Постанова

від 11.06.2013 по справі 25/066-12

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" червня 2013 р. Справа№ 25/066-12

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Іоннікової І.А.

Коротун О.М.

за участю секретаря судового засідання Шалівського В.О.

за участю представників

від позивача: Абрамова О.О. - директор ТОВ ,,Оксамір"

Черненко В.А. - дов. від 07.05.2013 року б/н

від відповідача: Топоренко Ю.Е. - дов. від 16.01.2013 року б/н

Білецький А.В. - дов. 01.01.2013 року б/н

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „БМК-Компані" на рішення господарського суду Київської області від 16.08.2012 року

у справі № 25/066-12 (суддя Саванчук С.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Оксамір" (м. Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю „БМК-Компані" (Київcька область)

про виселення з нежилого приміщення та стягнення 94 510 грн. 00 коп.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Київської області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю „Оксамір" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „БМК-Компані" про виселення відповідача з нежилого приміщення № 128 /літера А/ 1 поверху загальною площею 140 кв.м, що знаходиться на земельній ділянці 378 кв.м за адресою: м. Київ, пр. 40-річчя Жовтня на користь позивача; та про стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів у сумі 94 510 грн. (з них 79 525 грн. 94 коп. заборгованість за договором оренди нежилих приміщень від 01.05.2010 року, а 14 984 грн. збитки внаслідок погіршення нежилих приміщень отриманих за договором оренди від 01.05.2010 року).

16.08.2012 року позивач подав заяву про відмову від позову в частині стягнення 14 984 грн. збитків.

Рішенням від 16.08.2012 року господарський суд Київської області позов задовольнив частково.

Виселив ТОВ „БМК-Компані" з нежилого приміщення № 128 /літера А/ 1 поверху загальною площею 140 кв.м, що знаходиться на земельній ділянці 378 кв.м за адресою: м. Київ, пр. 40-річчя Жовтня на користь ТОВ „Оксамір".

Стягнув з ТОВ „БМК-Компані" на користь ТОВ „Оксамір" 25 200 грн. заборгованості з орендної плати, 46 818 грн. 19 коп. заборгованості з оплати за комунальні послуги, 7 406 грн. 30 коп. заборгованості з оплати за елетроспоживання, 101 грн. 45 коп. заборгованості з оплати за телекомунікаційні послуги та 2 663 грн. 51 коп. судового збору. Провадження в частині позовних вимог про стягнення 14 984 грн. збитків припинив.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду ТОВ „БМК-Компані" звернулося до апеляційного господарського суду з заявою про поновлення строку та з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 16.08.2012 року по справі № 25/066-12 та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Доводи апеляційної скарги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції при прийнятті рішення були неповно з'яcовані обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені в рішенні не відповідають обставинам справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.03.2013 року апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „БМК-Компані" на рішення господарського суду Київської області від 16.08.2012 року була прийнята до провадження та призначено розгляд справи № 25/066-12 у судовому засіданні за участю представників сторін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду м. Києва від 25.04.2013 року було відкладено розгляд справи № 25/066-12 для витребування додаткових доказів, 23.05.2013 року в судовому засіданні оголошено перерву.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 04.06.2013р. було сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 25/066-12 наступний склад колегії: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді - Іоннікова І.А., Коротун О.М.

Вказаний склад суду спочатку розглянув апеляційну скаргу та ухвалив постанову по даній справі.

В судовому засіданні 11.06.2013 року представники відповідача підтримали доводи апеляційної скарги, представники позивача проти вимог апеляційної скарги заперечували з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Згідно з ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю ,,Оксамір" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю ,,БМК -Компані" (орендар) укладено договір оренди нежилого приміщення від 01.06.2007 року, предметом якого є оренда нежилого приміщення № 128 /літера А/ 1 поверху загальною площею 140,00 кв.м., що знаходиться на земельні ділянці 378 кв.м. за адресою: м. Київ, пр. 40-річчя Жовтня, 128 зі строком оренди до 30.04.2010 року.

01.05.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ,,Оксамір" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю ,,БМК -Компані" (орендар) укладено договір оренди нежилого приміщення (договір), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне користування нежиле приміщення №128/літера А/ 1 поверху загальною площею 140,00 кв.м., що знаходиться на земельні ділянці 378 кв.м. за адресою: м. Київ, пр. 40-річчя Жовтня, 128 (далі - об'єкт). Вказаний об'єкт перебуває у власності орендодавця на підставі свідоцтва про право власності на нежиле приміщення серія НП 010004454 від 09.10.2001 року.

Згідно пунктів 3.1., 3.2. договору передача майна в оренду здійснюється згідно з актом прийому-передачі, двостороннє підписання якого засвідчує фактичну передачу майна в оренду на термін 12 місяців. Підписаний акт приймання-передачі є невід'ємною частиною договору.

Згідно з п. 1. частини другої ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Приписами частини першої ст. 179 ГК України встановлено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до частини першої ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Згідно з частиною другою ст. 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (ч. 3 ст. 180 ГК України).

З огляду на вищевказане істотними умовами будь-якого господарського договору є предмет, ціна та строк дії договору.

В частині восьмій ст. 181 ГК України, вказано, що у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

На виконання умов договору, позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування майно, що підтверджується двосторонньо підписаним Актом передачі - приймання нежилого приміщення від 01.05.2010 року (том 1 а.с. 12).

Таким чином доводи відповідача щодо нікчемності вказаного договору є безпідставними.

Розділом 4 договору сторони погодили, що орендна плата щомісячно за користування об'єктом за 1 кв. м. сплачується в розмірі 45 грн. в т.ч. ПДВ 20% на місяць, а загальний розмір становить 6 300,00 грн., яка сплачується в безготівковій формі на поточний рахунок орендодавця не пізніше 25 числа кожного місяця в національній валюті. Орендар з моменту підписання акту про приймання - передачу приміщення сплачує орендодавцю авансовий платіж у розмірі суми орендної плати за перший місяць оренди та останній місяць дії цього договору. Оплата витрат по утриманню об'єкта оренди (електроенергія, комунальні послуги та телекомунікаційні послуги) здійснюється орендарем згідно наданих орендодавцем рахунків - фактур та на підставі показів лічильників протягом 10 днів з моменту отримання.

Відповідно до пункту 6.1.1. Договору позивач зобов'язується своєчасно і в повному обсязі здійснювати орендні платежі та плату за витрати по утриманню об'єкта оренди.

Договір укладений на строк до 30.04.2011 і набирає чинності з моменту його підписання (пункт 10.1. Договору).

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає недоведеним факт пролонгації договору оренди від 01.05.2010 року, оскільки, як вбачається зі змісту договору такі положення в ньому відсутні. Крім того, як вбачається зі змісту правовідносин, що склалися між сторонами, вони укладали новий договір по завершенню строку дії попереднього. Таким чином колегія суддів приходить до висновку, що відповідно до правовідносин, що склалися між сторонами договір від 01.05.2010 року припинився 01.05.2010 року та не був пролонгований.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

А ч. 1 ст. 286 ГК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Як вбачається з розрахунку позову ТОВ „Оксамір" виставляло відповідачу платіжні вимоги по сплаті орендної плати та комунальних платежів.

Зокрема, позивачем заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача 79 525,94 грн., з яких:

- 25 200,00 грн. - заборгованість з орендної плати,

- 46 818,19 грн. - заборгованість за комунальні послуги,

- 7 406,30 грн. - заборгованість за електроспоживаня,

- 101,45 грн. - заборгованість за телекомунікаційні витрати.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, платіжні вимоги по сплаті орендної плати були оплачені відповідачем частково, що зокрема підтверджується банківськими виписками по рахунку ТОВ ,,БМК Компані", відповідно до яких відповідачем на рахунок позивача було перераховано: по рахунку - фактурі № 176 від 28.07.2010 року - 6 300,00 грн. орендної плати, по рахунку - фактурі № 180 від 25.08.2010 року - 6300,00 грн. орендної плати, по рахунку - фактурі № 184 від 30.09.2010 року - 6300,00 грн. орендної плати, по рахунку - фактурі № 188 від 25.10.2010 року - 6300,00 грн. орендної плати, по рахунку - фактурі № 192 від 25.11.2010 року - 6300,00 грн. орендної плати, по рахунку - фактурі № 196 від 24.12.2010 року - 6300,00 грн. орендної плати, по рахунку - фактурі № 200 від 28.01.2011 року - 6300,00 грн. орендної плати, по рахунку - фактурі № 206 від 25.02.2011 року - 5800,00 грн. орендної плати, по рахунку - фактурі № 210 від 25.03.2011 року - 6300,00 грн. орендної плати, по рахунку - фактурі № 214 від 27.04.2011 року - 6300,00 грн. орендної плати (том 3 а.с. 52-109). Доказів сплати по рахункам № 168 від 31.05.2010 року та № 172 від 30.06.2010 року суду не надано.

Таким чином відповідачем було сплачено позивачу орендну плату в розмірі 62 500 грн. з нарахованих 75 600 грн. та заборгованість відповідача становить 13 100 грн.

Також слід зазначити, що комунальні послуги також відповідачем не були сплачені в повному обсязі, та як вбачається з матеріалів справи, зокрема банківських виписок по рахунку ТОВ ,,БМК Компані", в період з травня 2010 року по квітень 2011 року відповідачем було сплачено позивачу 6 317,13 грн. з нарахованих 28 555,68 грн. Таким чином заборгованість відповідача за оплату комунальних послуг по договору оренди становить 22 238,55 грн.

Зокрема є необґрунтованим посилання відповідача на те, що обов'язку по сплаті комунальних платежів за січень, лютий, березень, квітень 2011 року у них не виникало, оскільки у вказаний період орендоване приміщення було відключено від теплопостачання. Однак даного факту доведено не було, та матеріали справи містять акти виконаних робіт, підписані сторонами та скріплені їх печатками.

Як вбачається з розрахунків позивача, заборгованість відповідача за електроенергію та телекомунікаційні послуги за період з травня 2010 року по квітень 2011 року становить відповідно 1 236,53 грн. та 36,85 грн. Однак, перевіривши матеріали справи, суд прийшов до висновку про відсутність заборгованості за послуги електроенергії, оскільки виписками банку підтверджується оплата нарахованої позивачем суми в розмірі 10 009,91 грн. в повному обсязі, однак наявність заборгованості в сумі 36,85 грн. за телекомунікаційні послуги відповідачем не доведена.

Таким чином відповідач не надав суду доказів повного погашення заборгованості по орендній платі та комунальним платежам за час дії договору оренди.

Колегія суддів апеляційного господарського суду приходить до висновку, що загальна сума заборгованості по орендній платі за період з травня 2010 року по квітень 2011 року складає 13 100 грн. (75 600 грн. - 62 500 грн.), по комунальним платежам - 22 235 грн. 55 коп. (28 552 грн. 68 коп. - 6 317 грн. 13 коп.), по телекомунікаційним послугам - 36 грн. 85 коп. (467 грн. 06 коп. - 430 грн. 21 коп.).

Місцевий господарський суд не врахував того, що після закінчення договору строку орендні платежі не можуть нараховуватися і помилково стягнув з відповідача кошти за період з травня 2011 року по травень 2012 року.

Відтак рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню в цій частині, з прийняттям нового рішення про відмову в позові в цій частині.

У відповідності до норм ст. 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном, а стаття 785 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Враховуючи те, що на момент судового розгляду справи договір припинив дію, минув 20-денний строк повернення приміщення з оренди відповідно до пункту 3.5. договору, позивачем надсилалися відповідачу листи вих. № 3 від 27.02.2012 року та вих. № 7 від 29.05.2012 року з вимогою про повернення майна, і вимога позивача про повернення майна з оренди у добровільному порядку за актом приймання-передачі відповідачем виконана не була, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність порушеного права позивача, яке має бути захищене шляхом виселення відповідача з безпідставно займаного ним приміщення, тому позовні вимоги позивача про виселення відповідача з нежилого приміщення №128/літера А/ 1 поверху загальною площею 140,00 кв.м., що знаходиться на земельній ділянці 378 кв.м. за адресою: м. Київ, пр. 40-річчя Жовтня, 128 підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з нормами статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 104 ГПК України невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи є підставою для зміни рішення місцевого господарського суду.

Враховуючи те, що висновки місцевого господарського суду не відповідають обставинам справи (щодо визначення моменту прининення орендних правовідносин та стягненню відповідно за період, коли ці правовідносини припинилися), колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення, прийняте господарським судом Київської області від 16.08.2012 року по справі № 25/066-12 підлягає зміні в частині стягнення платежів за період з травня 2011 року.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду переглянула спір відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України і вважає, що позов є обґрунтованим та має бути задоволений лише в частині стягнення заборгованості по орендній платі за період з травня 2010 року по квітень 2011 року, яка складає 13 100 грн., по комунальним платежам - 22 235 грн. 55 коп., по телекомунікаційним послугам - 36 грн. 85 коп., в іншій частині позову має бути відмовлено за недоведеністю. Апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню в частині зміни рішення про задоволення позовних вимог про стягнення платежів за період з 01 травня 2011 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України апеляційний господарський суд покладає витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „БМК-Компані" на рішення господарського суду Київської області від 16.08.2012 року по справі № 25/066-12 задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Київської області від 16.08.2012 року по справі № 25/066-12 змінити в частині п. 3 резолютивної частини рішення, виклавши його в наступній редакції:

„ Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „БМК - Компані" (08162, Київська область, смт. Чабани, вул. Десятинна, 2, ідентифікаційний код 33911340) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Оксамір" (03127, м. Київ, пр. 40-річчя Жовтня, 128, ідентифікаційний код 31351773) 13 100 (тринадцять тисяч сто) грн. 00 коп. заборгованості з орендної плати, 22 235 (двадцять дві тисячі двісті тридцять п'ять) грн. 55 коп. заборгованості з оплати за комунальні послуги, 36 (тридцять шість) грн. 85 коп. заборгованості з оплати за телекомунікаційні послуги та 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.".

3. В іншій частині рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу в цій частині - без задоволення.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Оксамір" (03127, м. Київ, пр. 40-річчя Жовтня, 128, ідентифікаційний код 31351773) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „БМК - Компані" (08162, Київська область, смт. Чабани, вул. Десятинна, 2, ідентифікаційний код 33911340) 456 (чотириста п'ятдесят шість) грн. 25 коп. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

5. Справу № 25/066-12 повернути до господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Повний текст постанови підписано 12.06.2013 р.

Головуючий суддя Гаврилюк О.М.

Судді Іоннікова І.А.

Коротун О.М.