Постанова

від 04.06.2013 по справі 2а/0270/5063/11

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/5063/11

Головуючий у 1-й інстанції: Чернюк А.Ю.

Суддя-доповідач: Залімський І. Г.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Залімського І. Г.

суддів: Білоуса О.В. Мельник-Томенко Ж. М.

секретар судового засідання: Лукашик М.О.

за участі:

представника позивача: Шлапака В.С.

представника відповідача: Охрімовського Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Флоріан-Т" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення , -

В С Т А Н О В И В :

В листопаді 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю "Флоріан-Т" (далі - ТОВ "Флоріан-Т", позивач) звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Вінницької міжрайонної державної податкової інспекції (далі - Вінницька МДПІ, відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2013 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2013 року скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованої постанови.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, просив вимоги, що в ній викладені, задовольнити.

Представник позивача заперечив проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова - скасуванню, з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, податковим органом проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Флоріан-Т" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за лютий 2011р.

За результатами перевірки складено акт від 28.07.2011р. № 264/23-33623240.

В ході перевірки встановлене та зафіксоване в акті порушення позивачем вимог п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, шляхом заниження суми ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету за лютий 2011 року на 588430 грн.

На підставі вищевикладених обставин, Вінницькою МДПІ винесено податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 0000492300 від 10.08.2011р., яким визначено грошове зобов'язання позивача за платежем ПДВ в сумі 588431 грн., з яких основного платежу 588430 грн. та 1 грн. - штрафні санкції.

Задовольняючи позовні вимоги ТОВ "Флоріан-Т", суд першої інстанції виходив з того, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки є необґрунтованими, а тому прийняте на їх підставі податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Встановлено, що підставою прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугував висновок податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства при формуванні податкових зобов'язань з ПДВ за результатами господарських операцій з ТОВ "ТДК Трейд", так як дані операції, на думку податкового органу, є безтоварними. Податковий орган вважає, що позивач провів документальне оформлення фінансово-господарських операцій із "ТДК Трейд", які фактично не здійснювались в межах господарської діяльності ТОВ "Флоріан-Т". Тобто, ці операції не мали реального характеру, а відбувалось лише документування цих операцій.

25 лютого 2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю "ТДК Трейд" та товариством з обмеженою відповідальністю "Флоріан-Т", укладено договір поставки №25022011 на поставку електротехнічної продукції виробничо-технічного призначення.

На підтвердження виконання вказаного договору подано податкові накладні: №22503 від 25.02.2011р., №22504 від 25.02.2011 р., №22807 від 28.02.2011 на загальну суму ПДВ 588430 грн.; свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи № 148251 від 06.07.2005р., довідку про взяття на облік платника податків №1036 від 14.07.2005р., видаткові накладні, платіжні доручення.

Відповідно до п.200.1, п.200.2, п.200.3, п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначений статтею 198 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6. ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу).

Згідно п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з

визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" від 16.07.1999 року № 996-14 зі змінами і доповненнями встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судом першої інстанції при аналізі вищенаведених документів не враховано наступне.

Так, договір поставки укладено 25.02.2011 р., податкові накладні складені 25.02.2011р., а специфікація до договору (доповнення №1, 2, 3) складена 25.01.2011 року, що вказує на суперечливість даних документів та, як наслідок, операцій, що в них відображені.

Також, надані позивачем документи підписані директором ТОВ "ТДК Трейд" Хайруліним В.Б. Допитаний в якості свідка ОСОБА_4 (протокол допиту на а.с. 179, 180) пояснив, що не має жодного відношення до ТОВ "ТДК Трейд" не є його засновником або директором, жодних документів від імені даного підприємства він не підписував. Відповідно до висновку спеціаліста СТКЗР по обслуговуванню м.Бровари та Броварського району Київської області НДЕКЦ при ГУМВС України в Київській області майора міліції Лавріненко Л.М. від 13.04.2011 р. №95 підписи від імені ОСОБА_4, в представлених документах виконані не ОСОБА_4, а іншою особою.

Судом першої інстанції не враховано обставини викладені в судових рішеннях Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2012 року по справі №2а/2470/3726/11 та Київського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2012 року по справі №2а-15658/11/2670. В даних рішеннях встановлено факт підписання документів від імені ТОВ "ТДК Трейд" невідомою особою та відсутність реальних наслідків господарських операції даного товариства з його контрагентами.

Таким чином, наведені документи не відповідають вимогам, які необхідні для первинних документів.

При цьому, суд також враховує, що згідно ч. 2 ст. 161 КАС України, при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Так, Верховний Суд України у постанові від 27 березня 2012 року (справа № 21-737во10) зазначив, що про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

відсутність первинних документів обліку.

Відповідно до акту про результати проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ "ТДК Трейд" з питань достовірності визначення показників декларації з ПДВ за період з лютого по квітень 2011 року, в ТОВ "ТДК Трейд" відсутні необхідні умови ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, необхідна кількість технічного персоналу, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за адресою реєстрації. Досліджені господарські операції не містять розумних економічних або інших причин, наслідком діяльності є формування податкового кредиту та податкових зобов'язань на адресу контрагентів.

Колегія суддів звертає увагу, що предметом договору поставки №25022011 від 25 лютого 2012 року є поставка електротехнічної продукції виробничо-технічного призначення, тоді як за статутом ТОВ "ТДК Трейд" видами його діяльності за КВЕД є 51.13.0 посередництво в торгівлі деревиною та будівельними матеріалами, 51.53.1 оптова торгівля деревиною, 51.53.2 оптова торгівля будівельними матеріалами. Таким чином, ТОВ "ТДК Трейд" в даному випадку здійснювало діяльність не пов"язану із його статутними напрямами діяльності.

Крім того, безпідставним є неврахування судом першої інстанції, витребуваних у Бориспільської МДПІ витягів з електронної бази даних декларацій з ПДВ, додатку №5 «Розшифровка податкових зобов'язань» та уточнюючого розрахунку до додатку №5 ТОВ "ТДК Трейд" за лютий 2011 року. Відповідно до даних документів, господарські операції між ТОВ "ТДК Трейд" та ТОВ "Флоріан-Т" в податковій декларації не відображені.

Оцінивши наведені обставини в сукупності, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованим висновок податкового органу про нереальність господарських операцій ТОВ "Флоріан-Т" із ТОВ "ТДК Трейд", що свідчить про неправомірне формування позивачем податкової звітності за даними операціями та законність та обґрунтованість оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Водночас, колегія суддів наголошує, що наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є підтвердженням реальності господарської операції.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду вважає, що доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм права та неврахування всіх обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, а відповідач, як суб'єкт владних повноважень, в ході судового розгляду довів обґрунтованість своїх висновків і правомірність прийнятого на їх підставі рішення, що має наслідком скасування рішення суду першої інстанції.

В силу пункту 3 частини 1 статті 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Згідно пп. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Зважаючи на встановлене порушення судом першої інстанції норм матеріального права та необґрунтованість судового рішення, колегія суддів вбачає підстави для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби задовольнити.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Флоріан-Т" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення, - скасувати.

Прийняти нову постанову.

У задоволенні позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі "11" червня 2013 р.

Головуючий Залімський І. Г.

Судді Білоус О.В.

Мельник-Томенко Ж. М.