cpg1251
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 червня 2013 року Справа № 901/867/13-г
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гонтаря В.І.,
суддів Борисової Ю.В.,
Волкова К.В.,
за участю представників сторін:
позивача: Попов Євген Володимирович, довіреність № 2437 від 16.05.12, Шатковська Галина Леонідівна;
відповідача: Меметов Сулейман Ділеверович, договір 1/1 від 01.07.12, товариство з обмеженою відповідальністю "Мета-Крим";
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мета-Крим" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя А.Ю. Пукас) від 25.04.2013 у справі №901/867/13-г
за позовом Шатковської Галини Леонідівни (вул. Підвисоцького, 6-А, кв. 5, м. Київ, 01103)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мета-Крим" (вул.. Федька, 1, м. Феодосія, 98100)
про визначення вартості частки у майні товариства.
ВСТАНОВИВ :
За остаточними позовними вимогами Шатковська Галина Леонідівна просить зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "Мета-Крим" здійснити розрахунок з учасником, який вийшов зі складу товариства - Шатковською Галиною Леонідівною, шляхом передачі на її користь вартості частини майна, пропорційної її частці у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "Мета-Крим" у розмірі 47,5%. Стягнути з відповідача 931566,20 грн. вартості частини майна товариства, що пропорційна частці учасника, що вибув, у статутному капіталі (т.1, а.с. 25-26).
При цьому, порушенням своїх прав позивач вважає той факт, що в супереч вимогам статті 54 Закону України "Про господарські товариства", товариство в зазначений Законом строк не здійснило розрахунок з учасником, який вийшов із його складу.
09 квітня 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Мета-Крим" звернулось із зустрічною позовною заявою з вимогами про визначення вартості частини майна товариства, що підлягає виплаті Шатковській Галині Леонідівні при виході зі складу учасників товариства, яка пропорційна в загальному розмірі 47,5% статутного капіталу товариства та складає - 141330,78 грн.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги, відповідач зазначив, що позивач дійсно є спадкоємцем залишеного спадкового майна, яке складається з 37,5% часток статутного фонду товариства та учасником, що вийшов з товариства з розміром у 10% часток статутного капіталу товариства, однак на момент подання ним заяви про вихід зі складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Мета-Крим", він не мав права на участь у товаристві з урахуванням успадкованої частини, оскільки рішення загальних зборів товариства про згоду з цим інших учасників товариства - відсутнє.
Крім того відповідач зазначає, що Шатковській Галині Леонідівні, як учаснику який вийшов зі складу, підлягає виплаті сума у розмірі 253746,78 грн. = ((173050,00 (10%) + 42901,23 грн. (25%) + 37795,55 грн. (12,5%)).
25 квітня 2012 року від позивача надійшла заява про відмову від позову в частині зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю "Мета-Крим" здійснити розрахунок з учасником, який вийшов зі складу товариства - Шатковською Галиною Леонідівною, шляхом передачі на її користь вартості частини майна, пропорційної її частці у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "Мета-Крим" у розмірі 47,5%.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 25 квітня 2013 року у справі №901/867/13-г прийнято заяву про відмову від позову в частині зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю "Мета-Крим" здійснити розрахунок з учасником, який вийшов зі складу товариства - Шатковською Галиною Леонідівною, шляхом передачі на її користь вартості частини майна, пропорційної її частці у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "Мета-Крим" у розмірі 47,5%. Провадження у справі в частині вказаних вимог припинено. Позов Шатковської Галини Леонідівни задоволено у повному обсязі. У задоволені зустрічного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Мета-Крим" - відмовлено.
Задовольняючи первісні позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив із того, що позивачу на момент успадкування частки у 37,5% вже належало 10% часток статутного капіталу товариства, а тому набуття додаткових корпоративних прав на підставі спадкування частки померлого учасника не залежить від ставлення до цього інших учасників та не потребує вирішення відповідного питання. Також судом першої інстанції окремо звернуто увагу на інше рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 26 лютого 2013 року у справі №5002-15/3754.1-2011 за позовом фізичної особи-підприємця Шатковської Галини Леонідівни до товариства з обмеженою відповідальністю "Мета-Крим", 3-ті особи: Державний реєстратор виконавчого комітету Феодосійської міської ради, Астахов Ігор Леонідович, Шатковський Леонід про визнання права власності, яким встановлено, що вартість частини майна товариства, яка підлягає виплаті особі при виході зі складу учасників товариства і пропорційна 47,5% статутного капіталу, станом на 19 березня 2010 року з урахуванням вартості нежитлових приміщень становить 931566,20 грн.
При відмові у задоволенні зустрічного позову, місцевий господарський суд зазначив, що обраний позивачем спосіб захисту не відповідає встановленим законом способам захисту порушеного права. Судом також було звернуто увагу, що висновки про вартість майна товариства, здійснених суб'єктами оціночної діяльності не мають доказового значення як висновок судової експертизи, у зв'язку із чим не може прийматися як самостійний доказ у справі.
Вважаючи, що судом при ухваленні рішення про задоволення первісного позову та відмові у задоволенні зустрічного позову, неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, товариство з обмеженою відповідальністю "Мета-Крим" звернулось із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати судове рішення від 25 квітня 2013 року та прийняти нове, яким частково задовольнити первісний та зустрічний позов, шляхом визначення та стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Мета-Крим" на користь Шатковської Галини Леонідівни 253746,78 грн. вартості частини майна товариства, що пропорційна частці учасника, який вибув, у статутному капіталі товариства.
Згідно апеляційної скарги та пояснень представника первісного відповідача, господарським судом першої інстанції при прийнятті рішення не враховано, що відповідно до статті 100 Цивільного кодексу України право участі у товаристві є особистим немайновим правом і не може окремо передаватися іншій особі; згідно зі статтею 1219 Цивільного кодексу України не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема, право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами.
Відповідач окремо звертає увагу на положення статті 55 Закону України "Про господарські товариства", згідно з якою спадкоємець учасника, що помер, може стати учасником товариства тільки у разі його бажання вступити до товариства.
Враховуючи викладене, відповідач наполягає на тому, що визначати вартість частки майна товариства, належної до сплати Шатковській Галині Леонідівні як учаснику, що вийшов з товариства, необхідно шляхом обов'язкового та окремого визначення вартості 10% статутного капіталу товариства станом на 19 березня 2010 року, 25% майна товариства станом на дату смерті Астаової В.А. - 26 травня 2004 року, 12,5% майна товариства на дату смерті Астахова Л.С. - 22 квітня 2005 року.
У судовому засіданні, призначеному на 03 червня 2013 року, представник первісного відповідача підтримав вимоги викладені в апеляційній скарзі, представник Шатковської Галини Леонідівни з вказаними доводами не погодився та заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
Відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів Севастопольського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 25 квітня 2013 року слід залишити без змін, із врахуванням мотивувальної частини даної постанови, виходячи з наступного.
Під час розгляду справи встановлено, що Шатковська Галина Леонідівна була учасником товариства з обмеженою відповідальністю "Мета-Крим".
Відповідно до пунктів 1.1.1, 3.2. Статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Мета-Крим", в редакції із змінами, затвердженими протоколом зборів учасників №1 від 02 січня 2004 року (т.1. а.с. 8), учасниками товариства є:
- Астахова В.І. - 50% часток статутного капіталу,
- Астахов І.Л. - 40% часток статутного капіталу,
- Шатковська Г.Л. - 10% часток статутного капіталу.
Протягом діяльності товариства розмір статутного фонду змінювався його учасниками.
Після смерті учасника товариства Астахової В.І., частка якої становила 50% статутного капіталу товариства, між учасниками Шатковскою Г.Л. і Астаховим І.Л., які є дітьми померлого учасника, виник спір про спадкування за законом частки в статутному капіталі товариства.
За результатами розгляду зазначеного спору Апеляційним судом Автономної Республіки Крим 25 грудня 2007 року по справі №22-ц-1959-Ф/07р було прийнято остаточне рішення, згідно з яким за Шатковскою Г.Л. було визнане право власності за правом спадкування на 37,5% статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю „Мета-Крим" та 10% статутного капіталу товариства, які належать їй як учасникові товариства, а всього - 47,5% статутного капіталу товариства.
Частиною 1 статті 148 Цивільного кодексу України учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом.
Як вбачається з матеріалів справи, у відповідності до вимог діючого законодавства України учасником товариства з обмеженою відповідальністю "Мета-Крим" Шатковскою Г.Л. надіслано заяву від 24 лютого 2010 року про вихід зі складу учасників товариства, яка посвідчена приватним нотаріусом КМНО Левчук І.І. зареєстровано в реєстрі за № 791 ( .с.17). Вказана заява отримана відповідачем 19 березня 2010 року.
У вказаній заяві Шатковська Г.Л. повідомила про свій вихід зі складу учасників товариства та просила компенсувати вартість корпоративних прав у розмірі 47,5% шляхом передачі у власність 475/1000 часток об'єкта нерухомості, що є власністю товариства, а саме: вбудовані приміщення цокольного поверху в житловому будинку (літ. "А"), за адресою АРК, м. Феодосія, вул. Федька, будинок №1 загальною площею 272,8 м2.
Згідно частини 2 статті 64 Закону України "Про господарські товариства" виключення учасника з товариства призводить до наслідків, передбачених статтями 54 і 55 цього Закону.
В силу статті 100 Цивільного кодексу України, право участі у товаристві належить до категорії особистих немайнових прав.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1219 Цивільного кодексу України до складу спадщини не входить, зокрема, право на участь у товариствах, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами.
Згідно частини 5 статті 147 Цивільного кодексу України, частка у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю переходить до спадкоємця фізичної особи або правонаступника юридичної особи - учасника товариства, якщо статутом товариства не передбачено, що такий перехід допускається лише за згодою інших учасників товариства.
Правовий аналіз наведених положень законодавства свідчить про те, що пункт 2 частини 1 статті 1219 Цивільного кодексу України встановлює загальне правило, а частина 5 статті 147 Цивільного кодексу України формулює виняток із нього і передбачає право учасників товариства з обмеженою відповідальністю передбачити у статуті товариства необхідність отримання спадкоємцем учасника згоди інших учасників товариства на його вступ до товариства. Якщо ж статутом товариства з обмеженою відповідальністю не передбачено, що перехід частки в статутному капіталі до спадкоємців допускається лише за згодою інших учасників товариства, то перехід права на частку в статутному капіталі (її частини) тягне перехід до спадкоємця прав, що належали учасникові-спадкодавцеві, а отже, - і право на участь в товаристві. У такому випадку перехід частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю до спадкоємця фізичної особи здійснюється за фактом смерті фізичної особи - учасника товариства, що підтверджується документом, який посвідчує право на спадщину, і не потребує отримання спадкоємцем згоди інших учасників на його вступ до товариства.
Що ж до приписів статті 55 Закону України "Про господарські товариства", які дають спадкоємцям преважне право вступу до товариства з обмеженою відповідальністю, тобто визначають, що обов'язковою умовою вступу спадкоємця до складу учасників товариства є надання на це згоди товариством в особі його вищого органу управління - загальних зборів учасників, то вони застосовується у випадку, коли правонаступництво відбулося до набрання чинності Цивільним кодексом України, оскільки частина 5 статті 147 цього Кодексу розширила можливості спадкування частки в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, або у разі наявності у статуті товариства відповідного обмеження переходу частки у статутному капіталі до спадкоємця.
Як вбачається із змісту статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Мета-Крим" у редакції від 02 січня 2004 року, положення, що передбачало б необхідність отримання саме спадкоємцем, який не є новим учасником, згоди інших учасників товариства на його вступ до товариства, статут не вимагає.
Отже, з огляду на приписи пункту 2 частини 1 статті 1219, частини 5 статті 147 Цивільного кодексу України та положення статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Мета-Крим", колегія суддів дійшла висновку, що набуття спадкоємцем прав учасника товариства не залежить від згоди інших учасників, а відтак, частка учасника товариства переходить до спадкоємців на підставі документів, що посвідчують право на спадщину.
Таким чином, Шатковська Г.Л. спадкувала право на частку в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "Мета-Крим" у розмірі 37,5% , а отже, - і право на участь в товаристві.
Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України в своїй постанові від 27 березня 2013 року у справі № 5010/674/2012-К-25/15.
За таких обставин доводи товариства з обмеженою відповідальністю "Мета-Крим" про те, що для набуття Шатковською Г.Л. додаткових корпоративних прав на підставі спадкування необхідне рішення загальних зборів товариства про згоду з цим інших учасників товариства - є неспроможними та такими що суперечать вимогам чинного законодавства та спростовуються матеріалами справи.
Таким чином, судова колегія приймаючи до уваги положення статті 54 Закону України "Про господарські товариства" та висновку судової економічної та будівельно - технічної експертизи, проведеної в рамках господарської справи №5002-12/3754.1-2011 за позовом фізичної особи-підприємця Шатковської Галини Леонідівни до товариства з обмеженою відповідальністю "Мета-Крим" про визнання права власності (т.1. а.с. 41-69), дійшла висновку про обґрунтованість позовних вимог про виплату вартості частини майна товариства, що пропорційна її частці у статутному капіталі, яка складає 47,5% та станом на 19 березня 2010 року дорівнює 931566,20 грн.
Щодо вимог зустрічної позовної заяви, судова колегія звертає увагу на наступне. Пунктом 10 постанови N 13 Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" встановлено, що судам при вирішенні корпоративних спорів необхідно звернути увагу на неможливість застосування способів захисту прав та законних інтересів осіб, не передбачених чинним законодавством, зокрема статтею 16 ЦК та статтею 20 ГК, та які не випливають із положень законодавства.
Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною.
Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Застосування конкретного способу захисту порушеного права у певних правовідносинах залежить від положень чинного законодавства, що їх регулюють, змісту цих правовідносин, а також забезпечення відновлення порушених цивільних майнових чи особистих немайнових прав чи охоронюваних законом інтересів позивача за наслідками вирішення спору.
Відповідно до приписів статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав і інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Дана норма кореспондує з приписами статті 20 Господарського кодексу України, якими унормовано, що права та законні інтереси суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності права; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання; визнання недійсними господарських угод; відновлення становища; припинення дій; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних і оперативно-господарських санкцій; установлення, зміни та припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
Як вбачається із зустрічної позовної заяви, предметом спору в цій справі є вимога товариства з обмеженою відповідальністю "Мета-Крим" про визначення в певному розмірі вартості частини майна, що підлягає виплаті учаснику, який вийшов зі складу товариства
Проте, судовою колегією встановлено, що вказані вимоги є частковим визнанням первісних позовних вимог, метою яких є захист порушених корпоративних прав та зобов'язання відповідача здійснити повний розрахунок з учасником, який вийшов зі складу товариства.
За такими обставинами, задоволення позовних вимог не призведе до відновлення прав товариства з обмеженою відповідальністю "Мета-Крим", оскільки виплата вартості майна пропорційної розмірі 47,5% статутного капіталу - будуть мати однакові правові наслідки.
Крім того, чинне законодавство не встановлює такого способу захисту прав та охоронюваних законом інтересів особи, який відповідав би заявленим позовним вимогам.
Вищевикладене свідчить про відсутність правових підстав для застосування обраного відповідачем способу захисту права і унеможливлює задоволення зустрічного позову в частині такого предмету.
Також, відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13 серпня 2008 року № 01-8/482 - пункт 3 - викладається правова позиція, згідно з якою, дійшовши висновку про те, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав, суд повинен відмовити у позові.
Апелянтом (відповідачем) в апеляційній скарзі не наведено достатніх доводів та суду апеляційної інстанції не надано належних та допустимих доказів, які б спростовували по суті висновки суду першої інстанції та доводили б помилковість оскаржуваного рішення.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Севастопольського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 25 квітня 2013 року у справі №901/867/13-г ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції.
Керуючись статтями 101, п.1 ч.1 ст.103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мета-Крим" залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 25 квітня 2013 року у справі №901/867/13-г залишити без змін.
Головуючий суддя В.І. Гонтар
Судді Ю.В. Борисова
К.В. Волков
Розсилка:
1. Шатковська Галина Леонідівна (вул. Підвисоцького, 6-А, кв.5,Київ,01103)
2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Мета-Крим" (вул. Федька, 1,Феодосія,98100)
Суд | Севастопольський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 03.06.2013 |
Оприлюднено | 11.06.2013 |
Номер документу | 31708927 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Борисова Юлія Володимирівна
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Борисова Юлія Володимирівна
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Гонтар Віктор Іванович
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Гонтар Віктор Іванович
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Гонтар Віктор Іванович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні