Ухвала

від 11.06.2013 по справі 7/5005/11421/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

11 червня 2013 року Справа № 7/5005/11421/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіБожок В.С., суддівКостенко Т.Ф., Сибіги О.М. розглянувши матеріали касаційної скаргиРегіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.04.2013 року у справі господарського суду Дніпропетровської області за позовомРегіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ до 1. Дніпропетровської обласної організації Товариства сприяння обороні України, м. Дніпропетровськ 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Патріот", м. Дніпропетровськ за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідача-2 1. ОСОБА_4, м. Дніпропетровськ, 2. ОСОБА_5, м. Дніпропетровськ, 3. ОСОБА_6, м. Дніпропетровськ, 4. Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ, 5. ОСОБА_7, м. Дніпропетровськ, 6. ОСОБА_8, м. Дніпропетровськ, 7. ОСОБА_9, м. Дніпропетровськ, 8. ОСОБА_10, м. Дніпропетровськ, 9. Промислової компанії Товариство з обмеженою відповідальністю "Екстрім", м. Дніпропетровськ, 10. ОСОБА_11, м. Дніпропетровськ, 11. ОСОБА_12, м. Дніпропетровськ, 12. ОСОБА_13, м. Дніпропетровськ,

13. ОСОБА_14, м. Дніпропетровськ, 14. ОСОБА_15, м. Дніпропетровськ, 15. ОСОБА_16, м. Дніпропетровськ, 16. ОСОБА_17, м. Дніпропетровськ, 17. ОСОБА_18, м. Дніпропетровськ, 18. ОСОБА_19, м. Дніпропетровськ, 19. ОСОБА_20, м. Дніпропетровськ, 20. ОСОБА_21, м. Дніпропетровськ, 21. ОСОБА_22, м. Дніпропетровськ, 22. ОСОБА_23, м. Дніпропетровськ провизнання права власності, визнання договору недійсним

В С Т А Н О В И В:

Касаційна скарга Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.04.2013 року не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України з огляду на наступне.

Відповідно до частини 4 статті 111 ГПК України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті ст. 111 3 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Разом з касаційною скаргою скаржником було подано клопотання про відстрочення сплати судового збору, в якому Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області просить відстрочити сплату судового збору у зв'язку з відсутністю фінансування для оплати судового збору за подання касаційної скарги.

01.11.2011 року набрав чинності Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI, відповідно до якого ставка судового збору, який підлягає сплаті за подання касаційної скарги, встановлена підпунктом "5" пункту 2 частини 2 статті 4 Закон України "Про судовий збір" і становить 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а із позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

При цьому, за приписами статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" мінімальна заробітна плата встановлюється у місячному розмірі і на 01.01.2013 року становить 1147,00 грн.

Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відповідно до п. 2.2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 року № 7 судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом пункту 3 частини другої статті 54 і статті 55 ГПК такий обов'язок покладається на позивача.

У даній справі предметом спору є дві окремі вимоги як майнового так і немайнового характеру, а саме: визнання права власності та визнання договору недійсним, а тому судовий збір повинен бути сплачений за обидві вимоги.

За приписами ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Таким чином, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є врахування ним майнового стану сторони. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.

Проте, колегія суддів Вищого господарського суду України відзначає, що Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області в поданому клопотанні про відстрочення сплати судового збору таких обставин не наведено, а зазначено лише про відсутність фінансування для оплати судового збору за подання касаційної скарги та додано довідку самого ж скаржника про відсутність коштів для сплати судового збору в розмірі 13 883, 30 грн.

Разом з тим, відповідно до п. 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 року № 7 єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін. При цьому, оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати чи для відстрочення.

З огляду на зазначені норми чинного законодавства колегія суддів Вищого господарського суду України відхиляє клопотання заявника про відстрочення сплати судового збору.

За таких обставин, Вищий господарський суд України не може прийняти вказану касаційну скаргу до провадження і вона підлягає поверненню скаржнику на підставі пункту 4 частини 1 статті 111 3 ГПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 86, 111, п. 4 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

У Х В А Л И В:

1. Клопотання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області про відстрочення сплати судового збору - відхилити.

2. Касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.04.2013 року у справі № 7/5005/11421/2012 повернути скаржнику.

Головуючий суддя В.С. Божок

Судді Т.Ф. Костенко

О.М. Сибіга