cpg1251
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
10 червня 2013 року Справа № 5011-41/6100-2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Овечкіна В.Е., Чернова Є.В., Цвігун В.Л., розглянувши матеріали касаційної скарги ТОВ "Компанія "Неоком" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.11.2012 у справі №5011-41/6100-2012 за позовомпрокурора Бахмацького району Чернігівської області в інтересах держави в особі Бахмацької міської ради Чернігівської області доТОВ "Компанія "Неоком" простягнення збитків у вигляді неодержаних доходів встановив:
Подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 ГПК України з наступних підстав.
Відповідно до ст.111 ГПК України касаційна скарга повинна містити вимоги особи, що подала скаргу із зазначенням суті порушення або неправильного застосування судом норм матеріального чи процесуального права.
Згідно з п.6 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 №11 "Про деякі питання практики застосування розділу XII-1 Господарського процесуального кодексу України" за приписом пункту 4 частини першої статті 111 3 ГПК у касаційній скарзі має бути зазначена суть порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права. Недодержання цієї вимоги тягне за собою повернення скарги на підставі пункту 6 частини першої статті 111 названого Кодексу. Отже, якщо в касаційній скарзі не зазначено, порушення або неправильного застосування яких конкретно норм матеріального і/або процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій у прийнятті оскаржуваних судових рішень, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування і яким чином воно вплинуло на прийняття цих рішень, то касаційна скарга до розгляду не приймається і підлягає поверненню судом.
Проте, у поданій скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апеляційним судом при прийнятті постанови застосовано норми ст.22 ЦК України та ст.224 ГК України, однак, заявником не зазначено, в чому саме полягає їх порушення або неправильне застосування судом і яким чином воно вплинуло на прийняття постанови.
Натомість, зміст касаційної скарги заявника зводиться виключно до оцінки правовідносин сторін, пов'язаних з необхідністю укладення договору оренди земельної ділянки та досягнення згоди з його істотних умов, що вже було предметом розгляду в інших справах за участю тих же сторін. Водночас, у даній справі вирішується не переддоговірний спір, а спір про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, що не враховано відповідачем при оформленні касаційної скарги.
Отже, у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування судами норм матеріального чи процесуального права, що згідно з п.6 ч.1 ст.111 3 ГПК є достатньою підставою для повернення касаційної скарги без розгляду. Зважаючи на викладене, скарга підлягає поверненню для належного дооформлення, оскільки згідно з ч.3 ст.111 3 ГПК України заявник не позбавлений права повторно подати касаційну скаргу після усунення допущених процесуальних недоліків.
Враховуючи наведене та керуючись ст.86, п.6 ч.1 ст.111 3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу ТОВ "Компанія "Неоком" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.11.2012 у справі №5011-41/6100-2012 повернути скаржнику, а зазначену справу - до господарського суду м.Києва.
Судді: В.Овечкін
Є.Чернов
В.Цвігун
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 10.06.2013 |
Оприлюднено | 11.06.2013 |
Номер документу | 31727974 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Овечкін В.Е.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні