Рішення

від 23.02.2007 по справі 2-122/07

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа № 2-122/07

Справа № 2-122/07

РІШЕННЯ

Іменем України

23

лютого 2007р.                                                                                                   м.  Житомир

Богунський

районний суд м.  Житомира у складі:

Головуючої -

судді Коломієць О.С.

з участю

секретаря с/з Самченко Л.Р.,  Котляр Т.П.

розглянув у

відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до Виконавчого

комітету Житомирської міської Ради, 

Виконавчого комітету Богунської

районної ради м.

Житомира,  комунального підприємства

"Житомирське обласне міжміське

бюро технічної

інвентаризації" Житомирської обласної Ради про визнання угоди

купівлі-продажу дійсною,  визнання права

власності та про визнання права на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

Позивач

звернулась до суду з вищезгаданим позовом в якому просила визнати угоду

купівлі-продажу квартири № 3 (1/3 частини) жилого будинку АДРЕСА_1між її

померлим братом ОСОБА_2.  та Богунською

районною радою народних депутатів м. Житомира дійсною,  визнати за ОСОБА_2.  право власності на квартиру № З (1/3 частини)

жилого будинку АДРЕСА_1, 

зобов"язати комунальне підприємство "Житомирське обласне

міжміське бюро технічної інвентаризації" зареєструвати за ОСОБА_2.  право власності на квартиру № 3 будинку

АДРЕСА_1та визнати за позивачем право власності на спадкове майно,  яке вона фактично прийняла після смерті

брата.

В

судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3.  позовні вимоги викладені в позовних заявах

підтримав з тих же підстав,  уточнив в

частині визнання угоди купівлі-продажу дійсною та визнання права власності саме

на 1/3 частину жилого будинку АДРЕСА_1, 

а не на квартиру № 3. Представник ОСОБА_4. позовні вимоги підтримав

також.

Представник

відповідача,  Виконавчого комітету

Житомирської міської Ради,  при розгляді

справи покладається на розсуд суду.

Представник

відповідача,  Виконавчого комітету

Богунської районної ради м. Житомира, 

позов в частині визнання угоди купівлі-продажу майна дійсною визнала.

Представник

відповідача,  комунального підприємства

"Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації'",  в задоволенні вимог в частині

зобов"язання підприємство зареєструвати за ОСОБА_2.  право власності на спадкове майно не

заперечував.

Заслухавши

пояснення сторін та дослідивши матеріали справи,  суд приходить до наступного висновку.

Рішенням

виконавчого комітету Богунської районної ради народних депутатів від

23.11.1988р. № 344 було затверджено список будинків,  що підлягали продажу громадянам.  Відповідно до додатку продажу підлягав

будинок АДРЕСА_1(а.с. 7, 8). Рішенням виконавчого комітету Богунської районної

ради народних депутатів від 19.04.1989р. №126 затверджено акт оцінки житлових

будинків (частин будинків),  що

підлягають продажу громадянам району. Згідно додатку до цього рішення квартира

№ 3 в будинку АДРЕСА_1підлягала продажу громадянину ОСОБА_2.  (а.с. 39, 40). Відповідно до

довідки-характеристики від 10.06.1989р. № 183-А-3521,  яку видало Житомирське міжміське бюро

технічної інвентаризації (надалі БТІ) на ім"я міської ради народних

депутатів,  1/3 частину будинку

АДРЕСА_1вартістю 766 рублів за заявою володільця відчужувалась громадянину

ОСОБА_2.  (а.с. 11, 12). Відповідно до

довідки фінансового відділу виконавчого комітету Богунської районної ради

народних депутатів від 24.10.1990р. АДРЕСА_2 з оцінкою 766

рублів продана

була громадянину ОСОБА_2 (а.с. 13). На моменту купівлі-продажу даного майна

ОСОБА_2. ,  який доводиться позивачу

рідним братом,  фактично проживав в

спірній квартирі. Дії виконкому Богунської районної ради,  спрямовані на відчуження ОСОБА_2.  1/3 частини жилого будинку АДРЕСА_1,  а також відповідні дії останнього по оплаті

766 рублів за придбану квартиру є нічим іншим, 

як угодою купівлі-продажу нерухомого майна. Адже відповідно до  ст.  41

ЦК України (суд застосовує кодекс 1963 року, 

оскільки він діяв на момент виникнення правовідносин сторін) угодами

визначаються дії громадян і організацій, 

спрямовані на встановлення,  зміну

або припинення цивільних прав або обов'язків. Статтею 227 ЦК України (1963

року) передбачено,  що договір

купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений,  якщо хоча б однією із сторін є громадянин.

Відповідно до ч.2  ст. 47 ЦК України

(1963 року),  якщо одна із сторін

повністю або частково виконала угоду,  що

потребує нотаріального посвідчення,  а

друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди,  суд вправі за вимогою сторони,  яка виконала угоду,  визнати її дійсною.

За

відсутності правовстановлюючих документів можна дійти висновку проте,  що ОСОБА_2. 

не встиг оформити договір купівлі-продажу : ІНФОРМАЦІЯ_1 року він помер

(а.с. 15). Але відкрите і безперешкодне володіння ОСОБА_2.  1/3 частиною жилого будинку в сукупності з

наведеними вище обставинами є доказом виникнення у нього права власності на 1/3

жилого будинку. Крім того,  ОСОБА_2.  володів 1/3 будинку до самої своєї смерті.

Наведене вказує на те,  що 1/3 частина

жилого будинку була цілком на законних підставах передана останньому.

17.07.1995

року позивач подала до Другої Житомирської Державної нотаріальної контори заяву

про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року брата (а.с. 16). Крім

того,  оскільки позивач з 05.06.1989р. була

зареєстрована в спірному помешканні та фактично проживала і проживає по

теперішній час,  то одразу після смерті

брата вона вступила у фактичне володіння майном,  вважаючи його спадковим.  З тих самих пір позивач утримує будинок,  сплачує за житлово-комунальні послуги. Але

оформити належним чином право власності не має можливості через відсутність

правовстановлюючих документів. У п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України

№ 4 від 24.06.1983р. "Про практику розгляду судами України справ про спадкування"

( з наступними змінами) зазначено,  що

передбачений  ст.  549 ЦК

України (1963 року) шестимісячний строк для прийняття спадщини може бути

продовжений судом за заявою заінтересованої особи при доведеності поважності

причин його пропуску. Якщо у вказаний строк позивач вступив в управління або

володіння спадковим майном або його частиною, 

суд з цих підстав вирішує питання про визнання права на спадкове

майно,  а не продовження пропущеного

строку.

Керуючись  ст. 

ст.  41 , 42,  227, 

549 ЦК України

(1963 року),  п.4 Постанови Пленуму

Верховного Суду України № 4 від 24.06.1983р. "Про практику розгляду судами

України справ про спадкування" ( з наступними змінами),   ст. 

ст.  10, 11,  60, 212-215 ЦПК України,  суд -

ВИРІШИВ:

 Позов задовольнити

Визнати

дійсною угоду купівлі-продажу 1/3 частини жилого будинку АДРЕСА_1,  укладену між ОСОБА_2та Виконавчим комітетом

Богунської районної ради м. Житомира.

Визнати  за ОСОБА_2право власності на 1/3 частину

жилого будинку АДРЕСА_1.

Зобов"язати

Комунальне підприємство "Житомирське обласне міжміське бюро технічної

інвентаризації" Житомирської обласної Ради зареєструвати за ОСОБА_2 право

власності на 1/3 частину жилого будинку АДРЕСА_1.

Визнати

за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, 

яке складається з 1/3 частини жилого будинку АДРЕСА_1,  яке належало ОСОБА_2,  який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Рішення

може бути оскаржене до Апеляційного суду Житомирської області через Богунський

районний суд м.  Житомира шляхом подання

заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня

проголошення рішення та апеляційної скарги поданої протягом двадцяти днів після

подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду.