферопольського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Сімферополя звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою про витребування у Приватного підприємства «Чинабад» на користь Міністерства Оборони України в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Сімферополя нежитлових будівель та споруд 58-го військового містечка м. Сімферополя, які розташовані по вул. Крилова, 125 у м. Сімферополь, загальною площею 4088,8 кв. м, а саме: прохідна літера «З» площею 13,1 кв. м, сховище літера «И» площею 1208,2 кв. м, склад літера «О» площею 946,9 кв. м, квашпункт літера «П» площею 167,6 кв. м, речовий склад літера «Р» площею 879,8 кв. м, овочесховище літера «С» площею 873,2 кв. м, загальною вартістю 540 411,60 грн.

Рішенням суду від 31.07.2012 позов задоволено повністю.

20.08.2012 на виконання рішення виданий відповідний наказ.

31.05.2013 до суду звернувся Заступник Сімферопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері з заявою про зміну способу та порядку виконання рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 31.07.2012 у справі №5002-26/2120-2012.

Ухвалою суду від 03.06.2013 дану заяву прийнято до розгляду.

У своїй заяві прокурор просить суд змінити спосіб та порядок виконання рішення суду про витребування у відповідача на користь позивачів нерухомого майна шляхом зобов'язання відповідача повернути позивачам нерухоме майно, шляхом його звільнення.

Дана заява мотивована тим, що постановою державного виконавця від 20.03.2013 закінчено виконавче провадження, оскільки, рішення суду неможливо виконати без участі боржника, у зв'язку з чим, прокурор просить суд змінити спосіб та порядок виконання рішення суду так як резолютивна частина рішення не містить заходів примусового характеру.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначається Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно з частини 1 статті 36 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

У п. 7.1.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» вказано, що під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості.

Згідно п. 7.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», за відсутності у відповідача присудженого позивачеві майна в натурі, засвідченої державним виконавцем (наприклад, його постановою про повернення виконавчого документа з підстави відсутності майна), господарський суд може змінити спосіб виконання рішення і видати наказ про стягнення вартості цього майна. При цьому господарський суд повинен виходити з вартості майна, визначеної ним у рішенні про його передачу (повернення).

Однак, у своїй заяві прокурор просить суд змінити спосіб та порядок виконання рішення суду про витребування у відповідача на користь позивачів нерухомого майна шляхом зобов'язання відповідача повернути позивачам нерухоме майно, шляхом його звільнення.

Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленим. Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Прокурором в обґрунтування заяви про зміну порядку та способу виконання рішення додані копії постанови державного виконавця від 29.10.2012 про відкриття виконавчого провадження, подання державного виконавця про притягнення керівника відповідача до кримінальної відповідальності та постанова державного виконавця від 20.03.2013 про закінчення виконавчого провадження.

Як визначає стаття 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання; заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки. Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; здійснювати перевірку виконання юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну; безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; за згодою власника використовувати приміщення, у тому числі комунальної власності, для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника для перевезення майна; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а в разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи внутрішніх справ; у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами.

Суд звертає увагу на те, що зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості.

Прокурором не представлено суду доказів неможливості виконання рішення у порядку і способом, раніше встановленими, зокрема відсутності у боржника присудженого до витребування позивачеві нерухомого майна.

При таких обставинах, суд дійшов висновку, що заява Заступника Сімферопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері про зміну способу та порядку виконання рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 31.07.2012 у справі №5002-26/2120-2012 не підлягає задоволенню на підставі викладених у ній обставин.

Керуючись ст. ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Заступника Сімферопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері про зміну способу та порядку виконання рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 31.07.2012 у справі №5002-26/2120-2012 відмовити.

Суддя О.Л. Медведчук