Рішення
від 11.06.2013 по справі 920/502/13
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 920/502/13 11.06.13

За позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Ямал&Ко» доприватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» простягнення 1 204 081,83 грн.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники:

позивача: представник Джепа Г.В. (довіреність № б/н від 05.04.2013 року)

відповідача: юрисконсульт Карпов С.Б. (довіреність № 07/2013 від 10.01.2013 року)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариства з обмеженою відповідальністю «Ямал&Ко» звернулось до Господарського суду Сумської області з позовом про стягнення з приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» 1 204 081,83 грн. страхового відшкодування.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідач не виконує умови договору страхування та не відшкодовує протягом тривалого часу завдані Позивачу у результаті настання страхового випадку збитки.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 03.04.2013 року порушено провадження у справі №920/502/13 та призначено її розгляд у судовому засіданні 11.04.2013 року.

Відповідач 11.04.2013 року звернувся до Господарського суду Сумської області з клопотанням про передачу справи за підсудністю.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 15.04.2013 року справу №920/502/13 направлено для подальшого розгляду Господарському суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2013 року справу №920/502/13 прийнято до провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні 21.05.2013 року.

Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва Відповідачем 17.05.2013 року надано відзив, яким заперечені позовні вимоги повністю з огляду на належне виконання ним своїх зобов'язань за укладеним договором страхування.

Крім того, 17.05.2013 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва Відповідачем надано клопотання про витребування у Відповідача висновку про вартість майна, складеного ТОВ «Українська ділова експертиза».

У судовому засіданні 21.05.2013 року Відповідачем заявлено клопотання про призначення судової експертизи для з'ясування вартості пошкодженого у результаті страхового випадку майна на момент укладення договору страхування.

У судовому засіданні 11.06.2013 року судом відмовлено у задоволенні клопотання Відповідача про призначення судової експертизи, оскільки будь-які висновки про вартість застрахованого майна після його часткового знищення пожежею можуть мати лише приблизний та вірогідний характер і, відповідно, не можуть впливати на винесення судом рішення у справі. Крім того, задоволення клопотання про проведення дослідження, яке Відповідач мав можливість виконати до звернення до нього з позовом, призведе до невмотивованого затягування часу судового розгляду спору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2013 року оголошено перерву у судовому засіданні до 11.06.2013 року та задоволено клопотання Відповідача про витребування додаткових доказів.

Через відділ діловодства суду ТОВ «Українська ділова експертиза» надало відповідь про неможливість виконання судового запиту у зв'язку з відсутністю висновку, на який посилається Відповідач у справі.

У судовому засіданні 11.06.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Судом у відповідності з вимогами статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем та Відповідачем 24.01.2012 року укладено договір №1203051 добровільного страхування майна.

Відповідно до статті 979 Цивільного кодексу України за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку виплатити страхувальнику грошову суму, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Пунктами 1.1-1.2, 5 та 6 договору №1203051 від 24.01.2012 року сторони у справі визначили, що Відповідач приймає під страховий захист на строк з 00 годин 00 хвилин 24.01.2012 року по 00 годин 00 хвилин 23.01.2013 року майно, розташоване у місті Суми по вулиці Заливній 7/1, у тому числі конструктивні елементи будівлі, її внутрішнє оздоблення та промислове обладнання.

Загальна страхова сума за договором №1203051 від 24.01.2012 року складає 10 000 000, 00 гривень (пункт 2.2), у тому числі встановлений договором ліміт відповідальності страховика при пошкодженні конструктивних елементів будівлі складає 5 000 000,00 грн. (пункт 2.1.1) та ліміт його відповідальності при пошкодженні внутрішнього оздоблення та обладнання - 5 000 000,00 грн.

Відповідно до пункту 3 договору №1203051 від 24.01.2012 року страхове відшкодування зменшується на суму безумовної франшизи, яка складає 0,5% від ліміту відповідальності страховика при пошкодженні конструктивних елементів будівлі, та 1% від ліміту відповідальності страховика при пошкодженні внутрішнього оздоблення та обладнання.

9 травня 2012 року біля 3 годин 30 хвилин на території розважально-готельного комплексу «Здибанка» по вулиці Заливній 7/1 у місті Суми відбулась пожежа, внаслідок якої було пошкоджено та знищено частину майна. За фактом умисного підпалу будівлі комплексу постановою від 11.05.2012 року начальника СВ Зарічного РВ СМУ УМВС України в Сумській області порушено кримінальну справу за ознаками злочину, визначеного статтею 194 Кримінального кодексу України.

Відповідно до акту про пожежу від 09.05.2012 року в результаті дії вогню було пошкоджено покрівлю даху приблизною площею 120 кв. метрів, частину стін будівлі та майно, що знаходилось в середині будівлі.

Відповідно до пункту 4.1.1 договору №1203051 від 24.01.2012 року втрата, знищення або пошкодження майна внаслідок дії вогню віднесено до переліків страхових випадків, які породжують обов'язок Відповідача здійснити страхове відшкодування.

09.05.2012 року Позивач звернувся до Відповідача з заявою про настання події, яка має ознаки страхового випадку.

Факт настання страхового випадку Відповідачем не заперечувався.

Відповідно до виконаних оцінювачем ПП «Пліч-Опліч» Волоковим В.О. на замовлення Відповідача висновків:

- розмір завданого Позивачу матеріального збитку в результаті пошкодження вогнем конструктивних елементів будівлі складає 1 473 545,24 грн. (висновок №07-08-04/06-12 від 06.08.2012 року);

- розмір завданого Позивачу матеріального збитку в результаті пошкодження вогнем внутрішнього оздоблення приміщень складає 414 643,74 грн. (висновок №18-1/06-12 від 18.06.2012 року);

- розмір завданого Позивачу матеріального збитку в результаті пошкодження вогнем обладнання складає 209 153,64 грн. (висновок №18-1/06-12 від 11.09.2012 року).

З наданого суду відзиву на позовну заяву (сторінка 1-2) вбачається, що Відповідачем після аналізу висновків оцінювача було виключено з розрахунку завданої Позивачу матеріальної шкоди 26 875,00 грн. вартості пошкодженого обладнання опалення будівлі, включаючи вартість робіт з його демонтажу/монтажу, та 137 340,5 грн. вартості електромонтажних робіт.

Відповідно до наведених на сторінці 2 відзиву пояснень зазначені вище роботи, матеріали та обладнання не було включено до розрахунку страхової виплати, оскільки Позивачем не надано 21.08.2012 року (більш як через три місяці з дня настання страхового випадку) для огляду замінене обладнання, пошкоджені кабелі тощо. В якості правової підстави відповідного рішення Відповідач наводить приписи пунктів 13.4 та 13.1 договору №1203051 від 24.01.2012 року.

З такою позицією суд не може погодитись, оскільки відповідно до пункту 13.1 договору №1203051 від 24.01.2012 року Позивач зобов'язаний «на вимогу страховика надати можливість представникам страховика провести огляд та обстеження місця події з застрахованим майном, а також зберегти пошкоджене застраховане майно до прибуття представника страховика в тому вигляді, в якому воно залишилось після настання події, яка призвела до його пошкодження».

Матеріали справи містять акт огляду пошкодженого майна від 23.05.2013 року, виконаного на замовлення Відповідача оцінювачем та який став основою для виготовлення експертного висновку щодо майнових збитків, яких зазнав Позивач у результаті настання страхового випадку. Таким чином, зобов'язання, встановлене пунктом 13.1 договору виконане Позивачем належним чином 23.05.2013 року.

Укладений сторонами у справі договір страхування не покладає на страхувальника обов'язок зберігати залишки знищеного майна після проведення огляду представником Відповідача.

Крім того, за умовою частини третьої пункту 11.1 договору страхування №1203051 від 24.01.2012 року страхувальник має: «якщо це можливо, зберігати протягом 2 (двох) робочих днів до прибуття Страховика чи його уповноваженого представника пошкоджене майно чи залишки від нього в тому вигляді, в якому воно було після події». У даному випадку - до 11.05.2012 року включно.

Умови пункту 11.1 договору (в частині встановленого дводенного строку зберігання) кореспондується з встановленим пунктом 11.4 обов'язком Відповідача протягом 2-х днів з моменту отримання відомостей про подію вжити всіх заходів щодо оформлення необхідних документів для своєчасної виплати страхового відшкодування.

Враховуючи встановлені пунктами 11.1 та 11.4 договору правові приписи, наведені на сторінці другій відзиву на позовну заяву доводи про порушення Позивачем своїх договірних зобов'язань не мають правового підґрунтя. Більше того, наведені Відповідачем обставини свідчать про невиконання саме Відповідачем своїх зобов'язань у встановлені договором строки.

За наявності сумнівів у необхідності заміни того чи іншого обладнання Відповідач мав, повідомити про це Позивача та провести необхідні дослідження спеціалістів, а не чекати більше трьох місяців (від дня страхового випадку) закінчення відновлювальних робіт та утилізації цього обладнання.

Таким чином, Відповідачем при здійсненні розрахунку безпідставно занижено суму страхового відшкодування на 164 215,50 грн. вартості обладнання, матеріалів та робіт, необхідних для відновлення опалення, водо та електропостачання пошкодженої вогнем будівлі.

У той же час, Позивач погодився з допущеною оцінювачем Відповідача технічною помилкою (лист ПП «Пліч-Опліч №18\10\12\1), яка призвела до невмотивованого завищення розміру матеріальних збитків за висновком №07-08-04/06-12 від 06.08.2012 року на 66 988,8 грн. вартості відсутніх ванн, умивальників та іншого сантехнічного обладнання.

Відповідно, розмір підтвердженого матеріалами справи завданого Позивачу збитку в результаті пошкодження вогнем конструктивних елементів будівлі складає 1 406 556,36 грн., що відповідає викладеним на сторінці другій позовної заяви розрахункам.

Стаття 982 Цивільного кодексу України визначає однією з суттєвих умов договору страхування розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума).

Відповідно до частини четвертої статті 9 Закону України «Про страхування» розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.

При страхуванні майна страхова сума встановлюється в межах вартості майна за цінами і тарифами, що діють на момент укладання договору, якщо інше не передбачено договором страхування (частина п'ятнадцята статті 9 Закону України «Про страхування» в чинній на час укладення договору редакції).

Пунктом 2.2 визначено загальну страхову суму за договором №1203051 від 24.01.2012 року у розмірі 10 000 000 грн. Умовами пунктів 1.1-1.2, 2.1-2.2, 3, 5 та 6 договору №1203051 від 24.01.2012 року застраховане майно розділено на дві групи - конструктивні елементи (страхова сума - 5 000 000 грн.) та внутрішнє оздоблення і обладнання (страхова сума - 5 000 000 грн.).

На момент укладення та протягом дії договору страхування до моменту настання страхового випадку у Відповідача питання відповідності ліміту його відповідальності (страхової суми) вартості застрахованого майна не виникало.

Фактично, дане питання виникло у Відповідача майже через шість місяців з моменту настання страхового випадку (лист Відповідача №01-7468 від 18.10.2012 року).

В якості підстави для твердження про заниження вартості майна Відповідачем використано копію висновку ТОВ «Українська ділова експертиза» станом на 01.01.2012 року, яку додано до відзиву на позов.

Суд має зазначити, що для отримання права на зменшення суми страхового відшкодування в декілька разів Відповідач повинен був мати чіткі та безумовні підстави. У той же час, у даному випадку єдиною підставою для зменшення суми страхового відшкодування Відповідачем наведено копію документу, автентичність та походження якого Відповідачу не було відомо достеменно.

Відповідно до наданого на запит суду про витребування доказів пояснення товариства з обмеженою відповідальністю «Українська ділова експертиза» (лист №1/06-13 від 05.06.2013 року) попередній висновок про вартість майна Позивача (копію якого використано Відповідачем в якості підстави для зменшення суми страхової виплати) є недійсним, оскільки остаточний звіт про оцінку майна ним не виготовлявся.

Таким чином, Відповідач не мав права при розрахунку страхової виплати зменшити її розмір в декілька разів шляхом безпідставного застосування коефіцієнту пропорційності 0,34.

Зазначений висновок також підтверджується наявним у матеріалах справи звітом про оцінку ринкової вартості об'єкту нерухомості від 29.02.2012 року, виконаного на замовлення Позивача ПП «Експертно-оціночна фірма «Апекс».

Стаття 9 Закону України «Про страхування» визначає, що страхова виплата - це грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку, а страхове відшкодування є страховою виплатою, яка здійснюється

страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Відповідно до статті 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що

визначається страховиком.

Пунктом 11.5 договору №1203051 від 24.01.2012 року Відповідач зобов'язався протягом 30 робочих днів з дати отримання документів, що підтверджують факт настання страхового випадку і розмір збитків прийняти рішення про виплату страхового відшкодування та скласти страховий акт.

Матеріали справи не містять копії страхового акту, що є підставою для висновку про порушення страховиком встановленого статтею 25 Закону України «Про страхування» та пунктом 11.5 укладеного сторонами у справі договору порядку здійснення страхових виплат.

Крім того, в процесі розгляду справи судом встановлено не належне виконання Відповідачем встановлених частинами другою та третьої статті 20 Закону України «Про страхування» обов'язків.

Відповідно до пункту 11.3 договору №1203051 від 24.01.2012 року у разі виникнення спорів між сторонами про причини і розмір збитків кожна з сторін має право провести за власний рахунок відповідні експертизи.

Як зазначалось раніше, матеріали справи містять звіти та висновки проведених за замовленням Відповідача досліджень спеціаліста щодо розміру завданих Позивачу в результаті настання страхового випадку збитків. Ці висновки фактично підтверджують правову позицію Позивача та спростовують доводи відзиву на позовну заяву.

Матеріали справи не містять письмової угоди чи іншого правочину, який надає Відповідачу право виконувати свої зобов'язання за договором №1203051 від 24.01.2012 року на умовах розстрочення платежів, проте Відповідач здійснював страхову виплату з липня по листопад 2012 року (300 000 грн. - 23.07.2012 року; 209 153,64 грн. - 20.09.2012 року; 188 382,25 грн. - 08.11.2012 року). Загалом, Відповідачем було перераховано Позивачу з липня по листопад 2012 року 697 535,89 гривень страхового відшкодування. Іншими словами, Відповідачем порушено встановлене пунктом 11.8 договору №1203051 від 24.01.2012 року зобов'язання.

Відповідач був зобов'язаним договором та мав можливість з моменту звернення до нього Позивача з заявою про настання страхового випадку до моменту звернення Позивача до суду за захистом свого права здійснити всі необхідні дії для визначення розміру завданого Позивачу збитку за умови наявності у нього певних сумнівів.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 988 Цивільного кодексу України встановлено обов'язок страховика здійснити виплату страхового відшкодування у встановлений договором строк.

Відповідач без належних правових та фактичних підстав порушив строки та розмір виконання своїх договірних зобов'язань.

Враховуючи наведене, суд встановив, що позов товариства з обмеженою відповідальністю «Ямал&Ко» до приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» (04050, місто Київ, вулиця Герцена, будинок 10; ідентифікаційний код 24745673) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ямал&Ко» (40035, Сумська обл., місто Суми, вулиця Заливна, будинок 7/1; ідентифікаційний код 23292531) 1 204 081,83 грн. (один мільйон двісті чотири тисячі вісімдесят одну гривню 83 коп.) страхового відшкодування та 24 081,64 грн. (двадцять чотири тисячі вісімдесят одну гривню 64 коп.) витрат на сплату судового збору.

3. Видати наказ.

Повне рішення складено: 13.06.2013 року.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

СудГосподарський суд міста Києва
Дата ухвалення рішення11.06.2013
Оприлюднено13.06.2013
Номер документу31788858
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —920/502/13

Постанова від 10.12.2013

Господарське

Вищий господарський суд України

Плюшко І.А.

Ухвала від 03.12.2013

Господарське

Вищий господарський суд України

Плюшко І.А.

Постанова від 10.10.2013

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Руденко М.А.

Ухвала від 22.07.2013

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Руденко М.А.

Рішення від 11.06.2013

Господарське

Господарський суд міста Києва

Кирилюк Т.Ю.

Ухвала від 22.04.2013

Господарське

Господарський суд міста Києва

Кирилюк Т.Ю.

Ухвала від 15.04.2013

Господарське

Господарський суд Сумської області

Коваленко Олександр Вікторович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні