Рішення

від 10.06.2013 по справі 5011-23/14292-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-23/14292-2012 10.06.13

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Єдітепе", м.Київ

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміум-Центр", м.Київ

про: стягнення 55 957 428, 36 грн.

Суддя: Капцова Т.П.

Представники:

від позивача: Саєнко В.В. - арбітражний керуючий

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Єдітепе" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміум-Центр" заборгованості за виконані на підставі Договору підряду на проведення робіт з будівництва №070710 від 10.07.2007р. будівельні роботи у розмірі 55 957 428, 36 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що ним на підставі Договору підряду на проведення робіт з будівництва №070710 від 10.07.2007р., укладеного з відповідачем, виконано роботи, які відповідачем оплачені не були, у зв'язку з чим, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 55 957 428,36 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.2012 року (суддя Кирилюк Т.Ю.) порушено провадження у справі № 5011-23/14292-2012.

05.11.12р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представник позивача подав заяву про відмову від позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.11.12р. у справі №5011-23/14292-2012 суддею Кирилюк Т.Ю. припинено провадження у справі на підставі пункту 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відмовою позивача від позову.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.12.2012 по справі №5011-23/14292-2012 ухвалу Господарського суду м. Києва від 06.11.2012 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 05.02.2013р. по справі №5011-23/14292-2012 постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.12.2012р. та ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.11.12р. скасовано, а справу №5011-23/14292-2012 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва від 13.02.2013р. № 04-1/93, призначено проведення повторного автоматичного розподілу справи № 5011-23/14292-2012, за результатом проведення якого справу передано для подальшого розгляду судді Капцовій Т.П.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.13р. справу №5011-23/14292-2012 прийнято до свого провадження суддею Капцовою Т.П. та призначено розгляд справи на 25.03.13р.

Судове засідання, призначене на 25.03.2013р. не відбулось, оскільки відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України "Про перенесення робочого дня у зв'язку з подоланням наслідків стихійного лиха, що сталася 22-23 березня 2013р. у Київській області та м. Києві" від 25.03.2012 № 152-р робочий день 25.03.2013р. оголошено вихідним днем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.03.13р. розгляд справи призначено на 08.04.13р.

У судове засідання 08.04.13р. з'явився представник позивача.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки повноважного представника суд не повідомлено про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.13р. відкладено розгляд справи на 15.04.13р.

У судове засідання 15.04.13р. з'явився представник позивача.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки повноважного представника суд не повідомлено, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений.

Представником позивача вимоги ухвали суду від 15.02.13р., від 26.03.13р. та від 08.04.13р. не виконано.

Представником позивача заявлено клопотання про продовження строку розгляду справи на п'ятнадцять календарних днів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.13р. продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять календарних днів та відкладено розгляд справи на 29.04.13р.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 29.04.2013р. справу передано для розгляду судді Картавцевій Ю.В., у зв'язку із перебуванням судді Капцової Т.П. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.04.13р. справу №5011-23/14292-2012 прийнято до свого провадження суддею Картавцевою Ю.В. та призначено розгляд справи на 27.05.13р.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 13.05.2013р. справу передано для розгляду судді Капцовій Т.П.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.05.2013р. справу № 5011-23/14292-2012 прийнято до свого провадження суддею Капцовою Т.П. та призначено справу до розгляду на 10.06.13р.

У судове засідання 10.06.13р. з'явився представник позивача та надав пояснення по справі. Представником позивача у судовому засіданні підтримано раніше подану заяву про відкликання заяви про відмову від позову, яка прийнята судом, та заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просив суд стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 1 428,36 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

За таких обставин, заява представника позивача про зменшення розміру позовних вимог прийнята Господарським судом міста Києва.

Представник відповідача у судове засідання 10.06.13р. не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив.

В матеріалах справи містяться рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, які свідчать про те, що відповідачем 19.02.13р. отримано ухвалу суду від 15.02.13р., 27.03.13р. відповідачем отримано ухвалу суду від 26.03.13р., 07.05.13р. відповідачем отримано ухвалу суду від 29.04.13р., у зв'язку з чим, відповідач був повідомлений про дату та час розгляду справи судом.

З огляду на те, що ухвали суду від 15.02.13р., від 26.03.13р., від 08.04.13р., від 15.04.13р., від 29.04.12р. та від 13.05.13р. були надіслані судом за адресою відповідача, зазначеною в позовній заяві, яка збігається з адресою відповідача, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідач вважається повідомленим про час та місце розгляду справи (ст.64 ГПК України).

Оскільки відповідач не з'явився у судове засідання, не зважаючи на належне повідомлення про час та місце судового засідання, не надав суду відзиву та документів, витребуваних судом, суд на підставі ст. 75 ГПК України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами та доказами.

10.06.2013р. у судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені ним позовні вимоги.

У судовому засіданні 10.06.2013р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (далі-ГПК України) судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд,-

ВСТАНОВИВ:

10.07.2007р. між позивачем (підрядник) та відповідачем (замовник) укладено Договір підряду на проведення робіт з будівництва №070710 від 10.07.2007р. (далі - Договір).

Відповідно до п. 2.1. Договору, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, підрядник зобов'язався відповідно до проектно-кошторисної документації, виконати будівельно-монтажні роботи по об'єкту «Реконструкція з надбудовою та розширенням нежитлового будинку з подальшою експлуатацією та обслуговуванням громадсько-офісного центру на бульварі Лепсе,6 (літ 3) в Солом'янському районі м.Києва», здати об'єкт в експлуатацію та передати його замовнику у обумовлений строк, а замовник зобов'язався надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, прийняти об'єкт після закінчення будівельних робіт та оплатити їх.

Згідно з п.3.1. Договору, Договірна ціна робіт визначається на основі кошторису (додаток №2), що є невід'ємною частиною Договору і складає: 176 964,40 грн., в т.ч. ПДВ 29 494 063,90 грн.

Згідно з п.6.3. Договору, замовник здійснює щомісячні платежі за виконані роботи на підставі графіку фінансування та акту виконаних об'ємів робіт (форма КБ2) та довідки про вартість виконаних робіт (форма КБ3), підписаного уповноваженими представниками сторін. Акт виконаних робіт готує підрядник і передає для підписання уповноваженому представнику замовника у строк не пізніше першого числа місяця, що слідує за звітним. Уповноважений представник замовника на протязі п'яти банківських днів перевіряє правильність акту і підписує його в частині фактично виконаних обсягів робіт. Несвоєчасне підписання акту, а також необґрунтована претензія до виконання робіт розглядається як несвоєчасна оплата. Оплата виконаних робіт здійснюється на протязі п'яти банківських днів після підписання акту.

Відповідно до п.6.2. Договору, кінцеві розрахунки за виконані роботи з підрядником здійснюються через 10 банківських днів після підписання акту здавання об'єкту в експлуатацію.

Як зазначає позивач в позовній заяві, ним на підставі Договору підряду на проведення робіт з будівництва №070710 від 10.07.2007р., укладеного з відповідачем, виконано роботи на суму 55 957 428,36 грн. Однак, відповідачем розрахунок з позивачем за виконані роботи у повному обсязі проведено не було, що стало підставою для звернення позивача з позовом до суду про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 1 428,36 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню, не підлягають виходячи з наступного.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання, згідно ст. 174 ГК України, є господарський договір.

Дослідивши Договір підряду на проведення робіт з будівництва №070710 від 10.07.2007р., укладений між сторонами, судом встановлено, що за своєю правовою природою вказаний Договір є договором підряду.

Відповідно до ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України та ч.1 ст.193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Пунктом 96 Постанови Кабінету Міністрів України № 668 від 01.08.2005 року «Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві», також, встановлено, що підписання акта приймання-передачі є підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами.

Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача заборгованості за виконані позивачем роботи.

Згідно з п.6.3. Договору, замовник здійснює щомісячні платежі за виконані роботи на підставі графіку фінансування та акту виконаних об'ємів робіт (форма КБ2) та довідки про вартість виконаних робіт (форма КБ3), підписаного уповноваженими представниками сторін. Оплата виконаних робіт здійснюється на протязі п'яти банківських днів після підписання акту.

Пунктом 6.2. Договору передбачено, що кінцеві розрахунки за виконані роботи з підрядником здійснюються через 10 банківських днів після підписання акту здавання об'єкту в експлуатацію.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідно до умов Договору, підставою для оплати виконаних позивачем робіт є підписані сторонами акти виконаних об'ємів робіт (форма КБ2) та довідки про вартість виконаних робіт (форма КБ3), в той же час, підставою для проведення остаточного розрахунку за виконані позивачем роботи, також, є акт здавання об'єкту в експлуатацію.

Частинами 1, 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання;назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Акт приймання-передачі виконаних підрядних робіт в розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є первинним документом, який підтверджує факт здійснення господарської операції (виконання підрядних робіт).

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 15.04.13р., від 29.04.13р. та від 13.05.13р. позивача було зобов'язано надати суду акт здавання об'єкту в експлуатацію; акти виконаних об'ємів робіт (форма КБ2) та довідки про вартість виконаних робіт (форма КБ3); докази часткової оплати по договору (платіжні доручення, банківські виписки, засвідчені банком); письмові пояснення щодо того, на підставі якого акту виконаних об'ємів робіт (форма КБ2) та довідки про вартість виконаних робіт (форма КБ3) виникла спірна заборгованість.

Вказані ухвали суду були отримані позивачем, що підтверджується долученим до матеріалів справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Проте, представник позивача акт здавання об'єкту в експлуатацію, акти виконаних об'ємів робіт (форма КБ2), докази часткової оплати по договору (платіжні доручення, банківські виписки, засвідчені банком) суду не надав, повідомивши суд в клопотанні від 10.06.2013р. про неможливість надання доказів здавання об'єкту в експлуатацію, актів виконаних робіт та довідок про вартість виконаних робіт, доказів виникнення заборгованості, у зв'язку з їх відсутністю.

Відповідно до п. 2.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

За таких підстав, суд розглядає справу за наявними матеріалами.

Зважаючи на те, що згідно п.6.3. Договору підставою для проведення розрахунків за виконані роботи є підписані уповноваженими представниками сторін акт виконаних об'ємів робіт (форма КБ2) та довідка про вартість виконаних робіт (форма КБ3), наявність лише довідок про вартість виконаних робіт (форма КБ3), за відсутності підписаних уповноваженими представниками сторін актів виконаних об'ємів робіт (форма КБ2) не може бути підставою для проведення розрахунків за виконані роботи в розумінні п.6.3. Договору та ч.4 ст.882 ЦК України.

Крім того, в матеріалах справи не міститься, а позивачем на вимогу суду не надано Акт здавання об'єкту в експлуатацію, на підставі якого, згідно з п.6.2. Договору здійснюються кінцеві розрахунки за виконані роботи.

Надані позивачем «Інформація про вартість виконаних будівельних робіт по договору №070710 від 10.07.2007р. та перелік документів на їх підтвердження з часу укладення договору» та довідки про вартість виконаних робіт (форма КБ3) не є належними доказами, які дають змогу підтвердити факт виконання робіт та встановити їх обсяги та вартість.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на те, що підставою для оплати робіт за Договором є, серед іншого, акти виконаних робіт, які на вимогу суду позивачем надано не було, суд приходить до висновку, що належними доказами позивачем не доведено наявність заборгованості відповідача перед позивачем у заявленому розмірі. Крім того, позивачем не доведено виникнення підстав для проведення остаточного розрахунку. Отже, позивачем не підтверджено належними доказами факт виконання робіт, їх обсяги та вартість та не підтверджено настання строку для проведення остаточного розрахунку, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за Договором не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору, суд виходить з наступного.

Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача 55 957428,36 грн.

При зверненні до Господарського суду м. Києва з вказаним позовом позивачем згідно квитанції №55-1521 від 15.10.2012р. сплачено судовий збір у розмірі 64 380,00 грн.

11.04.2013р. від представника позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просив суд стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 1 428,36 грн., яка прийнята судом до розгляду.

Згідно з п.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру, які розглядаються господарськими судами, судовий збір справляється в розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Таким чином, розмір судового збору за подання до Господарського суду м.Києва позовної заяви про стягнення 1 428,36 грн. станом на дату подання позовної заяви становить 1609,50 грн.

Пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином, переплачена сума судового збору у розмірі 62 770,50 грн., сплачена на підставі квитанції №55-1521 від 15.10.2012р. підлягає поверненню позивачу.

Відповідно ст. 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, витрати по сплаті судового збору у розмірі 1609,50 грн. у відповідності до ст. 49 ГПК України, покладаються на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Єдітепе» (01011, м.Київ, вул.Лєскова, буд. 1-А, код ЄДРПОУ 32045372) з Державного бюджету України переплачену суму судового збору у розмірі 62 770 (шістдесят дві тисячі сімсот сімдесят) грн. 50 коп., сплачену на підставі квитанції №55-1521 від 15.10.2012р.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 14.06.2013 р.

Суддя Капцова Т.П.