Ухвала

від 10.06.2013 по справі 15/262

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

10 червня 2013 року Справа № 15/262

Вищий господарський суд у складі колегії суддів: головуючого суддіЄвсікова О.О., суддівАкулової Н.В., Алєєвої І.В., розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Луганськтепловоз" на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 05.02.2013 р. (головуючий суддя Москальова І.В., судді: Манжур В.В., М'ясищев А.М.) на ухвалу Господарського суду Луганської області від 20.12.2012 р. (суддя Василенко Т.А.) за скаргою Публічного акціонерного товариства "Луганськтепловоз" на бездіяльністьЖовтневого відділу Державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції у справі№ 15/262 Господарського суду Луганської області за позовомВідкритого акціонерного товариства Холдингової компанії "Луганськтепловоз" доВідкритого акціонерного товариства "Старт" простягнення 5.529,60 грн., В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Луганської області від 20.12.2012 р. у справі № 15/262, залишеною без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 05.02.2013 р., скаргу Публічного акціонерного товариства "Луганськтепловоз" на бездіяльність та дії Жовтневого відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції відхилено. Вимога щодо визнання незаконним звіту про оцінку майна № 037/РСН-12 від 24.09.2012 р. оцінщика ПП Сарокурова А.С. господарським судом не прийнята в мотивувальній частині оскаржуваної ухвали, оскільки суд дійшов висновку про неможливість її розгляду в межах скарги на дії ВДВС.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції та прийняти постанову, якою визнати незаконною бездіяльність Жовтневого відділу Державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши касаційну скаргу та додані до неї документи, встановила наступне.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 111 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга за змістом повинна містити вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

Тобто, в касаційній скарзі має бути чітко викладено зміст порушення з обґрунтуванням порушених норм законодавчими актами та вказуватися конкретні їх пункти та статті.

Згідно з положеннями частини другої статті 111 5 та частин першої та другої статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі вже встановлених судом фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду. Касаційна скарга повинна містити дані, які б свідчили, що судом при розгляді спору не застосований Закон, який підлягає застосуванню, або застосований закон, який не підлягає застосуванню, або судами неправильно витлумачена норма Закону.

Скаржник стверджує про порушення судами норм процесуального та матеріального права.

При цьому, як вбачається з касаційної скарги, остання містить посилання на ст. 32 ГПК України, ст.ст. 6, 11, 17, 52, 57, 58 ЗУ "Про виконавче провадження", однак скаржником не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального та процесуального права судами попередніх інстанцій з урахуванням встановлених попередніми судами фактичних обставин справи.

Натомість, скаржник в касаційній скарзі вважає, що державним виконавцем порушені вимоги Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень стосовно своєчасного внесення відомостей про призначення у зведеному виконавчому провадженні оцінки описаного та арештованого майна, про результати його оцінки, про договір, на підставі якого майно передається на реалізацію та стверджує, що його як стягувача не було повідомлено належним чином про визначення оцінки майна відповідача, і фактично просить суд касаційної інстанції додатково перевірити докази.

При цьому судова колегія відзначає, що касаційна інстанція в силу наданих їй повноважень не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у судових актах господарських судів чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх.

За таких обставин подана касаційна скарга та додані до неї документи підлягають поверненню заявнику.

Керуючись статтями 86, 111, пунктом 6 частини 1 статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

1. Повернути Публічному акціонерному товариству "Луганськтепловоз" касаційну скаргу на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 05.02.2013 р. та на ухвалу Господарського суду Луганської області від 20.12.2012 р. у справі №15/262 та додані до неї документи без розгляду.

2. Матеріали справи № 15/262 повернути Господарському суду Луганської області.

Головуючий суддя О.О. Євсіков суддіН.В. Акулова І.В. Алєєва