Ухвала

від 05.06.2013 по справі 16/17-1293-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"05" червня 2013 р.Справа № 16/17-1293-2011

Господарський суд Одеської області

У складі судді - Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань - Воробйова А.В.

За участю представників сторін:

Від позивача (скаржника): Смітюх В.В. за довіреністю від 24.12.2012р. № ОМЗ/7292

Від відповідача: не з'явився;

Від органу ДВС: не з'явився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (вх. № 2-102/2013 від 05.04.2013р.) на дії Першого Суворовського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції в порядку, передбаченому ст. 121-2 ГПК України, по справі за позовом Департаменту комунальної власності до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про розірвання договору оренди, виселення та стягнення 10 906,60 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Одеської області від 06.06.2011р. позовні вимоги Департаменту комунальної власності Одеської міської ради було задоволено у повному обсязі, розірвано договір оренди нежитлового приміщення № 8/74, укладений між сторонами по справі, виселено фізичну особу - підприємця ОСОБА_3 (далі по тексту - ОСОБА_3) з нежитлового приміщення площею 69,4 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2, та зобов'язано відповідача передати це майно на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, присуджено до стягнення із фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради заборгованість з орендної плати в сумі 10 220,73 грн., пеню в розмірі 685,87 грн., держмито в сумі 194,27 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 236 грн.

На виконання названого судового рішення господарським судом 25.06.2011р. були видані накази про:

- стягнення із ОСОБА_3 на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради заборгованості з орендної плати в розмірі 10 220,73 грн., пені в сумі 685,87 грн., держмита в сумі 194,27 грн., витрат на ІТЗ судового процесу в сумі 236,00 грн., а всього грошових коштів в сумі 11 336,87 грн.;

- про виселення ОСОБА_3 із нежитлового приміщення площею 69,4 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2, та зобов'язання передати це майно Департаменту комунальної власності Одеської міської ради.

05.04.2013р. до суду надійшла скарга Департаменту комунальної власності Одеської міської ради на дії Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції в порядку, передбаченому ст. 121-2 ГПК України, вчинені в процесі виконання вищезазначеного судового рішення, із вимогами про визнання неправомірними дій головного державного виконавця Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Прібилова А.В. про повернення виконавчого документу стягувачеві на підставі постанови від 07.02.2013р., про скасування названої постанови, а також про зобов'язання Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції здійснити заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення господарського суду Одеської області від 06.06.2011р. по даній справі, а саме здійснити оцінку належного боржникові майна для подальшої реалізації в порядку, встановленому законодавством.

Відповідачем власної правової позиції щодо поданої Департаментом комунальної власності Одеської міської ради скарги наведено суду не було.

Перший Суворовський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції повністю заперечує проти задоволення скарги, наголошуючи на її необґрунтованості та законності власних дій, вчинених в процесі примусового виконання судового рішення по даній справі в частині стягнення із відповідача грошових коштів. Крім того, вказаний орган державної виконавчої служби просив суд розглядати скаргу за відсутності його повноважного представника.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представника скаржника, суд встановив наступне.

В силу приписів ст. 121- 2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Як вбачається із матеріалів справи. постановою від 13.08.2012р. Першим Суворовським відділом державної виконавчої служби було відкрите виконавче провадження ВП № 33845916 із примусового виконання наказу господарського суду від 25.06.2011р. по справі № 16/17-1293-2011 про стягнення із ОСОБА_3 на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради грошових коштів в загальній сумі 11 336,87 грн., надано боржнику семиденний строк на добровільне виконання вимог виконавчого документу.

З метою виявлення майна, на яке можливо звернути стягнення для задоволення вимог Департаменту комунальної власності Одеської міської ради за виконавчим документом, Першим Суворовським відділом державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції було зроблено відповідний запит до КП „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості". Як вбачається із змісту відповіді вказаного комунального підприємства за вих. № 02-19/1445ю, ОСОБА_3 володів на праві власності наступними об'єктами нерухомого майна: 11/50 частинами будинку АДРЕСА_3; 1 / 4 частиною квартири АДРЕСА_4.

Маючи на меті виявлення фактичного місця проживання боржника державним виконавцем Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції було двічі здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_1. Проте, за вказаною адресою боржника виявлено не було, про що було складено відповідні акти від 20.08.2012р. та від 27.01.2013р.

Також, як свідчать матеріали справи, листом від 07.12.2012р. за вих. № 57445 Перший Суворовський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції в порядку ст.ст. 5, 11 Закону України „Про виконавче провадження" повідомив Департамент комунальної власності Одеської міської ради про необхідність надання технічної документації для подальшого виготовлення експертної оцінки. При цьому, у зазначеному листі відсутні посилання на те, яку саме технічну документацію слід надати стягувачу. Також, Департамент комунальної власності Одеської міської ради було попереджено про наслідки невиконання вказаних вимог державного виконавця, які передбачені ч. 4 ст. 47 Закону України „Про виконавче провадження", у вигляді повернення виконавчого документу стягувачеві без виконання.

В подальшому, у зв'язку із тим, що Департаментом комунальної власності Одеської міської ради не було надано Першому Суворовському відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції на вимогу останнього технічну документацію для виготовлення експертної оцінки, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 47 Закону України „Про виконавче провадження" названим органом державної виконавчої служби було винесено постанову від 07.02.2013р. ВП № 33845913 про повернення виконавчого документу стягувачеві.

Департамент комунальної власності вважає, що при винесенні постанови від 07.02.2013р. ВП № 33845913 про повернення виконавчого документу стягувачеві Першим Суворовським відділом державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції було допущено низку порушень вимог чинного законодавства, в результаті чого було порушено права скаржника. Так, останній наголошує, що запит органу державної виконавчої служби про надання технічної документації для виготовлення експертної оцінки на його адресу не надходив. Крім того, за твердженнями Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, державний виконавець був зобов'язаний витребувати технічну документацію щодо належних ОСОБА_3 об'єктів нерухомості у КП „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості" як підприємства, в реєстраційних справах якого зберігаються відповідні документи, а не у стягувача, який не може володіти технічною документацією щодо об'єктів нерухомості, належних на праві приватної власності третім особам.

Проаналізувавши доводи скаржника, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, судом встановлено, що в процесі здійснення виконавчих дії із примусового виконання наказу суду від 25.06.2011р. по даній справі про стягнення із ОСОБА_3 на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради заборгованості в загальній сумі 11 336,87 грн., вимоги якого у добровільному порядку боржником не виконувались, Першим Суворовським відділом державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції було виявлено, що боржнику на праві приватної власності належать 11/50 частин будинку АДРЕСА_3; 1 / 4 частин квартири АДРЕСА_4.

Відповідно до ст. 27 Закону України „Про виконавче провадження" у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення. Згідно зі ст. 32 цього Закону одним із заходів примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб.

Положеннями ст. 52 Закону України „Про виконавче провадження" передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.

В силу положень ст. 63 Закону України „Про виконавче провадження" звернення стягнення на будинок, квартиру, земельну ділянку, інше нерухоме майно фізичної особи проводиться у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник. У разі звернення стягнення на будинок, квартиру, інше приміщення чи земельну ділянку державний виконавець подає запит до відповідних місцевих органів, що здійснюють реєстрацію та облік майна, про належність такого майна боржнику на праві власності, а також перевіряє, чи не перебуває це майно під арештом. Після надходження документального підтвердження належності боржнику на праві власності будинку чи іншого нерухомого майна державний виконавець накладає на них арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідних реєстрів в установленому законодавством порядку. Про накладення арешту на будинок чи інше нерухоме майно, заставлене третім особам, державний виконавець невідкладно повідомляє таким особам. У разі відсутності документів, що характеризують об'єкт нерухомості, у зв'язку з чим його неможливо підготувати до реалізації, виготовлення таких документів здійснюється у встановленому порядку за рахунок коштів стягувача. У разі якщо стягувач у двадцятиденний строк з дня одержання відповідного повідомлення державного виконавця не авансує витрати, пов'язані з підготовкою документів, що характеризують об'єкт нерухомості, арешт з нього знімається.

В той же час, відповідно до положень ст. 11 Закону України „Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження зокрема має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну.

При цьому, статтею 5 Закону України „Про виконавче провадження" передбачено, що вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України. Державному виконавцю повинні бути безоплатно надані у встановлений ним строк інформація, документи або їх копії, необхідні для здійснення його повноважень.

З огляду на викладені обставини господарський суд зазначає, що у випадку виявлення нерухомого майна фізичної особи - боржника, на яке необхідно звернути стягнення з метою задоволення вимог стягувача за виконавчим документом, державний виконавець зобов'язаний накласти арешт на таке майно та вжити заходів, направлених на підготовку майна для реалізації, що потребує надання державному виконавцю технічної документації щодо належних боржнику об'єктів нерухомості. Відповідно до ст.ст. 5, 11 Закону України „Про виконавче провадження" державний виконавець має право направляти обов'язкові до виконання запити щодо надання будь-якого роду документів та інформації, яка необхідна для здійснення виконавцем власних повноважень.

В силу приписів п.п. 1.1 - 1.3. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. № 7/5 (в редакції наказу Міністерства юстиції України від 30.05.2012р., яка була чинна на час здійснення спірних виконавчих дій) це Тимчасове положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно (далі - Положення) визначає порядок проведення державної реєстрації права власності та права користування (сервітуту) на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках; права користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; довірчого управління нерухомим майном; права власності на об'єкти незавершеного будівництва (далі - державна реєстрація прав), а також порядок взяття на облік безхазяйного нерухомого майна. Державна реєстрація прав - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, а також права власності на об'єкти незавершеного будівництва шляхом внесення відповідного запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно. Державна реєстрація прав проводиться реєстраторами бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць, обслуговування на території яких здійснюється БТІ, створеними до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів України" та підключеними до Реєстру прав власності на нерухоме майно.

У відповідності до п. 6.1. Тимчасового положення на кожний об'єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації та право власності на який заявлено вперше, реєстратором БТІ відкриваються відповідний розділ Реєстру прав та реєстраційна справа.

В свою чергу реєстраційна справа включає документи, в яких містяться відомості про об'єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації, право власності на нього, інші речові права, а саме: заяви про державну реєстрацію прав; нотаріально засвідчені копії правовстановлювальних документів; копії документів, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на об'єкт незавершеного будівництва; копії рішень реєстратора БТІ про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав; рішення реєстратора БТІ про державну реєстрацію прав; копії рішень реєстратора БТІ про відмову в державній реєстрації прав; копії розділів Реєстру прав; інформацію про видані витяги та інформаційні довідки з Реєстру прав; дані технічної інвентаризації ; анульовані правовстановлювальні документи у випадках, передбачених Положенням; копії документів, що підтверджують оплату за проведення державної реєстрації прав, видачу витягу про державну реєстрацію прав та надання витягу з Реєстру прав; інші документи, що отримані в результаті проведення державної реєстрації прав. Документи в реєстраційній справі розміщуються в порядку їх надходження та видачі і мають послідовну нумерацію (п. 6.3. Тимчасового положення).

Положеннями п.1.4. Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001 року N 127, передбачено, що технічну інвентаризацію новозбудованих (реконструйованих) та наявних об'єктів виконують за рахунок замовників комунальні підприємства - бюро технічної інвентаризації. На підставі матеріалів технічної інвентаризації складаються інвентаризаційні справи (додаток 1) та технічні паспорти (додатки 2 - 8, 18).

Таким чином, реєстраційна справа, що ведеться органом реєстрації прав власності на нерухоме майно, містить інформацію про дані технічної інвентаризації цього об'єкту, якими є відповідні технічні паспорти, а також інформацію зокрема про попередніх власників об'єкту нерухомості.

Отже, технічна документація щодо належних фізичним особам об'єктів нерухомості, які розташовані на території м. Одеси, перебувала на час проведення спірних виконавчих дій в розпорядженні КП „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості", запит до якої мав бути зроблений Першим Суворовським відділом державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції з метою отримання технічної документації на належні ОСОБА_3 об'єкти нерухомості.

Проте, в наданих суду копіях матеріалів виконавчого провадження із примусового виконання наказу суду від 25.06.2011р. по даній справі про стягнення із ОСОБА_3 на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради заборгованості в загальній сумі 11 336,87 грн. відсутні докази направлення Першим Суворовським відділом державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції запиту до КП „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості" з приводу надання технічної документації на належні ОСОБА_3 об'єкти нерухомості, незважаючи на той факт, що у наданих поясненнях державний виконавець неодноразово посилався на здійснення такого запиту.

З огляду на викладене, у Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції були відсутні правові підстави вимагати від Департаменту комунальної власності Одеської міської ради надання технічної документації на належні ОСОБА_3 об'єкти нерухомості, яка і не може бути наявна в розпорядженні стягувача.

Більш того, суд зазначає, що у випадку відсутності технічної документації щодо належних боржнику об'єктів нерухомості, орган державної виконавчої служби відповідно до ст. 63 Закону України „Про виконавче провадження" вправі вимагати від стягувача оплати вартості виготовлення такої документації, а не пред'являти вимоги про її надання, що було зроблено Першим Суворовським відділом державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції. Викладене також свідчить про протиправність вимог названого органу державної виконавчої служби, пред'явлених стягувачу згідно з листом від 07.12.2012р. за вих. № 57445, невиконання яких слугувало підставою для повернення виконавчого документу стягувачеві.

Таким чином, суд вважає за необхідне визнати незаконними дії Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції щодо винесення постанови від 07.02.2013р. ВП № 33845913 про повернення виконавчого документу стягувачеві, з посиланням на перешкоджання останнім проведенню виконавчих дій у вигляді неподання технічної документації на належні боржнику об'єкти нерухомості(п. 4 ч. 1 ст. 47 Закону України „Про виконавче провадження").

У відповідності до п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року N 14 „Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" заяви, подання учасників виконавчого провадження вирішуються загальним і господарським судами мотивованими ухвалами відповідно до вимог статей 232 - 234 ЦПК та статей 86, 121-2 ГПК. Виходячи зі змісту ст. 248-24 ЦПК у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд зобов'язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 Закону України „Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Положеннями ст. 83 Закону України „Про виконавче провадження" передбачено, що постанови органів державної виконавчої служби підлягають скасуванню у випадку їх невідповідності вимогам закону.

Підсумовуючи вищевикладене, постанова Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції від 07.02.2013р. ВП № 33845913 про повернення виконавчого документу стягувачеві підлягає скасуванню як така, що суперечить вимогам Закону України „Про виконавче провадження".

Що стосується вимог Департаменту комунальної власності Одеської міської ради про зобов'язання Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції здійснити заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення господарського суду Одеської області від 06.06.2011р. по даній справі, а саме здійснити оцінку належного боржникові майна для подальшої реалізації в порядку, встановленому законодавством, суд зазначає наступне.

У відповідності до п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року N 14 „Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" суд не вправі зобов'язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом N 606-XIV можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби .

Так, проведення оцінки належного боржнику майна згідно зі ст. 58 Закону України „Про виконавче провадження" ініціюється лише саме державним виконавцем та відноситься до його безпосередніх обов'язків, дотримання яких передбачено зокрема приписами ст. 11 Закону України „Про виконавче провадження. З огляду на викладене, приймаючи до уваги роз'яснення, викладені у п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року N 14 „Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження", господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для покладення на Перший Суворовський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції обов'язку здійснити заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення господарського суду Одеської області від 06.06.2011р. по даній справі, а саме здійснити оцінку належного ОСОБА_3 майна для подальшої реалізації в порядку, встановленому законодавством.

Підсумовуючи всі вищевикладені обставини, господарський суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення скарги Департаменту комунальної власності Одеської міської ради шляхом визнання неправомірними дій Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції щодо винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві від 07.02.2013р. ВП № 33845916, а також шляхом визнання недійсною та скасування вказаної постанови органу державної виконавчої служби. В задоволенні решти вимог скарги господарський суд відмовляє у зв'язку з їх необґрунтованістю.

Керуючись ст.ст. 5, 11, 27, 32, 52, 63, 82, 83 України Закону України „Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року N 606-XIV (з наступними змінами та доповненнями), ст.ст. 32 - 34, 83, 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В :

1. Скаргу Департаменту комунальної власності Одеської міської ради на дії Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції в порядку, передбаченому ст. 121-2 ГПК України, - задовольнити частково.

2. Визнати неправомірними дії Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції щодо винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві від 07.02.2013р. ВП № 33845916.

3. Визнати недійсною та скасувати постанову Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про повернення виконавчого документу стягувачеві від 07.02.2013р. ВП № 33845916.

4. В задоволенні решти вимог скарги відмовити.

Відповідно до ст. 106, 121-2 ГПК України ухвали про розгляд скарг на дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби можуть бути оскаржені в апеляційному та касаційному порядку.

Суддя С.П. Желєзна