Рішення

від 11.06.2013 по справі 904/2064/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.06.13р. Справа № 904/2064/13 За позовом Прокурора П'ятихатського району Дніпропетровської області, м. П'ятихатки, Дніпропетровська область в інтересах держави в особі Біленщинської сільської ради П'ятихатського району Дніпропетровської області, с. Біленщина, П'ятихатський район, Дніпропетровська область

до Виробничо-комерційної фірми "Рубін", м. Жовті Води , Дніпропетровська область

Третя особа: Дніпродзержинська об'єднана державна фінансова інспекція в Дніпропетровській області, м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область

про стягнення 36 134 грн. 62 коп.

Суддя Петренко Н.Е.

секретар судового засідання Шевцова В.В.

Представники:

від прокурора - Несевря Д.С., посвідчення № 001405 від 24.10.12р.

від позивача - не з'явився

від відповідача - не з'явився

від третьої особи - не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Ухвалою господарського суду від 15.03.13р. (суддею Кармазіною Л.П.) порушено провадження у справі № 904/2064/13 та прийнято позовну заяву до розгляду.

Ухвалою господарського суду від 29.04.13р. (суддею Кармазіною Л.П.) продовжено строк вирішення спору до 29.05.2013р. та відкладено розгляд справи на 20.05.2013р.

Розпорядженням заступника керівника апарату суду № 301 від 20.05.13р., у зв'язку із знаходженням судді Кармазіної Л.П. на лікарняному, відповідно до п. 3.1.11 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, проведено повторний автоматичний розподіл справи, після чого справу № 904/2064/13 передано для розгляду судді Петренко Н.Е.

Ухвалою господарського суду від 21.05.13р. прийняти справу № 904/2064/13 до свого провадження суддею Петренко Н.Е. та призначити її розгляд в судовому засіданні на 11.06.13р.

11.06.13р. в судовому засіданні прокурор заявлені позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні. Крім того, прокурор надав для долучення до матеріалів справи інформацію про стан кримінальної справи №14129002 порушеної у відношенні громадянина Дрибушевського В.І.

Повноважний представник позивач в судове засідання не з'явився, але 10.06.13р. до суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі повноважного представника позивача. В клопотанні також зазначено про те, що позивач підтримує позовні вимоги в повному обсязі.

В свою чергу, повноважний представник відповідача у судове засідання не з'явився, витребувані документи до суду не надав. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило. Про день, час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, що підтверджує повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.126).

Враховуючи зазначене, господарський суд прийшов до висновку про те, що повноважний представник відповідача у судове засідання не з'явився та не подав витребувані судом документи без поважних причин, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Повноважний представник третьої особи у судове засідання також не з'явився. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило. Про день, час та місце розгляду справи третя особа повідомлена належним чином, що підтверджує повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.125).

Таким чином, господарський суд прийшов до висновку про те, що повноважний представник третьої особи також у судове засідання не з'явився без поважних причин.

В судовому засіданні 11.06.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши пояснення прокурора, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

На виконання постанови П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 02.03.12р. № 434/371/12 Дніпродзержинською об'єднаною державною фінансовою інспекцією проведено позапланову виїзну ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Біленщинської сільської ради П'ятихатського району Дніпропетровської області, тобто позивача, за період з 01.01.11р. по 31.12.11р., за результатами якої складений акт №830-22/19 від 30.03.12.

Ревізію встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір підряду № 43 від 14.12.11р. (далі-Договір) на виконання робіт з капітального ремонту приміщення сільської ради с.Біленщина.

Відповідно до п. 1 Договору, предметом договору є доручення позивача, та прийняття відповідачем на себе зобов'язання виконати роботи з капітального ремонту приміщення сільської ради с. Біленщина в тижневий термін після підписання договору .

Згідно з умовами п. 2 Договору, позивач зобов'язується надати відповідачу затверджену проектно-кошторисну документацію; прийняти і оплатити виконані роботи у відповідача згідно з актом здавання-приймання виконаних робіт.

Пунктом 3 Договору передбачено, що вартість робіт по договору, включаючи відшкодування витрат відповідача становить 200 000 грн., з ПДВ.

На виконання умов зазначеного Договору, після проведення робіт, між сторонами складено відповідний акт прийому-передачі виконаних робіт № 43 від 14.12.11р. (а.с. 51-55).

Проведеним Дніпродзержинською об'єднаною державною фінансовою інспекцією в ході ревізії контрольним обстеженням та контрольними обмірами виконаних відповідачем будівельних робіт приміщення позивача, встановлено фінансові порушення:

- зайве використання бюджетних коштів внаслідок завищення обсягів виконаних робіт з капітального ремонту приміщення Біленщинської сільської ради П'ятихатського району Дніпропетровської області на загальну суму - 51 725, 87 гривень, через включення до "Акту приймання виконаних будівельних робіт" за грудень 2011 року Ф№ КБ-2в, підписаний 14.12.11р., матеріали та роботи придбання та використання яких на момент підписання акту виконаних робіт не підтверджені первинними документами, чим порушено вимоги п. 3.1.10 ДБН Д. 1.1.-1-2000 "Правил визначення вартості будівництва", затверджених наказом Держбуду України від 27.08.00 №174 зі змінами (далі - ДБН Д. 1.1.-1-2000), п.п. 1, 2, 5 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. №996 в частині достовірності складання первинних документів;

- зайве використання бюджетних коштів внаслідок незастосування знижувальних коефіцієнтів при розрахунку І та III блоку загальновиробничих витрат та зайве включення коштів на оплату перших 5 днів непрацездатності та внески до ПФУ в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності на загальну суму 3 269,80 гривень, з ПДВ та, як наслідок, завищення Підпорядником вартості робіт, чим порушено абзац 1 загальних умов, п. 3.3.12, п/п е) 3.3.3.2, п.4.2.1.1, 4.2.1.6, 4.2.1.4, додатку З, ДБН Д. 1.1-1-2000, п.п. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. № 996 в частині достовірності складання первинних документів, та всупереч роз'ясненням наведеним у збірнику "Ціноутворення в Україні" № 8, 2002;

- зайве використання бюджетних коштів внаслідок застосування усередненого показника кошторисного прибутку в розмірі 3,78 гривень/людино-годин, як для будівель органів управління, прокуратури, страхових компаній, банків, тоді як фактично використовувалися роботи по реконструкції об'єкту комунального призначення та соціальної сфери, при яких усереднений показник для визначення кошторисного прибутку становить 2,71 гривень/людино-год. Та як наслідок завищення виконаних робіт на суму 1 916, 61 гривень з ПДВ, чим порушено вимоги п. 3.1.18.2 та п. 3.2.12.1 ДБН Д. 1.1-1-2000 (з урахуванням Зміни № 6), п. 14 додатку 12 до ДБН Д. 1.1-1-2000, п.п. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. № 996 в частині достовірності складання первинних документів;

- зайве використання бюджетних коштів на суму 3 745,51 гривень внаслідок включення до розрахунків коштів на покриття ризиків в той час як мета, на яку б Заказник міг використати резервні кошти відсутня та виконані роботи кардинально не відрізняються від проекту, обсяги робіт та витрат не збільшені, характер та методи виконання не змінено, чим порушено п. 3.2.13, 3.1.19 ДБН Д. 1.1-1-2000, п.п. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. № 996 в частині достовірності складання первинних документів.

Як наслідок Дніпродзержинською об'єднаною фінансовою інспекцією складено акт №830-22/19 від 30.03.12.

Таким чином, як зазначає прокурор, дії відповідача призвели до виникнення матеріальної шкоди (збитків) бюджету в сумі 60 657,82 грн.

Прокурор звертає увагу суду на те, що відповідачем було частково відшкодовано збитки на суму 24 523,20 грн. з ПДВ, шляхом повернення частини будматеріалів, що підтверджується актом приймання-передачі від 21.04.12р.

Як стверджує прокурор, відповідачем на теперішній час порушення не усунено, збитки в сумі 36 134,62 грн. не відшкодовано, що також підтверджується інформацією наданою головою Біленщинської сільської ради № 49 від 22.02.12р. (а.с.11). При цьому відповідач відмовляється відшкодовувати завдані збитки, що підтверджується листами № 21 від 20.04.12р. (а.с.38), № 37 від 17.08.12р.

Позивач заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх в повному обсязі, на підставі обставин викладених прокурором в позовній заяві.

В свою чергу, третя особа вважає також позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідач позовні вимоги не визнає, про що зазначено у відзиві на позовну заяву, виходячи з наступного.

Посилаючись на п. 6.2. Договору, відповідач зазначає про те, що договір діє на протязі строку протягом якого сторони здійснюють свої права та обов'язки, тобто до повного виконання своїх обов'язків. Таким чином, відповідач вважає, що він мав право виконувати всі роботи з капітального ремонту приміщення сільської ради в необмежений строк .

Крім того, відповідач зазначає про те, що акт № 43 приймання виконаних робіт за грудень 2011 року був складений та підписаний сторонами після виконання всіх робіт по капітальному ремонту приміщення сільської Ради 31.12.2011р., а вказана в цьому акті чорнилами дата "14 грудня 2011" виконана не відповідачем і не позивачем , у зв'язку з чим не відповідає дійсності.

Відповідач звертає увагу суду на те, що відповідно до протоколів технічних нарад від 03.12.2011р. (а.с.79) та 07.12.2011р. (а.с.80) за участю представників позивача, відповідача та проектанта були внесені зміни до проектного технічного рішення по укріпленню вальмових стропил, заміні дерев'яних будівельних конструкцій ґанку входу, заміні дерев'яних вхідних дверей на металеві, заміні ґрунтової основи підлоги на шлак. Вказані роботи та застосування матеріалів було виконано зі сторони відповідача в межах кошторису без його перевищення та в строк дії Договору, тобто до 31.12.2011р., про що ревізуючий організації були надані відповідні первинні документи.

Разом з тим, відносно посилання контролюючого органу на те, що вказані зміни до проектного рішення являються необґрунтованими і не можуть прийматися до уваги при ревізії через те, що вони не були винесені на обговорення депутатської комісії сільської Ради та не були внесені зміни в рішення сільської ради № 96-12/У1 від 14.12.2011р., відповідач зазначає, що вирішення цього питання не відноситься до компетенції відповідача і не може ставитися йому в вину як підстава для стягнення збитків, оскільки такі рішення повинна була приймати сільська Рада. Як зазначає відповідач, у нього були підстави для виконання робіт по уточненому проектному технічному рішенню.

Крім цього, за фактами безпідставного завищення обсягів виконаних робіт по акту їх приймання за грудень 2011 року, в тому числі і тих завищень, які вказані в позовній заяві, 27.02.2012р. прокурором П'ятихатського району Дніпропетровської області була порушена кримінальна справа за № 14129002 відносно директора ВКФ "Рубін" Дрибушевського В. І. за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 364 КК України, яка знаходиться в впровадженні СВ П'ятихатського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області. По даний час досудове слідство по справі не закінчено, будь-якого остаточного рішення по справі не прийнято. Комплексна судово-будівельна експертиза для встановлення та підтвердження факту порушення будівельних та фінансових норм при виконанні ремонтних робіт по справі не призначалася і не проводилася. Це вказує на те, що на даний час відсутнє рішення суду про наявність законних і об'єктивних висновків, як відносно факту завищення виконаних робіт, так і вини відповідача чи його працівників в такому завищенні.

При викладених обставинах вимоги прокурора слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч. 1. ст. 837 Цивільного кодексу України).

Статтею 838 Цивільного кодексу України передбачено, що підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (ч. 1. ст. 843 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Частиною 1 статті 853 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

В ч. 2 ст. 853 Цивільного кодексу України зазначено про те, що замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням бюджетного законодавства визнається порушення учасником бюджетного процесу встановлених Бюджетним кодексом України чи іншим бюджетним законодавством норм щодо складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету та звітування про його виконання, а саме нецільовим використанням бюджетних коштів (ч. 1 п. 24 ст.116 Бюджетного кодексу України).

Згідно ч.1 п. 5 ст.117 Бюджетного кодексу України, за порушення бюджетного законодавства до учасників бюджетного процесу можуть застосовуватися такі заходи впливу, як повернення бюджетних коштів до відповідного бюджету - застосовується за порушення бюджетного законодавства, визначене пунктом 24 (щодо субвенцій та коштів, наданих одержувачам бюджетних коштів) частини першої статті 116 цього Кодексу, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 2 ст.118 Бюджетного кодексу, рішення про застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства, визначених пунктами 2 - 5 та 7 частини першої статті 117 цього Кодексу, приймається Міністерством фінансів України, органами Державного казначейства України, органами Державної контрольно-ревізійної служби, місцевими фінансовими органами, головними розпорядниками бюджетних коштів у межах встановлених їм повноважень на підставі протоколу про порушення бюджетного законодавства або акта ревізії та доданих до них матеріалів. Рішення набирає чинності з дня його підписання.

Статтею 119 Бюджетного кодексу визначається, що нецільовим використанням бюджетних коштів є їх витрачання на цілі, що не відповідають: бюджетним призначенням, встановленим законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет); напрямам використання бюджетних коштів, визначеним у паспорті бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі) або в порядку використання бюджетних коштів; бюджетним асигнуванням (розпису бюджету, кошторису, плану використання бюджетних коштів).

Враховуючи вищезазначені норми та обставини справи, господарський суд приходить до висновку про те, що позовна заява підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки згідно з умовами укладеного Договору, кошти виділені на виконання робіт з Державного бюджету України є цільовими асигнуваннями і не можуть бути використані з будь-якою іншою метою.

Таким чином, відповідач несе відповідальність за цільове використання бюджетних коштів та фактичні витрати відповідно до бухгалтерського обліку.

Пунктом 3 Договору підряду № 43 від 14.12.11р. сторонами було обумовлену вартість робіт, яка складає 200 000 грн. Жодних змін до вищевказаного Договору щодо вартості робіт та до проектно-кошторисної документації сторонами не вносилися, як і не укладалися додаткові угоди до нього. Крім того, Договір підряду № 43 від 14.12.11р. визнаний недійсним судом не був. Таким чином, суд вважає, що вартість виконаних робіт не повинна перевищувати зазначену в Договору підряду № 43 від 14.12.11р. вартість робіт, а роботи повинні виконуватися відповідно до умов затвердженої проектно-кошторисної документації.

Крім того, Дніпродзержинською об'єднаною державною фінансовою інспекцією в ході ревізії контрольним обстеженням та контрольними обмірами виконаних відповідачем будівельних робіт були виявлені порушення, які викладені в акт №830-22/19 від 30.03.12р. Зазначений акт перевірки сторонами не оскаржувався, тобто відповідач не скористався наданим йому правом на оскарження.

Суд вважає за необхідне зазначити про те, що відповідач визнав себе зобов'язаною особою перед позивачем, оскільки після проведеної Дніпродзержинською об'єднаною державною фінансовою інспекцією перевірки та виявлених фінансових порушень, відповідач відшкодував частину збитків на суму 24 523,20 грн. з ПДВ, шляхом повернення частини будматеріалів, що підтверджується актом приймання-передачі від 21.04.12р. Крім того, акт приймання-передачі від 21.04.12р. був складений самим відповідачем та жодних заперечень з боку відповідача зазначено не було.

Отже, відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, наведених прокурором обставин належним чином не спростував, тому позовні вимоги прокурора є правомірними та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 116-119 Бюджетного кодексу України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 599, 610, 612, 629, 837, 838, 843, 846, 853, 854 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4, 32-34, 43-44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Виробничо-комерційної фірми "Рубін" (52209, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Будьонного, буд. 72/17, код ЄДРПОУ 21905981) на користь Біленщинської сільської ради П'ятихатського району Дніпропетровської області (52113, Дніпропетровська область, П'ятихатський район, с. Біленщина, вул. Жалдака, буд. 24 а, код ЄДРПОУ 04339238, р/р 35427046000270 в ГУ ДКСУ в Дніпропетровській області) збитки у розмірі 36 134,62 грн. (тридцять шість тисяч сто тридцять чотири грн. 62 коп.).

Стягнути з Виробничо-комерційної фірми "Рубін" (52209, Дніпропетровська область, м.Жовті Води, вул. Будьонного, буд. 72/17, код ЄДРПОУ 21905981) в доход Державного бюджету України в особі Управління Державної Казначейської Служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області (49027, м.Дніпропетровськ, пл. Шевченка, буд. 7, код ЄДРПОУ 37989269, р/р 31214206783005 в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, КБКД 22030001, призначення платежу "Судовий збір, код 03499891, Пункт 2.1") судовий збір у розмірі 1 720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп.).

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя Н.Е. Петренко Повне рішення складено 13.06.13р.