Ухвала

від 10.06.2013 по справі 15/17-4295-2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

10 червня 2013 року Справа № 15/17-4295-2011

Вищий господарський суд України у складі: суддя Харченко В.М. - головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.,

розглянувши матеріали касаційної скарги приватного підприємства "Людвік", м. Одеса

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.04.2013

зі справи № 15/17-4295-2011

за позовом приватного підприємства "ЮГА-Сервіс", м. Одеса

до відповідача приватного підприємства "Людвік", м. Одеса

про стягнення 291 702,27 грн.,

ВСТАНОВИВ:

07.05.2013 приватне підприємство "Людвік" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.04.2013 у справі № 15/17-4295-2011.

Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність повернення цієї касаційної скарги з огляду на таке.

Відповідно до частини четвертої статті 111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон), передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлено ставку судового збору в розмірі двох відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону передбачено, що за подання касаційної скарги майнового характеру на рішення суду встановлено ставку судового збору в розмірі 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду 25.04.2013, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Рішенням господарського суду Одеської області від 26.12.2011, яке залишено без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25.04.2013, позов задоволено. Стягнуто з приватного підприємства "Людвік" суму грошових коштів в розмірі 291 702,27 грн.

Проте, заявником не дотримано вказаних вимог, оскільки до касаційної скарги додана квитанція від 07.05.2013 №4555.25.1 про сплату судового збору на суму 1 458,51 грн., яка не може бути доказом його сплати у встановленому законодавством розмірі.

Враховуючи викладене та керуючись пунктом 4 частини першої статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

1.Касаційну скаргу на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.04.2013 зі справи № 15/17-4295-2011 повернути приватному підприємству "Людвік", а справу - господарському суду Одеської області.

2 .Повернути приватному підприємству "Людвік" судовий збір сплачений за квитанцією від 07.05.2013 №4555.25.1 у сумі 1 458,51 грн.

Суддя В.М. Харченко

Суддя І.М. Бенедисюк

Суддя Б.Ю. Львов