Ухвала

від 08.04.2015 по справі 2а-3002/12/1470

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" квітня 2015 р. м. Київ К/800/53801/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої: Гончар Л.Я.,

Суддів: Конюшка К.В.,

Чалого С.Я.,

при секретарі: Маджар О.М.

за участю представників сторін: від позивача: Чубика С.С., Арбатського О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за касаційною скаргою приватного підприємства «ТВКом» на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2013 року у справі за позовом приватного підприємства «ТВКом» до Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва про визнання неправомірною та скасування вимоги, зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и л а:

Приватне підприємство «ТВКом» звернулось до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва про визнання неправомірною та скасування вимоги від 07.05.2012 № Ю 84/26, зобов'язання відповідача не вважати заборгованістю суми коштів єдиного податку, не перерахованих в першому кварталі 2005 року Державним казначейством до Пенсійного фонду.

Позовні вимоги мотивовано протиправністю оскаржуваного рішення як такого, що прийнято без урахування положень Закону України «Про вирішення питання щодо заборгованості суб'єктів господарської діяльності, які застосовують особливі умови оподаткування, обліку та звітності, у зв'язку з не перерозподілом Державним казначейством України частини податків до Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування на випадок безробіття протягом 2004 року - 1 кварталу 2005 року».

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду 18 квітня 2013 року позов задоволено: визнано неправомірною та скасовано вимогу Управління пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва від 07.05.2012 № Ю84/26 на суму 43017,31 грн.; зобов'язано Управління пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва не вважати заборгованістю, яка виникла у приватного підприємства «ТВКом», м. Миколаїв в І кварталі 2005 року, в зв'язку з неперерахуванням Державним казначейством частини єдиного податку до Пенсійного фонду, що призвело до нарахування фінансових санкцій та страхових внесків.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2013 року постанову Миколаївського окружного адміністративного суду 18 квітня 2013 року скасовано та прийнято нову, якою у задоволенні позову відмовлено.

У поданій касаційній скарзі приватне підприємство «ТВКом» із посиланням на порушення судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі судове рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідачем прийнято вимогу про сплату боргу від 07.05.2012 № 84/26, відповідно до якої від приватного підприємства «ТВКом» вимагалось сплатити борг у розмірі 43017,31 грн., зокрема, недоїмку зі сплати страхових внесків у розмірі 33683,95 грн.; фінансові санкції у розмірі 4402,97 грн. та пеню у розмірі 4930,39 грн.

Вважаючи зазначену вимогу протиправною, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності оскаржуваного рішення як такого, що прийнято відповідачем без урахування положень Закону України «Про вирішення питання щодо заборгованості суб'єктів господарської діяльності, які застосовують особливі умови оподаткування, обліку та звітності, у зв'язку з не перерозподілом Державним казначейством України частини податків до Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування на випадок безробіття протягом 2004 року - 1 кварталу 2005 року».

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з доведеності з боку Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва правомірності оскаржуваного рішення як такого, що прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законами України. Зазначена позиція суду апеляційної інстанції ґрунтується на тому, що страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не входять до системи оподаткування, на них не поширюється податкове законодавство, іншим законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, вказує на передчасність позиції як суду першої, так і суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Згідно з абзацом 5 пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Частинами другою-третьої статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в редакції, чинній до набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", встановлено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з вимогою Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва від 07.05.2012 №Ю-84/26 від позивача вимагається сплатити: недоїмку по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне старування у сумі 33 683,95 грн., штраф у сумі 4402,97 грн. та пеню у сумі 4930,39 грн.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначає, що постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2011 року у справі №2а-3860/09 відмовлено у задоволенні позову приватного підприємства "ТВКом" до Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва про визнання неправомірною та скасування вимоги про сплату боргу в сумі 31538,82 грн., з яких недоїмка - 28701,05 грн., фінансові санкції - 1638,15грн., пеня - 1199,62 грн.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2012 року №К/9991/76743/11 касаційну скаргу приватного підприємства «ТВКом» залишено без задоволення, а постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2011 року - без змін.

Суди у вказаній справі встановили, що недоїмка, яка увійшла до суми боргу згідно з вимогою від 16.07.2010 №Ю-84/16, утворилася у зв'язку з несвоєчасною сплатою приватним підприємством "ТВКом" страхових внесків за період з 21.12.2009 по 07.04.2010.

У справі, що розглядається, протиправність вимоги Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва від 07.05.2012 №Ю-84/26 позивачем обґрунтовано обставинами, які мали місце протягом 2004-2005 року.

У той же час, період, за який виникла вказана недоїмка, період, за який нараховано пеню, обставини, що стали підставою для застосування фінансових санкцій судами попередніх інстанцій не встановлювались.

Судами попередніх інстанцій також не перевірено, чи не входить до суми заборгованості, визначеної у вимозі від 07.05.2012 №Ю-84/26, сума заборгованості, яка була відображена у вимозі від 16.07.2010 №Ю-84/16, правомірність якої встановлено рішенням суду, що набрало законної сили.

Відсутність факту встановлення зазначених обставин судами попередніх інстанцій унеможливлює належну перевірку судом касаційної інстанції правильності застосування як судом першої інстанції та і судом апеляційної інстанції норм матеріального права при розгляді зазначеного спору.

Зазначене є підставою для скасування судових рішень із направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи, суду необхідно встановити обставини, що стали підставою для винесення відповідачем оскаржуваної вимоги, періоду заборгованості позивача зі сплати страхових внесків, за який відповідачем виставлено вимогу, період, за який нараховано пеню, обставини застосування до позивача фінансових санкцій та надати правову оцінку правомірності оскаржуваної вимоги з врахуванням чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства.

Відповідно до частини другої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Керуючись статями 160, 167, 220, 221, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу приватного підприємства «ТВКом» задовольнити частково.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду 18 квітня 2013 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2013 року скасувати.

Справу за позовом приватного підприємства «ТВКом» до Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва про визнання неправомірною та скасування вимоги від 07.05.2012 № Ю 84/26 та зобов'язання вчинити дії направити до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута в порядку статей 235-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: