Ухвала

від 07.06.2013 по справі 2037/1484/12 (2037/1482/12)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22ц/790/2692/2013 р.

Справа № 2037/1484/12 Головуючий 1 інстанції Стеганцов С.М.

Категорія: земельні Доповідач: Сащенко І.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Сащенко І.С.

суддів: - Овсяннікової А.І., Бездітко В.М.

при секретарі - Москаленко Е.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Шевченківського районного суду Харківської області від 27 лютого 2013 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Безмятежне» про визнання недійсним договору оренди та повернення земельної ділянки,-

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2012 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Безмятежне» про визнання недійсним договору оренди та повернення земельної ділянки.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що надавав свою земельну ділянку відповідачу за усною домовленістю. В 2011 році звернувся до відповідача про повернення земельної ділянки і в той же час дізнався, що у відповідача мається вже зареєстрований договір оренди між ними.

Вважав, що між сторонами не було досягнуто згоди щодо підписання договору оренди земельної ділянки. З незрозумілих позивачу підстав, всупереч його волевиявлення та відсутності його письмової згоди на передання земельної ділянки в натурі, договір оренди землі від 24 червня 2008 року від імені позивача було зареєстровано 19 липня 2011 року, без повідомлення і його згоди, в Шевченківському відділі Держкомзему.

В договорі оренди земельної ділянки стоїть не його підпис.

Просив суд визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, скасувати запис про його реєстрацію та повернути земельну ділянку.

В подальшому представник позивача позов уточнив і відмовився від позову в частині скасування запису про реєстрацію договору.

В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнав, пояснивши суду, що вимоги позивача є безпідставними, оскільки в 2008 році між позивачем і відповідачем був підписаний договір оренди землі, а також акт визначення меж в натурі та акт приймання-передачі земельної ділянки і з 2008 року відповідач почав використовувати земельну ділянку позивача.

Рішенням Шевченківського районного суду Харківської області від 27 лютого 2013 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати та постановити нове про задоволення його позовних вимог. Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що при проведенні судової почеркознавчої експертизи підписів на договорі та інших документах були вчинені порушення, наслідком яких могло бути надання невірного висновку, в зв'язку з чим, просить призначити по справі повторну судову почеркознавчу експертизу.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб що з'явилися, перевіривши законність і обґрунтованість рішення районного суду у відповідності до ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, знаходить апеляційну скаргу не підлягаючою задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним та повернення земельної ділянки, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем на порушення вимог ст.ст. 58 - 60 ЦПК України не надано до суду першої або апеляційної інстанції доказів невідповідності оспорюваних договорів оренди землі вимогам ст.ст. 203, 215 ЦК України.

Судова колегія погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають вимогам закону та дослідженим судом доказам.

Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч.1 ст.20 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі підлягає державній реєстрації та на підставі ч.1 ст. 210, ч.3 ст. 640 ЦК України, ст. 125 Земельного кодексу України, ст. 18 Закону України «Про оренду землі» є укладеним та набирає чинності з моменту його державної реєстрації.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Судом встановлено, не заперечується сторонами, що згідно з Державним актом на право приватної власності на землю серії ІІІ - ХР № 031826, зареєстрованого під № 278 в Книзі записів реєстрації Державних актів на право приватної власності на землю Шевченківського районного відділу земельних ресурсів Харківської області 06 лютого 2003 року, кадастровий номер 6325781500:04:000:0050, ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 7,7328 га., розташованої на території Безмятежненської сільської ради Шевченківського району Харківської області ( а.с. 12 ).

Згідно з договором оренди земельної ділянки від 24 червня 2008 року, ОСОБА_3, з одного боку та ТОВ «Безмятежне», з іншого боку уклали договір оренди належної орендодавцю земельної ділянки (а.с. 5 - 6 ).

Вказаний договір було зареєстровано у Книзі записів реєстрації договорів оренди земельних ділянок відділу Держкомзему у Шевченківському районі Харківської області 19.07.2011 року за № 632578154000477.

Відповідно до ч. 3 ст. 10, ч. 2 ст. 59, ч. 1, ч. 4 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За змістом ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України правочин повинен відповідати вимогам цивільного законодавства в момент його вчинення, а вчиненим правочин, що підлягає державній реєстрації, є з моменту такої реєстрації (ч. 1 ст. 210 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» визначені істотні умови договору оренди земельної ділянки. Відсутність хоча б однієї з цих істотних умов є відповідно до ч. 2 цієї ж статті підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним.

Позивач заперечує факт підписання ним оспорюваного договору, однак такі його доводи спростовуються висновком судово-почеркознавчої експертизи Харківського НДІСЕ імені засл. професора М.С. Бокаріуса №10427 від 27 листопада 2012 року, згідно якого підписи від імені ОСОБА_3 в договорі оренди земельної ділянки від 24.06.2008 року, укладеному ОСОБА_3 з ТОВ «Безмятежне», в стовпчику «Орендодавець», в рядку «Розпис»; акті визначення меж земельної ділянки в натурі від 24.06.2008 року, в стовпчику «Орендодавець»; в акті прийому - передачі земельної ділянки згідно з договором б/н від 24.06.2008 року, в рядку «підпис» - виконані ОСОБА_3 ( а.с. 35 - 44 ).

Посилання позивача на те, що експертиза була проведена з порушеннями, а тому є підстави для проведення повторної судової почеркознавчої експертизи та для задоволення позову вцілому, судовою колегією не приймаються.

Експертиза проведена експертною установою Міністерства юстиції України, експертом зі стажем експертної роботи з 1987 року, на підставі затверджених методик. Судом у відповідності до вимог постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 1997 року N 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» дана оцінка висновку експертизи з точки зору всебічності, повноти й об'єктивності експертного дослідження.

Судовою колегією не встановлено обставин, з якими закон пов'язує можливість визнання недійсними оспорюваних правочинів.

За таких обставин правильним є висновок суду про відсутність підстав для задоволення позову.

Судом першої інстанції правильно досліджені і оцінені обставини по справі, доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п.1 ч.1 307, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія судової палати

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду Харківської області від 27 лютого 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді