cpg1251
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 листопада 2013 року Справа № 25/066-12
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіКорсака В.А. - головуючого, суддівДанилової М.В. (доповідача), Данилової Т.Б., за участю представників: позивачаАбрамова О.О. (директор), Черненко В.А. (дов. від 07.05.2013 р.) відповідачаТопоренко Ю.Е. (дов від 08.06.2013 р.) розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Оксамір" та Товариства з обмеженою відповідальністю "БМК-Компані" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 11.06.2013 р. у справі № 25/066-12 господарського суду Київської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Оксамір" доТовариства з обмеженою відповідальністю "БМК-Компані" провиселення з нежилого приміщення та стягнення 94 510, 00 грн.,
В С Т А Н О В И В :
Товариство з обмеженою відповідальністю "Оксамір" звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "БМК-Компані" про виселення з нежилого приміщення № 128 /літера А/ 1 поверху загальною площею 140 м 2 , що знаходиться на земельній ділянці 378 м 2 за адресою: м. Київ, пр. 40-річчя Жовтня, та про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "БМК-Компані" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Оксамір" грошових коштів у сумі 94 510 грн., з яких 79 525, 84 грн. заборгованості за договором оренди нежилих приміщень від 01.05.2010 р., 14984 грн. збитків внаслідок погіршення нежилих приміщень, отриманих за вказаним договором, посилаючись на неналежне виконання товариством з обмеженою відповідальністю "БМК-Компані" зобов'язань за договором оренди нежилих приміщень від 01.05.2010 р.
16.08.2012 р. товариство з обмеженою відповідальністю "Оксамір" подало заяву про відмову від позову в частині стягнення 14 984 грн. збитків.
Рішенням господарського суду Київської області від 16.08.2012 р. у справі №25/066-12 (суддя Саванчук С.О.) позов задоволено частково: виселено товариство з обмеженою відповідальністю "БМК-Компані" з нежилого приміщення № 128 /літера А/ 1 поверху загальною площею 140 м 2 , що знаходиться на земельній ділянці 378 м 2 за адресою: м. Київ, пр. 40-річчя Жовтня; стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "БМК-Компані" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Оксамір" 25 200 грн. заборгованості з орендної плати, 46 818, 19 грн. заборгованості з оплати за комунальні послуги, 7 406, 30 грн. заборгованості з оплати за електропостачання, 101, 45 грн. заборгованості з оплати за телекомунікаційні послуги та 2 663, 51 грн. судового збору; провадження у справі в частині стягнення 14 984 грн. збитків припинено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2013 р. (колегія суддів: головуючий Гаврилюк О.М., судді Іоннікова І.А., Коротун О.М.) рішення господарського суду Київської області від 16.08.2012 р. змінене в частині стягнення грошових сум і пункт 3 резолютивної частини рішення викладено в новій редакції, відповідно до якої стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "БМК-Компані" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Оксамір" 13 100 грн. заборгованості з орендної плати, 22 235, 55 грн. заборгованості з оплати за комунальні послуги, 36, 85 грн. заборгованості з оплати за телекомунікаційні послуги та 1 609, 50 грн. судового збору; в іншій частині рішення залишено без змін.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Оксамір" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2013 р. та залишити в силі рішення господарського суду Київської області від 16.08.2012 р.
Також до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "БМК-Компані", в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 16.08.2012 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2013 р., та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Обґрунтовуючи свої касаційні скарги, скаржники посилаються на неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права внаслідок неналежного дослідження обставин справи та ненадання цим обставинам належної юридичної оцінки.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 10.10.2013 р. касаційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Оксамір" та товариства з обмеженою відповідальністю "БМК-Компані" у справі № 25/066-12 прийняті до провадження та призначені до розгляду на 23.10.2013 р.
23.10.2013 р. ухвалою Вищого господарського суду України строк розгляду касаційних скарг у справі № 25/066-12 продовжено на 15 днів за клопотанням товариства з обмеженою відповідальністю "Оксамір" та в судовому засіданні оголошено перерву до 20.11.2013 р.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 01.06.2007 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Оксамір" (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "БМК-Компані" (орендар) укладено договір оренди нежилого приміщення, предметом якого є оренда нежилого приміщення № 128 /літера А/ 1 поверху загальною площею 140,00 м 2 , що знаходиться на земельні ділянці 378 м 2 за адресою: м. Київ, пр. 40-річчя Жовтня, зі строком оренди до 30.04.2010 р.
В подальшому, між товариством з обмеженою відповідальністю "Оксамір" (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "БМК-Компані" (орендар) укладено новий договір оренди нежилого приміщення від 01.05.2010 р., відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне користування нежиле приміщення № 128 /літера А/ 1 поверху загальною площею 140,00 м 2 , що знаходиться на земельні ділянці 378 м 2 за адресою: м. Київ, пр. 40-річчя Жовтня, 128 (пункт 1.1 договору).
Вказаний об'єкт перебуває у власності орендодавця на підставі свідоцтва про право власності на нежиле приміщення серія НП 010004454 від 09.10.2001 р. (пункт 1.2 договору).
Згідно пунктів 3.1, 3.2 договору передача майна в оренду здійснюється згідно з актом прийому-передачі, двостороннє підписання якого засвідчує фактичну передачу майна в оренду на термін 12 місяців. Підписаний акт приймання-передачі є невід'ємною частиною договору.
Розділом 4 договору сторони погодили, що орендна плата за користування об'єктом сплачується щомісячно в розмірі 45 грн., в т.ч. ПДВ 20%, за 1 м 2 на місяць, а загальний розмір становить 6 300 грн., яка сплачується в безготівковій формі на поточний рахунок орендодавця не пізніше 25 числа кожного місяця в національній валюті. Орендар з моменту підписання акту про приймання-передачу приміщення сплачує орендодавцю авансовий платіж у розмірі суми орендної плати за перший місяць оренди та останній місяць дії цього договору. Оплата витрат по утриманню об'єкта оренди (електроенергія, комунальні послуги та телекомунікаційні послуги) здійснюється орендарем згідно наданих орендодавцем рахунків-фактур та на підставі показів лічильників протягом 10 днів з моменту отримання.
Відповідно до пункту 6.1.1 договору орендар зобов'язується своєчасно і в повному обсязі здійснювати орендні платежі та плату за витрати по утриманню об'єкта оренди.
Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє протягом 12 місяців (пункт 10.1 договору); термін дії даного договору встановлюється до 30.04.2011 р. (пункт 10.12 договору).
Судами встановлено, що на виконання умов договору товариство з обмеженою відповідальністю "Оксамір" передало, а товариство з обмеженою відповідальністю "БМК-Компані" прийняло у строкове платне користування майно, що підтверджується двосторонньо підписаним актом передачі-приймання майна в оренду від 01.05.2010 р.
Втім, товариство з обмеженою відповідальністю "БМК-Компані" свої зобов'язання зі сплати орендних і комунальних платежів виконувало несвоєчасно і не в повному обсязі, що стало підставою звернення товариства з обмеженою відповідальністю "Оксамір" до господарського суду Київської області з даним позовом про виселення товариства з обмеженою відповідальністю "БМК-Компані" з орендованого приміщення у зв'язку з закінченням договору оренди та стягнення 79 525, 94 грн. заборгованості за договором оренди станом на 31.05.2012 р., в тому числі 25 200 грн. орендної плати, 46 818, 19 грн. за комунальні послуги, 7 406, 30 грн. за електроенергію та 101,45 грн. за телекомунікаційні послуги.
Вирішуючи спір у даній справі, суди попередніх інстанцій дійшли одностайного висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині виселення товариства з обмеженою відповідальністю "БМК-Компані" з орендованого приміщення у зв'язку з закінченням договору оренди, втім, їх висновки щодо дати закінчення договору є різними, відтак, суми заборгованості, що підлягають стягненню за договором, також різняться.
Так, суд першої інстанцій виходив з того, що строк дії договору був автоматично пролонгований ще на один рік й припинився 01.05.2012 р., звідки сума заборгованості, нарахована товариством з обмеженою відповідальністю "Оксамір" до цієї дати, підлягає стягненню в повному обсязі.
Натомість, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про припинення договору 01.05.2011 р. з огляду на недоведеність факту його пролонгації, відтак, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості обмежуються строком дії договору, при цьому, з врахуванням здійснених товариством з обмеженою відповідальністю "БМК-Компані" проплат, розмір заборгованості перевірений і розрахований судом апеляційної інстанції самостійно і становить по орендній платі за період з травня 2010 року по квітень 2011 року - 13 100 грн. (75 600 грн. - 62 500 грн.), по комунальним платежам - 22 235, 55 грн. (28 552, 68 грн. - 6 317, 13 грн.), по телекомунікаційним послугам - 36, 85 грн. (467, 06 грн. - 430, 21 грн.), а решта позовних вимог є безпідставною.
Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.
Згідно з частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до частини 1 статті 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
За приписами статті 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що, виходячи зі змісту договору оренди 01.05.2010 р., зокрема, щодо встановлення ним кінцевого строку договору 30.04.2011 р., відсутність в ньому будь-яких умов щодо автоматичної пролонгації договору, а також, враховуючи зміст правовідносин, що склалися між сторонами, відповідно до яких вони укладали новий договір по завершенню строку дії попереднього, колегія суддів вважає правомірним висновок суду апеляційної інстанції про те, що договір оренди від 01.05.2010 р. припинив свою дію 01.05.2011 р.
Таким чином, спростовуються доводи касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Оксамір" щодо пролонгації договору оренди ще на один рік на підставі положень статті 764 Цивільного кодексу України, оскільки позовні вимоги ґрунтуються саме на умовах договору оренди від 01.05.2010 р. і зміст позовних вимог зводиться до заперечень товариства з обмеженою відповідальністю "Оксамір" проти подальшого поновлення договору, чого товариство з обмеженою відповідальністю "БМК-Компані" не спростовує, адже, доводи його касаційної скарги зводяться до недійсності договору оренди від 01.05.2010 р. з огляду на продовження дії попереднього договору оренди від 01.06.2007 р., втім, ці доводи колегія суддів відхиляє за безпідставністю і недоведеністю.
У відповідності до норми статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном, а стаття 785 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Оскільки судами встановлено, що на момент судового розгляду справи договір припинив дію, минув 20-денний строк повернення приміщення з оренди, встановлений пунктом 3.5 договору, товариством з обмеженою відповідальністю "Оксамір" надсилалися товариству з обмеженою відповідальністю "БМК-Компані" листи № 3 від 27.02.2012 р. та № 7 від 29.05.2012 р. з вимогою про повернення майна, яка останнім не виконана , колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині виселення товариства з обмеженою відповідальністю "БМК-Компані" з нежилого приміщення № 128 /літера А/ 1 поверху загальною площею 140,00 м 2 , що знаходиться на земельній ділянці 378 м 2 за адресою: м. Київ, пр. 40-річчя Жовтня, 128.
Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться і в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з частиною 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Заборгованість товариства з обмеженою відповідальністю "БМК-Компані" за договором оренди від 01.05.2010 р. за період його дії, з врахуванням здійснених ним проплат, визначена судом апеляційної інстанції, підтверджена матеріалами справи і становить 13 100 грн. боргу з орендної плати, 22 235, 55 грн. боргу за комунальні послуги, 36, 85 грн. боргу за телекомунікаційні послуги.
Товариством з обмеженою відповідальністю "БМК-Компані", в порушення вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, під час розгляду справи в судах попередніх інстанцій не було доведено за допомогою належних і допустимих доказів повного погашення заборгованості по орендній платі та комунальним платежам за час дії договору оренди, відтак, позовні вимоги в цій частині правомірно задоволені у визначених судом апеляційної інстанції сумах.
Відповідно до статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає доводи, викладені у касаційних скаргах, непереконливими та такими, що спростовуються наявними доказами та встановленими матеріалами справи, а прийняту у справі постанову апеляційного суду такою, що відповідає нормам матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для її зміни чи скасування не вбачається.
Керуючись пунктом 1 статті 111 9 , статтями 111 5 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В :
Касаційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Оксамір" та товариства з обмеженою відповідальністю "БМК-Компані" залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2013 р. у справі № 25/066-12 господарського суду Київської області залишити без змін.
Головуючий суддя В. Корсак
Судді: М. Данилова
Т. Данилова
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 20.11.2013 |
Оприлюднено | 29.11.2013 |
Номер документу | 35591797 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Данилова М.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні