Постанова

від 22.05.2013 по справі 826/4124/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 травня 2013 року 13:09 № 826/4124/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., при секретарі судового засідання Медведєвій А.С., за участю представників: позивача - Турчинської Л.П., відповідача - Галика О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Науково-виробничої та комерційної фірми «ЛАКС» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18 березня 2013 року № 0003732290, № 0003742290, -

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 22 травня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

26 березня 2013 року до Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась Науково-виробнича та комерційна фірма «ЛАКС» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (далі - НВ та КФ «ЛАКС» у вигляді ТОВ, позивач) з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби (далі - ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18 березня 2013 року № 0003732290, № 0003742290.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 березня 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та адміністративну справу № 826/4124/13-а призначено до судового розгляду на 17 квітня 2013 року.

В судовому засіданні 17 квітня 2013 року оголошувалась перерва до 22 травня 2013 року.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги повністю підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Науково-виробнича та комерційна фірма «ЛАКС» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (код за ЄДРПОУ 22857117) зареєстрована 22.09.1994 р. Подільською районною в м. Києві державною адміністрацією (в зв'язку із зміною місцезнаходження юридичної особи перереєстровано в Шевченківській районній у місті Києві державній адміністрації) 04 лютого 2010 року (Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 624193). Вказана фірма розташована за адресою: 04111, м. Київ, вул. Щербакова, будинок 55, квартира 21.

НВ та КФ «ЛАКС» у вигляді ТОВ взято на податковий облік в органах державної податкової служби 05 жовтня 1994 року за № 7032 та перебуває на обліку у ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС.

Згідно Свідоцтва № 100271010 (форма № 2-ПДВ) від 28 лютого 2010 року НВ та КФ «ЛАКС» у вигляді ТОВ є платником податку на додану вартість з 01 липня 1997 року (індивідуальний податковий номер 228571126146).

В період з 18 лютого 2013 року по 22 лютого 2013 року Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Науково-виробничої та комерційної фірми «ЛАКС» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (код ЄДРПОУ 22857117) з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ПП «Промелектро-75» (код за ЄДРПОУ 36098229) за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року, за результатами якої складено Акт № 567/22-90/22857117 від 27 лютого 2013 року.

В ході перевірки податковим органом встановлено порушення наступних вимог:

- п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.7, п. 201.8, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет в загальній сумі 33 628 грн., у тому числі по періодах: за жовтень 2011 року у розмірі 9 608 грн., за листопад 2011 року у розмірі 19 216 грн., за грудень 2011 року у розмірі 4 804 грн.;

- пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, в результаті чого занижено податок на прибуток в загальній сумі 38 668 грн., в т.ч. по періодах: за 4 квартал 2011 року в сумі 38 668 грн.

18 березня 2013 року ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС, на підставі Акта перевірки № 567/22-90/22857117 від 27 лютого 2013 року, прийняла податкове повідомлення-рішення № 0003732290, яким згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та відповідно до абз. першого п. 123.1 статті 123 Податкового кодексу України за порушення вимог п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями) збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 42 035 грн., з якого сума грошового зобов'язання за основним платежем складає 33 628 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 8 407 грн.

18 березня 2013 року ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС, на підставі Акта перевірки № 567/22-90/22857117 від 27 лютого 2013 року, прийняла податкове повідомлення-рішення № 0003742290, яким згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та відповідно до абз. першого п. 123.1 статті 123 Податкового кодексу України за порушення вимог пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями) збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток на загальну суму 38 668 грн., з якого сума грошового зобов'язання за основним платежем складає 38 668 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 0 грн.

Позивач не погоджується з вказаними вище рішеннями податкового органу, вважає, що податкові зобов'язання та штрафні (фінансові) санкції нараховані і застосовані до НВ та КФ «ЛАКС» у вигляді ТОВ безпідставно та необґрунтовано, а тому, податкові повідомлення-рішення № 0003732290, № 0003742290 від 18 березня 2013 року підлягають скасуванню.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що акт документальної позапланової невиїзної перевірки позивача містить в собі посилання в основному на відомості та висновки, викладені в актах про результати перевірок ТОВ «Промелектро-75» від 20.01.2012 року № 5/2300/36098229 та від 20.02.2012 року № 6/2300/36098229, натомість первинні документи, надані позивачем під час проведення перевірки, посадовою особою податкового органу проігноровані, що, на думку позивача, призвело до необґрунтованих та безпідставних висновків в акті перевірки позивача.

Позивач зазначає, що враховуючи той факт, що інших доказів та обґрунтувань на підтвердження нікчемності договорів, укладених позивачем з його контрагентом, крім посилання на акти про результати перевірок ТОВ «Промелектро-75» та кримінальну справу № 69-149, відповідачем не наведено, на думку позивача, правочини були безпідставно визнані відповідачем нікчемними.

Позивач вказує на те, що реальність та товарність господарських операцій між позивачем та його контрагентом підтверджується сукупністю наданих НВ та КФ «ЛАКС» у вигляді ТОВ документів про фактичність виконання робіт по договорах.

Крім того, як вбачається зі змісту первинних документів, в діяльності НВ та КФ «ЛАКС» у вигляді ТОВ та його контрагента наявні розумні економічні та організаційно-адміністративні передумови для укладання договорів, а також наявні чинники, з якими закон пов'язує можливість формування позивачем податкового кредиту за спірними операціями, зокрема, витрати позивача за цими договорами повною мірою пов'язані з його господарською діяльністю.

Також позивач вказує на те, що сама по собі несплата податку виконавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати), в разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту замовника та суму бюджетного відшкодування.

В своєму позові позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС № 0003732290, № 0003742290 від 18 березня 2013 року.

ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС подала заперечення проти позову, в яких зазначає, що наявність податкових накладних є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, проте не є вичерпною. Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то дане є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

В своїх запереченнях відповідач просить в задоволенні позовних вимог НВ та КФ «ЛАКС» у вигляді ТОВ відмовити в повному обсязі.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд не погоджується з доводами Науково-виробничої та комерційної фірми «ЛАКС» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України, Податкового кодексу України (далі - ПК України), Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Господарського кодексу України (далі - ГК України), Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15.05.2003 р. № 755-IV (далі - Закон № 755-IV), Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV).

Згідно з ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами п. 1.1 ст. 1 ПК України визначено, що податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Згідно з п. 201.4 ст. 201 ПК України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

В пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України зазначено, що витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України до складу витрат не включаються витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу.

Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення

Пунктом 123.1 статті 123 ПК України передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

В ході дослідження матеріалів справи судом встановлено, що між ТОВ «Промелектро-75» (Виконавець) в особі директора ОСОБА_3 та НВ та КФ «ЛАКС» у вигляді ТОВ (Замовник) в особі директора Кудряшова В.А. були укладені договори № 3480/2 від 03.10.2011 р., № 3480/3 від 25.10.2011 р., № 3480/4 від 28.11.2011 р. на «Виконання електромонтажних робіт шаф керування комплексу дистанційного управління КДУ-10».

В підтвердження факту реальності виконання зазначених вище договорів, позивачем надано суду податкові накладні, рахунки-фактури, акти прийому-здачі обладнання, акти прийому-здачі виконаних робіт, акти прийому-здачі монтажних робіт, платіжні доручення, специфікації.

З вказаних первинних документів вбачається, що позивач мав фінансово-господарські відносини з Товариством з обмеженою відповідальністю «Промелектро-75» (код ЄДРПОУ 36098229).

Крім того, податковим органом перевірка проведена щодо правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість та податку на прибуток НВ та КФ «ЛАКС» у вигляді ТОВ при взаємовідносинах з ТОВ «Промелектро-75» (код ЄДРПОУ 36098229) за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року.

Проте, відповідачем в Акті № 567/22-90/22857117 від 27 лютого 2013 року, по тексту неодноразово контрагентом позивача зазначено Приватне підприємство «Промелектро-75» (код ЄДРПОУ 36098229).

З урахуванням того, що коди ЄДРПОУ вказаних юридичних осіб є ідентичними, а первинні документи складені від імені саме Товариства з обмеженою відповідальністю «Промелектро-75», суд приходить до переконання про допущену відповідачем описку в найменуванні контрагента позивача в Акті № 567/22-90/22857117 від 27 лютого 2013 року та вважає, що обставини, встановлені податковим органом у вказаному акті, стосуються ТОВ «Промелектро-75».

Разом з тим, дослідивши вказані первинні документи, суд вважає їх неналежними, з огляду на наступне.

З наданих відповідачем у справі заперечень та документів на їх підтвердження вбачається, що Яготинською міжрайонною ДПІ Київської області ДПС складені Акти «Про результати перевірки ТОВ «Промелектро-75» (код за ЄДРПОУ 36098229) з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства» № 5/2300/36098229 від 20.01.2012 року та «Про результати перевірки ТОВ «Промелектро-75» (код за ЄДРПОУ 36098229) з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства» № 6/2300/36098229 від 20.02.2012 року.

В зазначених актах перевірки, Яготинською міжрайонною ДПІ Київської області ДПС при перевірці наявності складських та офісних приміщень встановлено, що податковою адресою юридичної особи - ТОВ «Промелектро-75» (код за ЄДРПОУ 36098229) є: 07700, Київська область, м. Яготин, вул. Переяславська, 14, проте підприємство за місцезнаходженням не знаходиться.

У вказаного контрагента позивача відсутні об'єкти нерухомого майна (лист Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна від 02.03.2012 р. № 8846 (И-2012), транспортні засоби (лист Центру безпеки дорожнього руху та автоматизованих систем від 28.03.2012 р. № 45/1317).

Окрім цього, директором ТОВ «Промелектро-75» є громадянин Російської Федерації ОСОБА_3.

Останній на обліку служби громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб не перебуває (лист Державної міграційної служби України від 17.05.2012 р. № 49/8-8331).

Таким чином, ОСОБА_3 не міг підписувати первинні документи, на які посилається позивач, як на підставу формування витрат та для нарахування податкового кредиту, оскільки перебував за межами України.

Зокрема, на запит ГУПМ ДПС України від 19.12.2011 р. № 4539/5/07-6016 щодо надання інформації стосовно перетину кордону України в період 2009-2011 рр. громадянином Російської Федерації ОСОБА_3, листом Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України повідомлено, що ОСОБА_3 перетинав кордон України на в'їзд та виїзд 22.03.2011 року та 30.05.2011 року.

Судом також приймається до уваги той факт, що в провадженні Головного СУ ДПС України знаходиться кримінальна справа № 69-149, порушена відносно директора ТОВ «Євро класс трейд» ОСОБА_6 за фактом умисного ухилення від сплати податків, за попередньою змовою групою осіб, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 212 ч. 3 КК України та відносно ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 та ОСОБА_17 за фактами фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів господарської діяльності, зокрема: ПП «Фірма «Володар», ПП «Клер шато фиорд», ТОВ «Техінпромприлад», ТОВ «Промелектро-75», ТОВ «Компанія Вайліс», ТОВ «Дормашавто», ТОВ «Техномашпостач», ТОВ «Маркон групп Ко» та ТОВ «Остін-трейд» з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягала в сприянні директору ТОВ «Євро класс трейд» ОСОБА_6 в мінімізації ним податкових зобов'язань, скоєного повторно, за попередньою змовою групою осіб, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі, а також пособництва ними в умисному ухиленні від сплати податків директору ТОВ «Євро класс трейд» ОСОБА_6, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах за ознаками злочинів, передбачених ст. ст. 28 ч. 2, 205 ч. 2, 27 ч. 5, 212 ч. 3 КК України.

Отже, вказані факти дають суду підстави вважати, що господарські операції, виходячи з врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення позивачем та його контрагентом господарських операцій у зазначених обсягах, не підтверджуються, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності за жовтень-грудень 2011 року.

А отже, правочини між НВ та КФ «ЛАКС» у вигляді ТОВ та контрагентом-виконавцем в жовтні-грудні 2011 року здійснені без мети настання реальних наслідків, а надані письмові докази не доводять факт виконання умов договорів № 3480/2 від 03.10.2011 р., № 3480/3 від 25.10.2011 р., № 3480/4 від 28.11.2011 р. на «Виконання електромонтажних робіт шаф керування комплексу дистанційного управління КДУ-10» саме ТОВ «Промелектро-75».

Таким чином, ТОВ «Промелектро-75» здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

В зв'язку з вищевикладеним, у НВ та КФ «ЛАКС» у вигляді ТОВ відсутній об'єкт оподаткування податком на додану вартість по операціям з ТОВ «Промелектро-75» в розумінні п. 188.1 ст. 188 ПК України.

Крім того, суд зазначає, що наявність податкових накладних є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, проте не є вичерпною. Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то дане є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Зокрема, якщо наведені у договорах товари чи послуги фактично не поставлялися, то придбання таких товарів чи послуг не відбулося. Відповідно, право на податковий кредит такого платника податків не виникає, оскільки не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права - придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності. Зазначене стосується також і випадків, коли певні товари чи послуги є придбаними не в межах господарської діяльності платників податків.

Відсутність виробничого обладнання, транспортних засобів та торгівельного обладнання, відсутність у підприємства необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині, купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей, а так само здійснення господарських операцій без мети настання реальних наслідків, свідчить про неможливість здійснення господарської діяльності ТОВ «Промелектро-75».

Враховуючи викладене, НВ та КФ «ЛАКС» у вигляді ТОВ в порушення п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. п. 201.4, 201.6, 201.7, 201.8, 201.10 ст. 201 ПК України віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ «Промелектро-75».

Суд також вважає, що належним чином оформлені (підписані невідомими особами) документи не можуть бути підставою для формування витрат та для нарахування податкового кредиту при наявності фактів, що ставлять під сумнів реальність наданих послуг та поставленого товару.

Окрім цього, за відсутності інших достатніх та належних доказів, які б підтверджували реальне здійснення господарських операцій, на підставі яких сформовані витрати та податковий кредит за спірними господарськими операціями, самі по собі податкові накладні не підтверджують право позивача на їх формування.

Вказана позиція, зокрема, підтверджується постановою Верховного Суду України від 05 березня 2012 року № 21-421а11.

Таких достатніх та належних доказів на підтвердження обставин, викладених в позові, позивачем у судове засідання надано не було.

Зважаючи на викладене вище, суд приходить висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 18 березня 2013 року № 0003732290, № 0003742290 ґрунтуються на нормах чинного законодавства, а тому є правомірними.

Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 69, 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час розгляду справи доводи позивача були спростовані.

Натомість, відповідачем доведено правомірність прийнятих ним рішень.

Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об'єктивно, за правилами, встановленими ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін по справі, вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими.

Враховуючи положення ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судового збору позивачу не підлягає.

Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративного позову Науково-виробничої та комерційної фірми «ЛАКС» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 27.05.2013 р.