Постанова

від 18.04.2013 по справі 2а-3002/12/1470

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

18 квітня 2013 року Справа № 2а-3002/12/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Єнтіної А.П. , секретаря судового засідання Западнюк К.А. , розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПриватного підприємства "ТВКом", вул. Декабристів, 4, кв. 13,Миколаїв,54001

доУправління ПФУ в Центральному районі м. Миколаєва, вул. Артилерійська, 19,Миколаїв,54030 провизнання неправомірною та скасування вимоги від 07.05.2012р. № Ю 84/26, зобов'язання вчинити певні дії, за участю представників:

від позивача: Чубік С.С., довіреність № 73 , від 17.04.12; Арбатський О.В., довіреність № 74 , від 01.04.12; Арбатський Ю.О., довіреність №75 , від 01.04.12;

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "ТВКом" звернулось до адміністративного суду з позовною заявою до Управління пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва з вимогами визнати неправомірною та скасувати вимогу Управління пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва № Ю84/26 від 07.05.2012 р. на суму 43017,31 грн. та зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва не вважати заборгованістю, яка виникла у Приватного підприємства "ТВКом", м. Миколаїв в І кв.2005 р., в зв'язку з неперерахуванням Державним казначейством частини єдиного податку до Пенсійного фонду, що призвело до нарахування фінансових санкцій та страхових внесків..

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що замість відрахувань від суми єдиного податку, сплаченого позивачем за грудень 2004 року, Держказначейством було здійснено відрахування з Єдиного податку, сплаченого за березень 2005 року (в 1-му кварталі 2005р. підприємства, які перебували на спрощеній системі оподаткування, сплачували єдиний податок у розмірі 50% від установленого, а внески до ПФ на доходи працівників у розмірі 32% сплачували у повному обсязі)..

Відповідач надав суду заперечення проти позову, в яких він позов не визнає, просить в позові відмовити, оскільки позивач повинен був сплатити страхові внески до Пенсійного фонду за 2004 р. - І кв.2005 р. в повному обсязі відповідно до вимог чинного на той час законодавства. Відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" позивач є страхувальником та зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки і в повному обсязі страхові внески.

Дослідивши матеріали справи, заслухав пояснення представників сторін суд дійшов висновку:

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені) вони на підставі вимог ст. 3 КАС України.

Відповідач 07.05.2012 р. прийняв вимогу № Ю 84/26 якою вимагає від позивача сплатити суму боргу на суму 43017,31грн, у тому числі недоїмку по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 33683,95грн., штраф у сумі 4402,97грн. та пеню у сумі 4930,39грн..

Позивач є платником єдиного податку.

Відповідно до Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" № 707/98 від 03.08.1998 р. ( в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суб'єкти підприємницької діяльності - юридичні особи сплачують єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України. Відділення Державного казначейства України наступного дня після надходження коштів перераховують суми єдиного податку у таких розмірах:до Державного бюджету України - 20 відсотків; до місцевого бюджету - 23 відсотки; до Пенсійного фонду України - 42 відсотки.

Позивачем за грудень 2004 року було сплачено 10% єдиного податку в сумі 8851,00 грн., з яких Держказначейством до Пенсійного фонду не було відраховано 42% в сумі 3717,42 грн. згідно до ст. 3 Указу Президента України №727 від 03.07.1998р. з внесеними до нього змінами від 28.06.1999р..

Замість відрахувань від суми єдиного податку, сплаченого нами за грудень 2004 року, Держказначейством було здійснено відрахування з Єдиного податку, сплаченого нами за березень 2005 року (в 1-му кварталі 2005р. підприємства, які перебували на спрощеній системі оподаткування, сплачували єдиний податок у розмірі 50% від установленого, а внески до Пенсійний фонд на доходи працівників у розмірі 32% сплачували у повному обсязі).

Відповідно до ст.45 Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 р." № 2285 від 23.12.2004 р. установлено, що до доходів загального фонду місцевих бюджетів у 2005 році належать: у повному обсязі єдиний податок для суб'єктів малого підприємництва, фіксований податок та фіксований сільськогосподарський податок.

На підставі цієї норми Державне казначейство не перерахувало пенсійному фонду 42% від суми єдиного податку, сплаченого позивачем за грудень 2004 р. в сумі 3717,42 грн.

Згідно з картки особового рахунку страхувальника недоїмка по внесках у нього виникає в в лютому 2005 р. Потім позивач продовжує сплачувати страхові внески за поточні місяці, але відповідач зараховує поточні платежі у погашення недоїмки за попередні періоди відповідно до п.5 ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058 від 09.07.2003 р. (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин), якою передбачено, що за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.

В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що заборгованість, яка виникла у позивача перед Пенсійним фондом виникла, в зв'язку з неперерахуванням Державним казначейством у І кв.2005 р. суми єдиного податку до пенсійного фонду, зазначені обставини підтверджуються листом УПФУ в Центральному районі м. Миколаєва від 31.01.2005 року № 902/04.

Відповідно до ст.1,2 Закону України "Про вирішення питання щодо заборгованості суб'єктів господарської діяльності, які застосовують особливі умови оподаткування, обліку та звітності, у зв'язку з неперерозподілом Державним казначейством України частини податків до Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування на випадок безробіття протягом 2004 року - I кварталу 2005 року" суми внесків до Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування на випадок безробіття суб'єктів господарської діяльності, які застосовують особливі умови оподаткування, обліку та звітності, які були сплачені ними в складі податків згідно з чинним законодавством України протягом 2004 року - I кварталу 2005 року, але не були зараховані на їх особові рахунки в цих фондах у зв'язку з застосуванням Державним казначейством України норм діючого на той час Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" від 23 грудня 2004 року N 2285-IV ( 2285-15 ), не вважати заборгованістю. Донарахування та фінансові (штрафні) санкції до суб'єктів господарської діяльності, які застосовують особливі умови оподаткування, обліку та звітності щодо сум фактично сплачених внесків у 2004 році - I кварталі 2005 року, не застосовуються.

Таким чином, не перераховані Державним казначейством кошти з суми єдиного податку, згідно вищезазначеного Закону не вважаються заборгованістю та нарахування позивачу фінансових (штрафних) санкцій є протиправним. Тому вимога № Ю84/26 від 07.05.2012 р. на суму 43017,31 грн. підлягає визнанню неправомірною та скасуванню.

Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За таких обставин, позов підлягає задоволенню.

Судовий збір підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України в сумі 96 грн. 57 коп.

Керуючись ст. ст. 158-163, 167, 254 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати неправомірною та скасувати вимогу Управління пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва № Ю84/26 від 07.05.2012 р. на суму 43017,31 грн.

3. Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва не вважати заборгованістю, яка виникла у Приватного підприємства "ТВКом", м. Миколаїв в І кв.2005 р., в зв'язку з неперерахуванням Державним казначейством частини єдиного податку до Пенсійного фонду, що призвело до нарахування фінансових санкцій та страхових внесків.

4. . Присудити на користь Приватного підприємства "ТВКом" (код ЄДРПОУ 20919352) судові витрати у розмірі 96грн. 57коп. Державній казначейській службі України стягнути судові витрати з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку Управління ПФУ в Центральному районі м. Миколаєва.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову може бути оскаржено в порядку передбаченому статтями 185, 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського адміністративного апеляційного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі проголошення у судому засіданні вступної та резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А. П. Єнтіна

Постанова в повному обсязі

складена 22 квітня 2013 року