Рішення

від 06.06.2013 по справі 6пд/5014/2804/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06 червня 2013 року Справа № 6пд/5014/2804/2012

За позовом

Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Луганської обласної дирекції, м. Луганськ

до 1-го відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськтеплосервіс", м. Алчевськ Луганської області

до 2-го відповідача Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго", м. Луганськ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору , на стороні позивача - Приватне підприємство "Мегаполіс", м. Алчевськ Луганської області в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Федоренка Дмитра Володимировича

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору , на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергозбережна компанія", м. Луганськ

про визнання недійсними договору купівлі - продажу

Суд у складі колегії суддів :

Василенко Т.А. (головуючий),

Ворожцов А.Г., Лісовицкий Є.А.;

при секретарі Лисенко В.П.

за участю представників сторін :

від позивача - Омельченко Д.О., дов. № 526/12 від 23.10.2012;

від 1-го відповідача - Михайлюк О.О., довіреність б/н від 03.05.2012;

від 2-го відповідача - Рисістих І.А., дов. № 4-д від 11.01.2012;

від 3-ї особи ТОВ "Енергозбережна компанія" - не прибув;

від 3-ї особи ПП "Мегаполіс" - не прибув.

Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про визнання недійсним договору купівлі - продажу № 427-У/1-2008 від 11.08.2008, укладеного між ТОВ «Луганськтеплосервіс» та ЛМКП «Теплокомуненерго», та застосування наслідків передбачених ст. 216 ЦК України.

1-й відповідач у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Луганськтеплосервіс", за відзивом на позовну заяву від 24.12.2011 (т. 2 арк. справи 93) та доповненнями до відзиву від 25.02.2013 (т. 2 арк. справи 189-195) проти позову заперечує, зокрема, посилаючись на те, що позивачем не доведено, що за спірним договором першим відповідачем було відчужено, те саме майно, яке передавалося позивачу у заставу, та було предметом договору доручення від 01.08.2008 р. В процесі експлуатації майна вказаного у договорі купівлі-продажу № 427-У/1-2008, здійснювалась його заміна, демонтаж, що також свідчить про те, що за спірним договором було відчужено інше майно, ніж те, що знаходиться у заставі.

Перший відповідач зазначає, що відповідно до договорів підряду № 16/4-1 та 17/4-2 від 16.04.2009, укладених ним з ПП "Тавайза" зазначеним підприємством були здійсненні роботи по демонтажу спірного майна протягом весни-літа 2009 року. Таким чином, на момент виконання спірного договору, а саме передачі майна другому відповідачу, передавалося вже інше майно, ніж те, що було передано в заставу позивачу.

2-й відповідач - Луганське міське комунальне підприємства "Теплокомуненерго", за відзивом на позовну заяву від 16.01.2013 (т. 2 арк. справи 114-115) та відзивом на додаткові письмові пояснення від 25.02.2013 (т. 2 арк. справи 145-146) проти позову заперечує з підстав наведених у відзиві та, зокрема, зазначає наступне:

11.08.2008 між ЛМКП «Теплокомуненерго» та ТОВ «Луганськтеплосервіс» було укладено договір купівлі-продажу № 427-У/1-2008.

Згідно п. 5.2 договору право власності на конкретну одиницю товару, вказану у специфікації переходить до покупця з моменту 100% перерахування грошових коштів за товар. Підприємство в повному обсязі виконало умови договору та перерахувало продавцю відповідні кошти.

В той же час, впродовж вести-літа 2009 року на котельнях, вказаних в договорі, було демонтовано обладнання та замінено на інше. При цьому, первісне обладнання залишилося у ТОВ «Луганськтеплосервіс».

Також, ЛМКП «Теплокомуненерго» на момент укладення спірного договору не було обізнано про знаходження відповідного майна в заставі у банку.

На думку 2-го відповідача, ним було куплене інше майно, ніж те, що знаходиться в заставі у банку.

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Приватне підприємство "Мегаполіс", за відзивом на позовну заяву від 10.12.2012 (т. 2 арк. справи 68-69) позов підтримує та, зокрема, зазначає наступне.

27.09.2007 між ПАТ «Райффайзен банк Аваль» в особі Луганської обласної дирекції та ПП «Мегаполіс» укладено кредитний договір № 010/4-02/638, відповідно до якого банком було надано підприємству кредит в сумі 1 500 000 грн. У забезпечення виконання зобов'язань за вказаним договором між банком та ПП «Мегаполіс» укладено договір застави основних засобів, посвідчений 28.09.2007 та зареєстрований за № 5359, відповідно до якого в заставу банку передані основні засоби - обладнання котелень САТ, яке знаходиться на території 2-ї міської лікарні.

В той же час, ЛМКП «Теплокомуненерго» на підставі договору купівлі-продажу № 427-У/1-2008 придбало у ТОВ «Луганськтеплосервіс» відповідне обладнання без згоди на реалізацію банка як заставодержателя, що є неправомірним.

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ТОВ «Енергозбережна компанія» за відзивом на позовну заяву від 10.12.2012 (т. 2 арк. справи 41-42) позов підтримує та, зокрема, зазначає наступне.

27.09.2007 між ПАТ «Райффайзен банк Аваль» в особі Луганської обласної дирекції та ТОВ «Енергозбережна компанія» укладено кредитний договір № 010/4-02/639, відповідно до якого банком надано товариству кредит в сумі 1 500 000 грн. У забезпечення виконання зобов'язань за вказаним договором між банком та ТОВ «Енергозбережна компанія» укладено договір застави основних засобів, посвідчений 28.09.2007 та зареєстрований за № 5358, відповідно до якого в заставу банку були передані основні засоби - обладнання котелень САТ, яке знаходиться на території 3-ї та 7-ї міських лікарень.

ЛМКП «Теплокомуненерго» на підставі договору купівлі-продажу № 427-У/1-2008 придбало у ТОВ «Луганськтеплосервіс» відповідне обладнання без згоди на реалізацію банка як заставодержателя, що є неправомірним. При цьому, рішенням господарського суду Луганської області у справі № 13пд/5014/46/2012 зазначений договір було визнано недійсним в частині реалізації майна, що належало ТОВ «Енергозбережна компанія», а саме - обладнання котелень САТ, яке знаходиться на території 3-ї та 7-ї міських лікарень.

Розглянувши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в :

Відповідно до вимог Закону України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 № 514-VI, назву «Відкрите акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» змінено на «Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», яке є правонаступником за всіма правами та обов'язками Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль».

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на наступне.

11 серпня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Луганськтеплосервіс» (надалі - 1-й відповідач) та Луганським міським комунальним підприємством «Теплокомуненерго» (надалі - 2-й відповідач) було укладено договір купівлі-продажу № 427-У/1-2008 (надалі - Договір).

Відповідно до умов п. 1.1. договору 1-й відповідач зобов'язувався в порядку та на умовах даного договору передати у власність 2-го відповідача комплекс обладнання та супутніх агрегатів на котельнях CAT, розташованих на територіях:

- пологового будинку № 2, м. Луганськ, кв. Якира, 8-В;

- середньої школи N° 48, м. Луганськ, кв. Левченко, 6-Б;

- 2-ї міської лікарні м. Луганська, м. Луганськ, вул. Фрунзе,106;

- 3-ї міської лікарні м. Луганська, м. Луганськ, кв. Щербакова, 1;

- 7-ї міської лікарні м. Луганська, м. Луганськ, вул. Шеремета, 1, а 2-й відповідач, зобов'язувався прийняти зазначений «Товар» та сплатити за нього ціну, що визначена у Специфікаціях (додатках), які є невід'ємною частиною договору.

При цьому, слід зазначити, що фактичним місцезнаходженням котельних CAT, розташованих на території пологового будинку № 2 є саме адреса: м. Луганськ, кв. Якира, 8-Б.

Відповідно до п. 4.1. договору вартість обладнання, була визначена у розмірі 7 825 500,00 грн. з урахуванням ПДВ.

19 квітня 2010 р. між 1-м відповідачем та 2-м відповідачем було укладено Додаткову угоду №4 до Договору, якою вартість договору була змінена та склала 8 945 000,00 грн., в тому числі ПДВ 1 490 833,33 грн.

На виконання умов договору між 1-м відповідачем та 2-м відповідачем були підписані Акти приймання-передачі основних засобів (обладнання котелень CAT) № 1, № 2, № 3 від 01 червня 2010 року.

27 вересня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» в особі Луганської обласної дирекції та Приватним підприємством «Мегаполіс» (надалі - третя особа) укладено кредитний договір № 010/04-02/638, відповідно до якого банк відкрив ПП «Мегаполіс» відновлювальну (револьверну) кредитну лінію на поповнення обігових коштів у розмірі 1 500 000,00 грн., зі сплатою процентів за користування кредитними коштами в розмірі 17,0% річних, з кінцевим терміном повернення - 26.09.2008.

В забезпечення виконання зазначеного кредитного договору, між сторонами було укладено договір застави основних засобів, посвідчений 28.09.2007 приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Кирилюк І.А. та зареєстрований у реєстрі за № 5359, згідно якого в заставу банку було передано:

- обладнання котельні CAT (комплекс обладнань та супутніх комплектуючих), розташованої на території 2-ї міської лікарні м. Луганська, вул. Фрунзе, 106.

02.10.2007 до Державного реєстру обтяжень рухомого майна було внесено відповідний запис про обтяження зазначеного майна та про заборону його відчуження, який до цього часу не вилучений .

13 листопада 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» в особі Луганської обласної дирекції та Товариством з обмеженою відповідальністю «Луганськтеплосервіс» укладено кредитний договір № 010/04-02/666, відповідно до якого банк відкрив 1-му відповідачу відновлювальну (револьверну) кредитну лінію на поповнення обігових коштів у розмірі 1 500 000,00 грн., зі сплатою процентів за користування кредитними коштами в розмірі 17,0% річних, з кінцевим терміном повернення - 12.11.2008.

В забезпечення виконання зазначеного кредитного договору, між сторонами було укладено договір застави основних засобів, посвідчений 14.11.2007 приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Кирилюк І.А. та зареєстрований у реєстрі за № 6320, згідно якого в заставу банку було передано:

- обладнання котельні CAT (комплекс обладнань та супутніх агрегатів), розташованої на території середньої школи № 48 за адресою: м. Луганська, кв. Левченко, 6-Б;

- обладнання котельні CAT (комплекс обладнань та супутніх агрегатів), розташованої на території 2-го пологового будинку за адресою: м. Луганська, кв. Якіра, 8-Б.

14.11.2007 до Державного реєстру обтяжень рухомого майна було внесено відповідний запис про обтяження зазначеного майна та про заборону його відчуження, який до цього часу не вилучений.

27 вересня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" в особі Луганської обласної дирекції та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергозбережна компанія» укладено кредитний договір № 010/04- 02/639, відповідно до якого банк відкрив позивачу відновлювальну (револьверну) кредитну лінію на поповнення обігових коштів в розмірі 1 500 000,00 грн., зі сплатою процентів за користування кредитними коштами в розмірі 17,0% річних, з кінцевим терміном повернення - 26.09.2008.

В забезпечення виконання зазначеного кредитного договору, між сторонами було укладено договір застави основних засобів, посвідчений 28.09.2007 приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Кирилюк І.А. та зареєстрований у реєстрі за № 5358, згідно якого в заставу банку було передано:

- обладнання котельні CAT (комплекс котлів тип Колві), розташованої на території 7-ї міської лікарні за адресою: м. Луганська, вул. Шеремета, 1;

- обладнання котельні CAT (комплекс котлів тип Колві), розташованої на території 3-ї міської лікарні за адресою: м. Луганська, кв. Щербакова, 1.

02.10.2007 р. до Державного реєстру обтяжень рухомого майна було внесено відповідний запис про обтяження зазначеного майна та про заборону його відчуження, який до цього часу не вилучений.

Оскільки з боку позичальника утворилась заборгованість за вказаними договорами кредиту 06.11.2009 приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Малойваном І.І., вчинено виконавчі написи, відкрито виконавче провадження та майно описане і арештоване.

В порушення вищезазначених норм, 1-й відповідач здійснив реалізацію майна, власником якого він не є, а саме:

- обладнання котельні CAT (комплекс обладнань та супутніх комплектуючих), розташованої на території 2-ї міської лікарні за адресою: м. Луганськ, вул. Фрунзе, 106 - що належить на праві приватної власності ПП «Мегаполіс»;

- обладнання котельні CAT (комплекс котлів тип Колви), розташованої на території 7-ї міської лікарні за адресою: м. Луганськ, вул. Шеремета, 1 - що належить на праві приватної власності ТОВ «Енергозбережна компанія»;

- обладнання котельні CAT (комплекс котлів тип Колви), розташованої на території 3-ї міської лікарні за адресою: м. Луганськ, кв. Щербакова, 1 - що належить на праві приватної власності ТОВ «Енергозбережна компанія»;

При цьому, кошти, отримані від реалізації майна зазначених підприємств, були безпідставно привласнені 1-м відповідачем.

Позивач зазначає, що 1-й відповідач та 2-й відповідач при укладенні договору купівлі-продажу № 427-У/1-2008 від 11.08.2008, здійснили незаконне, безвідплатне відчуження майна, що є неправомірним.

В той же час, згідно пункту 2.9. вищезазначених договорів застави встановлено що, заставодавець не має права без згоди заставодержатепя розпоряджатися предметом застави.

Аналогічні вимоги передбачені ст. 17 Закону України «Про заставу» - заставодавець може відчужувати заставлене майно тільки за згодою заставодержателя .

В даному випадку, згоди заставодержателя на реалізацію спірного майна не було, у зв'язку з чим позивач вважає, що спірний договір купівлі-продажу є недійсним та посилається на ст. ст. 203, 215, 216, 227, 232, 241 ЦК України та інші.

Відповідачі проти позову заперечують з підстав, вказаних у відзивах та наведених вище.

3-і особи позов підтримують в повному обсязі.

Оцінивши матеріали справи, суд дійшов до наступного.

27 вересня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» в особі Луганської обласної дирекції та Приватним підприємством «Мегаполіс» (надалі - 1 третя особа) укладено кредитний договір № 010/04-02/638, відповідно до якого Банк відкрив ПП «Мегаполіс» відновлювальну (револьверну) кредитну лінію на поповнення обігових коштів у розмірі 1 500 000,00 грн., зі сплатою процентів за користування кредитними коштами в розмірі 17,0% річних, з кінцевим терміном повернення - 26.09.2008 р.

В забезпечення виконання зобов'язань за зазначеним кредитним договором, між банком та ПП «Мегаполіс» було укладено договір застави основних засобів, посвідчений 28.09.2007 приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Кирилюк І.А. та зареєстрований у реєстрі за №5359, згідно якого в заставу банку було передано:

- обладнання котельні CAT (комплекс обладнань та супутніх комплектуючих), розташованої на території 2-ї міської лікарні за адресою: м. Луганськ, вул. Фрунзе, 106.

02.10.2007 до Державного реєстру обтяжень рухомого майна було внесено відповідний запис про обтяження зазначеного майна та про заборону його відчуження, який до цього часу не вилучений .

Оскільки заборгованість за вказаним кредитним договором у встановлений термін погашена не була, 06.11.2009 приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Малойваном І.І. вчинено виконавчий напис № 2561 на договорі застави основних засобів від 28.09.2007, зареєстрованого в реєстрі за № 5359.

В межах відкритого за виконавчим написом нотаріуса № 2561 від 06.11.2009 виконавчого провадження, було здійснено опис та арешт заставного обладнання, про що складено акт опису та арешту майна від 29.03.2010.

Ухвалою Господарського суду Луганської області 28.10.2010 в межах розгляду справи №12/686 про банкрутство ПП «Мегаполіс» банк було визнано заставним кредитором та вищезазначене заставне майно включено до складу ліквідаційної маси.

Постановою Господарського суду Луганської області 22.11.2010 ПП «Мегаполіс» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Федоренко Д.В.

На цей час ліквідаційна процедура ПП «Мегаполіс» триває.

13 листопада 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» в особі Луганської обласної дирекції та Товариством з обмеженою відповідальністю «Луганськтеплосервіс» (1-й відповідач у справі) був укладений кредитний договір № 010/04-02/666, відповідно до якого банк відкрив 1-му відповідачу відновлювальну (револьверну) кредитну лінію на поповнення обігових коштів у розмірі 1 500 000,00 грн., зі сплатою процентів за користування кредитними коштами в розмірі 17,0% річних, з кінцевим терміном повернення - 12.11.2008.

В забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором, між позивачем та 1-м відповідачем було укладено договір застави основних засобів, посвідчений 14.11.2007 приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Кирилюк І.А. та зареєстрований у реєстрі за №6320, згідно якого в заставу банку було передано:

- обладнання котельні CAT (комплекс обладнань та супутніх агрегатів), розташованої на території середньої школи № 48 за адресою: м. Луганськ, кв. Левченко, 6-Б;

- обладнання котельні CAT (комплекс обладнань та супутніх агрегатів), розташованої на території 2-го пологового будинку за адресою: м. Луганськ, кв. Якіра, 8-Б.

14.11.2008 до Державного реєстру обтяжень рухомого майна було внесено відповідний запис про обтяження зазначеного майна та про заборону його відчуження, який до цього часу не вилучений .

Заборгованість за зазначеним кредитним договором у встановлений термін погашена не була, через що 06.11.2009 приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Малойваном І.І. вчинено виконавчий напис № 2559 на договорі застави основних засобів від 14.11.2007, зареєстрованого в реєстрі за № 6320.

В межах відкритого за виконавчим написом нотаріуса № 2559 від 06.11.2009 виконавчого провадження було здійснено опис та арешт заставного обладнання, про що складено акти опису та арешту майна від 29.03.2010.

27 вересня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" в особі Луганської обласної дирекції та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергозбережна компанія» (2-а третя особа) укладено кредитний договір № 010/04- 02/639, відповідно до якого банк відкрив позивачу відновлювальну (револьверну) кредитну лінію на поповнення обігових коштів в розмірі 1 500 000,00 грн., зі сплатою процентів за користування кредитними коштами в розмірі 17,0% річних, з кінцевим терміном повернення - 26.09.2008.

В забезпечення виконання зазначеного кредитного договору, між позивачем та 3-ю особою укладено договір застави основних засобів, посвідчений 28.09.2007 приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Кирилюк І.А. та зареєстрований у реєстрі за № 5358, згідно якого в заставу банку було передано:

- обладнання котельні CAT (комплекс котлів тип Колві), розташованої на території 7-ї міської лікарні за адресою: м. Луганськ, вул. Шеремета, 1;

- обладнання котельні CAT (комплекс котлів тип Колві), розташованої на території 3-ї міської лікарні за адресою: м. Луганськ, кв. Щербакова, 1.

02.10.2008 до Державного реєстру обтяжень рухомого майна було внесено відповідний запис про обтяження зазначеного майна та про заборону його відчуження, який до цього часу не вилучений .

Оскільки заборгованість за вказаним кредитним договором у встановлений термін погашена не була, 06.11.2009 приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Малойваном І.І. вчинено виконавчий напис № 2560 на договорі застави основних засобів від 28.09.2007, зареєстрованого в реєстрі за № 5358.

В межах відкритого за виконавчим написом нотаріуса № 2560 від 06.11.2009 виконавчого провадження здійснено опис та арешт заставного обладнання, про що складено акти опису та арешту майна від 14.01.2010 та від 23.03.2010.

Ухвалою Господарського суду Луганської області 28.10.2010 в межах розгляду справи №12/67б про банкрутство ТОВ «Енергозбережна компанія» банк визнано заставним кредитором та вищезазначене заставне майно включено до складу ліквідаційної маси.

Постановою Господарського суду Луганської області 22.11.2010 ТОВ «Енергозбережна компанія» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Федоренка Д.В.

Виходячи з наведених вище обставин справи вбачається, що в заставі у позивача знаходилося певне майно, а саме:

- обладнання котельні CAT (комплекс обладнань та супутніх комплектуючих), розташованої на території 2-ї міської лікарні за адресою: м. Луганськ, вул. Фрунзе, 106 (належало ПП «Мегаполіс»);

- обладнання котельні CAT (комплекс обладнань та супутніх агрегатів), розташованої на території середньої школи № 48 за адресою: м. Луганськ, кв. Левченко, 6-Б (належало ТОВ «Луганськтеплосервіс»);

- обладнання котельні CAT (комплекс обладнань та супутніх агрегатів), розташованої на території 7-ї міської лікарні за адресою: м. Луганськ, вул. Шеремета, 1 (належало ТОВ «Енергозбережна компанія»);

- обладнання котельні CAT (комплекс обладнань та супутніх агрегатів), розташованої на території 3-ї міської лікарні за адресою: м. Луганськ, кв. Щербакова, 1 (належало ТОВ «Енергозбережна компанія»);

- обладнання котельні CAT (комплекс обладнань та супутніх агрегатів), розташованої на території 2-го пологового будинку за адресою: м. Луганськ, кв. Якіра, 8-Б (належало ТОВ «Луганськтеплосервіс»).

11 серпня 2008 року між ТОВ «Луганськтеплосервіс» та Луганським міським комунальним підприємством «Теплокомуненерго» укладено договір купівлі-продажу № 427-У/1-2008.

Згідно п. 1.1. зазначеного договору, 1-й відповідач зобов'язався передати у власність, а 2-й відповідач прийняти та сплатити вартість обладнання котельних за ціною, зазначеною в Специфікаціях (Додатках, які є невід'ємною частиною договору).

За умовами вказаного договору 1-й відповідач продав, в 2-й відповідач придбав майно, а саме:

- обладнання котельні CAT (комплекс обладнань та супутніх комплектуючих), розташованої на території 2-ї міської лікарні за адресою: м. Луганськ, вул. Фрунзе, 106.

- обладнання котельні CAT (комплекс обладнань та супутніх агрегатів), розташованої на території середньої школи № 48 за адресою: м. Луганськ, кв. Левченко, 6-Б;

- обладнання котельні CAT (комплекс обладнань та супутніх агрегатів), розташованої на території 2-го пологового будинку за адресою: м. Луганськ, кв. Якіра, 8-Б;

- обладнання котельні CAT (комплекс обладнань та супутніх агрегатів), розташованої на території 7-ї міської лікарні за адресою: м. Луганськ, вул.. Шеремета, 1;

- обладнання котельні CAT (комплекс обладнань та супутніх агрегатів), розташованої на території 3-ї міської лікарні за адресою: м. Луганськ, кв. Щербакова, 1.

При цьому, слід зазначити, що фактичним місцезнаходженням котельних CAT, розташованих на території пологового будинку № 2 є саме адреса: м. Луганськ, кв. Якира, 8-Б.

Перелік обладнання був зазначений у специфікаціях до договору.

Згідно п. 5.2 договору в редакціях додаткових угод право власності на конкретну одиницю товару, вказаного в Специфікації к договору переходить до покупця з моменту 100% передплати.

Відповідно до п. 6.2. договору купівлі-продажу сторони узгодили, що в рахунок вартості товару покупець (2-й відповідач) уклав с продавцем (1-й відповідач) договір доручення стягнення грошових коштів з населення м. Луганська, що є споживачами та боржниками ЛМКП «Теплокомуненерго». Грошові кошти, отримані від населення згідно договору доручення спрямовуються в рахунок оплати вартості товару, вказаного в додатках до договору.

Згідно специфікації №1 до договору вартість майна становила 7 852 500 грн. 00 коп.

Первісно складені специфікації до договору у подальшому були замінені на специфікації від квітня 2010 року.

Так, додатковою угодою № 4 від 19.04.2010 до договору та специфікацією №2 вартість майна була визначена в 8 945 000 грн. 00 коп.

Відповідно до актів прийняття-передачі основних засобів від 01.06.2010 (т. 1 арк. справи 23-25) вказане майно першим відповідачем було передано другому відповідачу.

При цьому, за доводами 2-го відповідача, кошти в сумі 8 945 000,00 грн. були отримані 1-м відповідачем в повному обсязі.

Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені статтями 215, 216 ЦК України, статтями 207, 208 ГК України. Правила, встановлені цими нормами, повинні застосовуватися господарськими судами в усіх випадках, коли правочин вчинений з порушенням загальних вимог частин першої-третьої, п'ятої статті 203 ЦК України і не підпадає під дію інших норм.

Отже, вирішуючи спори про визнання правочинів (договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (договорів) недійсними і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Правочини, які не відповідають вимогам закону, не породжують будь-яких бажаних сторонам результатів, незалежно від волі сторін та їх вини у вчиненні незаконного правочину. Правові наслідки таких правочинів настають лише у формах, передбачених законом, - у вигляді повернення сторін у початковий стан (реституції) або в інших.

Наведені вище обставини та матеріали справи свідчать про те, що на момент укладення спірного договору, все майно яке було передано 1-м відповідачем 2-му відповідачу знаходилося в заставі у позивача за відповідними договорами, вказаними вище.

Відповідно до ч. 2 ст. 586 ЦК України заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором.

Аналогічна за змістом норма містить в ч. 2 ст. 17 Закону України «Про заставу».

Володіння заставленим майном можуть здійснювати на підставі закону чи договору заставодавець, заставодержатель або третя особа (стаття 9 Закону України "Про заставу"). Заставодержатель має право користуватися переданим йому предметом застави лише у випадках, встановлених договором. За договором на заставодержателя може бути покладений обов'язок здобувати з предмета застави плоди та доходи (частина четверта статті 586 ЦК України).

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про заставу" заставодавець зберігає право розпорядження заставленим майном, якщо інше не передбачено законом чи договором. Заставодавець може відчужувати заставлене майно тільки за згодою заставодержателя.

1-й відповідач у справі здійснив відчуження належного йому майна, а саме:

- обладнання котельні CAT (комплекс обладнань та супутніх агрегатів), розташованої на території середньої школи № 48 за адресою: м. Луганськ, кв. Левченко, 6-Б;

- обладнання котельні CAT (комплекс обладнань та супутніх агрегатів), розташованої на території 2-го пологового будинку за адресою: м. Луганськ, кв. Якіра, 8-Б.

При цьому, 1-й відповідач здійснив відчуження майна, яке йому взагалі не належало, а саме:

- обладнання котельні CAT (комплекс обладнань та супутніх комплектуючих), розташованої на території 2-ї міської лікарні за адресою: м. Луганськ, вул. Фрунзе, 106;

- обладнання котельні CAT (комплекс обладнань та супутніх агрегатів), розташованої на території 7-ї міської лікарні за адресою: м. Луганськ, вул. Шеремета, 1;

- обладнання котельні CAT (комплекс обладнань та супутніх агрегатів), розташованої на території 3-ї міської лікарні за адресою: м. Луганськ, кв. Щербакова, 1, без згоди на те, іпотекодержателя - позивача у справі.

Разом з цим, як на момент укладення спірного договору так і на момент розгляду справи в суді, застава свою дію не припинила. Доказів погашення заборгованості за кредитними договорами надано не було.

Згідно п. 2.9 договору застави встановлено, що заставодавець (1-й відповідач) не має права розпоряджатися заставним майном без згоди заставодержателя (позивача у справі).

Всупереч вказаним положенням чинного законодавства та умов договору застави 1-й відповідач відчужив майно вказане вище, яке перебувало в заставі банку й обтяження якого на час відчуження було зареєстровано відповідно до закону, не повідомивши про це заставодержателя та не отримавши його згоди.

Відповідно до положень частини 1, 2 ст. 12 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» взаємні права та обов'язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим право чином, якщо інше не встановлено законом. Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим законом.

За положеннями ст. 9 Закону предмет обтяження, право власності на який належить боржнику, може бути відчужений останнім, якщо інше не встановлено законом або договором. Якщо законом або договором передбачена згода обтяжувала на відчуження боржником рухомого майна, яке є предметом обтяження така згода не вимагається в разі переходу права власності на рухоме майно в порядку спадкування, правонаступництва або виділення частки у спільному майні.

Відповідно до п. 2.1 договорів застави право застави виникає з моменту укладення цього договору.

Так, виходячи з норм чинного законодавства вбачається, що закон прямо покладає на заставодавця обов'язок запитати згоду заставодержателя на відчуження обтяженого майна; цей обов'язок презюмується і йому кореспондує право заставодержателя на захист шляхом визнання правочину недійсним у разі відчуження майна без його згоди.

В даному випадку, 1-й відповідач не повідомив позивача про намір реалізувати заставне майно та не запитав згоди банку на реалізацію відповідного обладнання, що з боку 1-го відповідача є неправомірним.

Як було вказано вище, за спірним договором 1-м відповідачем на користь 2-го відповідача реалізоване майно, а саме:

- обладнання котельні CAT (комплекс котлів тип Колві), розташованої на території 7-ї міської лікарні за адресою: м. Луганськ, вул. Шеремета, 1;

- обладнання котельні CAT (комплекс котлів тип Колві), розташованої на території 3-ї міської лікарні за адресою: м. Луганськ, кв. Щербакова, 1;

- обладнання котельні CAT (комплекс обладнань та супутніх комплектуючих), розташованої на території 2-ї міської лікарні за адресою: м. Луганськ, вул. Фрунзе, 106. (належало ПП «Мегаполіс»).

Вказане майно було передано в заставу банку 3-ю особою ПП «Мегаполіс» згідно договору застави основних засобів, посвідченого 28.09.2007 приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Кирилюк І.А. та зареєстрованого у реєстрі за № 5359.

При цьому, 30.07.2008 між ПП «Мегаполіс» та ТОВ «Луганськтеплосервіс» було підписано договір доручення про передачу майна на реалізацію.

За умовами вказаного договору ПП «Мегаполіс» - доручитель доручає ТОВ «Луганськтеплосервіс» - довіреній особі реалізувати майно, а саме обладнання котельні CAT (комплекс обладнань та супутніх комплектуючих), розташованої на території 2-ї міської лікарні за адресою: м. Луганськ, вул. Фрунзе, 106.

ПП «Мегаполіс» звернулося до банку із листом про надання згоди на реалізацію відповідного майна, але такої згоди банком надано не було.

Всупереч цьому та нормам закону, 1-й відповідач реалізував заставне майно 2-му відповідачу, що є неправомірним виходячи з норм закону та положень договору застави, які наведені вище.

В той же час, рішенням господарського суду Луганської області від 21.08.2012 у справі №13пд/5014/46/2012 (т. 1 арк. справи 108-110) за позовом ТОВ «Егергозбережна компанія» до відповідачів: ТОВ «Луганськтеплосервіс», ЛМКП «Теплокомівненерго» за участю 3-х осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача було визнано недійсним договір купівлі-продажу від 11.08.2008 № 427/У/1-2008 в частині реалізації майна, яке належало ТОВ «Енергозбережна компанія», а саме:

- обладнання котельні CAT (комплекс котлів тип Колві), розташованої на території 7-ї міської лікарні за адресою: м. Луганськ, вул. Шеремета, 1;

- обладнання котельні CAT (комплекс котлів тип Колві), розташованої на території 3-ї міської лікарні за адресою: м. Луганськ, кв. Щербакова, 1.

Вказане рішення вступило в закону і силу, у зв'язку з чим на момент звернення позивачем до суду із даним позовом, спірний договір було визначено недійсним у відповідній частині.

За доводами 1-го відповідача, ним було реалізоване інше майно ніж те, що знаходилося в заставі у позивача. Але, як свідчать надані 1-м відповідачем договори, відповідне майно передавалося стороннім організаціями та демонтувалося вже після укладення спірного договору. При цьому доводи відповідачів щодо передачі схожого із заставним майно лише після придбання його у інших підприємств до уваги не приймаються, оскільки є суперечливими та не відповідають зібраним у справі доказам.

Разом з цим, 1-м відповідачем до справи надані договори на зберігання, згідно яких відповідне обладнання передавалося на зберігання. Але ці договори не ідентифікують факт того, що саме заставне майно було передано на відповідальне зберігання. Крім цього, всі ці договори укладені вже після реалізації спірного майна.

Виходячи з наведеного, позовні вимоги в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу № 427-У/1-2008 від 11.08.2008 слід задовольнити частково та визнати недійним вказаний договір в частині відчуження майна, а саме:

- обладнання котельні CAT (комплекс обладнань та супутніх комплектуючих), розташованої на території 2-ї міської лікарні за адресою: м. Луганськ, вул. Фрунзе, 106;

- обладнання котельні CAT (комплекс обладнань та супутніх агрегатів), розташованої на території середньої школи № 48 за адресою: м. Луганськ, кв. Левченко, 6-Б;

- обладнання котельні CAT (комплекс обладнань та супутніх агрегатів), розташованої на території 2-го пологового будинку за адресою: м. Луганськ, кв. Якіра, 8-Б.

Щодо вимог про визнання недійсним зазначеного договору в частині реалізації майна, а саме:

- обладнання котельні CAT (комплекс обладнань та супутніх агрегатів), розташованої на території 7-ї міської лікарні за адресою: м. Луганськ, вул. Шеремета, 1;

- обладнання котельні CAT (комплекс обладнань та супутніх агрегатів), розташованої на території 3-ї міської лікарні за адресою: м. Луганськ, кв. Щербакова, 1, в задоволенні вимог слід відмовити, оскільки в цій частині договір вже визнано недійсним та є рішення суду, яке вступило в закону силу.

Щодо застосування наслідків недійсності договору, передбачених ст. 216 ЦК України слід зазначити наступне.

Відповідно до норм чинного законодавства, визнання правочину (господарського договору) недійсним є наслідком його вчинення з порушенням закону, а не заходом відповідальності сторін.

В силу припису частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, встановлених статтею 203 названого Кодексу, саме на момент вчинення правочину.

Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як самостійно, так і, з урахуванням припису частини першої статті 58 ГПК, бути об'єднана з вимогою повернути одержане за цим правочином у натурі або про відшкодування у грошах (якщо повернення у натурі неможливе).

У вирішенні питання про застосування передбачених законом наслідків недійсності оспорюваного правочину суд виходить із змісту позовних вимог. При цьому, якщо спір з цього приводу між сторонами відсутній, у господарського суду немає правових підстав зобов'язувати їх вчиняти дії, прямо передбачені законом, зокрема, частиною першою статті 216 ЦК України, частиною другою статті 208 ГК України.

Наслідки недійсності правочину підлягають застосуванню лише стосовно сторін даного правочину, тому на особу, яка не брала участі в правочині, не може бути покладено обов'язок повернення майна за цим правочином.

Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними зазначено, що реституція як спосіб захисту цивільного права (частина перша статті 216 ЦК) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. У зв'язку з цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред'явлена тільки стороні недійсного правочину.

Норма частини першої статті 216 ЦК не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину.

Відповідно до частини п'ятої статті 12 ЦК добросовісність набувача презюмується. Якщо судом буде встановлено, що набувач знав чи міг знати про наявність перешкод до вчинення правочину, в тому числі й те, що продавець не мав права відчужувати майно, це може свідчити про недобросовісність набувача і є підставою для задоволення позову про витребування у нього майна.

В даному випадку, на момент укладення спірного договору 2-й відповідач не був повідомлений про знаходження спірного майна в заставі у позивача.

При цьому, як було наведено вище, при укладанні договору сторони визначили певну вартість майна та вказали, що в рахунок погашення оплати за отриманий товар 1-й відповідач має право стягувати із споживачів м. Луганська грошові кошти, які останні заборгували 2-му відповідачу. Оплата придбаних котелень здійснюється шляхом передачі права першому відповідачу відповідно до умов укладеного договору доручення стягувати на свою користь кошти з споживачів теплової енергії, наданої другим відповідачем.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами договору відсутній спір щодо предмету договору або вартості поставленого товару та його оплати.

Як було наведено вище, договір купівлі-продажу № 427-У/1-2008 від 11.08.2008 є частково недійсним відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, оскільки в момент його вчинення сторонами договору не були додержані вимоги закону, зокрема Закону України «Про заставу».

При цьому, недійсність спірного договору внаслідок не отримання згоди заставодавця на реалізацію заставного майна, законом прямо не встановлена.

Тобто договір купівлі-продажу № 427-У/1-2008 від 11.08.2008 не є нікчемним.

Відповідно до ч. 5 ст. 216 ЦК України вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.

В даному випадку, позивач у справі не є стороною спірного договору, у зв'язку з чим суд відхиляє вимоги позивача про застосування наслідків ст. 216 ЦК України.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору в розмірі по 268 грн. 25 коп. слід покласти на кожного з відповідачів, решта сума з оплати судового збору покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсним договір купівлі-продажу від 11.08.2008 № 427-У/1-2008, укладений між ТОВ "Луганськтеплосервіс" та ЛМКП "Теплокомуненерго" в частині відчуження майна а саме:

- Котельна САТ (комплекс обладнання і супутніх агрегатів - котли у кількості 3 шт.: КОЛВІ 200), що знаходяться на території школи № 48 за адресою: м. Луганськ, кв. Шевченко, 6-Б;

- Котельна САТ (комплекс обладнання і супутніх агрегатів - котли у кількості 5 шт.: КОЛВІ 440; котли у кількості 2 шт.: КОЛВІ 1000; котли у кількості 2 шт.: КОЛВІ 500), що знаходяться на території пологового будинку № 2 за адресою: м. Луганськ, кв. Якира, 8-Б;

- Котельна САТ (комплекс обладнання і супутніх агрегатів - котли у кількості 3 шт.: КОЛВІ 250; котли у кількості 2 шт.: КОЛВІ 650), що знаходяться на території 2-ї міської лікарні за адресою: м. Луганськ, кв. Фрунзе, 106.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськтеплосервіс", м. Алчевськ Луганської області, вул. Інтернаціональна, буд. 32, ідентифікаційний код 32648259, на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен банк Аваль», м. Київ, вул. Лєскова, буд. 9, код 14305909, в особі Луганської обласної дирекції, м. Луганськ, вул. Радянська, буд. 61, код 24197094, витрати зі сплати судового збору в сумі 268 грн. 25 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

4. Стягнути з Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго", м.Луганськ, вул. Куракіна, 23а, ідентифікаційний код 24047779, на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен банк Аваль», м. Київ, вул. Лєскова, буд. 9, код 14305909, в особі Луганської обласної дирекції, м. Луганськ, вул. Радянська, буд. 61, код 24197094, витрати зі сплати судового збору в сумі 268 грн. 25 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

5. В решті позовних вимог відмовити.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.

Дата виготовлення повного тексту та підписання рішення - 11.06.2013

Суддя (головуючий) Т.А. Василенко

Суддя А.Г. Ворожцов

Суддя Є.А. Лісовицький