Ухвала

від 16.06.2014 по справі 826/4124/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" червня 2014 р. м. Київ К/800/42037/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Моторного О.А.,

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Науково-виробничої та комерційної фірми "Лакс" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.05.2013

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.07.2013

у справі № 826/4124/13-а

за позовом Науково-виробничої та комерційної фірми "Лакс" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.05.2013, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.07.2013, у задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної податковим органом документальної невиїзної позапланової перевірки НВКФ «Лакс» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП «Промелектро-75» за період з 01.01.2011 по 31.12.2011, складено акт № 567/22-90/22857117 від 27.02.2013, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог:

- п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.7, п. 201.8, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет в загальній сумі 33628,00 грн.;

- пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, в результаті чого занижено податок на прибуток в загальній сумі 38668,00 грн.

На підставі вказаного акта перевірки, відповідачем 18.03.2013 прийняті спірні податкові повідомлення-рішення:

- №0003742290, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати податку на прибуток на 38668,00 грн.;

- №0003732290, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість на 42035,00 грн., в тому числі 33628,00 грн. - за основним платежем та 8407,00 грн. - за штрафними санкціями.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про формування позивачем валових витрат і податкового кредиту на підставі неналежно оформлених документів.

Також, судами встановлено, що згідно копій договорів, актів прийому-здачі, рахунків-фактур, податкових накладних, первинні документи від імені ТОВ «Промелектро-75» підписані директором ОСОБА_2

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 є громадянином Російської федерації і за даними Державної прикордонної служби України (т. 2, а.с.30) у 2011 році лише двічі перетинав державний кордон України. Оскільки спірні господарські операції здійснювались у жовтні-листопаді 2011 р., виписані від імені ТОВ «Промелектро-75» бухгалтерські документи та податкові накладні не можна вважати належно оформленими звітними документами, які посвідчують факт придбання робіт, а тому віднесення відображених у них сум до складу валових витрат та податкового кредиту є безпідставним.

Однак, колегія суддів касаційної інстанції вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними та такими, що зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин у справі.

Згідно із пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Датою виникнення права платника ПДВ на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.6. цієї статті, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Так, судами встановлено, що між ТОВ «Промелектро-75» (Виконавець) в особі директора ОСОБА_2 та НВ та КФ «ЛАКС» у вигляді ТОВ (Замовник) в особі директора Кудряшова В.А. були укладені договори № 3480/2 від 03.10.2011, № 3480/3 від 25.10.2011, № 3480/4 від 28.11.2011 на «Виконання електромонтажних робіт шаф керування комплексу дистанційного управління КДУ-10».

Разом з тим, в підтвердження факту реальності виконання зазначених вище договорів, позивачем надано суду податкові накладні, рахунки-фактури, акти прийому-здачі обладнання, акти прийому-здачі виконаних робіт, акти прийому-здачі монтажних робіт, платіжні доручення, специфікації.

За наведених обставин, судам слід врахувати наведені вище обставини та з'ясувати характер та зміст спірних операцій між позивачем та його контрагентом - ТОВ «Промелектро-75», дослідити усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, наявність у підприємства основних засобів та трудових ресурсів, необхідних для вчинення дій, що становлять зміст відповідних операцій і на підставі цього зробити вмотивований висновок про те, чи відбувся дійсний рух активів між учасниками відповідних операцій.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі, щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Також, колегія суддів вважає, що судам попередніх інстанцій за необхідності слід поставити питання про проведення експертного дослідження на предмет наявності чи відсутності ознак підроблення підпису директора ТОВ «Промелектро-75» - ОСОБА_2, який підписував податкові накладні та інші первинні документи, оскільки встановлення даної обставини має важливе значення для правильного вирішення даної справи, зокрема, щодо правомірності включення позивачем сум до складу податкового кредиту, на підставі вказаних податкових накладних.

Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до ч. 2 ст. 227 КАС України.

При новому розгляді, слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального, процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам справи, з урахуванням чого встановити правомірність прийняття податковим органом спірних податкових повідомлень-рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 227, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Науково-виробничої та комерційної фірми "Лакс" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.05.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.07.2013 скасувати.

Справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. Моторний Судді (підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль