Ухвала

від 07.06.2013 по справі 24/009-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С. Петлюри (Комінтерну), 16 тел. 235-24-26

У Х В А Л А

"07" червня 2013 р. Справа № 24/009-11

За скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліс»

на бездіяльність державного виконавця

щодо визнання неправомірною бездіяльність державного виконавця та зобов'язання державного виконавця зупинити виконавче провадження

у справі № 24/009-11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Велді-Агро» (Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківський м'ясокомбінат»)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліс»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Велді»

про стягнення заборгованості за договором поруки в розмірі 12 930 000, 00 грн.

Суддя Лутак Т.В.

Представники:

від Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліс»: Ткаченко М.В., Худяков А.Г.

від Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківський м'ясокомбінат»: не з'явилися

від Товариства з обмеженою відповідальністю «Велді»: не з'явилися

від Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України: Годинчук С.О.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Велді-Агро», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Білоцерківський м'ясокомбінат», звернулося до господарського суду Київської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліс» заборгованості за договором поруки в розмірі 12 930 000, 00 грн.

Рішенням господарського суду Київської області від 14.04.2011 р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Велді-Агро» задоволено повністю, присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліс» 12 930 000, 00 грн. заборгованості, 25 500, 00 грн. витрат по сплаті державного мита та 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

18.05.2011 р. на виконання рішення господарського суду Київської області від 14.04.2011 р. у справі № 24/009-11 видано наказ.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.04.2012 р. у справі № 24/009-11 відстрочено виконання рішення господарського суду Київської області від 14.04.2011 р. по справі № 24/009-11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Велді-Агро» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Велді» про стягнення заборгованості за договором поруки в розмірі 12 930 000, 00 грн. строком на 6 (шість) місяців.

17.05.2013 р. через канцелярію господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліс» надійшла скарга на бездіяльність державного виконавця б/н від 17.05.2013 р. (вх. № 57 від 17.05.2013 р.), у якій скаржник просить визнати неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Рагімової Асі Назимівни та зобов'язати старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Рагімову Асю Назимівну зупинити виконавче провадження по виконанню рішення господарського суду Київської області від 14.04.2011 р. у справі № 24/009-11, за наказом господарського суду Київської області № 24/009-11 від 18.05.2011 р. про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліс» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківський м'ясокомбінат» заборгованості у розмірі 12 930 000, 00 грн.

Свою скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «Поліс» обґрунтовує тим, що 24.04.2013 р. скаржник звернувся до відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України із заявою про зупинення виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Київської області № 24/009-11 від 18.05.2011 р. у зв'язку із порушенням провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліс», проте, державний виконавець відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Рагімова А.Н. не виконала обов'язку покладеного на неї Законом України «Про виконавче провадження» щодо зупинення виконавчого провадження.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.05.2013 р. вищезазначену скаргу призначено до розгляду у судовому засіданні на 24.05.2013 р. за участю представників сторін, третьої особи та органу державної виконавчої служби, яких зобов'язано надати певні документи.

24.05.2013 р. через канцелярію господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліс» надійшло клопотання б/н від 24.05.2013 р. (вх. № 11976 від 24.05.2013 р.) про залучення до матеріалів справи документів.

До господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківський м'ясокомбінат» надійшли пояснення б/н від 24.05.2013 р. (вх. № 11988 від 24.05.2013 р.), у яких останнє заперечує проти задоволення скарги на бездіяльність державного виконавця, оскільки 18.05.2013 р. державний виконавець відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Рагімова А.Н. винесла постанову про зупинення виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Київської області № 24/009-11 від 18.05.2011 р.

24.05.2013 р. через канцелярію господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківський м'ясокомбінат» надійшло клопотання б/н від 24.05.2013 р. (вх. № 11989 від 24.05.2013 р.) про відкладення розгляду скарги.

У судовому засіданні 24.05.2013 р. представник Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби надав суду документи по справі.

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.05.2013 р. розгляд скарги відкладено на 07.06.2013 р. у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів.

07.06.2013 р. через канцелярію господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліс» надійшла заява б/н від 07.05.2013 р. (вх. № 12801 від 07.06.2013 р.), у якій скаржник, у зв'язку з винесенням державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Рагімовою А.Н. 18.05.2013 р. постанови про зупинення виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Київської області № 24/009-11 від 18.05.2011 р., просить суд прохальну частину скарги вважати у наступній редакції: визнати неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Рагімової Асі Назимівни.

Відповідно до абз. 2 п. 9.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» у вирішенні питань, які виникають у розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб Державної виконавчої служби, до заяв учасників виконавчого провадження (заявників) мають застосовуватися положення Господарського процесуального кодексу, якими врегульовано аналогічні питання, зокрема, статей 2, 18, 21, 22, 26, 29, 31, 41, 42, 62, пунктів 1 - 3, 5, 6, 9 частини першої статті 63, статті 64, розділів XI, XII, XII 1 Господарського процесуального кодексу тощо.

За таких обставин, суд, в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, прийняв вищезазначену заяву до розгляду. Таким чином, судом розглядаються вимоги про визнання неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Рагімової Асі Назимівни.

Присутні у судовому засіданні 07.06.2013 р. представники Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліс» підтримали подану ними скаргу з урахуванням заяви про уточнення прохальної частини скарги та просили суд її задовольнити.

Представник Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України вимог ухвали суду від 24.05.2013 р. не виконав, у судовому засіданні 07.06.2013 р. в усному порядку визнав порушення державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України вимог Закону України «Про виконавче провадження» щодо зупинення виконавчого провадження та зазначив, що дане порушення виникло у зв'язку з технічними причинами, разом з тим, жодних доказів виникнення будь-яких технічних причин суду надано не було.

Представники Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківський м'ясокомбінат» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Велді» у судове засідання 07.06.2013 р. не з'явилися, причин неявки суду не повідомили, хоча про час, дату та місце розгляду скарги були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 121 2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Враховуючи, що неявка представників Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківський м'ясокомбінат» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Велді» не перешкоджає розгляду скарги по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд скарги відповідно до ч. 2 ст. 121 2 Господарського процесуального кодексу України за відсутності зазначених учасників провадження за наявними в ній матеріалами.

Оцінивши доводи, що наведені скаржником в обґрунтування поданої ним скарги, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з положеннями ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Статтею 115 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Положеннями ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Державний виконавець роз'яснює особам, які беруть участь у виконавчому провадженні або залучаються до проведення виконавчих дій, їхні права згідно з вимогами цього Закону. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Судом встановлено, що ухвалою господарського суду Київської області від 19.04.2013 р. порушено провадження у справі № 911/1164/13 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліс» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Статтею 37 Закону України «Про виконавче провадження» визначено перелік обставин, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження. Так, п. 8 ч. 1 зазначеної статті передбачає, що виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) та виконання рішень у немайнових спорах.

Враховуючи, що судова процедура банкрутства регулюється спеціальним законом, положення п. 8 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» слід застосовувати у нормативному поєднанні з положеннями Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Згідно з ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію. Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення виконавчого провадження . Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Поліс» звернулося до Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України з клопотанням від 24.05.2013 р. про зупинення виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Київської області № 24/009-11 від 18.05.2011 р. у зв'язку із порушення справи про банкрутство. До зазначеного клопотання було додано ухвалу господарського суду Київської області від 19.04.2013 р. про порушення провадження у справі № 911/1164/13 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліс».

Вказане клопотання отримане Відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України 25.05.2013 р., що підтверджується відміткою вхідної кореспонденції за № 13-0-341753 від 25.04.2013 р., та не заперечується представником Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України.

Відповідно до матеріалів справи виконавче провадження з виконання наказу господарського суду Київської області № 24/009-11 від 18.05.2011 р. не перебуває на стадії реалізації майна боржника і розподілу стягнутих з боржника грошових сум.

Згідно з ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець виносить вмотивовану постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтями 37 і 38 цього Закону, яка затверджується начальником або заступником начальника відділу, якому підпорядкований державний виконавець. Постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтею 37 цього Закону, державний виконавець виносить не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про такі обставини . Копія постанови надсилається сторонам у триденний строк. Виконавче провадження зупиняється у випадках, передбачених п. 8 ч. 1 ст. 37 цього Закону до закінчення строку дії значених обставин.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, постанова про зупинення виконавчого провадження була винесена лише 18.05.2013 р. та направлена на адресу сторін виконавчого провадження 20.05.2013 р.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Представник відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України не обґрунтував та не довів суду належними і допустимими доказами неможливості винесення постанови про зупинення виконавчого провадження у строк, встановлений Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до п. 9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Таким чином, враховуючи те, що на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого ухвалою господарського суду Київської області від 19.04.2013 р., та те, що виконавче провадження не перебуває на стадії реалізації майна боржника і розподілу стягнутих з боржника грошових сум, суд дійшов висновку, що доводи скаржника щодо бездіяльності старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Рагімової Асі Назимівни є правомірними, а скарга підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 86, 121 2 Господарського процесуального кодексу України, Законом України «Про виконавче провадження», суд ?

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліс» на бездіяльність державного виконавця задовольнити.

2. Визнати незаконною бездіяльність старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Рагімової Асі Назимівни.

3. Примірники даної ухвали направити учасникам провадження у справі та органу державної виконавчої служби.

Суддя Т.В. Лутак